Ухвала суду № 98460790, 21.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

21 липня 2021 року Справа № 580/3904/21

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи в залі суду заяву ТОВ "ЕНДЖИСІ-ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову у справі за його позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування ППР,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось ТОВ "ЕНДЖИСІ-ЕНЕРДЖІ" (далі – позивач) до Головне управління ДПС у Черкаській област (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасування ППР Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.04.2021р. №0025581805.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

19.07.2021р. позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить:

- зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Черкаській області про опис майна у податкову заставу від 11.06.2021 року №11820/6/23-00-13-0817 та заборонити вчиняти дії направлені на виконання зазнаного рішення;

- заборонити Головному управлінню ДПС у Черкаській області складати акт про опис майна на суму 2 287 436,18 грн., накладати адміністративний арешт на майно у сумі 2 287 436,18 грн., стягувати кошти у сумі 2 287 436,18 грн. а в разі їх недостатності - здійснювати продаж майна позивача.

Заявник, в обгрунтування заяви про забезпечення позову, зазначає, що у зв`язку із оскарженням ППР Головного управління ДПС у Черкаській області щодо застосування штрафу на загальну суму 2 287 436,18 грн. в судовому порядку, що є предметом даного спору, визначене ним грошове зобов`язання є неузгодженим до набрання законної сили рішення у справі, однак відповідач направив податкову вимогу, 11.06.2021 року видав рішення про опис майна у податкову заставу на суму 2 287 436.18 грн., отже, Відповідач розпочав процес стягнення штрафу за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.04.2021р. № 0025581805 на суму 2 287 436,18 грн, яке позивач зараз оскаржує в суді. Заявник вказує, що у випадку задоволення позовних вимог можуть виникнути перешкоди при виконанні рішення у даній справі, якщо Відповідач продовжить процес опису майна, адміністративний арешт майна, стягнення коштів, продажу майна. Фактичне продовження дії рішення про опис майна у податкову заставу від 11.06.2021 року №11820/6/23-00-13-0817, що призведе до складення акту опису майна, накладення адміністративного арешту на майно, стягнення коштів у сумі 2 287 436,18 грн.. а в разі їх недостатності - продажу майна Позивача, яке перебуватиме у податковій заставі унеможливить виконання рішення суду, оскільки правові наслідки його реалізації зумовлять вичерпання ним своєї дії, отже перш за все, необхідно дію оскаржуваного рішення. В свою чергу, вжиття заходів забезпечення позову надасть можливість призупинити процедуру стягнення коштів або продажу майна, що перебуватиме у податковій заставі. Їх невжиття може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернеться до суду, зокрема: у разі ймовірного задоволення позову, Позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, щоб повернути майно чи суму коштів у розмірі 2 287 436,18 грн.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018р. у справі 826/9263/17, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З огляду на приписи статті 151 КАС України, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008р. “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України”, під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник вказує, що існує небезпека стягнення з позивача коштів 2 287 436,18 грн., що визначені в якості штрафу за ППР, що є предметом оскарження в даному провадженні.

Так, як вказано Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 року №640/497/19, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що позивач у поданій заяві просить:

- зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Черкаській області про опис майна у податкову заставу від 11.06.2021 року №11820/6/23-00-13-0817 та заборонити вчиняти дії направлені на виконання зазначеного рішення;

- заборонити Головному управлінню ДПС у Черкаській області складати акт про опис майна на суму 2 287 436,18 грн., накладати адміністративний арешт на майно у сумі 2 287 436,18 грн., стягувати кошти у сумі 2 287 436,18 грн. а в разі їх недостатності - здійснювати продаж майна позивача.

Разом з тим, суд звертає увагу, що предметом даного спору є визнання протиправним та скасування ППР Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.04.2021р. №0025581805.

Вимог щодо скасування рішення Головного управління ДПС у Черкаській області про опис майна у податкову заставу від 11.06.2021 року №11820/6/23-00-13-0817 в межах даного спору не заявлено.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

З урахуванням зазначеного, забезпечення позову шляхом зупинки дії рішення відповідача про опис майна у податкову заставу, яке не є предметом оскарження в даній справі не допускається в силу приписів п.5 ч.3 ст. 151 КАС України.

Стосовно заборони відповідачу складати акт про опис майна на суму 2 287 436,18 грн., накладати адміністративний арешт на майно у сумі 2 287 436,18 грн., стягувати кошти у сумі 2 287 436,18 грн. а в разі їх недостатності - здійснювати продаж майна позивача, суд зазначає, що складення акту про опис майна, накладення адміністративного арешту можуть вживатися відповідачем для реалізації можливості стягнення коштів з боржника, разом з тим, фактичне стягнення коштів, відповідно до положень ПК України, відбувається на підставі рішення суду про стягнення податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд зазначає, що з огляду на неузгодженість станом на 21.07.2021р. грошових зобов`язань у сумі 2 287 436,18 грн., визначених ППР від 02.04.2021р. №0025581805, відсутні підстави вважати зазначену суму податковим боргом та як наслідок для її стягнення на підставі рішення суду. З урахуванням зазначеного, доводи позивача, що без забезпечення позову може відбутися фактичне стягнення коштів за неузгодженим ППР, яке перебуває в процесі судового оскарження, суд вважає не обгрунтованим.

Підсумовуючи викладене, суд не вбачає підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року №640/497/19, відповідно до якої, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В силу ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 150-154, 241, 242, 243, 256, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ "ЕНДЖИСІ-ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову – відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно статті 256 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко