Ухвала суду № 98460401, 21.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

щодо роз`яснення судового рішення

"21" липня 2021 р. справа №520/5259/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши заяву голови Ізюмської міської ради Харківської області про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Скасовано рішення 100 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 24 грудня 2019 року за № 2639 "Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_1 ". Зобов`язано Ізюмську міську раду Харківської області вчинити дії щодо передачі земельної ділянки №6310400000:19:002:0032, площею 0,0014 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_1 для обслуговування господарської будівлі з прийняттям відповідного рішення. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

25.06.2021 голова Ізюмської міської ради Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд надати роз`яснення щодо порядку дій, які повинна вчинити Ізюмська міська рада для виконання вищевказаного рішення Харківського окружного адміністративного суду, а саме:

- передати безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянки площею 0,0014 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення: 02.07 для іншої житлової забудови (для обслуговування та експлуатації господарської будівлі);

- передати земельнуділянки гр. ОСОБА_1 шляхом укладення договору купівлі-продажу (відповідно до вимог ч. 1 ст. 127, ч. 2, ч. 3, ч.8 ст. 128, ч. 2 ст. 134 чинного Земельного кодексу України, ст. 9 ЗУ "Про оренду землі", та повноважень Ізюмської міської ради.

В обґрунтування вказаної заяви, заявник зазначив, що між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір оренди землі від 05 квітня 2018 року, посвідчений державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Зелінською Т.І., реєстровий №1-462, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав (номер запису про інше речове право: 25601623).

25 травня 2021 року Ізюмська міська рада на засіданні прийняла рішення №0341, відповідно до якого вирішила на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду, вчинити дії щодо передачі земельної ділянки №6310400000:19:002:0032, площею 0,0014 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_1 для обслуговування господарської будівлі.

Однак, зважаючи на чинний договір оренди земельної ділянки, яким передбачені умови припинення дії договору, зокрема, придбання орендарем земельної ділянки у власність, Ізюмський міський голова ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, яке полягає в роз`яснені порядку виконання заявнику рішення суду.

У період з 22.06.2021 по 09.07.2021 суддя Горшкова О.О. перебувала у відпустці.

Відповідно до реєстру передачі адміністративних справ суддям від 12.07.2021, матеріали адміністративної справи №520/4773/2020 були передані судді Горшковій О.О. для розгляду 13.07.2021.

За вимогами частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви у судове засідання 21.07.2021 не прибули.

Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Положеннями частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищевикладені норми, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження.

Розглядаючи заяву голови Ізюмської міської ради Харківської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Однак, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, при цьому зміст норми вказує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, з системного аналізу даної норми вбачається, що роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв`язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд зазначає, що заявник просить роз`яснити, яким чином йому виконувати рішення суду, а саме: шляхом передачею безоплатно у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0014 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_1 для обслуговування господарської будівлі, що на думку заявника суперечить вимогам п. 6 ст. 118, ст. 121 Земельного кодексу України, або передачею земельної ділянки гр. ОСОБА_2 шляхом укладення договору купівлі-продажу.

Поряд із тим, суд звертає увагу заявника на те, що згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Як вірно зазначив Ізюмський міський голова у поданій заяві, суд не може перебирати на себе повноваження та функції уповноваженого органу, втручаючись при цьому у внутрішньо - організаційну специфіку роботи та не вправі зобов`язувати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із вищезазначеним земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом в межах наданих йому законом повноважень.

Так, під час ухвалення вказаного рішення, судом, в межах розгляду даної адміністративної справи, враховано дискреційнійсть повноважень Ізюмської міської ради щодо передачі земельних ділянок у власність та прийнято рішення в частині зобов`язання Ізюмської міської ради Харківської області саме вчинити дії щодо передачі земельної ділянки № 6310400000:19:002:0032, площею 0,0014 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_1 для обслуговування господарської будівлі з прийняттям відповідного рішення.

Тобто, судом не було конкретизовано та не було вирішено яке саме рішення приймати відповідачу під час розгляду заяви ОСОБА_1 щодо передачі земельної ділянки № 6310400000:19:002:0032, площею 0,0014 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність, оскільки прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви є виключно компетенцією відповідача.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що при прийнятті рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що рішення 100 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 24 грудня 2019 року за №2639 "Про розгляд звернення громадянки - ОСОБА_1 " прийнято з підстав, які не передбачені вимогами Земельного кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі №520/5259/2020 є вмотивованим і зрозумілим, вказані Закони України та нормативно-правові акти, якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок її виконання, з тексту заяви не вбачається, в чому саме полягає незрозумілість постанови суду в розумінні статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в заяві голова міської ради фактично просить надати роз`яснення щодо способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі №520/5259/2020.

При цьому, жодною нормою Кодексу адміністративного судочинства України чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено роз`яснення способу виконання судового рішення.

Отже, суд приходить до висновку, що у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі №520/5259/2020 зазначено усі обставини справи та мотиви, які суд врахував при ухваленні рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об`єкт порушеного права, при цьому в резолютивній частині чітко зазначені усі необхідні критерії для виконання судового рішення.

Крім цього, у рішенні суду здійснено посилання на норми законодавства, на підставі яких визначено права й обов`язки сторін у спірних правовідносинах, та у відповідності до яких був зроблений відповідний висновок, а також наведено достатні обґрунтування та мотиви, на підставі яких суд дійшов такого висновку.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі №520/5259/2020 є зрозумілим, а відтак, у задоволенні заяви голови Ізюмської міської ради Харківської області про роз`яснення судового рішення, суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 254, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви голови Ізюмської міської ради Харківської області про роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статі 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Горшкова