Ухвала суду № 98417367, 16.07.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37004/21-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - Бусик О.Л., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12019230230000141 - прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Офісу Генерального прокурора Панасенка В.О., у кримінальному провадженні № 12019230230000141 від 29.01.2019, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

13.07.2021 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12019230230000141 - прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Офісу Генерального прокурора Панасенка В.О., у кримінальному провадженні № 12019230230000141 від 29.01.2019, про арешт на майно, яке на праві власності зареєстроване за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

16 липня 2021 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, слідчий у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке 29.01.2019 зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019230230000141 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 і ч. 2 ст. 209 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1 і 4 ст. 358, ч. 3 ст. 3652 КК України.

Установлено, що мешканець м. Гола Пристань Херсонської області ОСОБА_2 , вступивши у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, організував заволодіння земельними ділянками загальною площею 4,2 га, розташованими на території Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які належали вказаній селищній раді, шляхом незаконного на підставі підробленого рішення суду оформлення права власності на них на ім`я підставної фізичної особи ОСОБА_3 .

Після цього, ОСОБА_2 , організувавши заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме 19 земельними ділянками, розташованими на території Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, шляхом незаконної на підставі підробленого рішення суду реєстрації права власності на них на ім`я підставної фізичної особи ОСОБА_3 , та маючи у своєму розпорядженні рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 03.05.2018 у справі № 654/804/18 про примусове стягнення з ОСОБА_3 на свою користь коштів в сумі 15 млн грн, що надає йому право і підстави для реалізації цієї землі, використовуючи повноваження і можливості приватного виконавця, вчинив правочини з цим незаконно здобутим майном під виглядом стягнення неіснуючого боргу з ОСОБА_3 і реалізації зареєстрованих на його ім`я земельних ділянок через відкриті торги третім заздалегідь невизначеним особам.

Установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6524755500:01:063:01113, яка належить територіальній громаді Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, площею 3 га з 13.10.2008 перебувала в оренді у ТОВ «Бі-Метал», після чого з 2015 року зареєстрована на праві комунальної власності вказаної селищної ради і перебувала в оренді у ТОВ «Науково виробниче об`єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний жовтень», але 18.12.2017 вказане товариство за власною ініціативою розірвало договір оренди з Лазурненською селищною радою.

Також, установлено, що у комунальній власності Лазурненської селищної ради також перебувала земельна ділянка площею 1,2 га з кадастровим номером 6524755500:01:063:0122, яка за невстановлених обставин поділена на невеликі земельні ділянки за кадастровими номерами: 6524755500:01:001:0244; 6524755500:01:001:0246; 6524755500:01:001:0247; 6524755500:01:001:0248; 6524755500:01:001:0249; 6524755500:01.001:0250; 6524755500:01:001:0251; 6524755500:01:001:0252; 6524755500:01:001:0253; 6524755500:01:001:0254; 6524755500:01:001:0255; 6524755500:01:001:0256; 6524755500:01:001:0257; 6524755500:01:001:0258; 6524755500:01:001:0259; 6524755500:01:001:0260; 6524755500:01:001:0261; 6524755500:01:001:0262.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що відповідно до підробленого рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 14.03.2008 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6524755500:01:063:0113 площею 3 га та на вказані 18 земельних ділянок загальною площею 1,2 га. Вказане рішення Скадовським районним судом Херсонської області не приймалося, а за номером цивільної справи обліковується інше рішення суду, будь-яких угод між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , яка померла у 2007 році, не укладалося.

У подальшому, ОСОБА_2 на підставі вказаного підробленого рішення від 14.03.2008 Скадовського районного суду Херсонської області організовано незаконну реєстрацію права власності на згадані земельні ділянки на ім`я підставної фізичної особи ОСОБА_3 , Так, 02-06.11.2018 службові особи Херсонської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, незважаючи на відсутність наданого їм судового рішення від 14.03.2008 про визнання права власності на земельні ділянки за ОСОБА_3 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, та наявність реєстрації права власності на ці земельні ділянки за Лазурненською селищною радою, прийняли від ОСОБА_5 , який діяв за нотаріально посвідченою довіреністю, виданою 07.03.2018 від імені ОСОБА_3 , вказане рішення суду до виконання та зареєстрували на ім`я ОСОБА_3 право власності на вказані земельні ділянки, загальна ринкова вартість яких становить 6 639 674 грн.

Одночасно з цим, відповідно до рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 03.05.2018 задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 насправді неіснуючого боргу за фіктивним договором позики у сумі 15 000 000 грн.

Після цього, на підставі вказаного рішення суду від 03.05.2018 ОСОБА_2 вчинено дії, спрямовані на легалізацію незаконно отриманого майна, а саме земельних ділянок, право власності на які протиправно оформлено у власність підставної особи ОСОБА_3 , шляхом вчинення з цими земельними ділянками правочинів - їх реалізації третім особам через відкриті торги під виглядом стягнення з ОСОБА_3 насправді неіснуючого боргу.

Так, в ході примусового виконання цього рішення суду від 03.05.2018 приватним виконавцем Манікіним Д.С. з метою примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відкрито виконавчі провадження № 57648333 і № 58976590 та виставлено зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3 земельні ділянки на відкриті торги через ДП «СЕТАМ».

За результатами проведених торгів всі земельні ділянки реалізовано різним фізичним особам, а земельна ділянка площею 3 га продана юридичній особі ТОВ «Фінкаса» (код ЄДРПОУ 41425605). Кошти, що отримувалися від покупців земельних ділянок в результаті проведення приватним виконавцем ОСОБА_6 виконавчих дій з реалізації земельних ділянок через відкриті торги на ДП «СЕТАМ», перераховувалися на рахунок стягувача - ОСОБА_2 , який розпорядився ними на власний розсуд. Так, у період часу з 31.01.2019 по 19.08.2019 приватним виконавцем Манікіним Д.С. перераховано на банківський рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , кошти в сумі 1 792 357,77 грн.

Отже, шляхом неправомірних дій ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими особами вищевказані земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, незаконно переведені у приватну власність шляхом оформлення на ім`я підставної фізичної особи ОСОБА_3 , та вчинено їх легалізацію шляхом укладення з ними правочинів з реалізації третім особам, вигодонабувачем від чого став ОСОБА_2 , отримавши від їх реалізації кошти в особливо великих розмірах.

25.06.2021 громадянину України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 і ч. 2 ст. 209 КК України.

Санкції ч. 4 ст. 190 і ч. 2 ст. 209 КК України, за якими підозрюється ОСОБА_2 , передбачає позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна винної особи.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно підозрюваному ОСОБА_2 на праві власності серед іншого належали:

- житловий будинок, літ «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер ОНМ 123845265223;

- земельна ділянка, кадастровий номер 6522310100:01:001:0602, площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер ОНМ 122713665223.

30.06.2021 у зв`язку з тим, що майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_2 може бути джерелом для забезпечення можливої конфіскації майна, за результатами розгляду клопотання слідчого, погодженого прокурором, Печерським районним судом м. Києва винесено ухвалу про накладення арешту у кримінальному провадженні на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_2 , у тому числі на:

- житловий будинок, літ. «А», за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер ОНМ 123845265223;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6522310100:01:001:0602, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер ОНМ 122713665223,

Під час виконання вказаної ухвали суду про накладення арешту на зазначене майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним реєстратором відмовлено у накладенні арешту на це нерухоме майно, оскільки право власності на нього з 29.06.2021 зареєстроване на іншу особу.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.07.2021 житловий будинок, літ. «А», за адресою: АДРЕСА_2 , і земельна ділянка з кадастровим номером 6522310100:01:001:0602, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_2 , перереєстровані 29.06.2021 на праві власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідно відомостей про проведені реєстраційні дії з вказаним майном встановлено, що його перереєстровано з ОСОБА_2 на його матір ОСОБА_1 шляхом укладання 29.06.2021 між ними договору розірвання договору дарування, укладеного ними 14.09.2013. Відповідно до матеріалів реєстраційної справи, сформованої в результаті укладання 29.06.2021 договору розірвання договору дарування встановлено, що вказаний договір, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 29.06.2021 посвідчено в м. Гола Пристань Херсонської області приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Желєзняком Сергієм Валерійовичем, робоче місце якого знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказані обставини свідчать, що підозрюваний ОСОБА_2 після повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, санкції за які передбачають конфіскацію майна винної особи, передбачаючи можливі заходи забезпечення кримінального провадження, спрямовані на накладення арешту на його майно, 29.06.2021 вчинив правочини з належним йому майно, шляхом перереєстрації права власності на нього на ім`я своєї матері ОСОБА_1 з метою уникнення можливої у майбутньому конфіскації цього майна.

Прокурор вказує, що метою арешту вилучених речей і документів є забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктами 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, слідчим суддею встановлено, що 07.07.2021 слідчим винесена постанова про визначення речовими доказами вищевказаної земельної ділянки та будинку.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12019230230000141 - прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Офісу Генерального прокурора Панасенка В.О., у кримінальному провадженні № 12019230230000141 від 29.01.2019, про арешт майна - задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 12019230230000141 від 29.01.2019 арешт на майно, яке на праві власності зареєстроване за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме на:

- житловий будинок, літ. «А», за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер ОНМ 123845265223;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6522310100:01:001:0602, площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер ОНМ 122713665223,

заборонивши їй відчужувати та розпоряджатися цим майном.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.Л. Бусик