Рішення № 98428774, 20.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року справа № 580/3496/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якому просить:

-визнати рішення відділу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.03.2021 року № 1830-1986/Д-02/8-2300/21 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його страхового стажу в повному обсязі періоди роботи з 1 січня 1980 р. по 1 січня 1988 р. необхідних для призначення пенсії при досягненні віку, протиправними;

-скасувати рішення відділу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.03.2021 року № 1830-1986/Д-02/8-2300/21 про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні до його страхового стажу періодів роботи з 1 січня 1980 р. по 1 січня 1988 року в повному обсязі.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди його роботи: з 1 січня 1980 року по 1 січня 1988 року в повному обсязі, необхідних для призначення пенсії за віком при досягненні віку 60 років відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

Ухвалою суду від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно не повністю зарахував до страхового стажу позивача період роботи у колгоспі «Червона Україна» з 01.01.1980 по 01.01.1988. Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що не відповідають діючому законодавству.

Відповідач у визначений судом строк подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову зазначивши, що період роботи позивача у колгоспі з 01.01.1980 по 01.01.1988 зараховано за фактичною тривалістю роботи, через ненадання позивачем документу, що підтверджує встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві у вказаний період.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом із матеріалів справи встановлено, що 11.03.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про попередній розрахунок пенсії.

Відповідно до протоколу 232950003949 від 17.03.2021 у позивача відсутнє право на пенсію.

22.03.2021 позивач звернувся до відповідача щодо врахування до страхового стажу часу роботи в колгоспі.

Листом управління обслуговування громадян відділу обслуговування громадян № 7(сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.03.2021 №1830-1986/Д-02/8-2300/21 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в колгоспі з 01.01.1983 по 31.08.1983, а за період з 1980 до 1988 період роботи в колгоспі враховано за фактичною тривалістю.

Вважаючи рішення відповідача протиправними позивач звернувся із позовом до суду.

Також судом встановлено, що відповідно до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 27.09.1979 членство в колгоспі:

03.09.1979 Прийнятий в члени колгоспу «Червона Україна» с. Макіївка нак.№ 8 від 03.09.1979.

24.08.1983 Зарахований учнем в Чигиринський с/г т-м бух. обліку нак. № 135 від 24.08.1983

29.06.1985 звільнений у зв`язку з закінченням навчання в Чигиринському с/г технікумі бух. Обліку нак.№ 100 від 29.06.1985

15.07.1992 в зв`язку з ліквідацією колгоспу «Червона Україна» вивести з членів колгоспу по переводу в колективне с/г підприємство Макіївське з 15.07.1992 нак. № 1 від 15.07.1992.

Відповідно до розділу Трудова участь у колективному господарстві: прийнятий колгоспом труд. мінімум трудової участі у колективному господарстві 1979 рік 1982-1988 роки - 260 днів.

Виконання річного мінімуму трудової участі у колективному господарстві 1979 -63 не вироблення мінімуму за 1979 вважати з поважних причин нак.№ 1 від 31.01.1980, 1982 -137 не вироблення мінімуму за 1982 вважати з поважних причин нак.№ 1 від 12.02.1983, 1983- 277, 1985- 260, 1986 -278, 1987 – 269, 1988 – 265.

Відповідно до розділу відомості про роботу: служба в Радянській Армії з 07.05.1980 по 22.04.1982.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058).

Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Згідно зі ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Стаття 62 Закону №1788-XII визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За змістом приписів п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності - архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 р. у справі №439/1148/17.

Згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до пункту 1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Пункт 2 вказаних Основних положень регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу. Трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.

Усі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особою та печаткою (пункт 6).

Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (пункт 13).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 “Про трудові книжки працівників” відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не зараховано позивачу до страхового стажу період роботи в колгоспі «Червона Україна» з 01.01.1983 по 31.08.1983.

Однак, із копії трудової книжки ОСОБА_1 судом встановлено, що позивачу у 1983 році зараховано трудову участь у колективному господарстві 277 днів, що перевищує встановлений мінімум 260 днів, а з 1985 по 1988 рік включно трудова участь у колективному господарстві позивача також перевищувала встановлений мінімум.

Суд також звернув увагу, що в трудовій книжці колгоспника відсутні дані про трудову участь позивача за період 01.01.1980 по 07.05.1980.

Щодо періоду 1982року вказано 137 не вироблення мінімуму за 1982 вважати з поважних причин нак.№ 1 від 12.02.1983.

Також з копії довідки Смілянського об`єднаного міського військового комісаріату Черкаської області від 22.09.2020 № 287 встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 20.04.1980 по 22.04.1982 року.

З огляду на те, що трудова книжка колгоспника є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, і трудова книжка позивача оформлена належним чином та містить відомості про трудову участь позивача у колективному господарстві відповідач протиправно не врахував вказаний період роботи позивача до його трудового стажу.

Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, 370 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування у повному обсязі ОСОБА_1 до його страхового стажу періоду роботи в колгоспі «Червона Україна» з 01.01.1980 по 01.01.1988.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди його роботи в колгоспі «Червона Україна» з 01.01.1980 по 01.01.1988 в повному обсязі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар