Ухвала суду № 98423041, 20.07.2021, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 938/231/21

Судове провадження № 1-кп/938/65/21

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

20 липня 2021 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

з участю: секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2020 за №12020095130000042 про обвинувачення

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Гуменяка А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Войцеховської Т.М.,

в с т а н о в и в :

у провадженні Верховинського районного суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України.

Ухвалою суду від 27.05.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 , було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 25.07.2021.

В судовому засіданні 20.07.2021 прокурор Гуменяк А.В. подав клопотання, в якому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Войцеховська Т.М. в судовому засіданні зазначили, що отримали вищевказане клопотання завчасно, з дотриманням вимог ч. 2 ст.184 КПК України, згідно з якою копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Подане клопотання прокурор мотивує тим, що що ОСОБА_1 , який ніде не працює, не одружений, депутатом не обирався, будучи раніше судимим: вироком Верховинського районного суду від 20.11.2009 за ст.194 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком на 2 роки; вироком Івано-Франківського міського суду від 06.10.2010 за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі, строком 1 рік, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частини покарання за вироком Верховинського районного суду від 20.11.2009 і визначено остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком 3 років 6 місяців, судимість за ст. 194 ч. 2 КК України не знята та не погашена, будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні № 120190130000092 від 03.07.2019 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 396 ч.1 КК України, обвинувальний акт у якому перебуває на розгляді у суді, на шлях виправлення та перевиховання не став, правильних висновків для себе не зробив та обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно тобто у вчиненні злочину ч.2 ст. 185 КК України, та у вчиненні втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 304 КК України, який за законом карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Зазначає, що встановлені під час обрання ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та не перестали існувати. Зокрема, зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в статусі підозрюваного під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12016090130000101 від 15.06.2016 ухилявся від органу досудового розслідування у зв`язку із чим 19.05.2017 р. був оголошеним в розшук в тому числі і міжнародний розшук та 03.07.1019, перебуваючи у попередньому ув`язнені вчинив втечу з під варти, з приводу чого є обвинуваченими у кримінальному провадженні № 120190130000092 від 03.07.2019 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 393 ч.1 КК України. Таким чином є всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Окрім того, обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше вже був судимим та в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності, при цьому, обвинувачується у вчиненні 02.10.2020 злочинів передбачених ст. 185 ч.2, ст. 304 ч.1 КК України під час застосованого, ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 12.08.2020, стосовно нього у кримінальному провадженні № 120200130000065 від 20.04.2020, на строк 60 днів, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 31530 гривень, для забезпечення ОСОБА_1 обов`язків визначених КПК України, яка ОСОБА_1 була сплачена, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, схильність до вчинення злочинів та небажання ставати на шлях виправлення. Існування цих ризиків виправдовує обрання саме вказаного виду запобіжного заходу, а підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу немає, а тому просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просяить таке задовольнити з підстав викладених у клопотанні, оскільки встановлені під час обрання ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, не зменшились та не перестали існувати.

Захисник Войцеховська Т.М. заперечила проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Посилається на те, що запобіжний захід застосовується з метою забезпечеення певної процесуальної поведінки обвинуваченого. В основу клопотання прокурора, як при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так і в клопотання про продовження строку дії даного запобіжного заходу, лягають ті відомості, що відносно обвинуваченого є ряд кримінальних проваджень, які перебувають на розгляді в судах. Однак розгляд таких проваджень неодноразово відкладається саме із вини сторони обвинувачення, а ОСОБА_2 зявляється на такі постійно, що свідчить про належну його процесуальну поведінку. Звертає увагу на те, що розмір застави визначений обвинуваченому, є надто великим та не відповідає його майновому стану. Просить змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, чи зменшити розмір застави. Вважає, що такий захід буде достатнім для виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання прокурора заперечив, підтримав позицію захисника. Просить зменшити розмір застави, оскільки він немає змоги сплатити ту суму застави, яка визначена судом.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

З урахуванням позицій учасників кримінального провадження, досліджених доказів та вимог закону суд прийшов до наступного висновку.

Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.01.2021 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2020 за №12020095130000042 та обвинувальний акт з розгляду даного кримінального провадження перебуває на розгляді судді Верховинського районного суду Джуса Р.В.

Ухвалою суду від 14.04.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 , судом було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 12.06.2021 включно.

Ухвалою суду від 27.05.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 , було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 25.07.2021.

Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Так, за положенням ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178, 197, 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

З матеріалів клопотання слідує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та у вчиненні втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 304 КК України, який за законом карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 був продовжений судом, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_1 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджується тим, що він перебуваючи вже в статусі підозрюваного під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12016090130000101 від 15.06.2016 ухилявся від органу досудового розслідування у зв`язку із чим 19.05.2017 р. був оголошеним в розшук в тому числі і міжнародний розшук та 03.07.1019, перебуваючи у попередньому ув`язнені вчинив втечу з під варти, з приводу чого є обвинуваченими у кримінальному провадженні № 120190130000092 від 03.07.2019 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 393 ч.1 КК України. Таким чином є всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Окрім того, обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше вже був судимим та в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності, при цьому, обвинувачується у вчиненні 02.10.2020 злочинів передбачених ст. 185 ч.2, ст. 304 ч.1 КК України під час застосованого, ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 12.08.2020, стосовно нього у кримінальному провадженні № 120200130000065 від 20.04.2020, на строк 60 днів, до 11.10.2020, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. із визначенням застави у розмірі 31530 гривень, для забезпечення ОСОБА_1 обов`язків визначених КПК України, яка ОСОБА_1 була сплачена, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, схильність до вчинення злочинів та небажання ставати на шлях виправлення.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується; дані, що характеризують його особу, зокрема, що обвинувачений будучи раніше неодноразово судимий за умисні злочини, маючи не зняту та не погашену судимість на шлях виправлення не став, обвинувачується у вчиненні нових умисних злочинів, що свідчить про його суспільну небезпечність. Окрім цього встановлено, що обвинувачений ніде офіційно не працює, не має постійного джерела доходу та стабільних міцних соціальних зв`язків, розлучений, на утриманні неповнолітніх дітей немає. При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст.8 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою.

Враховуючи, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, не перестали існувати, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що він обвинувачуються у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, будучи неодноразово судимим за аналогічні злочини. Вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 є виправданим заходом, оскільки є чіткі ознаки того, що перебуваючи на волі обвинувачений може ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.

З урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 на строк, що не перевищує 60 днів.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, які йому інкримінуються, санкції статтей, які передбачають міру покарання за інкриміновані злочин, та перешкоджають ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

При цьому, обвинуваченим та його захисником суду не наведено достатніх підстав, котрі б слугували зміні запобіжного заходу, а тому клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Войцеховської Т.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, задоволенню не підлягає, оскільки вказані вище обставини та доводи прокурора дають достатні підстави вважати, що такий запобіжний захід, як домашній арешт не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створити необхідні умови для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Войцеховської Т.М. про зменшення розміру застави до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, встановлений законом обов`язок слідчого судді, суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Тримання під вартою не застосовується у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному слідчим суддею чи судом.

Відтак, визначений ОСОБА_1 суддею розмір застави не виходить за межі, встановлені КПК для тяжких злочинів, є розумним та таким, що здатен утримати обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави та звільнення у зв`язку з цим з-під варти, від дій, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню встановленими законом правовими наслідками порушення умов цього запобіжного заходу та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Враховуючи вище викладене, а також те, що у рамках даного кримінального провадження судом тільки розпочато судовий розгляд, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зменшення визначеного розміру застави, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити, визначений судом розмір застави залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 199, 315, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".

Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу становить 60 днів з 17 год. 50 хв. 20 липня 2021 року по 17год. 50хв. 17 вересня 2021 року.

Заставу визначену ухвалою суду від 14.04.2021 в розмірі 136200 гривень, що відповідає 60 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року (2270,00 гривні *60= 136200 грн.), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265 –залишити без змін.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 17 вересня 2021 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави такі обов`язки:

1) прибувати до Верховинського районного суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця перебування;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити 60 днів.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265, одержувач - ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, МФО- 820172, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області Гуменяка Андрія Васильовича.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Джус Р.В.