Ухвала суду № 98461068, 15.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

15 липня 2021 року м. Київ № 640/10060/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі:

за позовомПриватного акціонерного товариства "Компанія "Райз до третя особаДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іноземна юридична компанія «Nibulon S.A.» про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії за участю представників сторін:

від позивача: Ковальчук В.В.

від відповідача: Юлдашев Ю.М.

від третьої особи: Васильєв А.О.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Іноземна юридична компанія «Nibulon S.A.» про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

27.04.2021 у судовому засіданні від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, з тих підстав, що у провадженні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду перебуває на розгляді касаційна скарга старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по цивільній справі №759/16206/14-ц між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд поставив вказану заяву на обговорення. Представник позивача заперечив, посилаючись на те, що процесуальною передумовою залишення позовної заяви без розгляду є наявність трьох елементів, а саме: сторони справи, предмет спору та його підстави. У той же час, в цивільній справі відповідачем є старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у даній справі - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Крім того, постановою Київського апеляційного суду від 23.03.2021 по справі №759/16206/14-ц закрито, а отже розгляд спору у цивільній справі припинився.

Представники відповідача та третьої особи підтримали заявлене клопотання, зазначили, що сторони є тотожними, оскільки службова особа не може бути самостійним відповідачем в адміністративній справі.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши пояснення учасників справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, якщо після відкриття провадження в адміністративній справі буде з`ясовано, що в провадженні цього або іншого суду вже є адміністративна справа про спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав, тоді суд повинен залишити позовну заяву без розгляду, оскільки не допускається розгляд двох однакових справ у різних провадженнях. При цьому, суд зобов`язаний співставити й порівняти три наведені вище елементи (сторони справи, предмет спору та його підстави) перед прийняттям такого процесуального рішення.

Підставою адміністративного позову визнаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. До таких обставин можна віднести такі юридичні факти, які підтверджують наявність або відсутність спірних правовідносин між сторонами та наявність порушення прав, свобод чи інтересів позивача.

При цьому, підставою позову можуть бути тільки юридичні факти, які тягнуть певні правові наслідки, а саме: виникнення, зміну та припинення правовідносин. Натомість фактичні дані справи до підстав позову не відносяться, оскільки такі лише підтверджують наявність або відсутність тих юридичних фактів, які складають підставу позову.

У даному випадку предметом позову є визнання неправомірними дій відповідача, що виразились у складенні перерахунку відсотків за виконавчим листом Святошинського районного суду міста Києва №759/16206/14-ц від 28.12.2017 та повідомлення №55583162/20.1.-4/23 від 21.01.2019; визнання нечинним перерахунку відсотків за виконавчим листом Святошинського районного суду міста Києва № 759/16206/14-ц від 28.12.2017 у зведеному виконавчому провадженні №55597446, а у цивільній справі предом оскарження - протиправність дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка С. В., що полягають у складанні перерахунку відсотків за виконавчим листом Святошинського районного суду міста Києва № 759/16206/14-ц від 28.12.2017 станом на 01.01.2019 від 21.01.2019 у виконавчому провадженні № 55583162 та надсиланні повідомлення від 21.01.2019 №55583162/20.1-4/23. та визнання перерахунку нечинним.

Правовою підставою позову в адміністративній справі та скарги в цивільній справі - є протиправність дій державного виконавця щодо визначення суми, яка підлягає перерахунку, згідно рішення Арбітражного суду від 12.07.2012.

Згідно ч. 3 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а не державний виконавець.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також особливості розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця у цивільному процесі та враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в адміністративній справі, суд приходить до висновку про тотожність вказаних справ.

Як вбачається із пояснень представників сторін та третьої особи, та встановлено матеріалами справи постановою Київського апеляційного суду від 23.03.2021 по справі №759/16206/14-ц апеляційну скаргу ПрАТ «Компанія Райз» задоволено частково, ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 05.12.2019 скасовано, провадження у справі за скаргою ПрАТ «Компанія «Райз» на рішення та дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України С.В. Сіренка, заінтересована особа стягувач: компанія «NIBULON S.A», закрито, повідомлено ПрАТ «Компанія «Райз», що розгляд справи за його скаргою віднесено до юрисдикції адміністративних судів, роз`яснено ПрАТ «Компанія «Райз» , що у нього наявне право протягом 10 днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України С.В. Сіренком на постанову Київського апеляційного суду від 23.03.2021 по справі №759/16206/14-ц подано касаційну скаргу.

Станом на час розгляду даного клопотання касаційна скарга на постанову Київського апеляційного суду від 23.03.2021 по справі №759/16206/14-ц судом касаційної інстанції не розглянута.

У той же час, згідно вимог ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Як вбачається зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 23.03.2021 по справі №759/16206/14-ц, колегія суддів дійшла висновку, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим, суд прийняв рішення про закриття провадження у справі. Вказана постанова набрала законної сили 23.03.2021.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) зроблено висновок, що «закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Оскільки законодавством, чинним як на час виникнення спірних відносин так і на час касаційного розгляду, не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду вважає, що при вирішенні питання про належність справи за позовом Підприємства до юрисдикції адміністративного суду, суд апеляційної інстанції мав застосувати частину першу статті 181 чинного на той час КАС та розглядати справу за правилами адміністративного судочинства. Висновок про поширення юрисдикції адміністративного суду на спори щодо судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц».

Таким чином, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріпляє право сторін виконавчого провадження на судовий захист, що у свою чергу, є реалізацією закріпленого ст. 55 Конституції України положення про гарантію кожному судового захисту його прав і свобод, про можливість оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Виходячи, з аналізу вказаних законодавчих норм, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, а також у зв`язку з тим, що постанова Київського апеляційного суду від 23.03.2021 про закриття провадження у справі набрала законної сили, а подання касаційної скарги в цивільній справі не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду і задоволення вказаного клопотання може створити перешкоди позивачу у доступі на звернення до суду із судовим захистом, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданого клопотання, у зв`язку з чим, останнє не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.04.2021 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України відмовити.

Відповідно до ст. 256, ч.2 ст.293, ст.294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя А.С. Мазур