Рішення № 98425569, 20.07.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2021 року м. Ужгород№ 260/2546/21 9:00 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Скраль Т.В.,

при секретарі Шестак Н.В.,

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з`явився;

представник позивача: Бухтоярова Оксана Василівна;

відповідач: Приватний виконавець Зейкан Віталій Ласлович;

третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» - представник у судове засідання не з`явився,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Бухтоярової Оксани Василівни ( АДРЕСА_2 ) до Приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Садова, 25а/7), третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела,6, код ЄДРПОУ 37616221) про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2021 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника Бухтоярову Оксану Василівну звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича, третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», якою просить визнати протиправними та скасувати постанови Приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Зейкан Віталія Ласловича у виконавчому провадженні № 65520099: 1) постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2021 року з ідентифікатором; 2) постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2021 року без ідентифікатора; 3) постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 21.05.2021 року 14715,84грн.; 4) постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.05.2021 року 303 грн.00коп.; 5) постанову про арешт майна боржника від 21.05.2021 року про рухоме та нерухоме майно; 6) постанову про арешт коштів боржника від 25.05.2021 року; 7) постанову про арешт майна боржника від 31.05.2021 року - автомобіль; 8) постанову про розшук майна боржника від 31.05.2021 року-автомобіля; 7) постанову про арешт майна боржника від 08.06.2021 року - на домоволодіння АДРЕСА_3 .

05 липня 2021 року ухвалою відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено судове засідання.

12 липня 2021 року на виконання вимог ухвали від 05 липня 2021 року приватним виконавцем надано матеріали виконавчого провадження № 65520099.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відображена інформація в оскаржуваних постановах є неправдивою та не відповідає дійсності, оскільки він не знає, хто такий приватний нотаріус Горай; ніколи не проживав в місті Києві; все життя прожив за адресою АДРЕСА_3 ; його життя багато років прикуте до батька ОСОБА_2 , який в лежачому стані прикутий до ліжка; будинок, на який виконавець наклав арешт перебуває в іпотеці Укрсоцбанку, а тепер в його правонаступника; не має і ніколи не мав будь-яких правовідносин з ТОВ "Росвен Інвест Україна".

12 липня 2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначає, що виконавчий документ, в даному випадку виконавчий напис № 29905 виданий 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Степановичем, відповідав вимогам закону, а тому були відсутні підстави для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

19 липня 2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису від 18.03.2021 року приватного нотаріуса Горай О.С., свідоцтво якого відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 18.02.2021 року №1, у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства, грубими порушеннями закону, тощо було анульовано. Тому, постанови приватного виконавця, фактично, є юридично нікчемними. Також, в матеріалах наданих приватним виконавцем наявне повідомлення про арешт заставленого майна в AT "Альфа-Банк" (будинок в с. Кінчені), який знаходиться в іпотеці, проте не додано доказів направлення цього повідомлення в АТ "Альфа-Банк". Крім того, у вказаному повідомленні в кінці першого абзацу йде мова про арешт 1/2 частки власності квартири в АДРЕСА_4 , що належить боржнику ОСОБА_3 , до якої він не має відношення.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується звітом про надіслання судової повістки на електронну адресу.

Відповідно до статті 268 частини 3 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

А відтак, оскільки третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, неявка не перешкоджає розгляду даної адміністративної справи.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити із врахування доводів, що викладені у відповіді на відзив від 19 липня 2021 року (вх.№ 17593/21).

Відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем видано виконавчий напис № 29905 про звернення стягнення за Кредитним договором № 0249/07/26-А від 18.09.2007 року укладеним з ПАТ "БАНК "ФОРУМ" з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 147 158,42 грн.. В свою чергу ПАТ "БАНК "ФОРУМ" відступив право вимоги за Кредитним договором №0249/07/26-А від 18.09.2007 року згідно Договору №1035-ф про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 16.03.2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів, (а.с. 97).

20 травня 2021 року ТзОВ «Росвен Інвест Україна» звернулось до Приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича із заявою про примусове виконання виконавчого напису № 29905 від 18.03.2021 року, (а.с. 93).

21 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., на підставі вищезазначеного виконавчого напису винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65520099, постанову про стягнення з боржника на користь ТзОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі 147 158,42 грн., постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 14 715,84 грн., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 303,00 грн. та постанову про арешт майна боржника, (а.с. 99, 101, 104,106).

25 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., на підставі виконавчого напису № 29905 від 18.03.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника, (а.с. 111).

31 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., на підставі виконавчого напису № 29905 від 18.03.2021 року винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: на транспортний засіб марки 3A3-DAEWOO модель категорія ЛЕГКОВИЙ, куз. № НОМЕР_2 , зеленого кольору, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_3 та постанову про розшук майна боржника, а саме: транспортний засіб марки 3A3-DAEWOO модель категорія ЛЕГКОВИЙ, куз. № НОМЕР_2 , зеленого кольору, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_3 , (а.с. 114, 116).

08 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., на підставі виконавчого напису № 29905 від 18.03.2021 року винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , (а.с. 120).

Не погоджуючись з зазначеними постановами відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За текстом частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: <…> 3) виконавчих написів нотаріусів; <…>.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

За текстом частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII, діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (частина друга статті 4 Закону № 1403-VIII).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1403-VIII фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За текстом частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинитися ним на всій території України (частина друга статті 24 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно з частиною п`ятою статті 24 Закону № 1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частин першої, другої і шостої статті 25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до частин першої, шостої статті 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

За текстом статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україна" № 1382-IV:

вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з частиною десятою статті 6 Закону № 1382-IV реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина одинадцята статті 6 Закону № 1382-IV).

Відповідно до норм частини першої статті 4 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону № 5492-VI до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

Згідно з частиною другою цієї статті, у разі відсутності інформації, передбаченої зокрема, пунктами 9-14 частини першої цієї статті, вноситься відповідна відмітка.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Висновки суду.

Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, а також через призму правового висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 380/7750/20, суд констатує, що відповідач, ухваливши спірну постанову про відкриття виконавчого провадження за повідомленим стягувачем місцем проживання боржника (позивача у справі), яке є його (боржника) зареєстрованим місцем проживання, де і проживає, діяв правомірно. Суд відмічає про те, що визначальним при визначенні місця виконання рішення і, заодно, виконавчого округу, має бути зареєстроване місце проживання боржника. Якщо визначене таким чином місце виконання виконавчого документа знаходиться у межах виконавчого округу приватного виконавця, останній має право приймати його до виконання. Такий висновок суду узгоджується також із правовою позицією Верховного суду в справі №160/15005/20 від 05 травня 2021 року.

В даній справі судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: адреса: АДРЕСА_3 . Доказів, які б підтверджували, що позивач (боржник у виконавчому провадженні) проживає у місті Києві, позивач (доводячи протиправність спірної постанови) не надав, як і не надано таких доказів і іншими учасниками справи.

Представник позивача Бухтоярова О.В. доводила перед судом, що відповідач виносячи оскаржувану Постанову про відкриття виконавчого провадження не дотримався п. 3 розд. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зокрема в тій частині, що у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

За встановлених в цій справі обставин і з урахуванням наведеного правового регулювання суд приходить до висновку, що при відкритті виконавчого провадження відповідач володів інформацією про місце проживання боржника та така обставина не була спростована в ході здійснення виконавчих дій, тому позов в цій частині є безпідставним, а приватний виконавець Зейкан Віталій Ласлович , виконавчим округом якого є Закарпатська область, мав всі підстави для прийняття виконавчого документа (виконавчого напису № 29905 від 18.03.2021, вчиненого приватним нотаріусом Гораєм О.С.) із відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи (позивача), зареєстроване місце проживання якого знаходиться в АДРЕСА_3 . РНОКПП НОМЕР_1 , де останній проживає і отримує доходи.

Зважаючи на наведені мотиви, аргументи представника позивача про те, що у виконавчому документі зазначено дві адреси, одна з яких (фактичне місце проживання) є київською, не спростовує того, що місце виконання рішення (у значенні статті 24 Закону № 1404-VIII) має визначатися за зареєстрованим місцем проживання боржника.

Щодо доводів представника позивача, про те, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису від 18.03.2021 року приватного нотаріуса Горай О.С., свідоцтво якого відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 18.02.2021 року №1, у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства, грубими порушеннями закону було анульовано, тому, постанови приватного виконавця є юридично нікчемними, то суд зауважує, що жодних доказів, того що виконавчий напис є скасованим - суду не надано, наказ Міністерства юстиції України від 24 лютого 2021 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Горая О.С., видане Міністерством юстиції України від 26 грудня 2011 року за № 8679 оскаржується в Житомирському окружному адміністративному суді (справа № 240/4296/21), кінцевого судового рішення не винесено, то такі доводи позивача не можуть прийнятися судом, оскільки зроблені передчасно та без правових для цього підстав.

В обсязі встановлених в цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних відносин суд дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2021 року з ідентифікатором та постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2021 року без ідентифікатора винесені приватним виконавцем за виконавчим документом № 29905 від 18.03.2021 року виданого приватним нотаріусом Горай Олегом Станіславовичем, який відповідав вимогам, встановленим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" та пред`явлений за місцем виконання, то законні підстави для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у приватного виконавця були відсутні.

У зв`язку з вищенаведеним, керуючись вимогами статей 3, 4, 25, 26, 27 Закону №1404 приватним виконавцем правомірно та на підставі вимог Закону винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2021, боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження 03 червня 2021 року, а відтак у суду відсутні підстави для її скасування.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду з боку відповідача. Позивач звернувся до суду із даною вимогою, щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, однак із врахуванням дійсних обставин справи судом не встановлено протиправності в діях відповідача, постанова про відкриття виконавчого провадження не порушує права позивача, а тому дана позовна вимога з цих підстав, також не підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з боржника основної винагороди від 21 травня 2021 року у розмірі 14715,84 грн та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21 травня 2021 року у розмірі 303 грн.00 коп, судом встановлено наступне.

Приписами частини 1 статті 42 Закону № 1404 передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Виконавчий напис на підставі якого відкрито вищевказане виконавче провадження містить розмір суми яка підлягає стягненню з Боржника на користь стягувача та така сума становить 147 158, 42 грн.

Судом встановлено, що 21 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., на підставі вищезазначеного виконавчого напису винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65520099, постанову про стягнення з боржника на користь ТзОВ "Росвен Інвест Україна" заборгованості в розмірі 147 158,42 грн., постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 14 715,84 грн., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 303,00 грн. та постанову про арешт майна боржника, (а.с. 99, 101, 104,106).

Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця, а саме, приписами статті 31 визначено, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсоткової суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

21 травня 2021 року Постановою про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні ВП 65520099 стягнуто основну винагороду з боржника ОСОБА_1 у розмірі 14715, 84 грн, що стягується у відповідності до Порядку виплати основної винагороди приватного виконавця, що визначений Постановою КМ України № 643 від 08 вересня 2016 року, згідно якої, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документу майнового характеру в порядку встановленому Законом "Про виконавче провадження" одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Пункт номер дев`ятнадцять Порядку говорить, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом, отримує основну винагороду в розмірі 10% стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Аналізуючи положення частин 4, 5 статті 31 Закону України "Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів", питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від суми фактично стягнутої ним, а не від суми зазначеної у виконавчому документі.

За таких обставин, суд вважає, що враховуючи положення статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та пункт 19 Порядку № 643, підставою для стягнення основної винагороди у межах виконавчого провадження є здійснення приватним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум та основна винагорода обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум. Проте, визначення приватним виконавцем основної винагороди в розмірі 14715, 84 грн без фактичного стягнення є передчасною та буде залежати від фактично стягнутої ним суми у розмірі 10 відсотків. Така позиція суду відповідає правовим висновкам викладеним у постанові ВС № 260/801/19 від 03 березня 2020 року.

Отже, постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 21 травня 2021 року у розмірі 14715,84 грн є протиправною та підлягає до скасування.

Щодо вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21 травня 2021 року ВП 65520099..

Приватним виконавцем, 21 травня 2021 року одночасно із відкриттям виконавчого провадження була винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21 травня 2021 року, якрю встановлено при проведенні виконавчих дій понесення витрат в розмірі 303, 00 грн, а саме:

1) за користування АСВП 69 грн.; надіслання постанов про відкриття виконавчого провадження та постанов про закінчення виконавчого провадження 5*35=175 грн.; надіслання постанов про стягнення основної винагороди та постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження 2*8 = 16 грн; надіслання постанов 7*2 = 14 грн; виготовлення постанов та супровідних листів до них 24*0,75 грн=18,00 грн, канцтовари (в тому числі обкладинка 6 грн), всього 11,00 грн.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України N 512/5 від 02.04.2012, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за N 489/20802, розділом VI передбачено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Відповідачем до спірної постанови від 21.05.2021 року відповідно до Інструкції 512/5 від 02.04.2012р. віднесено до мінімальних витрат виконавчого провадження витрати, які відносяться до мінімальних в загальному розмірі 303,00 грн.

Відтак, постанова відповідача від 21.05.2021 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження винесена відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 - є правомірною. Крім того, визначений відповідачем розмір мінімальних витрат виконавчого провадження не суперечить розмірам та видам витрат виконавчого провадження, що встановлені наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 "Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження".

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тому позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження задоволенню не підлягають.

Щодо інших позовних вимог, судом встановлено наступне:

25 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., на підставі виконавчого напису № 29905 від 18.03.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника, (а.с. 111).

31 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., на підставі виконавчого напису № 29905 від 18.03.2021 року винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: на транспортний засіб марки 3A3-DAEWOO модель категорія ЛЕГКОВИЙ, куз. № НОМЕР_2 , зеленого кольору, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_3 та постанову про розшук майна боржника, а саме: транспортний засіб марки 3A3-DAEWOO модель категорія ЛЕГКОВИЙ, куз. № НОМЕР_2 , зеленого кольору, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_3 , (а.с. 114, 116).

08 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., на підставі виконавчого напису № 29905 від 18.03.2021 року винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , (а.с. 120).

Як встановлено судом 03 червня 2021 року на адресу позивача надійшло 2 конверти від приватного виконавця, в яких було виявлено оскаржувані постанови, поштовий конверт з номером НОМЕР_4 :

-постанова про відкриття виконавчого провадження від 21 травня 2021 року;

- постанова про арешт майна боржника від 21 травня 2021 року всього рухомого та нерухомого майна;

- постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21 травня 2021 року.

Поштовий конверт з номером НОМЕР_5 :

-постанова про розшук майна боржника від 31 травня 2021 року- автомобіля;

- постанова про арешт майна боржника від 31 травня 2021 року - автомобіля;

- постанова про стягнення основної винагороди від 21 травня 2021 року.

За вимогами статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, що визначає абз.3 ч.1 статті 28 Закону.

За приписами частини 7 статті 26 Закону Про виконавче провадження" № 1404-VIII, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

За частиною 8 статті 26 цього Закону № 1404-VIII у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Як встановлено судом у заяві про примусове виконання рішення від 20 травня 2021 року стягувач вказує на заставне майно, автомобіль ЗАЗ DAEWOO, (а с.95).

Постанова про відкриття провадження від 21 травня 2021 року, прийнята приватним виконавцем не була у належний спосіб надіслана боржнику, яким виступає ОСОБА_1 і до 03 червня 2021 останньому не було відомо про відкриття вказаного виконавчого провадження.

У свою чергу з аналізу норм статті 28 Закону № 1404-VIII, вбачається, що до початку примусового виконання рішення державний виконавець повинен пересвідчитися чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі відсутності підтвердження факту отримання боржником копії цієї постанови державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії, що спрямовані на примусове виконання рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо відсутності у приватного виконавця Зейкан В.Л. передбачених статтею 28 Закону №1404 підстав для того, щоб 21 травня 2021 року розпочинати примусове виконання рішення та звертати стягнення на все рухоме та нерухоме майно, що належить Боржнику, арешту коштів боржника за постановою від 25 травня 2021 року, 31 травня 2021 року винесення постанови арешт майна боржника шляхом накладення арешту на транспортний засіб та в подальшому 08 червня 2021 року винесення постанови про арешт домоволодіння, що знаходиться за адресою. АДРЕСА_3 , що належить позивачу ОСОБА_1 , (а.с.120)

Така позиція суду узгоджується та відповідає правовій позиції ВС від 16 січня 2019 року справа № 816/463/15-а.

Оскільки судом встановлена протиправність в діях відповідача при винесені вищевказаних постанов приватного виконавця, то такі підлягають скасуванню.

За вимогами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1 816,00 грн та доплачено за ухвалою без руху 5448, 00 грн, всього розмір сплаченого судового збору становить 7 264, 00 грн., що підтверджується квитанціями № 0201420045 від 14 червня 2021 року та № 82348 від 26 червня 2021 року, (а.с.71, 79).

Таким чином, вказана сума судового збору підлягає стягненню пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 265, 271, 287 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , в особі представника Бухтоярової Оксани Василівни до Приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича, третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича про стягнення з боржника основної винагороди від 21 травня 2021 року у сумі 14 715,84грн.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича про арешт майна (рухомого та нерухомого) боржника від 21 травня 2021 року.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича про арешт коштів боржника від 25 травня 2021 року.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича про арешт майна боржника (транспортний засіб) від 31 травня 2021 року.

6. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича про розшук майна боржника (транспортний засіб) від 31 травня 2021 року.

7. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича про арешт майна боржника (домоволодіння) від 08 червня 2021 року.

8. В решті вимог адміністративного позову - відмовити.

9. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Приватного виконавця Зейкан Віталія Ласловича (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Садова, 25а/7) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 5 448, 00 грн (п`ять тисяч чотириста сорок вісім гривень 00 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адмінсуду шляхом подання апеляційної скарги через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до частини 1 статті 271 КАС України, судом виготовлено повне судове рішення 20 липня 2021 року.

СуддяТ.В.Скраль