Рішення № 98421420, 09.07.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/164/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Калуської окружної прокуратури

вул. Л. Українки, 16 б, м. Калуш, 77300

в інтересах держави в особі:

Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області

вул. Д. Галицького, 75, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552

Івано-Франківської обласної державної адміністрації

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

Долинської районної державної адміністрації

вул. Незалежності, 5, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"

вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати 167 631 грн 08 коп.

за участю представників:

від Калуської окружної прокуратури: Чорнописька Галина Остапівна;

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ: Калуська місцева прокуратура звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі: Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Долинської районної державної адміністрації (далі - позивачі) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати 167 631 грн 08 коп.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2021, суд залишив без руху позовну заяву та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.03.2021 на виконання вимог суду до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Калуської окружної прокуратури надійшов лист №09.52-67-12вих-21 від 19.03.2021 (вх.№4097/21) про усунення недоліків, які зазначені в ухвалі від 09.03.2021.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2021, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив.

12.04.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшов відзив №10/8-24 від 08.04.2021 (вх. №5516/21).

19.04.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду надійшло:

- від Вигодської селищної ради Івано-Франківської області відповідь на відзив №811/10-06 від 16.04.2021 (вх. №5628/21);

- від відповідача клопотання №810/10-06 від 14.04.2021 (вх.№5629/21) про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

21.04.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Калуської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №09.52-67-373ВИХ-21 від 19.04.2021 (вх. №5788/21).

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.04.2021, суд призначив справу до судового розгляду по суті на 24.05.2021.

05.05.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання №10/8-33 від 28.04.2021 (вх.№6954/21) про виклик свідка.

07.05.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Вигодської селищної ради надійшло клопотання №888/10-06 від 28.04.2021 (вх.№6628/21) про приєднання документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 24.05.2021 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача №10/8-33 від 28.04.2021 (вх.№6954/21) про виклик свідка, оскільки до клопотання не подано заяви свідка, що суперечить вимогам ст.ст. 88, 89 ГПК України; заслухав вступне слово учасників справи та оголосив перерву в судовому засіданні до 01.07.2021, про що присутні учасники у справі повідомлені під розписку, а Долинська районна державна адміністрація - ухвалою повідомленням.

01.07.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії Господарського суду електронною поштою, не підписане ЕЦП, від Вигодської селищної ради клопотання №1195/10-06 від 30.06.2021 (вх. №1004/21) про відкладення розгляду справи, яке залишено судом без розгляду.

01.07.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Івано-Франківської облдержадміністрації надійшло клопотання б/н від 01.07.2021 (вх. №10016) про розгляд справи без участі представника Івано-Франківської облдержадміністрації.

В судовому засіданні 01.07.2021 суд з"ясував обставини справи, дослідив докази та оголосив перерву до 08.07.2021, про що присутні представники сторін повідомлені під розписку, решту ухвалою повідомленням.

В судовому засіданні 08.07.2021 учасники справи виступили в судових дебатах із промовами (заключним словом), після закінчення яких, суд вийшов до нарадчої кімнати до 09.07.2021 для ухвалення рішення суду.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція прокуратури: прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі. Зазначав, що відповідач безпідставно без укладення відповідного на те договору оренди користувався земельною ділянкою, що призвело до недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати за фактичне користування землею. Відтак, вважає, що невжиття відповідачем дій щодо укладення такого договору протягом 2018-2020 років свідчить про наявність факту безпідставно набутого майна в сумі недоодержаного доходу за використання земельної ділянки, що в силу закону є підставою для стягнення безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування підстав звернення до суду з даним позовом прокурор зазначила, що невжиття органом місцевого самоврядування жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави, яке полягало в безпідставному збереженні відповідачем коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати за землю та ненадходженні коштів до бюджету, свідчить про його бездіяльність. За таких обставин, вважає, що наявні підстави для звернення прокуратури до суду з даним позовом на захист інтересів держави в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Представники Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Вигодської селищної ради Долинського району позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Правом на участь представника в судовому засіданні - Долинська районна державна адміністрації не скористалася, хоча належним чином повідомлена про дату, місце і час розгляду справи.

Позиція відповідача: представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. В спростування позовних вимог посилається на те, що прокуратурою жодним чином не наведено та не доведено належними доказами причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб"єктам. ТОВ "Карпатнафтохім" здійснило всі необхідні дії для поновлення терміну дії договору оренди земельних ділянок, однак органами виконавчої влади всупереч вимогам чинного законодавства жодних дій вчасно не було вчинено, а тому договір оренди земельних ділянок укладено у 2020 році. Вказує на те, що за відсутності укладеного договору з незалежних від відповідача причин, враховуючи поведінку відповідача та його бажання і намір укласти відповідні договори оренди, в діях відповідача відсутні факти безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок; у відповідності до норм чинного законодавства відповідачем сплачено земельний податок.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 22.05.2014 №284 між Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області (орендодавець) та ТОВ "Карпатнафтохім" (орендар) 15.07.2014 укладено ряд договорів оренди землі, відповідно до яких орендодавець надав орендарю в оренду земельні ділянки, які знаходяться поза межами населеного пункту села Новий Мізунь Старомізунської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, в т.ч.: (а.с.31-50)

- земельну ділянку площею 0,2018 га кадастровий номер №2622086200:02:004:0006 для експлуатації та обслуговування кранової площадки;

- земельну ділянку площею 0,2235 га кадастровий номер №2622086200:02:001:0003 для експлуатації та обслуговування кранової площадки;

- земельну ділянку площею 0,7265 га кадастровий номер №2622086200:02:001:0004 для експлуатації та обслуговування факельної свічі;

- земельну ділянку площею 0,7725 га кадастровий номер №2622086200:02:004:0007 для експлуатації та обслуговування факельної свічі;

Строк дії догорів до 22 травня 2017 року.

18.07.2014 між сторонами підписано акти приймання - передачі в оренду вищевказаних земельних ділянок.

Листами №48 від 25.01.2017, №445 від 23.05.2017 відповідач звертався до Івано-Франківської обласної державної адміністрації про продовження терміну дії договорів оренди земельних ділянок (а.с. 118, 124), також звертався з листом №210 від 21.03.2017 про повідомлення про стан розгляду клопотань ТОВ "Карпатнафтохім" (а.с. 119), листом №332 від 21.04.2017 про надання оцінки в доцільності надання додаткової інформації та проведення додаткових землевпорядних робіт (а.с. 121), листом №2-553 від 03.08.2017 про прискорення розгляду та надання дозволів на укладення договорів оренди земельних ділянок на територіях сільських та селищних рад Калуського, Рожнятівського та Долинського району (а.с. 130-131).

На підставі розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 18.06.2020 №319 "Про надання товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" земельних ділянок державної власності в оренду" 01.10.2020 між Івано-Франківською обласною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Карпатнафтохім" (орендар) укладено договір оренди земельних ділянок №8/2020: площею 0,7725 га з кадастровим номером 2622086200:02:004:0007; площею 0,7265 га з кадастровим номером 2622086200:02:001:0004; площею 0,2235 га з кадастровим номером 2622086200:02:001:0003; площею 0,2018 га з кадастровим номером 2622086200:02:004:0006 в оренду строком на 5 років до 01.10.2025 (а.с. 18-22).

Договір оренди зареєстровано 01.10.2020, про що свідчить інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.57-62).

Як вбачається з листа ГУ ДПС в Івано-Франківській області №4414/9/09- 19-04-03-27 від 23.12.2020 за період з 23.05.2017 по грудень 2020 року ТОВ «Карпатнафтохім» за користування земельними ділянками на території Старомізунської сільської ради площами 0,7725 га, 0,7265 га, 0,2235 га, 0,2018 га задекларовано та сплачено земельного податку: за 2017 рік починаючи з 23.05.2017 в сумі 4244 грн 85 коп.; за 2018 рік в сумі 20961 грн 40 коп.; за 2019 рік в сумі 20961 грн 40 коп.; з січня по вересень 2020 року в сумі 13974 грн 24 коп. (а.с. 68).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.171-149/112-20 від 15.06.2020, адресованого Калуській місцевій прокуратурі, нормативна грошова оцінка земельних ділянок ТОВ "Карпатнафтохім", які були зареєстровані в Державному земельному кадастрі за кадастровими номерами (на території колишньої Старомізунської сільської ради) на 2020 рік становить:

- площею 0,7725 га (кадастровий номер 2622086200:02:004:0007) для експлуатації та обслуговування факельної свічі - 280 494 грн 75 коп.;

площею 0,7265 га (кадастровий номер 2622086200:02:001:0004) для експлуатації та обслуговування факельної свічі - 281 947 грн 15 коп.;

- площею 0,2235 га (кадастровий номер 2622086200:02:001:0003) для експлуатації та обслуговування кранової площадки - 81 152 грн 85 коп.;

- площею 0,2018 га (кадастровий номер 2622086200:02:004:0006) для експлуатації та обслуговування кранової площадки - 73 273 грн 58 коп. (а.с. 69).

В матеріалах справи містяться копії витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 14.02.2020 (а.с. 96-99).

З листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №10-9-0.10-639/02-21 від 03.02.2021 вбачається, що розрахунок нормативної грошової оцінки здійснено у 2017 році на підставі даної технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, та становить: земельна ділянка площею 0,7725 га кадастровий номер 2622086200:02:004:0007 - 280494 грн 75 коп.; земельна ділянка площею 0,7265 га кадастровий номер 2622086200:02:001:0004 -263792 грн 15 коп.; земельна ділянка площею 0,2235 га кадастровий номер 2622086200:02:001:0003 - 81152 грн 85 коп.; земельна ділянка площею 0,2018 га кадастровий номер 2622086200:02:004:0006 - 73273 грн 58 коп. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки залишався незмінним та становив К-1.0, тому за вказаний період нормативна грошова оцінка не змінювалася (а.с. 55-56).

Розпорядження Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області №145 від 14.05.2008 "Про встановлення розмірів річної орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів району" встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у відсотках до їх нормативної грошової оцінки згідно з додатком, відповідно до якого розмір річної орендної плати за земельні ділянки трубопровідного транспорту становить 12% (а.с. 206-207).

Рішенням Старомізунської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області №257-9-2017 від 25.05.2017 "Про встановлення плати за землю в складі податку на майно" встановлено плату за землю у складі податку на майно; затверджено Положення про плату за землю (додаток №1). Положення набрало чинності з 01.01.2018.

Відповідно до п. 1.4.1 Положення, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки (гранична ставка згідно Податкового кодексу не більше 3 відсотків), для земель загального користування - 1 відсоток їх нормативної грошової оцінки (гранична ставка - не більше 1 відсотка), а сільськогосподарських угідь - 0,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (гранична статне менше 0,3 відсотки та не більше 1 відсотка).

Ставка податку встановлюється у розмірі 5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (гранична ставка не більше 12 відсотків) (п. 1.4.2).

Рішенням Старомізунської сільської ради від 15.06.2018 за №473-18/2018 (а.с. 23), яке набрало чинності 01.01.2019, установлено на території Старомізунської сільської ради ставки земельного податку згідно з додатком 1, відповідно до якого ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для юридичних осіб становить 12 відсотків нормативно грошової оцінки землі (код 12.06)..

Рішенням Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області від 26.06.2019 №186-7/2019, яке набрало чинності 01.01.2020, установлено на території населених пунктів Вигодської селищної ради ставки земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у власності платників податків згідно з додатком 1; ставки земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні платників податків згідно з додатком 2 (а.с. 30).

15.08.2019 виконавчий комітет Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області направив на адресу ТОВ "Карпатнафтохім" претензію №928/02-07 від 09.08.2019 про погашення заборгованості, яка виникла у з"вязку з несплатою орендної плати за землю (а.с. 51), факт надсилання даної претензії підтверджується фіскальним чеком (а.с. 52).

Листом від 31.12.2020 №9880/1/1-20/01-077 Івано-Франківська обласна державна адміністрація надало інформацію Калуській місцевій прокуратурі про те, що ТОВ Карпатнафтохім" було відмовлено у поновленні вищевказаних договорів з огляду на недотримання ним вимог, визначених ЗУ "Про оренду землі" щодо порядку поновлення договору оренди землі (а.с. 73-74).

Згідно розрахунку заборгованості по орендній платі за землю ТОВ "Карпатнафтохім", сума безпідставно збережених коштів склала 167 631 грн 08 коп. (а.с. 53-54).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, що згідно ст.14 Конституції України перебуває під особливою охороною держави.

Суд встановив, що на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Івано-Франківською ОДА, Вигодською селищною радою Доолинського району, які протягом розумного строку не вживали заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати до місцевого бюджету, тобто навів підставу для представництва інтересів держави та для звернення з позовом до суду.

Таким чином подання позову прокурором в інтересах держави у даній справі є обґрунтованим.

Згідно зі статтею 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача за період з 01.01.2018 по 30.09.2020 безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст.1212 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельними ділянками за мінусом сплаченого ним за цей період податку за землю.

Судом встановлено, що відповідач використовував земельні ділянки, які знаходяться за межами населеного пункту села Новий Мізунь Старомізунської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області на підставі укладених 15.07.2014 договорів оренди з Долинською райдержадміністрацією, дія яких закінчилася 22.05.2017. На вказаних земельних ділянках знаходяться об"єкти майна орендаря - факельні свічі та кранові площадки (об"єкти трубопровідного транспорту).

З січня 2017 року відповідач звертався до Івано-Франківської обласної державної адміністрації про продовження терміну дії договорів оренди земельних ділянок.

01.10.2020 на підставі розпорядження Івано-Франківської ОДА №319 від 18.06.2020 між Івано-Франківською ОДА (орендодавець) та ТОВ "Карпатнафтохім" (орендар) укладено договір оренди земельних ділянок №8/2020.

Таким чином, у період з 23.05.2017 по 30.09.2020 відповідач використовував земельні ділянки без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельні ділянки використовувалась ним для розміщення та експлуатації належних йому об"єктів трубопровідного транспорту. Факт використання земельних ділянок у цей період не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

При цьому, частиною першою статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частин третьої-четвертої цієї ж статті сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, а земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 2622086200:02:001:003, 2622086200:02:004:0006, 2622086200:02:001:000 проведено 14.05.2009, а земельної ділянки з кадастровим номером 2622086200:02:004:0007 - 10.06.2009, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України.

Згідно з положеннями частини 5 статті 5, частини 1 статті 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Крім того приписи статті 288 Податкового кодексу України вказують на те, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

В матеріалах справи наявні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться за межами населеного пункту с.Новий Мізунь Долинського району:

- площею 7765 кв.м., згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 281947 грн 15 коп.;

- площею 7725 кв.м., згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 280494 грн 75 коп.;

- площею 2235 кв.м., згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 81152 грн 85 коп.;

- площею 2018 кв.м., згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 73273 грн 58 коп..

Вказані земельні ділянки відносяться до земель державної власності.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

За змістом ч.5 ст.122 Земельного кодексу України земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів передають на їхній території обласні державні адміністрації.

Розрахунок орендної плати здійснювався позивачем в розмірі 12 відсотків від нормативно - грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно з ст.284.1 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Таким чином, суд не бере до уваги розпорядження Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області №145 від 14.05.2008 "Про встановлення розмірів річної орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів району", оскільки РДА не є органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1.4.1 Положення про плату за землю, затвердженого рішення Старомізунської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області №257-9-2017 від 25.05.2017 "Про встановлення плати за землю в складі податку на майно" з 01.01.2018 ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Таким чином, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 орендна плата за користування земельними ділянками становить:

2622086200:02:004:0007 - (280494 грн 75 коп. х3%=8414 грн 84 коп.);

2622086200:02:001:0003 - (81152 грн 85 коп.х3% = 2434 грн 59 коп.);

2622086200:02:004:0006 - (73273 грн 58 коп.х3%= 2198 грн 21 коп.);

2622086200:02:001:0004 - (281947 грн 15 коп.х3% = 8458 грн 41 коп.).

Всього 21506 грн 05 коп.

Відповідно до рішення Старомізунської сілької ради Долинського району Івано-Франківської області №473-18/2018 від 15.06.2018 на 2019 рік ставки земельного податку для розміщення та експлуатації об"єктів трубопровідного транспорту (код 12.06) за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) встановлено у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки.

Таким чином, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 орендна плата за користування земельними ділянками становить:

2622086200:02:004:0007 - (280494 грн 75 коп. х12%=33659 грн 37 коп.);

2622086200:02:001:0003 - (81152 грн 85 коп.х12% = 9738 грн 34 коп.);

2622086200:02:004:0006 - (73273 грн 58 коп.х12%= 8792 грн 83 коп.);

2622086200:02:001:0004 - (281947 грн 15 коп.х12% = 33833 грн 66 коп.).

Всього 86024 грн 20 коп.

Відповідно до рішення Вигодської селищної ради №186-7/2019 від 26.06.2019 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2020 рік на території населених пунктів Вигодської селищної ради", повний текст якого міститься у вільному доступі, встановлено ставку земельного податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для розміщення та експлуатації об"єктів трубопровідного транспорту (код 12.06) у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки.

Таким чином, за період з 01.01.2020 по 30.09.2020 орендна плата за користування земельними ділянками становить:

2622086200:02:004:0007 - (280494 грн 75 коп. /12 х 9 х8%=16829 грн 69 коп.);

2622086200:02:001:0003 - (81152 грн 85 коп./12х9х8% = 4869 грн 17 коп.);

2622086200:02:004:0006 - (73273 грн 58 коп./12 х9х8%= 4396 грн 41 коп.);

2622086200:02:001:0004 - (281947 грн 15 коп./12х9х8% = 16916 грн 83 коп.).

Всього 43012 грн 10 коп.

Довідкою ГУ ДПС в Івано-Франківській області №4419/9/09-19-04-03-27 від 23.12.2020 підтверджується, що за період з 2018 по вересень 2020 років відповідач задекларував та сплатив 55897 грн 04 коп. земельного податку, з них: за 2018 рік - 20961 грн 40коп., за 2019 рік -20961 грн 40 коп., з січня по вересень 2020 рік -13974 грн 24 коп.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь Вигодської селищної ради Долинського району належить стягнути 94 645 грн 31 коп. (з врахуванням сплаченого земельного податку) безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, а відповідно позов належить до часткового задоволення.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306, код ЄДРПОУ 33129683) на користь Вигодської селищної ради Долинського району (вул. Д. Галицького, 75, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552, код ЄДРПОУ 04355875) 94 645 (дев"яносто чотири тисячі шістсот сорок п"ять) гривень 31 коп. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306, код ЄДРПОУ 33129683) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000, код 03530483) 1419 (одну тисячу чотириста дев"ятнадцять) гривень 68 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.07.2021

Суддя О.В. Рочняк