Рішення № 98421421, 13.07.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1064/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Водоканал" Долинської міської ради

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Долинська Багатопрофільна лікарня"

про стягнення заборгованості в сумі 998 653 грн 51 к.

за участю:

представники сторін не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

Долинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Долинська Багатопрофільна лікарня" про стягнення заборгованості в сумі 998 653 грн 51 к.

Ухвалою суду від 03.12.21 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.01.21.

В судове засідання представники сторін не з"явилися, відтак ухвалою суду 26.01.01 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 16.02.21.

У підготовчому засіданні 16.02.21 оголошувалася перерва до 04.03.21.

Ухвалою суду від 04.03.21, занесеною до відповідного протоколу судового засідання, у зв”язку з неявкою представників сторін продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 16.03.21.

Водночас, судове засідання, призначене на 16.03.21, не відбулося у зв"язку з перебуванням судді Матуляка П.Я. у відрядженні, відтак ухвалою суду від 17.03.21 призначено підготовче засідання на 01.04.21.

В судове засідання представники не з"явилися, відомості про вручення сторонам ухвали суду від 17.03.21 у суду відсутні, відтак ухвалою суду від 01.04.21 відкладено підготовче засідання на 13.04.21

Ухвалою суду від 13.04.21, занесеною до відповідного протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.21.

Водночас, судове засідання, призначене на 11.05.21, не відбулося у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді Матуляка П.Я., відтак ухвалою суду від 20.05.21 призначено справу до судового розгляду по суті на 01.06.21.

Ухвалою суду від 01.06.21 у зв”язку з неявкою представників сторін в судове засідання розгляд справи по суті відкладено на 24.06.21.

Ухвалою суду від 22.06.21, у зв"язку з перебуванням судді Матуляка П.Я. у відрядженні, призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.21.

Ухвалою від 06.07.21, занесеною до відповідного протоколу судового засідання, за клопотанням відповідача суд відклав розгляд справи по суті на 13.07.21, про що сторони належним чином повідомлені.

В судове засідання представник позивача не з"явився, однак направив суду заяву-пояснення з додатковими доказами вх.№10761/21 від 13.07.21, яку суд з огляду на приписи ст.80 не приймає до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з"явився, однак направив суду електронною поштою без ЕЦП клопотання вх.№10759/21 від 13.07.21 про відкладення розгляду справи.

Оцінивши подане клопотання та перевіривши його на відповідність загальним вимогам щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, викладеним у статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для залишення клопотання без розгляду.

Так, згідно з частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Правилами частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Норма частини 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачає, що саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Вказаний Закон визначає кваліфікований електронний підпис як удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам цього Закону.

Відтак документи, які подаються до суду шляхом їх направлення на електронну адресу суду, долучаються до матеріалів справи та розглядаються судом у разі їх підписання уповноваженою особою з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

В порушення вище викладених правових норм клопотання вх.№10759/21 не підписане електронним цифровим підписом (ЕЦП), що унеможливлює ідентифікацію особи, яка звернулась до суду з цією заявою.

Приписи частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України вказують те, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З урахуванням вищенаведеного суд залишає дане клопотання без розгляду.

Як передбачено в ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки(п.2ч.2ст.202 ГПК України).

Про дату, час та місце судового розгляду сторони належним чином повідомлені ухвалою суду від 06.07.21, у якій суд не визнавав явку представників сторін обов"язковою.

Суд констатує, що за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи неодноразові відкладення судових засідань протягом розгляду справи, у тому числі і за клопотаннями відповідача, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та приймаючи до уваги положення п.2ч.2ст.202 ГПК України щодо розгляду справи за відсутності учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін. При цьому, суд бере до уваги те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору по суті, у зв`язку з чим відсутність у судовому засіданні представників сторін не впливає на можливість вирішення спору.

Позиція позивача.

В обгрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив вказує на те, що між сторонами у справі укладено ряд договорів, за умовами яких позивач зобов"язався надавати відповідачу послуги водопостачання та водовідведення, а відповідач, у свою чергу, - сплачувати вартість цих послуг у порядку та строки, визначені цими договорами. Зауважує, що в порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує вартість цих послуг, відтак станом на 25.11.20 заборгованість відповідача перед позивачем за період січень-листопад 2020 року становить 969885,54грн. Посилаючись на умови договорів та приписи ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629 Цивільного та 193 Господарського кодексів України просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також пеню, інфляційні втрати та 3% річних, розрахованих на суму заборгованості.

Позиція відповідача.

Проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві вх.№2408/21 від 16.02.21. Зокрема, вказує на відсутність заборгованості у зв"язку з оплатою вартості наданих позивачем послуг у розмірі загальних сум договорів. Крім того, звертає увагу на арифметичні помилки у розрахунках позивача та неточності в актах споживання і відведення води.

Обставини справи, встановлені судом.

Долинським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного-господарства (згідно рішення Долинської міської ради №276-9/2021 від 21.04.21 змінено найменування Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на Комунальне підприємство "Водоканал" Долинської міської ради) надаються послуги з водопостачання та прийому стоків підприємствам, установам, організаціям, суб`єктам підприємницької діяльності. Послуги споживачам надаються згідно встановлених тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Зокрема, 29.03.2018 року Долинською районною радою прийнято рішення № 527-27/2018 «Про тарифи на послуги централізоване водопостачання та водовідведення» на послуги Долинського ВУВКГ, а 06.02.2020 року - рішення № 877-44/2020 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення» на послуги Долинського ВУВКГ.

03 січня 2020 року між Долинським ВУВКГ та Комунальним некомерційним підприємством «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської районної ради Івано- Франківської області укладено договір №58/3 на обробляння та розподіляння води трубопроводами (послуги водопостачання та водовідведення).

За умовами даного договору водоканал зобов”язався надати споживачу послуги з постачання води та прийняти від споживача стічні води, а споживач, у свою чергу, - розрахуватися за вищевказані послуги на умовах, які визначені цим договором, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правилами приймання підприємтсв у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України(п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1.1, 2.1.4 договору позивач зобов”язався забезпечити відповідача питною водою в розмірі встановленого ліміту в об”ємі 38063м.куб на рік та прийняти від споживача стічні води.

Загальна сума договору складає 1505000,00грн.(п.2.1.4 договору).

Згідно п.3.1 Договору “Споживач” оплачує Водоканалу платежі на протязі 5 (п`яти) днів після вручення рахунку фактичного водоспоживання, водовідведення та очистку. “Споживач”, в якого облік води і стоків здійснюється без приладів обліку (по нормах та розрахунках) здійснює платежі до 30-го числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата, коли гроші поступили на розрахунковий рахунок Водоканалу.

Підставою для розрахунків є акт(п.3.2 договору).

У разі несвоєчасного виконання умов оплати, згідно п. 4.3 Договору “Споживач” сплачує Водоканалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день затримки за надані послуги (Закон України № 543/96 - ВР).

Термін дії договору - до 31.12.20, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору однією зі сторін не буде письмово заявлено про його переукладення або припинення(п.5.2 договору).

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

29 квітня 2020 року укладено додаткову угоду №1 до договору № 58/241 від 03 січня 2020 року на обробляння та розподіляння води трубопроводами (послуги водопостачання та водовідведення) про зменшення ліміту споживання води, якою сторони погодили зменшення споживачу ліміту споживання питної води та зменшили загальну суму договору до 1 005000,00грн.

19 серпня 2020 року між сторонами у справі укладено договір №58/360 на обробляння та розподіляння води трубопроводами (послуги водопостачання та водовідведення).

За умовами даного договору водоканал зобов”язався надати споживачу послуги з постачання води та прийняти від споживача стічні води, а споживач, у свою чергу, - розрахуватися за вищевказані послуги на умовах, які визначені цим договором, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правилами приймання підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України(п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1.1, 2.1.3 договору позивач зобов”язався забезпечити відповідача питною водою в розмірі встановленого ліміту в об”ємі 6200м.куб на суму 372000,00грн. та прийняті каналізаційні стоки в об”ємі 5564 м.куб на суму 278200,00грн.

Загальна сума договору складає 650200,00грн.(п.2.1.4 договору).

Згідно п.3.1 Договору “Споживач” оплачує Водоканалу платежі на протязі 5 (п`яти) днів після вручення рахунку фактичного водоспоживання, водовідведення та очистку. “Споживач”, в якого облік води і стоків здійснюється без приладів обліку (по нормах та розрахунках) здійснює платежі до 30-го числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата, коли гроші поступили на розрахунковий рахунок Водоканалу.

Підставою для розрахунків є акт (п.3.2 договору).

У разі несвоєчасного виконання умов оплати, згідно п. 4.3 Договору “Споживач” сплачує Водоканалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день затримки за надані послуги (Закон України № 543/96 - ВР).

Згідно з п.5.1. Договору термін дії договору - до 31.12.20, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. У відповідності до ч.3ст.631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, тобто починаючи з 18.08.20.

Договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору однією зі сторін не буде письмово заявлено про його переукладення або припинення(п.5.2 договору).

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

02 вересня 2020 року між сторонами у справі укладено договір №58/1/375 на розподіл води (водопостачання).

За умовами даного договору водоканал зобов”язався надати споживачу послуги з постачання питної води, а споживач, у свою чергу, - розрахуватися за вищевказані послуги на умовах, які визначені цим договором, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правилами приймання підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України(п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1.1 договору позивач зобов”язався забезпечити відповідача питною водою в розмірі встановленого ліміту в об”ємі 6200м.куб на суму 372000,00грн.

Згідно п.3.1 Договору “Споживач” оплачує Водоканалу платежі на протязі 5 (п`яти) днів після вручення рахунку фактичного водоспоживання, водовідведення та очистку. “Споживач”, в якого облік води і стоків здійснюється без приладів обліку (по нормах та розрахунках) здійснює платежі до 30-го числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата, коли гроші поступили на розрахунковий рахунок Водоканалу.

Підставою для розрахунків є акт (п.3.2 договору).

У разі несвоєчасного виконання умов оплати, згідно п. 4.3 Договору “Споживач” сплачує Водоканалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день затримки за надані послуги (Закон України № 543/96 — ВР).

Згідно з п.5.1. Договору термін дії договору — до 31.12.20, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору однією зі сторін не буде письмово заявлено про його переукладення або припинення(п.5.2 договору).

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

02 вересня 2020 року між сторонами у справі укладено договір №58/2/374 на послуги з відведення стічних вод (водовідведення).

За умовами даного договору водоканал зобов”язався надати споживачу послуги з прийняття від споживача стічних вод, а споживач, у свою чергу, - розрахуватися за вищевказані послуги на умовах, які визначені цим договором, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правилами приймання підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України(п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1.1 договору позивач зобов”язався приймати каналізаційні стоки в об”ємі 5564 м.куб на суму 278200,00грн.

Згідно п.3.1 Договору Споживач оплачує Водоканалу платежі на протязі 5 (п`яти) днів після вручення рахунку фактичного водоспоживання, водовідведення та очистку. “Споживач”, в якого облік води і стоків здійснюється без приладів обліку (по нормах та розрахунках) здійснює платежі до 30-го числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата, коли гроші поступили на розрахунковий рахунок Водоканалу.

Підставою для розрахунків є акт (п.3.2 договору).

У разі несвоєчасного виконання умов оплати, згідно п. 4.3 Договору “Споживач” сплачує Водоканалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день затримки за надані послуги (Закон України № 543/96 - ВР).

Згідно з п.5.1. Договору термін дії договору - до 31.12.20, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. У відповідності до ч.3ст.631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, тобто починаючи з 02.08.20.

Договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору однією зі сторін не буде письмово заявлено про його переукладення або припинення(п.5.2 договору).

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

09 листопада 2020 року між сторонами у справі укладено договір №58/1/449 на розподіл води (водопостачання).

За умовами даного договору водоканал зобов”язався надати споживачу послуги з постачання питної води, а споживач, у свою чергу, - розрахуватися за вищевказані послуги на умовах, які визначені цим договором, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правилами приймання підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України(п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1.1 договору позивач зобов”язався забезпечити споживача питною водою в об”ємі 1833 м.куб на суму 109980,00грн.

Згідно п.3.1 Договору “Споживач” оплачує Водоканалу платежі на протязі 5 (п`яти) днів після вручення рахунку фактичного водоспоживання, водовідведення та очистку. “Споживач”, в якого облік води і стоків здійснюється без приладів обліку (по нормах та розрахунках) здійснює платежі до 30-го числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата, коли гроші поступили на розрахунковий рахунок Водоканалу.

Підставою для розрахунків є акт (п.3.2 договору).

У разі несвоєчасного виконання умов оплати, згідно п. 4.3 Договору “Споживач” сплачує Водоканалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день затримки за надані послуги (Закон України № 543/96 — ВР).

Згідно з п.5.1. Договору термін дії договору - до 31.12.20, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору однією зі сторін не буде письмово заявлено про його переукладення або припинення(п.5.2 договору).

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

09 листопада 2020 року укладено договір №58/2/448 на послуги з відведення стічних вод (водовідведення).

За умовами даного договору водоканал зобов”язався надати споживачу послуги з прийняття від споживача стічних вод, а споживач, у свою чергу, - розрахуватися за вищевказані послуги на умовах, які визначені цим договором, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правилами приймання підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України(п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1.1 договору позивач зобов”язався приймати каналізаційні стоки в об”ємі 1800м.куб на суму 90000,00грн.

Згідно п.3.1 Договору Споживач оплачує Водоканалу платежі на протязі 5 (п`яти) днів після вручення рахунку фактичного водоспоживання, водовідведення та очистку. Споживач, в якого облік води і стоків здійснюється без приладів обліку (по нормах та розрахунках) здійснює платежі до 30-го числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата, коли гроші поступили на розрахунковий рахунок Водоканалу.

Підставою для розрахунків є акт (п.3.2 договору).

У разі несвоєчасного виконання умов оплати, згідно п. 4.3 Договору Споживач сплачує Водоканалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день затримки за надані послуги (Закон України № 543/96 - ВР).

Згідно з п.5.1. Договору термін дії договору - до 31.12.20, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору однією зі сторін не буде письмово заявлено про його переукладення або припинення(п.5.2 договору).

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору однією зі сторін не буде письмово заявлено про його переукладення або припинення(п.5.2 договору).

В рамках вищезазначених договорів, які є ідентичними за змістом, позивачем надано відповідачу послуг водопостачання та водовідведення на загальну суму 3282266,00грн., які відповідачем оплачено частково, у розмірі 2312669,06грн., що підтверджується динамікою виникнення заборгованості, актами споживання і відведення води холодної в медустановах КНГІ «Долинської багатопрофільної лікарні» ДРР та рахунками на оплату послуг, зокрема:

Акт за січень 2020 року про використання води в кількості 4112 м3, скинуто стоків 3441 м.куб, рахунок №58 від 22.01.2020 р., нараховано 134990,00 гривень, оплачено 134990,00 гривень (платіжні доручення №1 та №71 від 28.01.20 та 30.01.20);

Акт за лютий 2020 року про використання води в кількості 4112 м3, скинуто стоків 3441 м3 та рахунок № 58 від 20.02.2020 р., нараховано 173276,00 гривень, оплачено 173276,00 гривень(платіжне доручення №5 від 26.02.20);

Акт за березень 2020 року про використання води в кількості 3410 м3, скинуто стоків 2755 м3 та рахунок № 58 від 20.03.2020 р., нараховано 341550,00 гривень, оплачено 200250,00 гривень( (платіжне доручення №14 від 27.03.20);

Акт за квітень 2020 року про використання води в кількості 3410 м3, скинуто стоків 2755 та рахунок № 58 від 21.04.2020 р. нараховано 343390,00 гривень, оплачено 141300,00 гривень(платіжне доручення №17 від 10.04.20);

Акт за травень 2020 року про використання води в кількості 2932 м3, скинуто стоків 2641 м3 та рахунок № 58 від 20.05.2020 р., нараховано 307970,00 гривень, оплачено 343390,00 гривень(платіжне доручення № 20 та №115 від 07.05.20 та 28.05.20);

Акт за червень 2020 року про використання води в кількості 3100 м3, скинуто стоків 2752 м3 та рахунок № 58 від 24.06.2020 р., нараховано 325100,00 гривень, оплачено 313938,00 гривень (платіжне доручення №116 та №335 від 01.06.20 та від 25.06.20) ;

Акт за липень 2020 року про використання води в кількості 3028 м3. скинуто стоків 2678 м3 та рахунок № 58 від 20.07.2020 р., нараховано 315580,00 гривень, оплачено 197856,00 гривень (платіжне доручення №4 від 13.07.20).

Акт за серпень 2020 року про використання води в кількості 2638 м , скинуто стоків 2543 м3 та рахунок № 58 від 20.08.2020 р., нараховано 298930,00 гривень, оплачено 0,00 гривень;

Акт за вересень 2020 року про використання води в кількості 3292 м3, скинуто стоків 2872 м3 та рахунок № 58/1 (вода) та 58/2 (стоки) від 25.09.2020 р., нараховано 341120,00 гривень, оплачено 100258,66 гривень (платіжні доручення №139 та №140 від 04.09.20 та 11.09.20) ;

Акт за жовтень 2020 року про використання води в кількості 3218 м , скинуто стоків 2738 м3 та рахунок № 58/1 (вода) та 58/2 (стоки) від 21.10.2020 р., нараховано 329980гривень, оплачено 249941,60 гривень (за даними позивача );

Акт за листопад 2020 року про використання води в кількості 3598 м3, скинуто стоків 3086 м3 та рахунок № 58/1 (вода) та 58/2 (стоки) від 24.11.2020 р., нараховано 370180,00 гривень, оплачено 157469,00 гривень (за даними позивача).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги водопостачання та водовідведення за вищевказаними договорами станом на 25 листопада 2020 року складає 969596,94грн. При цьому, судом відхиляються наявні в матеріалах справи акти звірки взаєморозрахунків, оскільки ці акти не є належними та допустимими доказами з огляду на те, що ці акти не є первинними документами та не підписані відповідачем.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення Відповідачу претензії 06 жовтня 2020 року за № 287 про погашення заборгованості, відповіді на яку матеріали справи не містять.

У зв"язку з порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань позивачем нараховано 14548 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 4571 грн. 97 коп. 3% річних та 9648 грн. 00 коп. пені.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Зі змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

В силу приписів статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Укладені між сторонами у справі договори є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Таким чином, між сторонами у справі на підставі наведених норм закону виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є такими, що випливають із договорів послуг, тому до них слід застосовувати відповідні положення Цивільного та Господарського кодексів України. При цьому, двосторонній характер договору послуги зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктами 3.1 укладених між сторонами договорів, які є ідентичними, встановлено, що Споживач оплачує Водоканалу платежі на протязі 5 (п`яти) днів після вручення рахунку фактичного водоспоживання, водовідведення та очистку. Споживач, в якого облік води і стоків здійснюється без приладів обліку (по нормах та розрахунках) здійснює платежі до 30-го числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата, коли гроші поступили на розрахунковий рахунок Водоканалу.

Судом встановлено, що в рамках вищезазначених договорів позивачем надано відповідачу послуг водопостачання та водовідведення на загальну суму 3282266,00грн., які відповідачем оплачено частково, у розмірі 2312669,06грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги водопостачання та водовідведення за вищевказаними договорами станом на 25 листопада 2020 року складає 969596,94грн.

Як визначено у ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач не довів суду відсутності своєї вини у порушенні прийнятих на себе зобов"язань. Твердження відповідача про відсутність заборгованості у зв"язку з оплатою вартості наданих позивачем послуг у розмірі загальних сум договорів, встановлених відповідними пунктами цих договорів, судом відхиляється, оскільки умовами договорів передбачено зміну тарифів на послуги водопостачання та водовідведення(п.2.2.2 договорів ), а також передбачено визначення кількості води за показами лічильників (тобто фактичне водоспоживання та водовідведення)(п.3.1, 3.2, 3.8 договорів). При цьому суд враховує, що відповідачем підписано та скріплено печатками усі акти споживання і відведення води, у яких згідно з умовами договорів (п.2.2.15, 3.2) кількість води обліковується за даними журналу споживача. Щодо неточностей у цих актах слід зазначити, що згідно умов договорів правильність наданих показників водолічильників перевіряється представником водоканалу спільно з представником споживача при врученні рахунку за послуги, які є одночасно актами приймання-передачі наданих послуг за розрахунковий період, які підписані відповідачем та до яких у відповідача зауваження відсутні.

Окремо слід зазначити, що при встановленні розміру заборгованості суд прийняв до уваги реєстри платіжних доручень, долучені відповідачем до відзиву, за винятком платіжних доручень за грудень 2020 року, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, кошти згідно цих платіжних доручень сплачено відповідачем за спожиті послуги водовідведення та водопостачання за грудень 2020 року, тоді як предметом спору є заборгованість на підставі актів та рахунків за розрахунковий період січень - листопад 2020 року.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Приписом частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до п.4.3 договорів та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” від 22.11.1996 року позивачем нараховано пеню в сумі 9648 грн. 00 коп., однак на підставі поданого позивачем розрахунку пені суд не може з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем цього розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. Так, у розрахунку пені позивачем вказано суму заборгованості, зокрема, станом на 01.09.2020 - 269725,54грн., тоді як згідно даних споживання і відведення води та проведеної відповідачем оплати наданих послуг визначена позивачем сума заборгованості не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 14548 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 4571 грн. 97 коп. 3% річних за період липень-жовтень 2020 року, однак на підставі поданого позивачем розрахунку суд не може з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем цього розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. Так, у розрахунку 3% річних позивачем зазначено заборгованість за вересень 2020 року -269725,54грн., тоді як згідно п.9 аркуша 3 позовної заяви заборгованість за вересень 2020 року відсутня. Щодо розрахунку інфляційних втрат, то позивачем вказано суму боргу за жовтень - 969885,54грн., тоді як згідно позовних вимог така сума ним визначена станом на 25.11.20.

Висновок суду.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі " Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов"язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 969596,94 грн. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документально, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення. В частині стягнення 288,06грн. основного боргу, пені в сумі 9648 грн. 00 коп, 14548 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 4571 грн. 97 коп. 3% річних слід відмовити у зв"язку з недоведеністю, оскільки на підставі поданих позивачем розрахунків суд не може з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем цих розрахунків, та здійснити оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 14979,80 гривень.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на часткове задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: з відповідача на користь позивача слід стягнути 14543, 95 грн. судового збору, а судові витрати у розмірі 435,85 грн. залишити за позивачем.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов Комунального підприємства "Водоканал" Долинської міської ради до Комунального некомерційного підприємства "Долинська Багатопрофільна лікарня" про стягнення заборгованості в сумі 998653 грн 51 к.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської районної ради Івано-Франківської області (м.Долина, вул.Оксани Грицей, 15, код ЄДРПОУ 01993457) на користь Комунального підприємства "Водоканал" Долинської міської ради (м.Долина, вул.Б.Хмельницького, 57, код ЄДРПОУ 03361626) 969596,94(дев"ятсот шістдесят дев"ять тисяч п"ятсот дев"яносто шість гривень дев"яносто чотири копійки) основного боргу та 14543, 95(чотирнадцять тисяч п"ятсот сорок три гривні дев"яносто п"ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Судові витрати у розмірі 435,85грн. залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.07.2021

Суддя П. Я. Матуляк