Ухвала суду № 98413396, 14.07.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1422/21

Провадження № 6/487/115/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Сердюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», ОСОБА_1 , про заміну стягувача, -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2021 року до суду надійшла заява ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ, про заміну стягувача у справі № 2-2596/05 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, а саме замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал». Розгляд справи здійснити без участі представника заявника.

04 березня 2021 року до суду надійшло заперечення ОСОБА_1 , відповідно до якого боржник заперечує проти заяви, посилаючись на те, що в Миколаївському апеляційному суді розглядається апеляційна скарга боржника на ухвалу суду про задоволення заяви ТОВ «Вердикт Фінанс» про видачу дублікату виконавчого листа на виконання рішення у справі № 2-2596/05 про стягнення з боржника на користь АКІБ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором № 174-Ф від 27.02.2003 р. та поновлення йому строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання. У договорі факторингу № 05/12 від 20.04.2012, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» відсутній дозвіл на здійснення наступного відступлення; наступне відступлення не допускається в умовах, коли у Договорі факторингу відсутній дозвіл на здійснення наступного відступлення; Договір факторингу № 05/12-КБ укладений ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс» є нікчемним; ТОВ «Вердикт Фінанс» не може бути стягувачем за договором факторингу № 05/12-КБ, який є нікчемним.

15 квітня 2021 року до суду надійшла відповідь на заперечення, яке за змістом аналогічне заяві. Окремо заявник зазначає, що за умовами Договору № 14-07/2020 від 14 липня 2020 року та Договору факторингу № 05/12 від 20 квітня 2012 подальше відступлення прав вимоги за кредитами допускається відповідно до положень законодавства України. Окрім того, ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.02.2013 року замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа « 2-2596/05 від 05.08.05 про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором « 174-Ф від 27.02.03 на ТОВ «Вердикт Фінанс». Вищевказана ухвала набрала законної сили.

22 червня 2021 року до суду надійшло заперечення ОСОБА_1 проти заяви ТОВ «Вердикт Капітал», в якому боржник зазначає, що заперечує проти заяви, посилаючись на те, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 31.03.2021 року у цивільні справі № 487/3989/20 була скасована ухвала судді Заводського районного суду м. Миколаєва Притуляк І.О. від 31.07.2020 про задоволення заяви стягувача про видачу дублікату виконавчого листа на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2005 року у справі № 2-2596/05 про стягнення із боржника заборгованості за кредитним договором № 174-Ф від 27.02.2003 року та поновлення йому строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, та ухвалена нова, якою заяву ТОВ «Вердикт Фінанс» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу – залишити без задоволення. В такому випадку, заявник не може бути новим стягувачем за цим самим кредитним договором.

13 липня 2021 року до суду надійшла відповідь заявника на заперечення, відповідно до якої правонаступник стягувача не позбавлений права звертатись до суду повторно із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, зазначаючи нові обставинита долучаючи докази на підтвердження заяви. Звернення стягувача із заявою про заміну стягувача у справі його правонаступником на підставі відповідного правочину, не залежить від того, що попередньо було відмовлено в заяві про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.07.05 було задоволено позов АК ІБ «УкрСиббанк» в особі Миколаївської філії, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АК ІБ «УкрСиббанк» в особі Миколаївської філії заборгованість за кредитним договором №174-Ф від 27.02.03 у розмірі 119173,14 грн., суму по відсоткам - 12573,45 грн., пені за несвоєчасну сплату суми основного боргу - 10115,81 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 2211,71 грн. та держмито - 1440 грн.

За вказаним рішенням видано виконавчі листи та було відкрито виконавче провадження в Заводському відділі ДВС.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.02.2013 року замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» у виконавчому провадженні по примусовому виконанню №13913660 від 23.07.09, відкритого Заводським відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, на підставі виконавчого листа №2-2596/05 від 05.08.05 про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором №174-Ф від 27.02.03. на - ТОВ «Вердикт Фінанс».

15 липня 2020 року ТОВ «Вердикт Фінанс» звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та поновлення строку для його повторного пред`явлення, у зв`язку із втратою виконавчого документу.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 31 липня 2020 року заява ТОВ «Вердикт Фінанс» задоволена, постановлено про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення.

31 березня 2021 року постановою Миколаївського апеляційного суду ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 31 липня 2020року скасовано та ухвалено нову, якою заяву ТОВ «Вердикт Фінанс» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу залишено без задоволення.

При цьому, 14 липня 2020 року між ТОВ «Вердикт Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 14-07/2020 про відступлення прав вимоги за кредитним договором, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за Договором кредиту № fф174-Ф.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Пунктом 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Імперативними приписами частини 5 статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Правовий аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Отже, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Водночас відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом..

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII, пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року N 606-XIV). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Отже, за змістом положень статті 442 ЦПК України, статті 1, пункту 2 частини 4 статті 4, частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" заміна сторони (стягувача) виконавчого провадження неможлива, якщо заява про правонаступництво подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 30.07.2019 у справі № 5/128.

Враховуючи, що стягувачу – ТОВ «Вердикт Фінанс» 31 березня 2021 року постановою Миколаївського апеляційного суду заяву ТОВ «Вердикт Фінанс» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу залишено без задоволення, заміна сторони (стягувача) неможлива.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», ОСОБА_1 , про заміну стягувача – відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Заводський районний суд міста Миколаєва.

Повний текст ухвали складено 19 липня 2021 року.

Суддя З.М. Сухаревич