
Справа № 201/7299/21
Провадження № 1-кс/201/2290/2021
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2021 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: слідчого судді – Шелестова К.О.
з секретарем: Коваль В.В.
за участю: прокурора – Дзюби В.В.
підозрюваного – ОСОБА_1
захисника – адвоката Романцова М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Лисенко О.О., погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Колгановим А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041650000575 від 19.07.2021 року, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що 19 липня 2021 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_1 перебував з потерпілим ОСОБА_2 навпроти під`їзду АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 ..
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 того ж дня, близько 15.20 години знаходячись за вищевказаною адресою, своєю рукою, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 один удар в область обличчя, після чого потерпілий ОСОБА_2 впав на землю, на спину.
В результаті умисних дій ОСОБА_1 , направлених на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 було завдано тілесні ушкодження згідно довідки № 563 виданої ДОЗ ОКЗ «Дніпровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечникова» у вигляді відкритої проникаючої ЗЧМТ, ЗЧМТ II ст., масивний САК, перелому склепіння та основи черепа, пневмоцефалії, забитої рани голови.
Умисні дії ОСОБА_1 , що виразились в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України.
19 липня 2021 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
20 липня 2021 року ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, в порядку ст.ст. 42, 276-278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, у зв`язку з чим, останній може переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор Дзюба В.В. у судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Романцов М.В. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутність достатніх доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б обґрунтовували обрання підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також, з урахуванням наявності постійного місця проживання і міцних соціальних зв`язків, просили обрати підозрюваному ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на думку сторони захисту, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.
Вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, слідчий суддя виходить з наступного.
Судом встановлено, що Відділенням поліції № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021041650000575 від 19.07.2021 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
19 липня 2021 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 20 липня 2021 року було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з вимогами ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Крім того, у своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 121 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та або таке, що готується від 19 липня 2021 року; протокол огляду від 19 липня 2021 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 19 липня 2021 року; довідка № 563 ДОЗ ОКЗ «Дніпровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечникова» від 19 липня 2021 року; протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 19 липня 2021 року; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 19 липня 2021 року; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 19 липня 2021 року, а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
При цьому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вирішує питання щодо доведеності винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину і правильності кваліфікації його дій, що є предметом судового провадження.
Також, на думку слідчого судді, доведеним є ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 дійсно підозрюється у вчиненні злочину за який перебачено максимальне покарання у виді восьми років позбавлення волі, що може бути обґрунтованим ризиком його переховування від слідства і суду з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може незаконно вплинути на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, крім того як встановлено судом ОСОБА_1 21 січня 2021 року був засуджений за вчинення умисного злочину вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, що вказує на можливість підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення.
В той же час, прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, крім того як вбачається із довідки про судимість, яка наявна матеріалах поданого клопотання підозрюваний ОСОБА_1 20 липня 2021 року був засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням, тобто вчинив інкримінований злочин в період іспитового строку, однак останній на шлях виправлення не став й підозрюється у вчинені нового умисного злочину, з урахуванням встановлених вище ризиків, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальним законом обов`язків.
Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину; вік та стан його здоров`я, які не перешкоджають застосуванню такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою; майновий стан підозрюваного і міцність його соціальних зв`язків, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає.
Крім того, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне при постановлені ухвали у кримінальному провадженні не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 187, 193-194, 196, 197, 205, 206, 309, 369-372, 395 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Лисенко О.О., погодженого з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Колгановим А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041650000575 від 19.07.2021 року – задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 строком на 60 (шістдесят) днів.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали, щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 16 вересня 2021 року.
Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Слідчий суддя: К.О. Шелестов
Судове рішення № 98455471, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 21.07.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/7299/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: