Рішення № 98421405, 12.07.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/72/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2021 Справа № 908/1268/21

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Заступника Василівської окружної прокуратури Запорізької області, (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, буд. 10, Запорізька область) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, – Запорізької обласної державної адміністрації, (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “САН ВАТ” (73003, м. Херсон,вул. Ярослава Мудрого, буд.46, 6 поверх, оф.7,8);

про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки

Суддя Зінченко Н.Г.

При секретарі судового засідання: Гасумян М.М.

Представники сторін:

Від прокуратури - не з`явився;

від позивача – Паливода В.В. , довіреність №08-49/006 від 04.01.2021;

від відповідача - не з`явився.

06.05.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, – Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю “САН ВАТ” про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки площею 17, 7966 га, кадастровій номер 2321187400:04:006:0051.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021 справу № 908/1268/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.06.2021. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 09.08.2021, підготовче судове засідання відкладено на 12.07.2021.

02.06.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю “САН ВАТ” надійшла заява про визнання позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд встановив, що заяву про визнання позову підписав повноважний представник відповідача директор Товариства з обмеженою відповідальністю “САН ВАТ” Кошик К.В.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав або інтересів інших осіб. Отже, наявні законні підстави для ухвалення рішення у справі.

У судовому засіданні 12.07.2021 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що всупереч умов договору оренди землі від 18.09.2018, укладеного Запорізькою обласною державною адміністрацією від імені якої діяла Великобілозерська райдержадміністрація (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “САН ВАТ”, м. Херсон (орендар), останнім не виконується зобов`язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за користування земельною ділянкою, що призвело до утворення заборгованості по орендній платі за період з червня 2020 року у розмірі 266 570, 61 грн. Крім того прокурор вказав на те, що відповідач згідно з умовами договору орендовано земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій із земель державної власності, однак, з моменту укладення договору і по теперішній час, земельна ділянка під забудову не використовується. Відповідно до ст. 34 Закону України “Про оренду землі” правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку орендодавцеві. Посилаючись на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, ст. ст. 13, 14, 31, 33, 34 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 93 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 416, 525, 526, 610, 651, 782, 785 Цивільного кодексу України, прокурор просив позов задовольнити.

В судове засідання 12.07.2021 прокурор та відповідач не з`явилися, про причини можливої неявки в судове засідання не повідомляли, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника прокурора та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

УСТАНОВИВ

На підставі розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю “САН ВАТ” в оренду земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» від 18.09.2018 № 498 ТОВ “САН ВАТ” надано в оренду земельну ділянку загальною площею 17, 7966 га з кадастровим номером: 2321187400:04:006:0051 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій із земель державної власності, наданих у власність чи користування, яка розташована за межами населених пунктів в межах території Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області (нині - Василівський район Запорізької області).

18.09.2018 на підставі вказаного рішення, між Запорізькою обласною державною адміністрацією від імені якої діяла Великобілозерська райдержадміністрація (орендодавець, позивач у справі) та ТОВ “САН ВАТ” (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.09.2018 за №28161884 (далі – Договір).

Відповідно до п. 4 Договору нормативно - грошова оцінка земельної ділянки, на момент укладення договору, становить 13 328 530, 39 грн.

Згідно п. 8 Договору орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 399 855, 91 грн. на рік.

Пунктом 11 Договору сторони узгодили, що орендна плата сплачується Орендарем за місцезнаходженням земельної ділянки до місцевого бюджету, рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 32 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Згідно з п. 35 Договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

За умовами п. 37 Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Право оренди підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Предметом спору у даній справі є вимога про розірвання Договору оренди землі від 18.09.2018 та зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку, у зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Враховуючи викладене, Запорізька обласна державна адміністрація є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави.

Зважаючи на нездійснення Запорізькою обласною державною адміністрацією заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 1 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 цього ж Закону передбачено, що однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є орендна плата.

Згідно з ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за земельну ділянку – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом “в” ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 25 Закону України “Про оренду землі”, встановлено, що орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 24 договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пункт “а” частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачає обов`язок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Відповідно до п.п. ”ґ”, “д” ст.141, ст.141, п. ”а” ст.143 Земельного кодексу України підставами припинення користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням – невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Статтями 31, 32 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до приписів статей 24, 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пунктом 38 договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки4за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Крім того, відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.04.2021 № 10837/5/08-01-13-13 безперервно податковий борг з орендної плати з юридичних осіб за ТОВ “САН ВАТ” обліковується починаючи з 29.06.2020 та в подальшому частково погашався та утворювався новий податковий борг. Станом на 22.04.2021 ТОВ “САН ВАТ” має борг за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 634 800, 72 грн. Підприємством протягом 2020 та 2021 року сплачено орендної плати: 14.01.2020 - 79 350, 14 грн., 26.02.2020- 79 350, 14 грн., 24.03.2020 - 79 350, 14, 19.05.2020 - 79 350, 14 грн., 05.04.2021 - 0, 30 грн.

Отже заборгованість ТОВ “САН ВАТ” з орендної плати за земельну ділянку площею 17, 7966 га з червня 2020 року складає 8 місяців та становить 266 570, 61 грн. Останній платіж за використання земельної ділянки площею 17, 7966 га з кадастровим номером: 2321187400:04:006:0051 безпосередньо на виконання умов договору сплачений ТОВ “САН ВАТ” 19.05.2020 у розмірі 33 321,33 грн.

Крім того, відповідач орендує земельну ділянку з метою розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

У свою чергу, відповідач з моменту укладення договору по теперішній час не використовує земельну ділянку за призначенням, земельна ділянка вільна від об`єктів нерухомого майна, що підтверджується інформацією Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області від 21.04.2021 № 0919/02-29.

Суд наголошує, що відповідно пункту 1 договору земельна ділянка передана в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій із земель державної власності, проте, до забудови відповідач не приступив.

Вищенаведене свідчить, що відповідач всупереч умовам договору та чинному законодавству не здійснював оплату орендної плати за землю, не приступив до використання земельної ділянки згідно з умовами, на яких її було передано в оренду.

17.03.2021 відповідач звернувся до Запорізької обласної державної адміністрації з повідомленням вих. №17/03-21/2 про розірвання договору оренди землі від 18.09.2018, площею 17,7966 га, кадастровий номер: 2321187400:04:006:0051 та направив два примірники Додаткового договору про розірвання Договору оренди землі.

09.04.2021 Запорізька обласна державна адміністрація листом вих. №02754/08-40 повідомила відповідача про необхідність опрацювання інформації від Великобілозерської сільської ради Василівського (Великобілозерського) району Запорізької області про що Відповідача буде проінформовано додатково.

Проте, доказів досягнення згоди щодо розірвання спірного договору сторонами не надано.

Відповідно до п. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи встановлений судом факт невиконання умов договору щодо внесення орендної плати, а також не використання земельної ділянки для забудови, що є істотним порушенням умов договору, позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 17, 7966 га, кадастровій номер 2321187400:04:006:0051, припинивши право оренди відповідача відносно вказаної земельної ділянки є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Закону України “Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 21 договору оренди землі визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За таких обставин, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації, площею 17, 7966 га, кадастровій номер 2321187400:04:006:0051, яка розташована за межами населених пунктів в межах території Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, яка є похідною від основної вимоги про розірвання договору, також підлягає задоволенню.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Прокурор надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Судом встановлено, що при подані позову прокурором сплачено судовий збір в розмірі 4540,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 879 від 23.04.2021.

З огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі ст. 130 ГПК України, слід повернути прокуратурі з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 2270,00 грн. Судовий збір в сумі 2270,00 грн покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 185, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов Заступника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, – Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю “САН ВАТ” про розірвання договору оренди землі, повернення земельної задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі, укладений 18.09.2018 між Запорізькою обласною державною адміністрацією (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний. 164, код ЄДРПОУ 00022504) та Товариством з обмеженою відповідальністю “САН ВАТ” (73003, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, буд.46, 6 поверх, оф.7,8, код ЄДРПОУ 41942441), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.09.2018 за № 28161884, про оренду земельної ділянки площею 17, 7966 га (кадастровий номер: 2321187400:04:006:0051), яка розташована за межами населених пунктів в межах території Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області (нині - Василівський район Запорізької області).

3.Припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю “САН ВАТ” (73003, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, буд.46, 6 поверх, оф.7,8, код ЄДРПОУ 41942441) земельної ділянки площею 17, 7966 га (кадастровий номер: 2321187400:04:006:0051) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1656282023211).

4.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “САН ВАТ” (боржник:73003, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, буд.46, 6 поверх, оф.7,8, код ЄДРПОУ 41942441) повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації (стягувач: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ: 00022504) земельну ділянку площею 17, 7966 га (кадастровий номер: 2321187400:04:006:0051), яка розташована за межами населених пунктів в межах території Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “САН ВАТ” (боржник:73003, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, буд.46, 6 поверх, оф.7,8, код ЄДРПОУ 41942441) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури (стягувач: вул. Соборна, 10, м. Василівка, Запорізька область, 71600, розрахунковий рахунок: UА43 8201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету -2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

6. Повернути Запорізькій обласній прокуратурі (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а; ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., який сплачений згідно платіжного доручення № 879 від 23.04.2021, у зв`язку з визнанням позову, за відповідною ухвалою суду.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України “20” липня 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г.Зінченко