Рішення № 98419597, 16.07.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/1804/20

Провадження № 2/415/301/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

Представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 414/08/2013/0321 від 23 серпня 2013 року, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Відповідачеві грошові кошти, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені Кредитним договором.

Умовами Кредитного договору передбачені наступні істотні умови кредитування:

Сума кредиту -313 400,00 гри. (п. 1.1 Кредитного договору).

Процентна ставка за користування кредитом 18,3 % річних, (п. 1.4.1 Кредитного договору).

За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 23,3 % річних (п, 1.4.2 Кредитного договору)

Строк повернення кредитних коштів, до 22 серпня 2033 року. (п. 1.3.1 Кредитного договору).

Банк виконав свої договірні зобов`язання за Кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання за Кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений Кредитним договором строк.

Станом на 28 січня 2020 року Відповідачем-1 не сплачено: - нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014р. по 30.04.2015 р. - 47 454,36 грн.; - заборгованість за кредитом - 311 142,53 грн. Загальна заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором, станом на 28 січня 2020 року, складає 358 596,89 грн.

В якості забезпечення зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №414/08/2013/032111 від 23 серпня 2013р., за умовами пункту 1.1. якого ОСОБА_2 зобов`язався в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання у повному обсязі Позичальником зобов`язань по Кредитному договору.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного суду України від 24 лютого 2016 року по справі № 6-2239цс15 вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов`язання має бути пред`явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, встановленого сторонами в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред`явлена претензія і поручитель не виконав указані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Зважаючи що пунктом 5.2. договорів поруки передбачено трирічний строк дії поруки, на дату пред`явлення даного позову порука є чиною та банк в праві вимагати від поручителя виконання забезпечених порукою зобов`язань.

Таким чином, враховуючи невиконання ОСОБА_1 договірних зобов`язань, передбачених Кредитним договором, Банк змушений звернутися до суду за захистом порушеного права у спосіб, визначений частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, - шляхом присудження до примусового виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов`язку в натурі в солідарному порядку.

На підставі викладеного, представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просив солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 358 596,89 грн. та судовий збір.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

25.03.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/1804/20 було відкрито провадження у цій цивільній справі (а.с.41).

21.08.2020 року відповідачі надали відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що позов не визнають, з наступних підстав. Кредит видавався на придбання житлової нерухомості – трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Щомісячна платежі в розмірі 4911,00 грн. з 1-го по 10-е число кожного місяця, шляхом внесення коштів на рахунок № НОМЕР_1 . Після укладення кредитного договору відповідачі регулярно сплачували гроші на розрахунковий рахунок позивача. 03.07.2014 року відповідач останній раз мав можливість звернутися до відділення банку для здійснення чергового платежу.

06.08.2014 року постановою правління НБУ №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій, передбачено введення надзвичайного режиму роботи банківської системи. У зв`язку з чим відділення Укргазбанку у місті Донецьку припинило свою роботи, що позбавило відповідача можливості сплачувати гроші за кредитом. Для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини відповідачі не мали можливості звернутися до Торгово-промислової палати України, оскільки весь час проживали у м. Донецьку.

Також зазначає, що позивач не звертався до відповідачів із письмовою заявою, де були б зазначені консультації або пропозиції, яким чином відповідачі зобов`язані перерахувати гроші по сплаті кредиту з окупованого м. Донецька. Позивач не використав можливість досудового врегулювання спору, а у відповідачів не було такої можливості, оскільки поштового зв`язку між м. Донецьк та територією України відсутній.

Зазначає, що останній платіж повинен був були до 10.08.2014 року, тому про порушення договірних зобов`язань позивач дізнався 11.08.2014 р., а строк звернення до суду за відновленням порушеного права повинен був закінчились 11.08.2017 р.. Позивач звернувся до суду 11.03.2020 року, тому відповідачі вважають, що строк позовної давності позивачем пропущено. Просили суд застосувати наслідки пропущення такого строку.

На підставі викладеного, просили суд відмовити у задоволенні позову.

16.07.2021 року представник відповідачів надав письмове клопотання, в якому просив справу розглядати без участі відповідачів та їх представника, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що відповідачі внаслідок не виконання належним чином умови кредитного договору допустили утворення заборгованості за кредитом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в прохальній частині позову просив розглядати справу без участі їхнього представника, на позовних вимогах наполягають, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, в установлений судом строк, на адресу суду клопотань про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив справу розглядати без участі відповідачів та їх представника, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що згідно з кредитним договором №414/08/2013/0321 від 23 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №414/08/2013/0321 від 23 серпня 2013 року, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачеві грошові кошти, а відповідач – ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачені наступні істотні умови кредитування: сума кредиту – 313 400,00 грн., визначена п. 1.1 Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом 18,3 % річних, визначена п.1.4.1 Кредитного договору. За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 23,3 % річних, згідно п. 1.4.2. Кредитного договору.

Відповідно до п.1.3.1 Кредитного договору строк повернення кредитних коштів до 22 серпня 2033 року.

Банк виконав свої договірні зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу – ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача – ОСОБА_1 .

Відповідно до виписки особового рахунку з 23.08.2013 по 28.01.2020 р. станом на 28 січня 2020 року відповідачем ОСОБА_1 не сплачено: нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014р. по 30.04.2015 р. - 47454,36 грн.; заборгованість за кредитом - 311 142,53 грн..

В якості забезпечення зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №414/08/2013/032111 від 23 серпня 2013р., за умовами пункту 1.1. якого ОСОБА_2 зобов`язалася в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання у повному обсязі Позичальником зобов`язань по Кредитному договору.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до Переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженого Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019, м. Донецьк відноситься до тимчасово окупованої території.

Доводи відповідачів про те, що вони не мали можливості вирішити питання щодо оплати кредиту з міста Донецька, бо об`єкт іпотеки є майно, розташоване на території, яка після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Ознаки непереборної сили наведено у пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України як надзвичайної або невідворотної за даних умов події.

Отже, непереборною силою є надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла відвернути, і ця подія завдала збитків.

Відповідно до частини другої статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 141 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Відповідно до статті 10 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» сертифікат Торгово-промислової палати України є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань.

Відповідно до правового висновку, який викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 759/18370/15-ц форс-мажорні обставини не є загальновідомими та мають підтверджуватися сертифікатом торгово-промислової палати.

Відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат, що засвідчують настання обставин непереборної сили для відповідачів з зазначенням певного часу їх настання та дії щодо зобов`язань за кредитним договором № 414/08/2013/0321 від 23.08.2013 року відповідачами суду не надано.

Суд не бере до уваги посилання відповідачів на відсутність звернення Банку до відповідачів із пропозицією яким чином відповідачі зобов`язані перерахувати гроші по сплаті кредиту, а також на відсутність досудового врегулювання спору Банком, оскільки зазначені обов`язки кредитним договором для Банку не передбачені.

Щодо заяви відповідачів про застосування строку позовної давності суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 04 листопада 2017 року по справі № 6-1926цс15 та від 07 жовтня 2015 року по справі №6-1295цс15.

Судом встановлено, що останній платіж на погашення кредитної заборгованості відповідач ОСОБА_1 здійснив 03.07.2014 року, а з позовом до суду представник позивача звернувся 11.03.2020 року, тобто з пропуском позовної давності в частині щомісячних платежів, про застосування якої заявлено відповідачем по справі. Інших платежів, які б обумовлювали переривання строків позовної давності відповідачем внесено не було.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2019 року по справі № 743/120/17.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідачі взяли на себе зобов`язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 22.08.2033 року (п.1.3.1 кредитного договору), сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, поряд з установленим строком дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Разом з тим банк просить стягнути нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014 року по 30 квітня 2015 року, та заборгованість за кредитом, останній платіж на погашення кредитної заборгованості відповідач ОСОБА_1 здійснив 03.07.2014 року, а з позовом до суду представник позивача звернувся 11.03.2020 року, тобто з пропуском позовної давності в частині щомісячних платежів та процентів, про застосування якої заявлено відповідачами по справі. Інших платежів, які б обумовлювали переривання строків позовної давності відповідачем внесено не було. Натомість, зобов`язання в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів не є припиненим.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року у справі №6-53цс14 та підтримана постановою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року по справі № 754/882/15-ц.

Таким чином, позовна давність спливла щодо стягнення нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2015 року в сумі 47454,36 грн., а не до всієї суми заборгованості, як помилково вважають відповідачі. Отже, зазначена сума не підлягає стягненню.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року по справі № 360/1374/17.

Таким чином, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № 11112-485 від 18.02.2020 року про сплату судового збору в сумі 5378,95 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 4667,31 грн. з кожного відповідача в рівних долях, а судовий збір в сумі 711,64 грн. віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 541, 543, 553, 554, 610, 625, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №414/08/2013/0321 від 23 серпня 2013 року в сумі 358 596 (триста п`ятдесят вісім п`ятсот дев`яносто шість) гривень 89 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» суму судового збору у розмірі 4667,31 грн., в рівних долях по 2333 (дві тисячі триста тридцять три) грн. 65 коп. з кожного відповідача.

В частині позовних вимог щодо стягнення нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.07.2014 року по 30.04.2015 року – 47454,36 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження якого за адресою: вул. Єреванська, буд. 1 м. Київ, 03087, Україна, код ЄДРПОУ 23697280.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Суддя Ю. О. Калмикова