Рішення № 98425651, 14.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2021 року Справа № 280/4346/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Келюх К.С.,

за участю:

представника позивача Крошка В.В.,

представника відповідача Воєводіної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 серпня 2020 року № 0022491305, №0022471305, №0022481305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відсутні правові підстави застосування штрафних санкцій до гр. ОСОБА_1 у зв`язку із протиправним ігноруванням ГУ ДПС в Запорізькій області п. 8 підрозділу 1 Перехідних положень ПК України, відсутністю у ОСОБА_1 доходу у вигляді додаткового блага, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Так, позивач зазначив, що після укладання договору про часткове прощення боргу від 20.07.2016 за кредитним договором від 15.08.2006 року №014-17-15/1263-35 не виникло зобов`язання щодо сплати податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (1,5%), у зв`язку з відсутністю доходів (додаткового блага) у розумінні пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Ухвалою суду від 06.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.08.2021.

Ухвалою суду від 04 серпня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 16.09.2021.

Ухвалою суду від 16.09.2021 замінено відповідача – Головне управління ДФС у Запорізькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 16.09.2021 зупинено провадження у справі №280/4346/20 до набрання законної сили рішенням у справі №280/4345/20.

Ухвалою суду від 10.02.2021 поновлено провадження по справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.04.2021.

Протокольною ухвалою суду від 12.04.2021 замінено відповідача – Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області код ЄДРПОУ ВП: 44118663, в судовому засіданні оголошено перерву до 19.04.2021.

В судовому засіданні 19.04.2021 оголошено перерву до 14.05.2021.

14.05.2021 судом в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов, в якому зазначено, що за 2016 рік позивач отримав дохід у вигляді додаткового блага (анулювання прощення) заборгованості за кредитом від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 134648,24 грн., у зв`язку з чим, позивач повинен був подати до контроюючого органу податкову декларацію за майновий стан та доходи за 2016 рік та сплатити податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 24236,68 грн. та військового збору у сумі 2019,72 грн., в зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Вислухавши думку сторін по справі, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ГУ ДФС у Запорізькій області, на підставі п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-V1 (із змінами та доповненнями) та на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №1959 від 20.06.2018 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи, яка не є суб`єктом господарювання ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів з доходів фізичних осіб за ознакою доходу «126» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.06.2018 року №615/08-01-13-05/ НОМЕР_1 , який направлено поштою ОСОБА_2 з повідомленням про вручення №6906300019227 від 27.06.2018 року.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлено поштою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 з повідомленням про вручення №6910703286087, однак повернуто, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою, встановлено порушення:

- пп. «д» 164.2.17 пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VI (зі змінами та доповненнями), у зв`язку із чим донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 24 236,68 грн.;

- ст.163 Податкового кодексу України, підпункт 1.2 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв`язку із чим донараховано військового збору за 2016 рік у сумі 2 019,72 грн.;

- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 179.1, пп. 179.7 ст.179 ПКУ щодо ненадання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, у зв`язку із чим застосовано штрафні санкції у сумі 170.0 гривень.

На підставі вищезазначеного акту від 27.06.2018 року №615/08-01-13-05/ НОМЕР_1 прийняті податкові повідомлення - рішення від 06.08.2018 року:

- №0022471305 від 06.08.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) у розмірі 24 236,68 гри. та застосовано штрафні санкції у сумі 6 059,17 грн.;

- №0022491305 від 06.08.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір (код платежу 11011000) у розмірі 2 019,72 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 504,93 грн.;

- №0022481305 від 06.08.2020 року, яким застосовано штрафні санкції за платежем «податок на доходи фізичних осіб» (код платежу 11010500) у сумі 170,0 грн.

Не погодившись із прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 06.08.2020, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 78.1.2. п.178.1 ст.178 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

В акті перевірки зазначено, що згідно з отриманої інформації з ЦБД Державного реєстру фізичних осіб-платників податку ДФС України про одержані доходи та сплачений податок з доходів фізичних осіб у 3 кварталі 2016 року фізична особа ОСОБА_1 отримав доходи у вигляді додаткового блага за ознакою «126» у розмірі 135337,24 грн.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» №321-VIII від 09 квітня 2015 року, положення якого набрали чинності 07 травня 2015 року, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, слід розглядати окремо.

За змістом наведених положень у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Таким чином, Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

При цьому, п.п 165.1.55 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 179.1, ст.179 ПКУ, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно із відомостями, отриманими з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів встановлено, що у 3 кварталі 2016 року ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на користь фізичної особи ОСОБА_3 проведено операцію за ознакою 126 - «Дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо» (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)» у розмірі 135 337,24 грн.

З метою підтвердження інформації, яка відображена у відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, стосовно отримання фізичною особою ОСОБА_4 доходу у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) в сумі 135 337,24 грн.. ГУ ДФС у Запорізькій області, в адресу ПАТ «Райффайзен банк Аваль», направлено лист від 22.08.2017 року № 11815/10/08-01 -13-05-10.

ПАТ «Райффайзен банк Аваль», листом від 14.09.2017 року №4-2/871, надано підтвердження інформації, зазначеної у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку ОСОБА_5 за 3 квартал 2016 року у сумі 135 337,24 грн. Крім того. Банк зазначив, що було нараховано дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом. Зазначене прощення здійснювалось з укладанням Договору про припинення зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до Договору про часткове прощення боргу від 20.07.2016 року за кредитним договором №014/17-15/1263-35 від 15.08.2006 року, укладеного між громадянином ОСОБА_4 (позичальник) та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор), який надано Банком як додаток до листа від 14.09.2017 року №4-2/871, встановлено наступне:

По-перше: сторони визнають, що розмір непогашеної Позичальником заборгованості за кредитним договором на день укладання цього Договору, а саме непогашеної суми основного боргу (неповернутого кредиту) складає 28 098,83 доларів США, що складає еквівалент 697 253,02 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору.

По-друге: відповідно до п.2 Договору про часткове прощення боргу від 20.07.2016 року, сторони домовились, що з дати укладання цього Договору, Кредитор здійснює часткове анулювання (прощення) суми основного боргу (неповернутого кредиту) в розмірі 5 454,0 доларів США, що складає еквівалент 135 337,24 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору; проценти, нараховані за користуванням кредитом - 1 626,55 доларів США, що складає еквівалент 40 361,71 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього Договору; розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором - 116 169,67 грн.

По-третє: відповідно до п.4 вказаного Договору про часткове прощення боргу від 20.07.2016 року. Позичальник усвідомлює, що у зв`язку із частковим анулюванням (прощенням) боргу у сумі, зазначеній у п.2 Договору, його зобов`язання за кредитним договором та зобов`язання за договорами забезпечення (іпотеки) не припиняються та гарантує виконання своїх зобов`язань за кредитним договором в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором.

Згідно із п.5 вказаного Договору від 20.07.2016 року сторони засвідчили, що вони мають необхідний обсяг дієздатності та правоздатності для укладення та виконання цього договору.

Договір про часткове прощення боргу від 20.07.2016 року за кредитним договором №014/17-15/1263-35 від 15.08.2006 року, підписано ОСОБА_4 (позичальник) та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор).

Олександрівським управлінням у м.Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області надіслано ОСОБА_2 , на адресу: АДРЕСА_2 , лист №15119/10/08-01-49-02 від 05.10.2017 року, в якому вказувалось про необхідність подання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, декларування доходів, отриманих як додаткове благо та сплату відповідних податків.

Також, у листі №15119/10/08-01-49-02 від 05.10.2017 року було зазначено, що у разі невиконання вимог щодо самостійного декларування доходів до 01.11.2018 року, відповідно до п.п. 78.1.1 та 78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, буде розглянуто питання щодо проведення позапланової документальної перевірки з метою донарахування податку з доходів фізичних осіб, військового збору та застосовано штрафні санкції у розмірі 25% суми виплаченого податкового зобов`язання.

Лист №15119/10/08-01-49-02 від 05.10.2017 року, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення №6910410622759, отримано громадянкою ОСОБА_6 (мати) ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, станом на 27.06.2018 року платник податків - фізична особа, яка не є суб`єктом господарювання ОСОБА_1 не надав до органів ГУ ДФС у Запорізькій області декларацію про майновий стан та доходи за 2016 рік.

Відповідно до вимог п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Начальником Олександрівського управління у м.Запоріжжя в адресу заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області направлено службовий лист від 13.06.2018 року №1059/08-01-49-02 в якому вказувалось про те, що громадянин ОСОБА_5 у 3 кварталі 2016 року отримав дохід у вигляді додаткового блага (прощеного боргу) на суму 135 337,24 грн., однак ОСОБА_5 не надав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік.

Таким чином, прощений податковий борг за непогашений ОСОБА_1 кредит (тіло) склав 5 454,0 доларів США, у гривневому еквіваленті 135 337,24 грн.

Відповідно до п.6 Договору про часткове прощення боргу від 20.07.2016 року, з підписанням цього договору Позичальник вважається повідомленим, відповідно до п.п. 164.2.17 «д» пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, про часткове анулювання (прощення) заборгованості в сумі основного боргу (неповернутого кредиту), що зазначено у п.2 Договору, та про те, що сума анульованого (прощеного) основного боргу буде включена Кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь Позичальника, за підсумками звітного періоду в якому борг було анульовано (прощено). При цьому, на позичальника відповідно до Податкового кодексу України покладається обов`язок сплати податків на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу та відображення суми отриманого доходу у вигляді анульованого (прощеного) основного боргу у річній податковій декларації. Сплата податків та зборів, що виникають в наслідок виконання цього Договору здійснюється Позичальником самостійно відповідно до податкового законодавства.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виконані вимоги пп. «д» пп.164.2.17 п. 164. 2 ст. 164 ПК України у повному обсязі.

Платником податків - фізичною особою, який не с суб`єктом господарювання ОСОБА_1 не надано до органів ДФС податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016р. та не задекларовано дохід, отриманий у вигляді «додаткового блага» за ознакою «126».

З урахуванням вимог пп. 165.1.55 п.165.1 ст.165 ПКУ (у редакції, що діяла у 2016 року) загально річний оподаткований дохід, згідно наявної інформації, платника податків фізичної особи ОСОБА_1 складає 134 648,24 грн. (135 337,24 - 689,0 (сума, яка не включається до складу загального місячного (річного) доходу, згідно із вимогами пп.165.1.55 ст.165 ПКУ) = 134 648,24 грн.

Таким чином, оподаткований дохід за ставкою (18%) згідно п.167.1 ст.167 ПКУ становить 134 648,24 грн. Сума податку на доходи фізичних осіб склала 24 236,68 грн.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідно до договору від 20 липня 2016 року про часткове прощення боргу за кредитним договором №014-17-15/1263-35 від 15 серпня 2006 року позивачу була спрощена (анульована) саме сума основного боргу, що у розумінні підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом та належить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

До спірних правовідносин не може бути застосовані пункт 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення», з огляду на таке.

Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту 8, не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів, відповідачем не була визнана додатковим благом сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій, а також договір від 20 липня 2016 року не стосувався різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, предметом договору була частина основної суми боргу за кредитним договором, яка не була оплачена позивачем.

Таким чином, пункт 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» не регулює спірні правовідносини.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що анульована (прощена) сума кредиту (тіла) повинна бути включена позивачем до доходу, отриманого платником податку, як додаткове благо у порядку визначеному пп. «д» п.п. 164.2.17 п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України та відповідно до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 20.06.2018р. по справі №804/4182/17, від 06.11.2020 року по справі №826/7313/17, від 13.01.2021 по справі №815/3071/18, від 26.02.2021 №826/158/18.

Відповідно до п. 54.3.1. ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування.

З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0022471305 від 06.08.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування у розмірі 24 236,68 грн. та нарахування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 6059, 17 грн.

Відповідно до п.179.1. ст.179 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпункту 49.18.4. пункту 49.18. ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України, за не подання декларації, передбаченої цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи вище встановлені судом обставини та перелічені норми Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що винесене відповідачем податкове повідомлення – рішення від 06.08.2020 року №0022481305, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн. за не подачу декларації, є законим та обґрунтованим та не належить скасування.

Також не належить скасуванню податкове повідомлення – рішення №0022491305 від 06.08.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 2019,72 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 504,93 грн., з огляду на таке.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Таким чином, отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага, є підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).

Враховуючи те, що позивачем не було подано до податкового органу декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік із включенням загального оподатковуваного доходу платника податку у розмірі 134648,24 грн. та в порушення пп.1.2 п.1.4 пп.1.6 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX, ст. 163,пп.164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 168. 4 ст. 168 п.п.168.2.1 п. 168. 2 ст.168 ПК України не сплачено військовий збір у розмірі 2019,72 грн., суд дійшов висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень: № 0022491305, №0022471305, №0022481305 від 06.08.2020 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги не належать задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,293,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12 липня 2021 року.

Суддя М.С. Лазаренко