Рішення № 98416177, 13.07.2021, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/226/21

Провадження № 2/529/109/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року Диканський районний суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.,

секретаря – Скрипник Р.А., Цихоцької Л.М., Звягольської В.А.,

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Куліш О.М.

представника відповідача - адвоката Харченка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватної агрофірми "Подоляка" про стягнення коштів та внесення змін в умови договорів оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 31.03.2021 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить:

- стягнути з ПАФ «Подоляка» 16 903,04 грн. недоплаченої орендної плати за 2019 та 2020 роки;

- змінити умови договору оренди земельної ділянки від 06.12.2012, кадастровий № 5321080400:00:003:0368, а саме замість прізвища орендодавця ОСОБА_2 вказати ОСОБА_1 , у п.9 договору замість розміру орендної плати 3% вказати 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; вказати нову нормативну грошову оцінку землі 141 965,56 грн.;

- змінити умови договору оренди земельної ділянки від 06.12.2012, кадастровий № 5321080400:00:003:0369, а саме у п.9 договору замість розміру орендної плати 3% вказати 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; у п.5 вказати нову нормативну грошову оцінку землі 141 965,56 грн.

Також просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 06.12.2012 між його батьком ОСОБА_2 та ПАФ «Подоляка» укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий № 5321080400:00:003:0368, в якому визначено розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проте розмір орендної плати виплачувався у значно більшому розмірі, а саме у 2017-2018 роках становив 11880,47 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько помер. 20.10.2020 він повідомив відповідача про отримане свідоцтво про право власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Після цього, 02.12.2020 на його банківську картку від орендаря надійшли кошти в розмірі 18 736 грн., що не відповідало його розрахункам, згідно з якими він мав би отримати 35 640 грн. Як з`ясовано в ході переписки з ПАФ «Подоляка», такий розмір нарахований відповідачем орендної плати випливає із умов договору. Проте позивач не погоджується з таким розміром та вважає, що він є невірним, оскільки фактично батьку виплачувалась орендна плата 11 880 щорічно, що складає 10% від нормативної грошової оцінки, тобто відбувся факт зміни розміру орендної плати за згодою сторін. Тому просить стягнути з відповідача різницю недоотриманої орендної плати за 2019 і 2020 роки в розмірі 16 903,04 грн.

Також вказує, що після вступу у спадщину на його адресу надійшов проект додаткової угоди від ПАФ «Подоляка», де окрім пропозиції змінити особу орендодавця та встановити нову нормативну грошову оцінку землі 141 965,56 грн, було запропоновано встановити розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки. Проте на протязі 2017-2020 років розмір орендної плати змінювався в бік збільшення до 10% та становив 11 880,47 грн. Вважає, що відповідач порушує раніше узгоджений розмір орендної плати, яка підлягала сплаті його батьку. В подальшому 29.12.2020 ним направлено на адресу відповідача пропозиції щодо внесення змін до договору оренди від 06.12.2012 по земельній ділянці № 5321080400:00:003:0368, а саме замінити прізвище орендодавця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , вказати нову нормативну грошову оцінку землі 141 965,56 грн та замість розміру орендної плати 3% вказати 12% від нормативної грошової оцінки. Разом з тим, відповідач відповіді на його пропозиції не надав, тому був змушений звернутися до суду.

Також позивач просить змінити умови договору щодо користування земельною ділянкою, кадастровий № 5321080400:00:003:0369, за договором оренди від 06.12.2012, де орендодавцем є позивач, а саме вказати нову нормативну грошову оцінку землі 141 965,56 грн. та замість розміру орендної плати 3% вказати 12% від нормативної грошової оцінки. В іншій частині договір просить залишити чинним до закінчення терміну його дії.

02.04.2021 ухвалою судді відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

28.04.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що дійсно між батьком позивача та ПАФ «Подоляка» 06.12.2012 укладений договір оренди земельної ділянки, де в п.9 погоджений розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки. Після вступу позивача у спадщину, останньому здійснено перерахунок коштів за два останні роки, з розрахунку 3%, як це передбачено договором, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки 141 965,56 грн. При цьому зазначив, що сторони при укладенні спірного договору передбачили розмір орендної плати 3% і за своє життя ОСОБА_2 не вживав офіційних заходів щодо збільшення її розміру. Тому вважає, що відповідачем належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за договором між покійним ОСОБА_2 та ПАФ «Подоляка». Щодо врахування нової нормативної грошової оцінки, представник відповідача зазначає, що у даному випадку спір відсутній, бо нова оцінка вже врахована при виплаті орендної плати за 2019 та 2020 роки. Щодо вимоги про внесення змін до договору в частині зміни орендодавця, посилається на приписи ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» відповідно до якої перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов договору. Також вважає безпідставними вимоги про стягнення різниці грошових коштів між 3% та 10% від нової нормативної грошової оцінки, оскільки жодних змін в частині збільшення розміру орендної плати сторони в договір оренди не вносили, а отже вимагати збільшення орендної плати за минулі періоди підстав немає. Щодо вимог позивача про внесення змін до договору оренди, який укладений із позивачем, вказує, що останнім ініційовано збільшення розміру орендної плати, з яким погодився відповідач, а тому в ПАФ «Подоляка» відсутній обов`язок переглядати розмір та узгоджувати збільшення розміру орендної плати.

12.05.2021 позивачем подано відповідь на відзив, в якому вказує, що ініціатором збільшення розміру орендної плати, як його покійному батьку так і йому, був відповідач, саме ним отримувалася орендна плата в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки та він розписувався у відомостях про це. Ніяких додаткових угод про збільшення розміру орендної плати за його договором ним не укладалося. Також вказує, що відповідач в односторонньому порядку змінив істотні умови договору, зменшивши орендну плату за 2019-2020 роки, по земельній ділянці батька, з 10% до 3% нормативної грошової оцінки. Просить вважати доводи відповідача, викладені у відзиві такими, що не заслуговують на увагу.

27.05.2021 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує, що укладений договір оренди землі між батьком позивача та відповідачем відповідав вимогам діючого на той час законодавства в тому числі і в частині розміру орендної плати, сторони договору узгодили такий розмір 3% від нормативної грошової оцінки. Тому у позивача відсутнє право стверджувати про невідповідність договору вимогам закону. Щодо виплати батькові позивача збільшеного розміру орендної плати за 2017-2018 роки, то такі виплати не порушували умов договору, були тимчасовим заходом, обумовлений досягненням планових показників діяльності підприємства за попередній рік та відбувалися на підставі окремого наказу керівника агрофірми.

31.05.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що його батько 06.12.2012 уклав договір оренди земельної ділянки із ПАФ «Подоляка» строком на 10 років. 27.09.2019 батько помер і після отримання свідоцтва про право на спадщину він звернувся до відповідача з повідомленням про зміну орендодавця та просив виплатити йому орендну плату по договору, який укладався батьком. Згодом на банківську картку він отримав кошти від відповідача в рахунок орендної плати за 2019-2020 роки по батьківській земельній ділянці в розмірі 18736 грн., що не відповідало його розрахункам, за яким він би мав отримати суму 35 640 грн. Вказує, що за життя батька останній отримував у 2017 та 2018 роках орендну плату у розмірі 11 880 грн. щорічно, а відповідач нарахував за 2019 та 2020 роки по 3428 грн. щорічно, тому вважає, що ПАФ «Подоляка» недоплатила йому орендну плату в розмірі 16 903,04 грн.

Також вказує, що ним також укладався договір оренди земельної ділянки з ПАФ «Подоляка» 06.12.2012 по якому він отримував орендну плату в розмірі 11 880 грн. щорічно.

Ним пропонувалося відповідачу внести зміни до договорів оренди в частині збільшення розміру орендної плати з 3% до 12% та нового розміру нормативної грошової оцінки землі, але останній не погодився та в свою чергу запропонував укласти додаткову угоду в якій розмір орендної плати становить 3% від нормативної грошової оцінки, з чим він не погоджується, оскільки інші орендодавці отримують від ПАФ «Подоляка» значно більшу орендну плату ніж пропонує йому відповідач. Вважає, що його права порушені, тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача – адвокат Куліш О.М. в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві, додатково вказала, що позивачем отримано орендну плату за 2020 рік в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі, а по аналогічній ділянці його батька, за 2020 рік отримано орендну плату в розмірі 3%, що є порушенням конституційних прав рівності громадян. Окрім того станом на 01.01.2017 збільшена нормативна грошова оцінка землі на 141 965,56 грн., тому є підстави для внесення змін в умови договорів оренди.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що з 01.01.2017 відповідачем при нарахуванні розміру орендної плати застосовується збільшений розмір нормативної грошової оцінки землі - 141 965,56 грн. і це не заперечувалося і позивачем по справі, тому немає спору з цього питання. Щодо позовної вимоги в частині внесення змін в умови договорів про збільшений розмір нормативної грошової оцінки покладається на розсуд суду. В частині вимог про збільшення відсотка орендної плати з 3% до 12% заперечує, оскільки такий відсоток розміру орендної плати не погоджений сторонами, а такий є істотною умовою договору і має погоджуватися обома сторонами, зважаючи на принцип свободи договору. Також вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення недоплаченого розміру орендної плати за 2019-2020 роки, оскільки в договорі між померлим ОСОБА_2 та ПАФ «Подоляка» погоджений сторонами розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата, відповідно до умов договору, регулярно виплачувалася орендодавцю, навіть у більшому розмірі ніж було передбачено, зважаючи на фінансово-господарські показники підприємства. Зміни в договір щодо розміру орендної плати не вносилися, тому відсутні підстави для стягнення недоплаченої орендної плати в сумі 16903,04 грн. Також не визнає і вимогу в частині зміни прізвища орендодавця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.12.2012 між позивачем ОСОБА_1 та ПАФ «Подоляка» укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування на 10 років належну йому на праві власності земельну ділянку, для ведення товарного с/г виробництва, площею 3,90 га, розташовану в межах Андріївської сільської ради (а.с.51-52).

Умовами договору сторони також передбачили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що передається в оренду за цим договором, становить 94 732,97 грн (п.2.5 договору), орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки – 2841,99 грн. (п.9 договору).

У п.13 договору оренди землі сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; в) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; г) в інших випадках, передбачених законом.

Також, 06.12.2012 між нині померлим ОСОБА_2 та ПАФ «Подоляка» укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав відповідачу у строкове платне користування на 10 років належну йому на праві власності земельну ділянку, площею 3,90 га, для ведення товарного с/г виробництва, розташовану в межах Андріївської сільської ради (а.с.46-49).

Умовами договору сторони також передбачили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що передається в оренду за цим договором, становить 94 732,97 грн (п.2.5 договору), орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки – 2841,99 грн. (п.9 договору).

У п.13 договору оренди землі сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; в) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; г) в інших випадках, передбачених законом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що вбачається з належно завіреної копії свідоцтва про смерть (а.с.43).

25.09.2020 позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,9012 га, кадастровий № 5321080400:00:003:0368, що розташована за адресою: Полтавська область, Диканський район, Андріївська сільська рада, для ведення товарного с/г виробництва, після смерті батька ОСОБА_2 (а.с.44). Право власності зареєстроване в Державному реєстрі 25.09.2020.

20.10.2020 позивач направив на адресу ПАФ «Подоляка» лист-повідомлення про вступ у спадщину після померлого ОСОБА_2 та з проханням проводити розрахунки за договором оренди, укладеним від імені його батька, надавши відповідні банківські реквізити (а.с.42).

04.12.2020 позивачем направлено на адресу відповідача лист, з проханням надати інформацію щодо перерахованої суми коштів в рахунок орендної плати за земельну ділянку успадковану після смерті батька, за 2019 – 2020 роки (а.с.41).

На вказане звернення позивач отримав відповідь, де зазначено, що 02.12.2020 на банківський рахунок перераховані кошти на загальну суму 18 736 грн., з яких 3 428 грн. орендна плата за 2019 рік, 3 428 грн. орендна плата за 2020 рік за договором оренди між ОСОБА_2 та ПАФ «Подоляка» та 11 880 грн. орендна плата за договором оренди між ОСОБА_1 та ПАФ «Подоляка». Також вказано, що станом на 01.01.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за договором між ОСОБА_2 та ПАФ «Подоляка» складає 141 965,56 грн. (а.с.39-40). Окрім того відповідачем направлено позивачу проект додаткової угоди до договору оренди землі, який укладався ОСОБА_2 . Пропонував здійснити заміну сторони договору з ОСОБА_2 та правонаступника ОСОБА_1 . Пункт 5 викласти в редакції: «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 141 965,56 грн. Пункт 9 викласти в такій редакції: «орендна плата вноситься орендарем в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки» (а.с.37-38).

29.12.2020 позивач направив відповідь на зазначений лист, в якому не погодився із запропонованими змінами, а саме в частині визначення розміру орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки та запропонував відповідачу окрім зазначених вище змін змінити розмір орендної плати з 3% на 12% від нормативної грошової оцінки 141 965,56 грн.

Відповідач запропоновані зміни позивача не прийняв, тому останній звернувся до суду із даним позовом.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату

Згідно з положеннями статті 21 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 30 вказаного Закону у редакції, чинній на момент укладання договору, визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі – ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі».

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23.01.2019 року в справі №355/385/17 зазначила, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Частиною 1 статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 289.1 ст.289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктами 288.5.1, 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що мінімальна орендна плата встановлена у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з ч.1 ст.148-1 Земельного Кодекса України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Позивач, прийнявши спадщину після смерті батька отримав, в тому числі, права і обов`язки орендодавця за договором оренди.

При цьому, нині померлий ОСОБА_2 та ПАФ «Подоляка», укладаючи договір оренди землі від 06.12.2012 визначили, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 94 732,97 грн.

Зазначений договір підписаний сторонами, є чинним й будь-яких змін до нього в установленому законом порядку сторони не вносили.

На протязі 2012-2018 років ПАФ «Подоляка» виконувало умови договору оренди землі від 06.12.2012 та сплачувало нині померлому ОСОБА_2 визначену договором орендну плату за користування земельною ділянкою.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що відповідач на протязі 2017-2018 років з власної ініціативи виплачував орендну плату ОСОБА_2 , у розмірі, значно більшому, ніж було передбачено у договорі оренди землі, а саме 10% від нормативної грошової оцінки землі 141 965,56 грн, що становило 11880 грн. Так, з урахуванням того, що ПАФ «Подоляка» у 2017 та 2018 роках отримало позитивні показники фінансово-господарської діяльності, наказом генерального директора було вирішено виплатити орендну плату усім орендодавцям, у тому числі і ОСОБА_2 та позивачу, у розмірі 10% від дійсної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при цьому будь-яких змін у договори оренди землі в частині збільшення відсоткової ставки з 3% до 10 % не вносилось.

Крім того, як встановлено судом, орендна плата за 2019 та 2020 роки агрофірма виплатила позивачу, як спадкоємцю після померлого батька, по 3428 грн., із розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки ділянки в розмірі 141 965,56 грн.

Також, як вбачається із листів ПАФ «Подоляка» у 2019 та 2020 роках у зв`язку із низькою врожайністю та недосягненням планових показників фінансово-господарської діяльності, виплата відсотків за паї у вказані роки підприємство здійснювало відповідно до умов укладених договорів оренди.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач виконав перед орендарем ОСОБА_2 свої обов`язки щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до умов Договору в повному обсязі, істотного порушення договору відповідачем судом не встановлено.

При цьому, представник відповідача категорично заперечив щодо внесення змін у спірні договори оренди землі від 06.12.2012 в частині збільшення відсоткової ставки орендної плати з 3% до 12%, посилаючись на відсутність волевиявлення відповідача на збільшення відсоткової ставки, тому за відсутності згоди іншої сторони правочину щодо такого збільшення, вимоги позивача в частині збільшення відсотка орендної плати до 12% задоволені бути не можуть.

Таким чином, відсутні правові підстави для внесення змін до договорів щодо розміру орендної плати

Також не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з орендаря на користь позивача недоплаченої орендної плати в сумі 16 903,04 грн., по договору оренди, який укладався нині померлим ОСОБА_2 , оскільки позивачем не доведено, що в даному договорі сторони погодили в належній формі зміни орендної плати щодо збільшення відсотка орендної плати, а посилання на сплату орендної плати за 2017-2018 роки в значно більшому розмірі ніж передбаченого договором не є правовою підставою для стягнення коштів, а тому доводи позивача про те, що відповідач недоплатив орендну плату за 2019-2020 роки є безпідставними.

Разом з тим є обґрунтованими вимоги позивача щодо внесення змін в договори оренди в частині нового розміру нормативної грошової оцінки землі.

Так, судом встановлено, що розмір нової нормативної грошової оцінки землі в розмірі 141 965,56 грн. вже застосовується відповідачем при обрахуванні розміру орендної плати з 01.01.2017 року, що не заперечується і відповідачем по справі та підтверджується матеріалами справи, тобто фактично відповідач визнає факт збільшення нормативної грошової оцінки землі та окрім того, пропонував встановити такий новий розмір і в проекті додаткової угоди, яку пропонував підписати позивачу.

Отже, зважаючи на те, що розмір нормативної грошової оцінки суттєво збільшився порівняно із нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, що була зазначена сторонами у договорі оренди землі від 06.12.2012, фактично відповідач з 2017 року застосовує новий розмір нормативної грошової оцінки при розрахунку орендної плати, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для внесення змін до договорів оренди землі в частині визначення нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Щодо позовної вимоги про заміну сторони орендодавця у договорі оренди суд зазначає наступне.

За приписами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Таким чином, позивач, прийнявши спадщину після смерті батька отримав права і обов`язки орендодавця за договором оренди, тобто відбулась заміна сторони у зобов`язанні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом щодо спадкового майна померлого батька ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позивач, у встановленому законом порядку, набув право власності на земельну ділянку після померлого ОСОБА_2 , який виступав орендодавцем у спірному договорі оренди землі, отже у позивача виникло право на заміну сторони орендодавця у договорі.

Згідно з частинами 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 6 ст.141 ЦПК України визначає, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до матеріалів справи позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9,10 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як особа з 2 групою інвалідності та особа, яка віднесена до 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 726 грн. 40 коп., пропорційно до задоволених позовних вимог.

Також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Внести зміни в договір оренди землі від 06.12.2012, укладений між ПАФ «Подоляка» та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 3,900 га, кадастровий № 5321080400:00:003:0368, а саме:

-прізвище орендодавця вважати « ОСОБА_1 »;

-пункт 5 викласти в такій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 141 965 грн. 56 коп.».

Внести зміни в договір оренди землі від 06.12.2012, укладений між ПАФ «Подоляка» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 3,900 га, кадастровий № 5321080400:00:003:0369 та викласти пункт 5 в такій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 141 965 грн. 56 коп.».

Стягнути з ПАФ «Подоляка» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 3 000 грн.

Стягнути з ПАФ «Подоляка» на користь держави судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 726 грн. 40 коп.

В частині позовних вимог про стягнення коштів в сумі 16 903,04 грн. та внесення змін в умови договорів ореенди щодо збільшеного розміру орендної плати відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 15.07.2021

Головуюча: Л.Є. Петренко