
Дата документу 06.05.2021
Справа № 937/5773/20
2-а/937/12/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Купавської Н.М.
при секретарі Бєгушевій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області третя особа: начальник Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області Савулій Олександр Гаврилович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МЗН 000800, винесену 05.08.2020 начальником Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області відносно нього та закрити справу про адміністративне правопорушення. Складену постанову він вважає незаконною, оскільки він як громадянин Узбекистану проживає на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 від 28.11.2019. З метою здійснення господарської діяльності ним та іншими громадянами Узбекистану засновано ТОВ «Барака 2020», він отримав картку платника податків, зареєстрував місце проживання та оформив відповідний дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Миколаївському обласному центрі зайнятості, строк дії якої до 14.11.2022. Ним було укладено контракт 11.12.2019 з ТОВ «Барака 2020» на роботу продавцем продовольчих товарів. Крім того, 01.07.2020 між ТОВ «Барака 2020» та ФОП « ОСОБА_2 » було укладено договір на надання послуг у сфері торгівлі, відповідно до умов якого ТОВ «Барака 2020» здійснює для ФОП « ОСОБА_2 » торгівлю його продовольчими товарами. Отже, ним офіційно здійснювалась торгівля товарами ФОП ОСОБА_2 та території м.Мелітополя фактично працюючи в ТОВ «Барака 2020». Позивач вважає, що оскільки він не працевлаштований у ФОП ОСОБА_2 , відповідно він і не порушував вимоги ч.2 ст.42 ЗУ «Про зайнятість населення». Крім того, при винесенні постанови жодних пояснень від позивача або ФОП ОСОБА_3 отримано не було. Запис у протоколі про наявність пояснень позивача на окремому аркуші не відповідає дійсності адже у додатках до протоколу вони відсутні. Скористатися юридичною допомогою йому не надали можливість, не забезпечено участь перекладача, а залучена ОСОБА_4 не зазначена коли хто і на яких підставах її призначено перекладачем. В самі постанові не зазначено, що вона перекладена на узбецьку мову та роз`яснена позивачу. Через незнання української мови позивач був позбавлений можливості надати відповідні пояснення. Отже постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач не з`явився, від його представника - адвоката Скрипки О.В. надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності, всі докази надані ними суду та долучені до матеріалів справи. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача - Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області Капканець В.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав письмовий відзив на позов, пояснивши, що укладений ФОП ОСОБА_3 «договір про надання послуг у сфері торгівлі» не передбачений ГК України, а отже, не має юридичної сили. Фактично ОСОБА_5 змінив роботодавця не отримавши відповідний дозвіл на застосування праці іноземців в органах державної влади та його дії суперечать ст.42 ЗУ «Про зайнятість населення». А сам протокол складений з дотриманням вимог КУпАП та Інструкції №825, докази про адмінправопорушення долучені до справи. В позові просить відмовити.
Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини своєї неявки.
Вислухавши пояснення представника відповідача Капканця В.О. , дослідивши матеріали справи, суд вважає, позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом і не оспорювалось сторонами ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином республіки Узбекистан, який отримав 28.11.2019 посвідку на тимчасове проживання в Україні строком до 14.11.2022, картку платника податків НОМЕР_2 , зареєстрував місце свого проживання та отримав дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства у ТОВ «Барака 2020» продавцем продовольчих товарів /а.с.16,17,18,19/.
Згідно наказу директора ТОВ «Барака 2020» з 11.12.2019 ОСОБА_5 прийнятий на роботу до товариства на посаду продавця продовольчих товарів /а.с.38/.
Проте, 01.07.2020 між ТОВ «Барака 2020» та ФОП ОСОБА_3 укладено Договір щодо надання послуг у сфері торгівлі №01/07-20. За даним договором ОСОБА_3 (замовник) доручає товариству (посередник) виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента, консультування покупця готового придбати продукцію Замовника у відповідності до умов Договору; надати допомогу Замовникові в продажі товарів; здійснити розрахунок з покупцем.
На підставі вказаного договору позивач офіційно здійснює торгівлю товарами ФОП « ОСОБА_3 », як продавець продовольчих товарів на ринку «Зразковий», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами роботи позивача з надання послуг у сфері торгівлі ФОП « ОСОБА_3 у липні 2020 року за зазначеним договором складено Акт від 31.07.2020 № 31/07-20 надання послуг, за яким 03.08.2020 здійснено відповідну оплату за надані послуги, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні прибутковий касовий ордер від 03.08.2020 № 308 ТОВ «БАРАКА 2020» та відповідна квитанція до нього (а.с. 50-52).
Однак, 05.08.2020 головним спеціалістом Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області стосовно громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЗП 000798 та прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МЗП 000800 начальником відділу Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області Савулієм О.Г. відносно позивача за ч.1 ст.203 КУпАП, а саме: за порушення ч. 2 ст. 42 ЗУ «Про зайнятість населення», та накладено штраф у розмірі 1700 гривень /а.с.20-23/.
Не погодившись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Частина 1 статті 203 КУпАП передбачає відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, та тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні визначені статтею 42 Закону України «Про зайнятість населення».
Позивачу ставиться в вину порушення ч.2 ст.42 ЗУ «Про зайнятість населення», відповідно до норм якої праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на кожній посаді.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, останній не заперечує того факту, що на момент складання протоколу він працював у ФОП « ОСОБА_3 ».
Проте, дані про оформлення дозволу на працевлаштування до ФОП ОСОБА_2 у позивача відсутні, що є порушенням ч.2 ст.42 ЗУ «Про зайнятість населення».
Аналізуючи фактичні обставини правопорушення суд вважає, що позивач не вжив необхідних заходів, спрямованих на дотримання законодавства України, яким визначено застосування праці іноземців, які є обов`язковими для виконання для всіх, внаслідок чого скоїв правопорушення.
Щодо інших тверджень позивача про порушення при складанні протоколу ст.ст.251, 252, 256, 268, 274 КУпАП, то вони спростовуються дослідженими матеріалами №58 про адміністративне правопорушення за ст.203 ч..1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
У вказаному протоколі громадянину Узбекистану ОСОБА_8 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також зміст ст. 268 КУпАП які, окрім іншого, передбачають право при розгляді справи користуватись послугами адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Про ознайомлення іноземця із вимогами даних приписів діючого законодавства свідчить наявний у протоколі особистий підпис іноземця під текстом вказаних норм (а.с.20,21).
Судом встановлено, що з метою дотримання вимог Інструкції про оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення було залучено перекладача, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення та у поясненнях відібраних у громадянина Узбекистана ОСОБА_8 за участю перекладача Кадірова Ш.Ж., було відібрано пояснення іноземця та роз`яснено іноземцю його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП (а.с.89).
Як вбачається з окремо відібраних пояснень позивач відмовився від надання пояснень. /а.с.89/. З пояснень ОСОБА_9 вбачається, що він уклав договір з ТОВ «Барака 2020» для посередницьких дій з продажу належного йому товару, для чого йому дане товариство надало двох своєї співробітників, один з яких ОСОБА_5 (а.с.91)
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи наведене, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МЗН 000800, винесену 05.08.2020, слід залишити без змін, а в задоволенні позовних вимог - відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,5,6-10,241-246,250,255,288 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області, третя особа: начальник Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області Савулій Олександр Гаврилович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Мелітопольський МВ УДМС України в Запорізькій області, місце розташування: Запорізька область, м.Мелітополь, вул.І.Алексєєва, 26, код ЄДРПОУ 37834773.
Третя особа: начальник Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області Савулій Олександр Гаврилович, адреса: Запорізька область, м.Мелітополь, вул.І.Алексєєва, 26.
СУДДЯ:
Судове рішення № 98435635, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 06.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 937/5773/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: