Ухвала суду № 98459872, 21.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3756/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №440/3756/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2021 року до суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №440/3756/20, в якій державний виконавець просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заборгованість згідно рішення суду в сумі 1185321,42 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №64015259 з примусового виконання виконавчого листа №440/3756/20, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 18.12.2020, на виконання якого ОСОБА_1 нараховано, але не виплачено заборгованість згідно рішення суду в сумі 1185321,42 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі №440/3756/20 заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено до розгляду у судовому засіданні 20 липня 2021 року.

У судове засідання стягувач, представник боржника та виконавець не з`явилися, про причини неявки у судове засідання не повідомили.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 цього Кодексу якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини другої статті 378 цього ж Кодексу заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе проводити судове засідання за відсутності стягувача, представника боржника та виконавця у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Вирішуючи подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Відповідно статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, в силу вищенаведених норм рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання учасниками справи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З наведеного правового регулювання слідує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Разом з тим, здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення суду по суті та зміст резолютивної частини рішення.

Так, 15 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просив: визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №18 від 04.03.2020 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/59/2020; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 18.02.2020 у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, відповідно до довідки ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/59/2020.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967977) про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №16 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04 березня 2020 року №18. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25 лютого 2020 року №01-46/59/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 13967977) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №440/3756/20 є чітким, зрозумілим і має зобов`язальний характер, оскільки зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25 лютого 2020 року №01-46/59/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Суд враховує, що у позовній заяві позивачем не заявлялись позовні вимоги про стягнення з ГУ ПФУ в Полтавській області грошових коштів (заборгованості з виплат довічного грошового утримання судді у відставці) та відповідно судом при розгляді справи не вирішувалося питання щодо стягнення з відповідача певної суми коштів.

Отже, внаслідок зміни способу та порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №440/3756/20 із зобов`язання відповідача виплатити позивачу перераховане щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року з урахуванням фактично сплачених сум на стягнення з відповідача суми заборгованості із щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці буде змінено по суті рішення суду першої інстанції з виходом при цьому за межі позовних вимог та без дослідження відповідних обставин.

В свою чергу зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні судового рішення способу відновлення порушеного права. А судові рішення про стягнення коштів і про зобов`язання боржника вчинити дії (перерахувати та/чи виплатити кошти) є різними видами рішень, які виконуються в різному порядку.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, які викладені в постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 440/85/19 та в постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а, в якій також зазначено, що зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Крім того, зміна способу встановлення і порядку виконання судового рішення можлива у виняткових обставинах за умови надання заявником доказів існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у певний строк.

Державним виконавцем не надано суду належних доказів на підтвердження неможливості або ускладнення виконання судового рішення, а зазначені державним виконавцем обставини не вказують на наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №440/3756/20.

Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №440/3756/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали надіслати стягувачу, боржнику та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.В. Костенко