Рішення № 98409963, 13.07.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/14872/20

Провадження №2/523/1511/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2021 р.

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Середи І.В.,

за участю секретаря - Щербан О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Одеської міської ради, про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

ВСТАНОВИВ:

Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася з позовом до ОСОБА_1 про відібрання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що діти перебувають у Службі у справах дітей ОМР на обліку як діти, які опинились у складних життєвих обставинах з 10.11.2018р. За час перебування дітей (з 10.11.2018р.) в КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ОМР відповідач жодного разу не відвідувала дітей, долею та здоров`ям не цікавилась, моральної та матеріальної допомоги не надавала, ніде не працює, тижнями не ночує вдома, тобто самоусунулась від виховання дітей та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не зробила жодної спроби повернути дітей. Враховуючи вищезазначене, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей. Також позивач заявив вимогу про стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі 1/2 частини доходів відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надала клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності, в якій також не заперечувала проти заочного розгляду справи у випадку неявки відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, судом здійснено всі можливі заходи відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України щодо повідомлення про дату, місце та час судового засідання, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

В силу положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України).

Обов`язковою явка сторін у судове засідання не визнавалась.

Матеріали справи містять достатньо доказів для її розгляду.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі належним чином повідомлених учасників справи.

Зі згоди позивача справа розглядається в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.ст.280,281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_2 в м.Одесі, актовий запис №269, складений Другим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції . Відповідно до свідоцтва про народження, батьками неповнолітньої є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с.8). Як зазначено в довідці Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 01.11.2018р., відомості про батька дитини записані за заявою матері відповідно до положень ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.53-зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_3 в м.Одесі, актовий запис №4982, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції . Відповідно до свідоцтва про народження, батьками неповнолітнього є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с.7). Як зазначено в довідці Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 01.11.2018р., відомості про батька дитини записані за заявою матері відповідно до положень ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.53).

ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_4 в м.Одесі, актовий запис №1753, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції. Відповідно до свідоцтва про народження, батьками неповнолітньої є ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (а.с.10). Як зазначено в довідці Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 01.11.2018р., відомості про батька дитини записані за заявою матері відповідно до положень ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.52).

ІНФОРМАЦІЯ_8 народилась ОСОБА_5 в м.Одесі, актовий запис №5889, складений Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Відповідно до свідоцтва про народження, батьками неповнолітньої є ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (а.с.9). Як зазначено в довідці Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 01.11.2018р., відомості про батька дитини записані за заявою матері відповідно до положень ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.52-зворот).

Відповідач ОСОБА_1 - мати неповнолітніх, згідно довідки №119 (виписки з домової книги про склад сім`ї та прописку), зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у власному будинку, там же зареєстровані неповнолітні діти.

Відповідно до інформації державних навчальних закладів - загальноосвітня школа №127 І-ІІІ ступенів ОМР, де навчалися ОСОБА_10 , 2009р.н., ОСОБА_11 , 2012.н., діти мали багато пропусків занять без поважних причин, домашні завдання не виконували, до школи приходили брудні, неохайні, мати не приділяла дітям достатньо уваги, на батьківські збори не ходила, на зауваження класних керівників та адміністрації школи не реагувала.

Згідно з інформацією Одеського міського центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді, та територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради у Суворовському районі, умови проживання родини незадовільні, в будинку, заваленому непотрібними речами - антисанітарні умови, кухня, коридор, санвузол відсутні, потрібен капітальний ремонт, побутова техніка відсутня, меблі старі, діти не мають місця для виконання уроків, не мають окремих спальних місць, постільної білизни немає (а.с.49,50).

Мати дітей ОСОБА_1 , зі слів бабусі, тривалий час не з`являється вдома, не працює, зловживає алкоголем, притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП , співробітниками територіального відділу служби у справах дітей ОМР у Суворовському районі неодноразово проводились профілактичні бесіди щодо створення належних умов проживання дітей., відповідного догляду за ними.(а.с.22).

10.11.2018р. наказом служби у справах дітей ОМР поставлено на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, які проживають у сімї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обовязків: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.43,42,41,44).

Спеціалістами служби у справах дітей ОМР у Суворовському районі 04.08.2020р. було здійснено вихід за місцем проживання відповідача та її дітей, було складено акти проведення оцінки рівня безпеки дітей. За результатами відвідування було з`ясовано, що діти знаходяться без матері вже тривалий час. В помешканні антисанітарні умови, сморід, відсутні продукти харчування. Діти голодні, брудні, занедбані, не мають спальних місць, одягу, хворіють на педикульоз. Малолітні діти педагогічно занедбані, погано розмовляють (а.с.59-62,63-66, 67-70,71-74).

Згідно з розпорядженням Суворовської районної адміністрації ОМР від 28.08.2020р. №538 малолітні: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були відібрані від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та в подальшому влаштовані в КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради» (а.с.13-14,21)

07.09.2020р. адміністрацією КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради» повідомлено, що 07.09.2020р. в центр було доставлено: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.45, 47, 48,46)

В результаті було прийнято рішення про негайне відібрання дітей у матері та влаштовано їх до КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської обласної державної адміністрації, де вони і перебувають до теперішнього часу.

Відповідно інформації Центру, за період знаходження дітей в Центрі, мати їх не відвідувала та подальшою долею не цікавилась.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У п. 1 ст. 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За змістом ст. ст. 151, 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.

Згідно з ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п. п. 2-5 ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 20, зокрема, роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З аналізу наданих доказів, суд вважає встановленим наявність фактів, які свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків по вихованню неповнолітніх дітей, що виразилось, зокрема, у незабезпеченні умов проживання на належному рівні, необхідного харчування дітей, їх медичного догляду та лікування.

Вказані обставини свідчать про те, що перебування дітей разом з матір`ю, враховуючи дані, характеризуючі особу останньої, та умови, створені для дітей, становить загрозу для них, тобто відповідач не створила належні умови для виховання дітей.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

За ст.ст. 180, 182 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей.

Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або в твердій грошовій сумі.

За нормами ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Оскільки відповідач є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, має об`єктивну можливість сплачувати аліменти, а будь-яких доказів, які б спростовували ці обставини, відповідач не надала, суд вважає, що є достатні підстави для стягнення з відповідачки аліментів в розмірі 1/2 частині від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на особистий рахунок дітей, до їх повноліття.

Відповідно до ст. 191 СК, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. В даному випадку позов подано до суду 01.10.2020 року.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає задовольнити позов.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позову, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1681,60грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,5,10-13,76-82,141,258,259,264,265, 280-284,354,355ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити.

Відібрати у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав.

Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на особистий рахунок дітей аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 01.10.2020року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 )на користь держави судовий збір в розмірі 1681,60грн..

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення складено 13.07.2021р.

Суддя