Рішення № 98424095, 20.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Справа № 160/7756/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу Щадила А. від 19.03.2021 року № 427к, в частині застосування до заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 173о/с від 19.04.2021 року по особовому складу про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 21.04.2021 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 21.04.2021 року;

- в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу за один місяць допустити негайне виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ та продовжує проходити службу в Національній поліції України.

Наказами ГУНП від 15.03.2021 року № 128 о/с позивача відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» було відсторонено від виконання службових обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції, з 5.03.2021 року та від 22.03.2021 року № 138 о/с позивача відповідно до ч. 6 ст. 6 ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» було допущено до виконання службових обов`язків за займаною посадою, з 19.03.2021 року, де станом на теперішній час позивач продовжує проходити службу.

Наказом ГУНП від 15.03.2021 року № 564 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за актом можливого порушення службової дисципліни заступником начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУПН старшим лейтенантом ОСОБА_1 .

19.03.2021 року ГУПН складено висновок про результати службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни заступником начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом ОСОБА_1 .

Наказом від 19.03.2021 року № 427 «про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції ГУНП». За порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1,2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, застосувати до заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

За поясненнями позивача, наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 173 о/с від 19.04.2021 року позивача було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Позивач вважає, що вказані вище накази прийняті з порушенням законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки службовим розслідуванням не було доведено та встановлено всі обставини, а також відсутні факти, що підтверджували б вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Також. позивач вважає, що висновок про результати службового розслідування ґрунтувався лише на припущеннях.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

До суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою суду відмовлено в клопотанні відповідача.

30.06.2021 року відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає позовні вимоги необґрунтованими, а доводи, що викладені в позовній заяві - такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач пояснює, що 12.03.2021 року до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві винесено письмове повідомлення про підозру заступнику начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції ГУПН старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 та начальнику сектору превенції відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_2

15.03.2021 року заступником начальника ГУНП полковником поліції ОСОБА_3 , було подано начальнику ГУНП відповідний рапорт із вмістом відомостей, які у своїй сукупності вказують на ознаки дисциплінарного проступку допущеного старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та капітаном поліції ОСОБА_2 .

З метою повного та всебічного з`ясування обставин можливих порушень службової дисципліни вказаними особами, дисциплінарною комісією ГУНП на підставі наказу ГУНП від 15.03.2021 року № 564 проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що 12.03.2021 року старший слідчий третього слідчого відділу (із дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві Осадчий Павло Володимирович, розглянувши матеріали № 62020170000001337 від 01.09.2020 року, відкритого за матеріалами Дніпропетровського управління ДВБ НП України за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 365-3 КК України, та встановивши наявність достатніх доказів для підозри особі у вчиненні кримінального правопорушення, повідомив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та капітана поліції ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 365-3 КК України.

Відповідач зазначає, що на думку дисциплінарної комісії ГУНП, позивачем порушено норми професійної етики в частині обов`язку уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати високе звання працівника поліції, а також в частині обов`язку недопущення дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету поліції, викликати негативний громадський резонанс.

В результаті аналізу зібраних матеріалів службового розслідування, дисциплінарною комісією ГУНП встановлено наявність дисциплінарного проступку, порушень вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, зокрема, в діях заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , у зв`язку із чим останнього відповідно до п. 1 наказу ГУНП від 19.03.2021 року № 427к притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та надалі звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім того, відповідач зазначає, що в ході службового розслідування дисциплінарна комісія ГУНП не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення позивача, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, що пред`являються до поліцейських та наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку.

Відтак, відповідач вказує, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції ГУНП діяло в межах повноважень, в спосіб та в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах Національної поліції, зокрема, з 26.02.2021 року був переміщений на посаду заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції (у зв`язку з проведенням реорганізації).

З матеріалів справи вбачається, що заступником начальника ГУНП в Дніпропетровській області надано рапорт, зі змісту якого вбачається, що 12.03.2021 року до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Дніпрі) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві винесено письмове повідомлення про підозру заступнику начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 та начальнику сектору превенції відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_2 . Як з`ясовано третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Дніпрі) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020170000001337 від 01.09.2020 року, відкритого за матеріалами Дніпропетровського управління ДВБ НП України за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 365-3 КК України. В подальшому, 12.03.2021 року старший слідчий третього слідчого відділу (із дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві Осадчий Павло Володимирович, розглянувши матеріали вказаного кримінального провадження та встановивши наявність достатніх доказів для підозри особі у вчиненні кримінального правопорушення, повідомив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та капітана поліції ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 365-3 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.01.2021 року окремими поліцейськими відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 112190 за ч. 1 ст. 156 КУпАП та вилучено тютюнові вироби у кількості 288 пачок цигарок різних марок, згідно якого до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_4 , 1982 р.н., який був реалізатором на одній із торгівельний павільйонів приватного підприємця ОСОБА_5 , який займається підприємницькою діяльністю пов`язаною зі збутом тютюнових виробів через власні точки реалізації. Після вказаної події, у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та капітана поліції ОСОБА_2 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виник спільний злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди для себе, за не вчинення в інтересах ОСОБА_5 дій з використанням наданого їм службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, на початку лютого 2021 року, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 через капітана поліції ОСОБА_2 , вирішив повідомити громадянина ОСОБА_5 про вищевказаний злочинний намір по телефону, призначивши при цьому зустріч за адресою: АДРЕСА_1 . 03.02.2021 року під час вищезазначеної зустрічі, капітан поліції ОСОБА_2 повідомив громадянину ОСОБА_5 , що на території Дніпровського району останній повинен працювати лише за погодженням з керівництвом відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП, а також повідомив останнього, що за торгівлю тютюновими виробами він повинен буде сплачувати капітану поліції ОСОБА_2 1500 грн. за один кіоск кожного місяця. В подальшому, 12.02.2021 року капітан поліції ОСОБА_2 під час зустрічі з громадянином ОСОБА_5 , отримав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 4500 грн. Після отримання зазначеної неправомірної вигоди, капітан поліції ОСОБА_2 передав зазначену суму грошових коштів старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 (мовою оригіналу) та отримав від останнього 1000 грн. за вчинені ним протиправні дії. Надалі, 05.03.2021 року капітан поліції ОСОБА_2 під час чергової зустрічі з громадянином ОСОБА_5 , повторно отримав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 45000 грн., залишив собі 1000 грн. за вчинені ним протиправні дії та передав залишок грошових коштів у мусі 3500 старшому лейтенанту ОСОБА_1 (мовою оригіналу). Вказано, що у зв`язку із перебуванням вказаних поліцейських на лікарняному, капітану поліції ОСОБА_2 повідомлення вручене за місцем мешкання, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 надіслано поштою до ГУНП в Дніпропетровській області. У порядку ст. 208 КК України останні не затримувалися. Просив вказівки по суті рапорту.

Судом встановлено, що наказом № 564 від 15.03.2021 року «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, зокрема, заступником начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі голови дисциплінарної комісії - заступник начальника ГУНП полковник поліції ОСОБА_3 ; члени дисциплінарної комісії - т.в.о. начальника УКЗ ГУНП підполковник поліції ОСОБА_6 , т.в.о. заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП підполковник поліції ОСОБА_7 , заступник начальника ВІОС УКЗ ГУНП підполковник поліції ОСОБА_8 , інспектор ВІОС УКЗ ГУНП капітан поліції ОСОБА_9 та начальник ВКЗ ГУНП майор поліції ОСОБА_10 .

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ, на час проведення службового розслідування відсторонено, зокрема, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків за посадою заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП, з 15.03.2021 року та визначено робоче місце у службових кабінетах № 2 в адміністративній будівлі Дніпровського РУП ГУНП, де перебувати згідно з вимогами внутрішнього трудового розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровській області та інших його структурних та відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 року №2786 та, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 виконувати службову обов`язки, визначені заступником начальника управління з превентивної діяльності Дніпровського РУП ГУНП підполковником поліції, та не пов`язані із посадами заступника начальника превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП, начальника сектору превенції Відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП та начальника відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП.

Так, згідно Висновку «Про результати проведення службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни заступником начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , начальником сектору превенції відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_2 та окремими поліцейськими відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області від 19.03.2021 року, факт порушення, зокрема, заступником начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 службової дисципліни, а також вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, вважати встановленим. Службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, зокрема, заступником начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , завершити. За порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, застосувати до заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Також у висновку зазначено наступе:

12.03.2021 року до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Дніпрі) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві винесено письмове повідомлення про підозру, зокрема, заступнику начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 начальнику сектору превенції відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_2 . Як з`ясовано третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Дніпрі) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020170000001337 від 01.09.2020 року, відкритого за матеріалами Дніпропетровського управління ДВБ НП України за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 365-3 КК України.

19.01.2021 року окремими поліцейськими відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 112190 за ч. 1 ст. 156 КУпАП та вилучено тютюнові вироби у кількості 288 пачок цигарок різних марок, згідно якого до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_4 , 1982 р.н., який був реалізатором на одній із торгівельний павільйонів приватного підприємця ОСОБА_5 .

Після вказаної події, у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та капітана поліції ОСОБА_2 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виник спільний злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди для себе, за не вчинення в інтересах ОСОБА_5 дій з використанням наданого їм службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, на початку лютого 2021 року, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 через капітана поліції ОСОБА_2 , вирішив повідомити громадянина ОСОБА_5 про вищевказаний злочинний намір.

В подальшому, капітан поліції ОСОБА_2 , діючи з єдиним спільним умислом, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди, з використанням наданого йому службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, зателефонував приватному підприємцю ОСОБА_5 на мобільний телефон та призначив зустріч 03.02.2021 року на 18.00 біля відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП, за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 38.

03.02.2021 року близько 18.00 під час вищевказаної зустрічі, капітан поліції ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 про те, що на території Дніпровського району працювати лише за погодженням з керівництвом відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП.

Надалі, в ході розмови, капітан поліції ОСОБА_2 реалізуючи спільно з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів та переслідуючи мету спільного збагачення, в супереч інтересам служби повідомив громадянина ОСОБА_5 про те, що останній зможе вільно здійснювати торгівлю тютюновими виробами та уникати встановленої законодавством України відповідальності та перевірок зі сторони органів поліції, якщо погодиться щомісячно передавати йому гроші.

Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи єдиним спільним умислом, з корисливих мотивів, з метою одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, капітан поліції ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 , що за торгівлю тютюновими виробами, останній повинен буде платити йому кожного місяця по 1500 грн. за один кіоск.

Також, капітан поліції ОСОБА_2 зазначив, що за вказані грошові кошти, відділення поліції № 8 ДРУП ГУНП не буде здійснювати перевірки торгівельних кіосків ОСОБА_5 та складати адміністративні матеріали, а у разі перевірок інших органів поліції, капітан поліції ОСОБА_2 буде заздалегідь повідомляти останнього з метою тимчасового припинення здійснення ним торгівельної діяльності та уникнення відповідальності. Крім того, керівництво відділення поліції № 8 у разі систематичного надання неправомірної вигоди, зможе повернути вилучені раніше тютюнові вироби за додаткову грошову винагороду та вчинити дії, щодо уникнення реалізатором ОСОБА_4 адміністративної відповідальності по раніше складеному на нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 112190.

Надалі, 12.02.2021 року капітан поліції ОСОБА_2 , під час зустрічі з громадянином ОСОБА_5 , поблизу відділення поліції № 8 ДРУП ГУНП отримав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 4500 грн. Після отримання зазначеної неправомірної вигоди, капітан поліції ОСОБА_2 передав зазначену суму грошових коштів старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 (мовою оригіналу) та отримав від останнього 1000 грн. за вчинені ним протиправні дії.

Надалі 05.03.2021 року капітан поліції ОСОБА_2 під час чергової зустрічі з громадянином ОСОБА_5 , повторно отримав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 4500 грн., залишив собі 1000 грн. за вчинені ним протиправні дії та передав залишок грошових коштів у сумі 3500 грн. старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 (мовою оригіналу).

Як зазначено у висновку, в період проведення службового розслідування, членами дисциплінарної комісії здійснювались заходи, направлені на отримання письмових пояснень від капітана поліції ОСОБА_2 , однак останній, з 09.03.2021 року знаходиться на лікарняному, на неодноразові телефонні дзвінки останньому на номер мобільного телефону, з метою визначення можливості дисциплінарній комісії отримати пояснення від поліцейського, капітан поліції ОСОБА_2 слухавку не брав, свідомо ігноруючи при цьому вхідні дзвінки.

В подальшому, членами дисциплінарної комісії було встановлено, що 15.03.2021 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави виніс ухвалу про обрання запобіжного заходу капітану поліції ОСОБА_2 у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Надалі, членами дисциплінарної комісії, ознайомившись зі змістом ухвали Октябрьского районного суду міста Полтави від 15.03.2021 року у справі № 554/1904/21 про обрання запобіжного заходу капітану поліції ОСОБА_2 під час судового засідання, підтвердив, що дійсно двічі, а саме, 12.02.2021 року та 05.03.2021 року отримував неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_5 , які в подальшому передав старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, останній зазначив, що має намір співпрацювати зі слідством.

В період проведення службового розслідування, членами дисциплінарної комісії здійснювались заходи, направлені на отримання письмових пояснень від старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , однак останній, з 10.03.2021 року знаходиться на лікарняному, на неодноразові телефонні дзвінки останньому на номер мобільного телефону, з метою визначення можливості дисциплінарній комісії отримати пояснення від поліцейського, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 слухавку не брав, свідомо ігноруючи при цьому вхідні дзвінки.

На думку дисциплінарної комісії, навіть сам по собі факт можливого отримання старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та капітаном поліції ОСОБА_2 неправомірної вигоди підриває авторитет органів поліції та набуває суспільного резонансу через створення негативної громадської думки, що завдало непоправної шкоди репутації й авторитету діяльності Національної поліції України.

У ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та капітана поліції ОСОБА_2 , не встановлені.

Обставинами, які обтяжують їх відповідальність є вчинення дії, що впливають на авторитет Національної поліції України та довіру населення України до поліцейських.

Дисциплінарної комісією у висновку зазначено, що враховуючи наслідки вчиненого проступку, обставини, за яких його було вчинено, шкоду, заподіяну авторитету Національної поліції України, відношення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та капітана поліції ОСОБА_2 до вчиненого, а також встановлену несумісність подальшого проходження останніми служби в поліції, у наслідок чого, поліцейські порушили службову дисципліну, недотримались вимог пункту 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області №427к від 19.03.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, застосовано до заступника начальника відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

З вказаним наказом позивач ознайомлений 19.04.2021 року, що підтверджується його підписом на наказі.

Судом встановлено, що у період з 10.03.2021 року по 19.04.2021 року позивач перебував на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 025969, довідками про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу № 14 та № 20, копії яких наявні в матеріалах справи.

Наказом № 173 о/с від 19.04.2021 року «По особовому складу» згідно з Законом України «Про Національну поліцію України» звільнено за п.6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0094935) заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції, з 20.04.2021 року.

Вважаючи протиправними наказ начальника Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу Щадила А. від 19.03.2021 року № 427к, в частині застосування до заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби поліції, та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 173о/с від 19.04.2021 року по особовому складу про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».

Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно зі ст. 2Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 6 Закону №580-VIII поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 7 Закону №580-VIII під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов`язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов`язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов`язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.

У разі виявлення таких дій поліцейський зобов`язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних кримінальних правопорушень, вчинених поліцейськими.

У діяльності поліції забороняються будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками.

За приписами ст. 8Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.

Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Поняття службової дисципліни закріплено ст.1 Дисциплінарного Статуту, де зазначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного Статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016р. № 1179, серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно зі ст.12 Дисциплінарного Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст.11 Дисциплінарного Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Частинами 1-3 ст.13 Дисциплінарного Статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Згідно ч.1-2, 10 із ст.14 Дисциплінарного статуту службовим розслідуванням є діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893), визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до п.2 розділу II Порядку №893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Отже, суд робить висновок, що отримання відповідачем інформації (рапорт заступника начальника ГУНП, інформація, викладена у листі Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві від 12.03.2021 року № 3176/15-02-3) про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 365-3КК України та повідомлення позивачу про підозру, є достатньою підставою для призначення та проведення службового розслідування.

Відповідно до п.4 розд. V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Як зазначалося вище, у висновку про результати службового розслідування «Про результати проведення службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни заступником начальника з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , начальником сектору превенції відділення поліції №8 Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_2 та окремими поліцейськими відділення поліції № 8 Дніпровського РУП ГУНП, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області від 19.03.2021 року, капітан поліції ОСОБА_2 реалізуючи спільно з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів та переслідуючи мету спільного збагачення, в супереч інтересам служби повідомив громадянина ОСОБА_5 про те, що останній зможе вільно здійснювати торгівлю тютюновими виробами та уникати встановленої законодавством України відповідальності та перевірок зі сторони органів поліції, якщо погодиться щомісячно передавати йому гроші.

Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи єдиним спільним умислом, з корисливих мотивів, з метою одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, капітан поліції ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 , що за торгівлю тютюновими виробами, останній повинен буде платити йому кожного місяця по 1500 грн. за один кіоск.

Також, капітан поліції ОСОБА_2 зазначив, що за вказані грошові кошти, відділення поліції № 8 ДРУП ГУНП не буде здійснювати перевірки торгівельних кіосків ОСОБА_5 та складати адміністративні матеріали, а у разі перевірок інших органів поліції, капітан поліції ОСОБА_2 буде заздалегідь повідомляти останнього з метою тимчасового припинення здійснення ним торгівельної діяльності та уникнення відповідальності. Крім того, керівництво відділення поліції № 8 у разі систематичного надання неправомірної вигоди, зможе повернути вилучені раніше тютюнові вироби за додаткову грошову винагороду та вчинити дії, щодо уникнення реалізатором ОСОБА_4 адміністративної відповідальності по раніше складеному на нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 112190.

Надалі, 12.02.2021 року капітан поліції ОСОБА_2 , під час зустрічі з громадянином ОСОБА_5 , поблизу відділення поліції № 8 ДРУП ГУНП отримав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 4500 грн. Після отримання зазначеної неправомірної вигоди, капітан поліції ОСОБА_2 передав зазначену суму грошових коштів старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 (мовою оригуналу) та отримав від останнього 1000 грн. за вчинені ним протиправні дії.

Надалі 05.03.2021 року капітан поліції ОСОБА_2 під час чергової зустрічі з громадянином ОСОБА_5 , повторно отримав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 4500 грн., залишив собі 1000 грн. за вчинені ним протиправні дії та передав залишок грошових коштів у сумі 3500 грн. старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 (мовою оригіналу).

Крім того, члени дисциплінарної комісії, ознайомившись зі змістом ухвали Октябрьского районного суду міста Полтави від 15.03.2021 року у справі № 554/1904/21 про обрання запобіжного заходу капітану поліції ОСОБА_2 встановили, що під час судового засідання останній підтвердив, що дійсно двічі, а саме, 12.02.2021 року та 05.03.2021 року отримував неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_5 , які в подальшому передав старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, останній зазначив, що має намір співпрацювати зі слідством.

Як встановлено судом, в період проведення службового розслідування, членами дисциплінарної комісії здійснювались заходи, направлені на отримання письмових пояснень від старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , однак останній, з 10.03.2021 року знаходиться на лікарняному, на неодноразові телефонні дзвінки останньому на номер мобільного телефону, з метою визначення можливості дисциплінарній комісії отримати пояснення від поліцейського, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 слухавку не брав, свідомо ігноруючи при цьому вхідні дзвінки.

Суд погоджується з відповідачем та зазначає, що сам по собі факт можливого отримання позивачем неправомірної вигоди підриває авторитет органів поліції та набуває суспільного резонансу через створення негативної громадської думки, що завдало непоправної шкоди репутації й авторитету діяльності Національної поліції України.

Суд критично ставиться до доводів позивача, що підставою призначення службового розслідування щодо позивача став рапорт заступника начальника ГУНП в Дніпропетровській області про надходження інформації стосовно письмової підозри позивача, в якому не міститься відомостей який саме дисциплінарний проступок вчинив позивач, та приводи і підстави необхідності проведення службового розслідування, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в ході службового розслідування дисциплінарна комісія ГУНП не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення позивача, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, що пред`являються до поліцейських та наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку.

Більше того, суд зазначає, що суд також не наділений повноваженнями при розгляду даної справи надавати оцінку обґрунтованості врученої позивачу підозри.

Суд зазначає, що рішення про захід впливу у вигляді звільнення вжито до позивача за дії, що виразились у скоєнні проступку, що підриває авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, порушення етики поведінки поліцейського, чим допущено порушення службової дисципліни. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у скоєнні злочину є компетенцією кримінального суду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Суд звертає увагу, що набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, є підставою для звільнення поліцейського зі служби відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Разом з тим, судом встановлено, що позивача звільнено зі служби за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Суд вважає за необхідне зазначити, що рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Суд звертає увагу, що предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.

Суд також враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982р. у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987р. у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003р. у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, суд зауважує, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.

Аналогічні висновки містять в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 року по справі №805/623/16-а, від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, від 22.03.2019 року у справі 804/676/18, від 22.11.2019 року у справі 826/6107/18, від 31.03.2020 року у справі 806/2492/16, від 25.06.2020 року №2240/2329/16.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.

Позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 21.04.2021 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області позивача середнього заробітку (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 21.04.2021 року; допущення до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу за один місяць непідлягають задоволенню, оскільки є похідними від попередніх вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з. урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, суд, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20.07.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька