Ухвала суду № 98422671, 09.07.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2591/21

Провадження № 2/0203/1082/2021

УХВАЛА

09 липня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутого,

Встановив:

05 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, в якому просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса № 1245 від 09.07.2019р., вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 001-26004-120613 від 12.06.2013р. на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» в сумі 26938,64грн;

- стягнути з ТОВ «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8828,38грн, стягнуті в процесі виконавчого провадження.

Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність передачі цивільної справи за територіальною підсудністю до іншого суду.

Так, відповідно до статті 27 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 12 статті 28 ЦПК України встановлено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

В обґрунтування підстав подачі позову до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за місцем виконання виконавчого напису, позивач послався на правила альтернативної підсудності, встановлені ч. 12 ст. 28 ЦПК України, та зазначив, що місцем виконання виконавчого напису є Центральний район м. Дніпра, оскільки стягнення звернуто на його заробітну плату, а офіційно він працевлаштований у ТОВ «АТБ-Маркет». Останнє знаходиться у Центральному районі м. Дніпра за адресою: проспект Олександра Поля, 40.

Проте суд зазначає, що доводи позивача з цього приводу є хибними, виходячи з наступного.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Частиною 2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Так, згідно з долученою до позовної заяви копією постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 59705872 від 05.08.2019 року та копією постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.08.2019 року, виконавчий напис пред`являвся стягувачем для примусового виконання приватному виконавцю за місцем проживання боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Тобто вказаний виконавчий документ поданий та прийнятий до примусового виконання приватним виконавцем за місцем проживання боржника.

Аналогічні висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19 (провадження № 61-21991св19), що враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім цього, позивач у позовній заяві стверджує, що він зареєстрований у АДРЕСА_2 , що також підтверджується копією паспорта позивача, серії НОМЕР_1 , виданого Новгородківським РВ УМВС України в Кіровоградській області 15 червня 2000 року.

Відомості та докази щодо місця проживання або місцезнаходження майна боржника у м. Кривому Розі в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Звернення стягнення на заробітну плату боржника, що працює в ТОВ «АТБ-Маркет», яке знаходиться у Центральному районі м. Дніпра, за адресою: проспект Олександра Поля, 40, не свідчить, що виконавчий документ виконується саме за вказаною адресою, оскільки остання є місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «АТБ-Маркет», яке виконує постанову приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.08.2019 року.

Водночас позивачем, який зареєстрований в Кіровоградській області, взагалі не надано доказів на підтвердження того, що його фактичне місце роботи знаходиться саме за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім цього, приватний виконавець не приймає до виконання виконавчі документи за місцем роботи боржника, що відповідає положенням ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Частинами 1, 3 статті 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, що здійснюється на підставі ухвали суду.

Таким чином, враховуючи, що місце виконання виконавчого напису нотаріусу визначено за місцем проживання боржника ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , справа підлягає передачі на розгляд за територіальною підсудністю до Новгородківського районного суду Кіровоградської області (28200, смт Новгородка, вул. Дружби, 126).

Керуючись статтями 27, 28, частинами 1, 3 статті 31, статтями 258 - 260 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутого – передати за територіальною підсудністю до Новгородківського районного суду Кіровоградської області (28200, смт Новгородка, вул. Дружби, 126).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

У відповідності до п. 15.5 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ф. М. Ханієва