
Справа № 592/8783/21
Провадження № 2/592/1926/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2021 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Косолап М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Степанівська селищна рада Сумського району Сумської області про визнання недійсним заповіту.
В с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі – позивач) через представника – ОСОБА_3 звернувся до Ковпаківського районного суду міста Суми з позовною заявою, згідно якої просить визнати недійсним заповіт померлого ОСОБА_4 , посвідчений 06.02.2015 секретарем виконавчого комітету Степанівської селищної ради.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що справа Ковпаківському районному суду міста Суми не підсудна з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з позовом позивач просить визнати недійсним заповіт вчинений ОСОБА_4 посвідчений 06.02.2015 секретарем виконавчого комітету Степанівської селищної ради.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно – житловий будинок з відповідними господарчими спорудами та земельні ділянки площею 0,0552 га і 0,1488 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
За загальними правилами підсудності справ позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебуванням, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 27 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина 1 статті 181 ЦК України).
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1216, 1217 ЦК України).
Результатом розгляду питання про визнання заповіту недійсним є реалізація (захист) права спадкоємців за законом на спадкування певного майна (частки в ньому), тобто набуття в порядку спадкування у власність майна чи унеможливлення такого.
Відповідно до абзацу 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2018, заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК України немає відповідного правила.
У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 вказано, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Зазначене узгоджується з позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.12.2019 (справа № 489/2055/19).
Враховуючи те, що спір виник з приводу нерухомого майна, розташованого на території Сумського району, зокрема по АДРЕСА_1 , яка знаходиться поза межами території Ковпаківського району міста Суми, слід дійти висновку, що розгляд даної цивільної справи не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Ковпаківського районного суду міста Суми.
Відтак, справа підлягає передачі на розгляд Сумського районного суду Сумської області, оскільки належить до територіальної юрисдикції (підсудності) цього суду.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 3 статті 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
п о с т а н о в и в :
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Степанівська селищна рада Сумського району Сумської області про визнання недійсним заповіту– передати на розгляд до Сумського районного суду Сумської області.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя М.М. Косолап
Судове рішення № 98438431, Ковпаківський районний суд м. Суми було прийнято 20.07.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 592/8783/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: