Рішення № 98457741, 21.07.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5393/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1 для перерахунку призначеної пенсії на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду навчання у Середньому профтехучилищі №1 міста Нововолинська за спеціальністю електрослюсар підземний з 01.09.1980 по 10.01.1984, а також періоди роботи за грудень 2010 року та з лютого по липень 2020 року на посаді електрослюсаря підземного; зобов`язання зарахувати позивачу до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1 період навчання у Середньому профтехучилищі №1 міста Нововолинська за спеціальністю електрослюсар підземний з 01.09.1980 по 10.01.1984, а також періоди роботи за грудень 2010 року та з лютого по липень 2020 року на посаді електрослюсаря підземного для здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 10.02.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не зараховано спеціальний (пільговий) страховий стаж за Списком №1 за період роботи грудень 2020 року та з лютого по липень 2020 року, так як ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» не сплачувала єдиний соціальний внесок. Разом з тим, відповідачем не зараховано до спеціального (пільговий) страхового стажу за Списком №1 період навчання позивача у Середньому профтехучилищі №1 м. Нововолинська за спеціальністю електрослюсар підземний з 01.09.1980 по 10.01.1984. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки сам факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача на банківський рахунок Пенсійного фонду за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні спеціального (пільгового) страхового стажу за періоди грудень 2020 року та з лютого по липень 2020 року, так як позивач у вказані періоди був зайнятий повний робочий день на вищевказаних роботах. Крім того, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримувалися суми страхових внесків, він не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків по сплаті обов`язкових платежів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти позову та вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. З огляду на приписи статті 24, при обчисленні розміру пенсії позивачу не враховано страховий стаж з 03.02.2020 по 04.07.2020 у Відокремленому підрозділі шахта «Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля» через відсутність інформації про сплату страхових внесків за даними персоніфікованого обліку. Отже, зазначений період не може бути зарахований до страхового стажу позивача.

При призначенні пільгових пенсій по статті 13 підпункту “а” та “б” застосовують Списки 1 і 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003. При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статті 100 служба в армії прирівнюється до пільгової роботи, яка передувала даному періоду чи слідувала по закінченню цього періоду. При цьому при призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 та 2 служба в армії або інша діяльність, прирівняна до роботи, яка дає право на пільгову пенсію, враховується в розмірі, що не перевищує наявного стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах. Періоди навчання робітників підземним професіям зараховуються до пільгового стажу з додержанням слідуючих умов:

а) в кожному випадку при наявності запису в трудовій книжці про навчання підземним проіесіям адміністрація повинна на підставі первинних документів підтверджувати тривалість роботи в підземних умовах;

б) навчання робітників піжземним професіям повинно проходити на протязі повного робочого дня;

в) оплата праці зазначених робітників за час навчання професіям в підземних умовах повинна здійснюватись за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.

Враховуючи викладене, Позивачу до пільгового стажу по Списку №1 зараховано навчання за фахом - з 22.09.1982 по 10.01.1984 та період проходження строкової військової служби - з 10.05.1985 по 08.06.1987.

Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах, зокрема, чоловіки - не менш як 15 років за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового шахтарського стажу роботи - 15 років, на позивача не поширюються норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 20 червня 2015 року, що не заперечується відповідачем.

10.02.2021 ОСОБА_1 звернувся в ГУ ПФУ у Волинській області з заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії згідно з статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (а. с. 19).

На звернення позивача ГУ ПФУ у Волинській області листом (а.с. 20) повідомило позивача про те, що він перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач дострокової пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 20.06.2015.

За матеріалами пенсійної справи тривалість страхового стажу складає 40 років 3 місяці 23 дні (враховано періоди включно по 31.08.2015), в тому числі: 8 років 10 місяців 22 дні-пільговий стаж роботи по Списку №1, до якого зараховано наступні періоди:

з 18.01.1984 по 06.05.1985 та з 19.08.1987 по 24.02.1989 — електрослюсарем підземним на Шахті №1 “Нововолинська”, що відповідно складає 1 рік 3 місяці 19 днів та 1 рік 6 місяців 6 днів;

з 17.03.2009 по 31.05.2015 (за виключенням періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати) — електрослюсарем підземним ВП шахта “Бужанська”, що складає 6 років 1 місяць 27 днів.

Для визначення права на призначення даного виду пенсії спеціалістами управління враховано до пільгового стажу по Списку №1 навчання за фахом - з 22.09.1982 по 10.01.1984 та період проходження строкової військової служби - з 10.05.1985 по 08.06.1987.

Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах, зокрема, чоловіки - не менш як 15 років за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 необхідного пільгового шахтарського стажу роботи - 15 років, на нього не поширюються норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа № 208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа № 688/947/17), від 30.09.2019 (справа № 316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник, зокрема, щодо не зарахування відповідачем до страхового та пільгового стажу періоду роботи в грудні 2010 року та з лютого по липень 2020 року на посаді електрослюсаря підземного у ВП «Шахта «Бужанська» у зв`язку із відсутністю сплати страхових внесків.

Так, з індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) дійсно вбачається, що період роботи грудень 2010 року та з лютого по липень 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» (ідентифікаційний код 00176259) не зарахований до страхового стажу позивача, хоча із вказаних відомостей вбачається нарахування позивачу заробітної плати за цей період роботи (а. с. 22-22зворот). Крім того, спірний період роботи підтверджується довідкою ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.04.2021 № 84 (а. с. 25), а нарахування та виплата заробітної плати з нарахуванням ЄСВ - довідкою про доходи, виданою ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» від 28.04.2021 № 525/7.2.4/01-19 (а. с. 24).

Отже, на думку суду, оскільки наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що в грудні 2010 року та з лютого по липень 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхувальником страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача вказаний період роботи. Суд наголошує, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства зі страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи за грудень 2010 року та з лютого по липень 2020 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля».

Щодо позовних вимог відносно зарахування до пільгового стажу позивача періоду його навчання з 01.09.1980 по 10.01.1984 в Середньому профтехучилищі №1 міста Нововолинська за спеціальністю електрослюсар підземний, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у листі-відмові у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ГУ ПФУ у Волинській області без обґрунтувань вказало, що до пільгового стажу позивача зараховано лише період навчання з 22.09.1982 по 10.01.1984.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058 зарахування періодів трудової діяльності та інших періодів, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, можливе в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту «в» та пункту «д» частини третьої статті 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується також:

навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з пунктом 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), крім роботи в якості робітника або службовця, до загального стажу роботи зараховується також зокрема:

з) навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно - технічної освіти (в ремісничих школах і училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично- заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах тощо) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та з перекваліфікації;

Відповідно до підпункту «з» пункту 109 зазначеного Положення при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника членам їх сімей, а також пенсій по старості працівницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» і «л», прирівнюються за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті «з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Робота електрослюсарем підземним на Шахті №1 «Нововолинська» у період з 18.01.1984 по 06.05.1985 слідувала за закінченням навчання позивача в Середньому профтехучилищі №1 міста Нововолинська за спеціальністю електрослюсар підземний з 01.09.1980 по 10.01.1984 і зарахована відповідачем до пільгового стажу роботи за Списком №1, а тому, період навчання у професійно-технічному училищі також повинен бути зарахований до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Згідно з частиною п`ятою пункту 109 Положення №590 у разі призначення пенсій на пільгових умовах або у пільгових розмірах (підпункти «а», «б» и «в» пункту 91) робота або інша діяльність, що прирівнюється до роботи, що надає право на зазначені пенсії, ураховується у розмірі, що не перевищує наявного стажу роботи, що надає право на пенсію на пільгових умовах або у пільгових розмірах.

Таким чином розмір іншої діяльності позивача, що прирівнюється до роботи, яка надає право на пенсію на пільгових умовах (навчання у Середньому профтехучилищі №1 міста Нововолинська), не перевищує його наявного стажу роботи, що надає право на пенсію на пільгових умовах, електрослюсарем підземним на Шахті №1 «Нововолинська» та електрослюсарем підземним на ВП шахта «Бужанська», а тому підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком №1 весь період його навчання у професійно-технічному училищі, а саме з 01.09.1980 по 10.01.1984.

Слід зазначити, що наявні підстави для зарахування до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періодів навчання ОСОБА_1 в профтехзакладі і відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» (перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців).

Отже, за умови зарахування вказаних вище періодів навчання та роботи до пільгового стажу ОСОБА_1 , позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням статті 8 Закону № 345-VI з дня звернення із відповідною заявою.

Відтак, виходячи із наданих суду статтями 9, 245 КАС України повноважень, з метою ефективного захисту прав позивача взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо незарахуванні до страхового та пільгового стажу періоду навчання у Середньому профтехучилищі №1 міста Нововолинська за спеціальністю електрослюсар підземний з 01.09.1980 по 10.01.1984 та періоду роботи у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» на посаді електрослюсаря підземного: грудень 2020 року, з лютого по липень 2020 року, та щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням вказаного стажу згідно з статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період навчання у Середньому профтехучилищі №1 міста Нововолинська за спеціальністю електрослюсар підземний з 01.09.1980 по 10.01.1984 та періоду роботи у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» на посаді електрослюсаря підземного: грудень 2020 року, з лютого по липень 2020 року, здійснити з урахуванням вказаного стажу з 10.02.2021 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345-VI.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн., сплачений згідно з квитанцією від 25.05.2021 №22149 (а.с.6).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо незарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Середньому профтехучилищі №1 міста Нововолинська за спеціальністю електрослюсар підземний з 01.09.1980 по 10.01.1984 та періоду роботи у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» на посаді електрослюсаря підземного: грудень 2020 року, з лютого по липень 2020 року, та щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням вказаного стажу згідно з статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання у Середньому профтехучилищі №1 міста Нововолинська за спеціальністю електрослюсар підземний з 01.09.1980 по 10.01.1984 та періоду роботи у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» на посаді електрослюсаря підземного: грудень 2020 року, з лютого по липень 2020 року, здійснити з урахуванням вказаного стажу з 10.02.2021 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний номер 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. А. Лозовський