Ухвала суду № 98417939, 16.07.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7076/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дегтяренко К.С.

секретаря судового засідання Чейпеш В.В.

у присутності:

заявника: ОСОБА_1

адвоката Немеш І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванова А.П. від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження відомості щодо якого внесено до ЄРДР за № 12021070000000148 від 14 травня 2021 року за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, -

ухвалив:

09 липня 2021 року підозрюканий ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про відвід слідчого судді Ужгородського міскрайонного суду Закарпатської області Іванова Андрія Петровича.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід судді Ужгородського міскрайонного суду Закарпатської області Іванова Андрія Петровича було передано на розгляд судді Ужгородського міскрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С.

В обґрунтування заяви підозрюваний ОСОБА_1 вказав, що у провадженні слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванова А.П. перебуває клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , якому оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. З ст. 189 КК України.

07 липня 2021 року було призначено судове засідання у вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , однак було відкладено на 09.07.2021 року.

04 червня 2021 року слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області розглядав письмове клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Опаленика Євгенія Михайловича про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, яке було задоволено.

04.06.2021 року слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області обрав ОСОБА_1 запобіжний захід в вигляді тримання під вартою.

На думку підозрюваного ОСОБА_1 , при обранні вказаного запобіжного заходу слідчий суддя Іванов А.П. умисно не врахував доводи захисту про наявність у мені на утриманні трьох неповнолітніх дітей, перебування на його утриманні батьків пенсійного віку, наявність в його матері онкологічного захворювання, необґрунтованість повідомленої йому підозри у вчиненні саме вимагання грошових коштів при наявному боргу та таке клопотання задовольнив без будь яких підстав.

Крім того, вважає що в державі Україна на теперішній час є вказівка на рівні держави давати вказівки про обрання запобіжних заходів в вигляді тримання під вартою осіб, які по версії правоохоронних органів є злочинцями. Його працівники поліції в вказаних реєстрах визнали як злочинцем, однак останні ОСОБА_1 притягували до кримінальної відповідальності за інші злочини, які не можуть довести та таким чином внести мене до таких списків.

ОСОБА_1 вважає, що слідчий суддя Іванов А.П. при поданні до слідчого судді клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі буде упередженим, так як вже обирав мені запобіжний захід в вигляді тримання мене під вартою.

Таким чином ОСОБА_1 вважає , що у нього є всі правові підстави з вказаних мотивів заявити відвід слідчому судді Іванову А.П., так як він є заінтересованим та упередженим в результатах справи, так як такі докази не вивчав умисно, що призвело до штучного створення слідчим обстави про ніби то можливості переховування від органу досудового розслідування, впливу на свідків, вчиненні інших злочинів.

Тому підозрюваний вважає, що слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Іванов А.П. підлягає відводу з тих підстав, що є упередженим та необ`єктивним, так як порушує засади рівності сторін перед законом і судом, свободи в наданні ним суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та таке ставить під сумнів про забезпечення права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд.

В судовому засіданні 16.07.2021 :

Підозрюваний ОСОБА_1 , підтримав викладені у заяві мотиви. Зазначив, що підставою відводу слідчому судді Іванову А.П. є те, що останнім відносно нього обрано запобіжний захід тримання під вартою та при прийнятті рішення не враховано викладених ним та його захисником доводів у заперечення застосовування такого запобіжного заходу. При цьому підозрюваний зазначив, що він скористався своїм правом на апеляційне оскарження, та рішення слідчого судді Іванова А.П. щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було залишено в силі судом апеляційної інстанції.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Немеш І.В. підтримав мотиви викладені в заяві про відвід, просив задовольнити. Зазначив, що на його думку слідчий суддя, який обирав запобіжний захід, не може приймати участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу. Крім того зазначив, що слідчий суддя Іванов А.П., при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не врахував жодних доводів сторони захисту.

З урахуванням положень ст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванова А.П., за відсутності особи, якій заявлено відвід.

Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , думку учасників справи, ознайомившись з доданими до заяви матеріалами, з`ясувавши обставини на які посилається заявник, як на підстави відводу, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у заяві про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванова А.П. посилається на обставини, що виключають участь судді при розгляді клопотання захисту про заміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , якого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а саме заявник зазначає, що на його думку слідчий суддя Іванов А.П. відступив від принципу неупередженості при розгляді справи, не врахував його та його захисника доводів, які свідчили про неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що свідчить про упередженість суду, та відповідно довіра до суду обвинуваченого втрачена.

Згідно ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

- якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

- за наявності інших підстав, які викликають сумнів у його неупередженості;

- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно зі ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст.35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст. 21, ч.6 ст. 22 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Право на об`єктивний та неупереджений розгляд справ у судах гарантоване Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у п.48 рішення у справі «Ремлі проти Франції» (1996 р.) вказав, що якщо заявник піднімає питання про відвід судді та його упередженість, то відповідна перевірка підстав заяви про відвід має бути проведена. При цьому, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод не передбачає вимог про необхідність існування механізму, за допомогою якого учасники судового процесу можуть оспорити неупередженість та безсторонність судді.

Згідно п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Де Куббер проти Бельгії» правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно також бути видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Порядок вирішення питання про відвід врегульований ст. 81 цього Кодексу, згідно з якою у разі з`явлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою суду. Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Приписами ч.5 ст. 9 КПК України, яка передбачає таку загальну засаду кримінального провадження, як законність, також передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свої правові позиції з приводу критеріїв та підходів, які беруться до уваги для визначення безсторонності та незалежності суду.

Згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до о`бєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» «Веттштайн проти Швейцарії», «Мироненко і Мартенко проти України» та ін).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в безсторонності суду. Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності, суду, позиція особи про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (рішення у справах «Веттштайн проти Швейцарії», «Феррантеллі та Сантанджело проти Італії»).

У цьому зв`язку, як зазначає Європейський суд з прав людини, навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється», оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення у справах «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, п.26, «Кастільо Альгар проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, п. 26 та інші).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Суд вважає, що ті обставини, які викладені у заяві ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванова А.П., не свідчать про упередженість, а фактично зводяться лише до незгоди підозрюваного з процесуальними діями слідчого судді.

Судом не встановлено жодних обґрунтованих підстав для задоволення відводу за об`єктивним та суб`єктивним критеріями, оскільки мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи, тому слід відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванова Андрія Петровича.

Слід також зазначити, що будь які порушення процесу, які на думку учасників провадження були допущені слідчим суддею під час розгляду клопотання у кримінальному провадженні, не є підставою для відводу, проте можуть бути покладені у основу апеляційної скарги на рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванова А.П. від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження відомості щодо якого внесено до ЄРДР за № 12021070000000148 від 14 травня 2021 року за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 189 КК України відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 19.07.2021 року о 16.30 год.

Суддя К.С.Дегтяренко