Рішення № 98428630, 16.07.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/2344/21

РІШЕННЯ

іменем України

16 липня 2021 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.11.2020 №222030009511 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно заяви від 18.11.2020 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 4 листопада 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18 листопада 2020 року по досягненню 55 - річного віку звернувся із заявою до ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Разом з заявою про призначення пенсії надано документи, необхідні для її призначення, а саме, паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, трудову книжку; військовий квиток, копію диплома, та інші необхідні документи. Не зважаючи на те, що позивачем надано усі документи для призначення пенсії, рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 25.11.2020 №222030009511 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю страхового стажу 28 років та пільгового 12 років 6 місяців, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що тривалість страхового стажу становить 27 років 11 місяців, пільговий стаж за Списком №2 відсутній. З рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач не погоджується, вважає його неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, внаслідок чого звернувся до суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Окрім того, відповідач у відзиві просить суд провести розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

07.04.2021 позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що відповідачем не обґрунтовані обставини, на які він посилається у відзиві, вони є припущеннями та не ґрунтуються на вимогах закону.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта позивача.

18.11.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

До заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 додав трудову книжку Серії НОМЕР_1 , військовий квиток НОМЕР_2 від 22.11.1983, диплом № НОМЕР_3 від 14.07.1986, архівні документи, що підтверджують факт роботи у Хмельницькому спеціалізованому будівельно-монтажному управлінні №527 (накази про прийняття та звільнення з роботи, накази щодо атестації робочих місць, архівні копії особових карток форми Т-2, довідки щодо нарахованої заробітної плати, архівний витяг з історичної довідки підприємства, довідку про відсутність а архіві документів про умови праці).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.11.2020 №222030009511 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно заяви від 18.11.2020, у зв`язку із відсутністю страхового стажу 28 років та пільгового 12 років 6 місяців, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тривалість страхового стажу становить 27 років 11 місяців, пільговий стаж за Списком №2 відсутній.

Листом №2200-0304-8/4750 від 25.01.2021 відповідач повідомив позивача, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.11.2020 №222030009511 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Також позивача повідомлено про те, що в його трудовій книжці містяться відомості лише про прийняття та звільнення з роботи, трудова книжка не містить даних про повний робочий день, про пільговий характер робіт, які відносяться до Списку № 2, не зазначено відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках, тощо, отже дані, які б уточнювали пільговий характер роботи, відсутні. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ВАТ «Хмельницьке спеціалізоване підприємство №527» (ВАТ ХСП №527) з 14.04.2006 винесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Враховуючи, що відомості про ліквідацію без правонаступництва на даний час відсутні, тому підстави для розгляду документів за період роботи ОСОБА_1 у ВАТ «Хмельницьке спеціалізоване підприємство №527» (ВАТ ХСП №527) на Комісії відсутні. Також, позивачу не враховано період проходження строкової військової служби з 22.11.1983 по 25.12.1985 згідно військового квитка від 22.11.1979 НОМЕР_2 , оскільки зазначено прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним позивача російською мовою « ОСОБА_2 ».

Таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивач вважає протиправним, тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а також суспільні відносини з приводу призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-IV).

Згідно ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 9 вищезазначеного Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.

Умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону №1058-IV. Так, частиною першою вказаної статті передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV).

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби (пункт "в" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII).

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що військова служба зараховується до стажу роботи особи при призначенні пенсії у випадку наявності відповідного запису про період військової служби у трудовій книжці особи та підтвердження періоду військової служби даними, зазначеними у військовому квитку. Крім того, період проходження військової служби може бути підтверджений довідкою військового комісаріату, військової частини чи установи системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, або ж довідкою архівних і військово-лікувальних установ.

Судом встановлено, що з метою зарахування періоду проходження військової служби до стажу роботи, що враховується при призначенні пенсії ОСОБА_1 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області військовий квиток НОМЕР_2 від 22.11.1983.

З наявної у матеріалах справи копії вищезазначеного військового квитка серії НОМЕР_2 від 22.11.1983 вбачається, що в ньому містяться відомості про проходження строкової військової служби в період з 22.11.1983 по 25.12.1985. Однак, у даному військовому квитку вказано, що він виданий на ім`я " ОСОБА_3 " (російською мовою). На підставі військового квитка серії НОМЕР_2 від 22.11.1983, інформація про проходження позивачем в період з 22.11.1983 по 25.12.1985 військової служби була занесена до трудової книжки серії НОМЕР_1 , копія якої наявна у матеріалах справи. Проте, згідно з даною трудовою книжкою, остання видана на ім`я " ОСОБА_3 " (російською мовою).

Натомість, у паспорті позивача серії НОМЕР_4 , виданому 03.12.1996 Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області, прізвище, ім`я, по батькові позивача українською мовою зазначено як: " ОСОБА_1 ", а російською мовою - " ОСОБА_3 ".

Таким чином, у паспорті прізвище позивача зазначено " ОСОБА_2 ", натомість у військовому квитку вказано прізвище " ОСОБА_2 ", у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , яка також містить інформацію про проходження військової служби, вказано прізвище " ОСОБА_2 " відповідно.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що виявивши під час реалізації наданих йому п. 4.2 Порядку № 22-1 повноважень невідповідність у прізвищі, зазначеному у військовому квитку, з прізвищем позивача, вказаним у його паспорті, та відмовляючи у зв`язку з цим у зарахуванні до стажу роботи періоду військової служби з 22.11.1983 по 25.12.1985 в Радянській армії, відповідач діяв відповідно до чинного законодавства.

У контексті наведеного, суд приходить до висновку, що наявність розбіжностей у прізвищі позивача, вказаному в його паспорті серії НОМЕР_4 , виданому 03.12.1996, а також у прізвищі вказаному у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 22.11.1983, не дає можливості встановити належність зазначеного військового квитка ОСОБА_1 , та як наслідок - зарахувати вказаний в ньому період військової служби в Радянській армії з 22.11.1983 по 25.12.1985 до стажу роботи, що зараховується при призначенні пенсії.

При цьому суд зазначає, що пунктом 6 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають (ч. 3 ст. 315 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

В контексті наведеного суд відмічає, що встановлення факту належності ОСОБА_1 військового квитка серії НОМЕР_2 від 22.11.1983 не належить до повноваження адміністративного суду, оскільки дане питання вирішується в порядку цивільного судочинства та віднесено до повноважень місцевого загального суду за місцем проживання позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі № 240/5737/19.

З огляду на те, що в даному випадку суд не наділений повноваженнями на встановлення факту належності ОСОБА_1 зазначеного військового квитка серії НОМЕР_2 від 22.11.1983, а інших передбачених Порядком №637 документів для підтвердження проходження військової служби в період з 22.11.1983 по 25.12.1985 (довідки військового комісаріату, військової частини чи установи системи Міноборони або ж довідки архівних установ) позивачем до суду не надано, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в частині не врахування періоду проходження строкової військової служби з 22.11.1983 по 25.12.1985 згідно військового квитка від 22.11.1979 НОМЕР_2 є правомірними.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині не розгляду документів за період роботи ОСОБА_1 у ВАТ «Хмельницьке спеціалізоване підприємство №527» (ВАТ ХСП №527) на Комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), право на пенсію за віком на пільгових умовах мають незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) , починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Як зазначалося вище, згідно ст. 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 83 Закону №1788-XII пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності; б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Статтею 100 Закону №1788-XII визначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з пунктами 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 2 за умови дотримання вимог п. "б" ст. 13, ст.100 Закону №1788-XII, і ч.1 ст.26 Закон №1058-IV. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах. Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відсутність якої передбачає застосування Порядку №637.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок №383).

Відповідно до п. 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно Розділу ХХІХ Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на державну пенсію за віком на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, посада монтажника по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій, на якій працював позивач у спірний період, віднесена до робіт з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Отже, наявність уточнюючої довідки для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці не є необхідною, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Після 21.08.1992 потрібна атестація робочих місць за умовами праці для зарахування до пільгового стажу, до якого зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи, що визначено п. 3 Порядку №383.

Судом оглянуто трудову книжку ОСОБА_1 та встановлено, що вона оформлена належним чином, і без порушень. Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , заповненої 12.08.1986, зазначені записи про його роботу на посаді електрозварника з 12.08.1986 по 25.06.2013 на ВАТ «Хмельницьке спеціалізоване підприємство №527» (ВАТ ХСП №527)

В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 містяться довідки, копії архівних наказів, видані Архівним відділом Хмельницької міської ради. Зокрема, копія наказу №77 к від 24 грудня 1996 року «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права робітників на пільгове пенсійне забезпечення по списку №2, та компенсація за шкідливі умови праці», згідно якого проведено атестацію робочих місць по ВАТ «ХСП 527» та встановлено, що атестації підлягає 4 професії, зокрема, й електрозварника та на пільгове пенсійне забезпечення підтвердилася посада електрозварника.

Також архівним відділом Хмельницької міської ради надано Витяг зі Списку робітників по прізвищах за професіями по Списку №2, які підлягають на пільгове пенсійне забезпечення, в якому зазначений і позивач - ОСОБА_1 .

При цьому підставою для неврахування даних архівних довідок стало те, що станом на дату розгляду заяви про призначення пенсії ВАТ «Хмельницьке спеціалізоване підприємство №527» (ВАТ «ХСП №527») перебуває в стані припинення. Рішення про ліквідацію даного підприємства прийняте засновниками ще у 2006 році.

Проте, суд не погоджується із такими діями відповідача, оскільки у разі ліквідації підприємств, установ та організацій без визначення правонаступника для підтвердження пільгового стажу особа надає документи, перелік яких визначено пунктом 11 Порядку підтвердження періодів роботи, які зараховуються в трудовий стаж для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління ПФУ від 10.11.2006 № 18-1. Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

З огляду на викладені обставини, приписи нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, а також докази надані позивачем та матеріали пенсійної справи, суд вважає, що пенсійний орган безпідставно відмовив позивачеві у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періоду його роботи, оскільки позивачем було надано достатню кількість документів на підтвердження того, що період роботи на ВАТ «Хмельницьке спеціалізоване підприємство №527» (ВАТ «ХСП №527») з 12.08.1986 по 25.06.2013 на посаді електрозварника підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2220300009511 від 25.11.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.

У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.

Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 4 листопада 2020 року, задоволенню не підлягають, оскільки є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, з урахуванням встановлених обставин, суд на підставі частини другої статті 9 та частини третьої статті 245 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним: зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період його роботи у ВАТ «Хмельницьке спеціалізоване підприємство №527» (ВАТ «ХСП №527») електрозварником з 12.08.1986 по 25.06.2013 та визнання протиправним та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2020 про призначення пільгової пенсії за Списком № 2, з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 1816,00 грн., сплаченого позивачем за квитанцією №220210064 від 25.02.2021.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2220300009511 від 25.11.2020 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період його роботи у ВАТ «Хмельницьке спеціалізоване підприємство №527» (ВАТ «ХСП №527») електрозварником з 12.08.1986 по 25.06.2013.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2020 про призначення пільгової пенсії за Списком № 2, з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 1816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький