Рішення № 98424640, 19.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 р. Справа№200/5480/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) до Святогірської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ: 04053001 адреса: 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Володимира Сосюри, 8) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Святогірської міської ради Донецької області та просить суд:

Визнати бездіяльність Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області з не розгляду на сесії міської ради заяви ОСОБА_1 від 22 березня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку із кадастровим номером 1424284600:07:000:1390, площею 2,000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Святогірської територіальної громади протиправною.

Зобов`язати Святогірську міську ради Краматорського району Донецької області розглянути на сесії міської ради ОСОБА_1 , заяву від 22 березня 2021 року по надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку із кадастровим номером 1424284600:07:000:1390, площею 2,000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Святогірської територіальної громади та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на зазначену земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, додавши усі необхідні документи. У відповідь на заяву позивача, відповідачем надіслано лист, з якого вбачається, що питання про надання мені дозволу на розробку проекту землеустрою на вищевказану земельну ділянку на засіданні сесії Святогірської міської ради не розглядалось, право власності в даний час реєструється у Державному кадастрі, у зв`язку з чим надання дозволу на теперішній час є неможливим. Проте, з наведеною позицією Святогірської міської ради позивач не згоден та вважає її протиправною.

Відповідач позов не визнав, 07 червня 2021 року надав відзив на адміністративний позов у якому вказав, що Святогірською міською радою згідно до правових вимог Закону, Земельного кодексу України, на підставі заяви позивача був направлений лист-відповідь від 06.04.2021 р. № 570/02.01-15, в якому зазначається, що станом на момент звернення ОСОБА_1 на адресу Святогірської міської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку із кадастровим номером 1424284600:07:000:1390, площею 2,000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, триває державна реєстрація права комунальної власності відповідної земельної ділянки. У зв`язку з реалізацією державної реформи з децентралізації, утворено Святогірську територіальну громаду, до складу якої увійшли населені пункти колишнього Слов`янського району Донецької області, зокрема, належні до Хрестищенської, Долинської, Маяківської сільських рад та м. Святогірськ. Центром новоутвореної громади обрано м. Святогірськ. Враховуючи, що кожна земельна ділянка є окремим об`єктом реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно представником Святогірської міської ради на даний час триває державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки.

У задоволені позову просив відмовити.

08 червня 2021 року, засобами електронного зв`язку, позивач надав відповідь на відзив відповідача у яких вказав, що у зв`язку з набранням чинності Закону України від 28 квітня 2021 року №1423-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”, Святогірська міська рада фактично набула права власності на земельну ділянку щодо якої виник спір. Зокрема, відповідачем зазначено, що акт прийому-передачі земельної ділянки з державної власності у комунальну є підставою для державної реєстрації права власності, а усю документацію на земельну ділянку включаючи й наведений акт прийому-передачі в ьтеперішній час передано до ГУ Держгеокадастрі у Донецькій області для проведення державної реєстрації права власності за відповідачем. Крім того вказує, що з прийняттям закону № 2194 до Земельного кодексу України, внесено зміни, зокрема, до статті 83, де з першої частини виключено слова «сіл, селищ, міст», а частину другої доповнено пунктом такого змісту: «в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, які передані або перейшли до комунальної власності із земель державної власності відповідно до закону.» Крім того, до Земельного кодексу України внесено зміни щодо визначення моменту набуття права власності, а саме п. 55 Закону № 2194 доповнено розділ Х «Перехідні положення», якими визначено, що земельні ділянки, які передаються до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Проте, вказаний Закон набув законної сили з 27 травня 2021 року, тому його застосування до спірний правовідносин є неможливим у зв`язку з відсутністю зворотної дії закону у часі, відповідно до статті 58 Конституції України. В такому разі, до спірних правовідносин слід застосовувати положення 83 Земельного кодексу України в редакції від 17 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

22 березня 2021 року позивач звернувся до Святогірської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку із кадастровим номером 1424284600:07:000:1390, площею 2,000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Святогірської територіальної громади. До заяви було долучено фотоматеріали (викопіювання), виготовлені за допомогою веб-порталу «Публічна кадастрова карта України».

У відповідь на заяву позивача, відповідачем надіслано лист від 06 квітня 2021 року № 570/02.0’-15, з якого вбачається, що земельну ділянку за кадастровим номером 1424284600:07:000:1390 було включено до списку земельних ділянок, які Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області передано із державних земель до земель комунальної власності Святогірської міської ради. На даний час триває державна реєстрація права комунальної власності цих земельних ділянок, тому надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної у власність неможливо до моменту такої реєстрації.

З наведеною позицією Святогірської міської ради позивач не згоден та вважає її протиправною.

До матеріалів справи також додано:

Рішення Святогірської міської ради № 101-VІІ-8 від 05 березня 2021 року про те, що вказана земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності разом з іншими прийнято у комунальну власність Святогірської територіальної громади в межах території Святогірської міської ради, згідно з додатком.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 3 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до п.п. «а», «б» ч. 2 ст. 22 ЗК України, до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно з п. «а» ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Статтею 33 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Згідно з ст. 79, 79-1 Земельного кодексу України, земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 81 ЗК України, Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

Відповідно до п. «а» ч. 5 ст. 83 ЗК України, територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що такими встановленні підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність. За результатами розгляду поданих заяв визначені в статті 118 Земельного кодексу України органи приймають одне з відповідних рішень - надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову. При цьому, встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Земельна ділянка за кадастровим номером 1424284600:07:000:1390 раніше перебувала в державній власності. У зв`язку з реалізацією державної реформи з децентралізації, утворено Святогірську територіальну громаду, до складу якої увійшли населені пункти колишнього Слов`янського району Донецької області, зокрема, належні до Хрестищенської, Долинської, Маяківської сільських рад та м. Святогірськ. Центром новоутвореної громади обрано м. Святогірськ.

На підставі рішення ГУ Держгеокадастру в Донецькій області № 41-ОТГ від 09.02.2021 року зазначену земельну разом з іншими передано до комунальної власності Святогірської об`єднаної територіальної громади.

На виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» і Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» відбувається передача земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів, із державної власності у комунальну.

Зокрема, державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області прийнято рішення про передання низки земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі й земельної ділянки з кадастровим номером 1424284600:07:000:1390, площею 2,000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується відповідною публікацією на сайті ГУ Держгеокадастру у Донецькій області та Додатком до відповідного наказу.

Отже, ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, яке діє від імені Держави передало, а Святогірська територіальна громада прийняла у свою власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що зважаючи на вищевикладене обумовлює перехід та виникнення у Святогірської територіальної громади права власності на дані земельні ділянки, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 1424284600:07:000:1390.

Таким чином, наведені у листі Святогірської міської ради № 570/02.01-15 від 06 квітня 2021 року підстави для фактичної відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо на земельної ділянки із кадастровим номером 1424284600:07:000:1390, площею 2,000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Святогірської територіальної громади, є формальними та такими, що суперечать діючому законодавству.

Таким чином, суд вважає, що в порушення зазначених норм Земельного кодексу України, відповідач протиправно не розглянув на сесії міської ради заяву ОСОБА_1 від 22 березня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку із кадастровим номером 1424284600:07:000:1390, площею 2,000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Святогірської територіальної громади.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача розглянути на сесії міської ради, ОСОБА_1 , заяву від 22 березня 2021 року по надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку із кадастровим номером 1424284600:07:000:1390, площею 2,000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Святогірської територіальної громади та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на зазначену земельну ділянку, суд зазначає наступне.

27 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” (далі – Закон №1423-ІХ) згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Так, розділ X “Перехідні положення” Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:

“З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, дерйсавним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. <..>

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Тобто, з дня набрання чинності Законом №1423-ІХ до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.

При цьому, під час розгляду справи, судом досліджено публічну кадастрову карту та встановлено, що станом на час розгляду справи цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 1424284600:07:000:1390 - 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на те, що судом встановлено, що відповідач має владні повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою на момент прийняття рішення судом, при цьому цільове призначення бажаної земельної ділянки змінено, тому маються законні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність позивача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись Конституцією України, Земельним Кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) до Святогірської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ: 04053001 адреса: 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Володимира Сосюри, 8) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати бездіяльність Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області з не розгляду на сесії міської ради заяви ОСОБА_1 від 22 березня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку із кадастровим номером 1424284600:07:000:1390, площею 2,000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Святогірської територіальної громади протиправною.

Зобов`язати Святогірську міську ради Краматорського району Донецької області розглянути на сесії міської ради ОСОБА_1 , заяву від 22 березня 2021 року по надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку із кадастровим номером 1424284600:07:000:1390, площею 2,000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Святогірської територіальної громади та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на зазначену земельну ділянку.

Повний текст рішення складено та підписано 19.07.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.В. Шинкарьова