Рішення № 98400104, 01.07.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5268/20

2/296/1021/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Маслак В.П.

за участю секретаря судового засідання Рабчинській Я.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Чернюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про захист житлових прав,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо невнесення його в списки для отримання житла відповідно із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи;

- зобов`язати відповідача внести його з сім`єю в списки для отримання житла;

- зобов`язати відповідача забезпечити житловою площею протягом року відповідно до ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обгрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що відповідач листом від 02.09.2019р. відмовив йому у внесенні його сім`ї в списки для отримання житла. Разом з тим, питання щодо внесення його сім`ї в списки для отримання житла було предметом розгляду судами. Так, зокрема, Верховний Суд в постанові від 06.05.2020р. зазначив, що ОСОБА_1 поновлений у списках для отримання житла за місцем роботи. Згідно ордера на жиле приміщення №01377 від 14.05.2004р. ОСОБА_1 та його сім`я отримали квартиру, площа якої складає 35,6 кв.м. Позивач, посилаючись на приписи ст.47 Житлового кодексу України, зазначає, що норма жилої площі на одну особу становить 13,65 м. кв. На думку позивача, сім`я з чотирьох осіб має займати жилу площу не менше 64,6 м.кв. Зважаючи на норми ст.40 Житлового кодексу України, на необхідність надання йому та його сім`ї іншого жилого приміщення (квартири), ОСОБА_1 просить позовні вимоги задовольнити.

У відзиві (а.с.24-26) відповідач просив відмовити у задоволенні позов ОСОБА_1 . Вказав, що позивач не перебуває на квартирному обліку у Виконавчому комітеті Житомирської міської ради. Позивач, перебуваючи на квартирному обліку в УМВС України в Житомирській області у списках для першочергового отримання житла та позачергового отримання житла як ліквідатор аварії на ЧАЕС, отримав житло у вигляді трьохкімнатної квартири на сім`ю у складі чотирьох осіб. На час виділення вказаної квартири були враховані всі потреби сім`ї позивача з урахуванням всіх обставин. Також відповідач зазначає про те, що на спільному засіданні ліквідаційної комісії та профспілкового комітету УМВС України в Житомирській області від 16.12.2015р. вирішено ліквідувати квартирний облік УМВС України в Житомирській області та звернутись до Житомирського міськвиконкому з клопотанням про виключення УМВС України в Житомирській області з переліку підприємств, установ, організацій що здійснюють квартирний облік. Черговикам рекомендовано звернутись до Житомирського міськвиконкому для переведення квартирної черги за місцем проживання.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в заявах від 06.11.2021р. позовні вимоги підтримали та просили здійснювати розгляд справи у їх відсутність (а.с.49-51).

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали у справі, суд враховує наступне.

В серпні 2019р. позивач звернувся з письмовою заявою до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, відповідно до змісту якої, посилаючись на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 06.02.2017р. у справі №296/90/12-ц, вказав, що він перебуває на квартирному обліку для поліпшення житлових умов та його сім`я має бути внесена в списки для отримання житла (поліпшення житлових умов) у Виконавчому комітеті Житомирської міської ради (а.с.10).

Листом від 02.09.2019р. №25-В-8577 Виконавчий комітет Житомирської міської ради вказав щодо відсутності підстав для постановки сім`ї ОСОБА_1 на квартирний облік з часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи, тому що він вже отримав житло. При цьому, за наявності потреби у поліпшенні житлових умов за місцем проживання ОСОБА_1 запропоновано звернутись до спеціаліста відділу обліку та розподілу жилої площі міської ради для одержання консультації та необхідного переліку документів для постановки на квартирний обліку за місцем проживання без урахування часу перебування на квартирному обліку в УМВС України в Житомирській області (а.с.11-12).

У справі, що розглядається позивач, посилаючись на Постанову Ради міністрів Української республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984р. №470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», ставить питання, зокрема, щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання Виконавчого комітету Житомирської міської ради внести ОСОБА_1 з сім`єю в списки для отримання житла (поліпшення житлових умов) з часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи.

Вирішуючи питання на предмет задоволення позову, суд враховує наступне.

Держава гарантує кожному право на житло. Ніхто не може бути позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47 Конституції України).

За правилом статті 31 ЖК Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім`ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України. Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатися лише один раз.

Порядок надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку, врегульовано Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.12.1984 № 470 (надалі по тесту Правила).

Підпунктом 3 пункту 38 згаданих Правил встановлено, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття осіб, які потребують поліпшення житлових умов, на облік (включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Відповідно до пункту 18 Правил заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян (у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 8 цих Правил, - за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об`єднанню (організації) за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім`ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік.

Аналогічне правило міститься й у частині першій статті 39 ЖК Української РСР, відповідно до якої громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.

Відповідно до п.п.1 п.26 Правил, громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті.

Як визначено п.31 Правил, облікові справи громадян передаються до виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень, у випадках: 1) ліквідації обліку за місцем роботи; 2) переїзду з одного району міста до іншого.

Судом встановлено, що з 1987 року позивач перебував у загальній черзі для отримання житла в УМВС України в Житомирській області, у 1990 році був внесений у списки для першочергового отримання житла, а у 1992 році - у списки позачергового отримання житла як ліквідатор аварії на ЧАЕС.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом ( ч.4 ст.82 ЦПК України).

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 13.03.2019р. у справі №296/3527/18 встановлено, що 14.05.2004 на підставі рішення ЖПК УМВС України в Житомирській області від 26.02.2002, ОСОБА_1 було видано ордер на вселення чотирьох осіб (колишньої дружини та двох дочок) у трикімнатну квартиру житловою площею 36,5 м.кв. АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим знято з квартирного обліку.

В судовому засіданні оглянуто матеріали судової справи №296/3527/18 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій та бездіяльності.

Зокрема, суд звертає увагу на лист УМВС України в Житомирській області від 31.01.2018р., адресований ОСОБА_1 , з якого вбачається, що облікова справа квартирного обліку ОСОБА_1 у 2002 році була направлена відповідно до п.24 Правил до Житомирського міського виконавчого комітету для зберігання як така, по якій громадяни отримали жиле приміщення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 ліквідовано територіальні органи МВС, зокрема УМВС України в Житомирській області та утворено нові юридичні особи публічного права - територіальні органи Національної поліції, в тому числі Головне управління Національної поліції в Житомирській області, яке не є правонаступником міліції.

Згідно протоколу №1 від 16.12.2015р. спільного засідання ліквідаційної комісії та профспілкового комітету УМВС України в Житомирській області, наявного в матеріалах цивільної справи №296/90/12-ц, оглянутої в засіданні суду, вирішено: ліквідувати квартирний облік УМВС України в Житомирській області; запропоновано звернутись до Житомирського міськвиконкому з клопотанням про виключення УМВС України в Житомирські області з переліку підприємств, організацій, що здійснюють квартирний облік; рекомендовано черговикам звернутись до Житомирського міського виконавчого комітету щодо переведення квартирної черги за місцем проживання із збереженням часу перебування на обліку і у списку осіб, що користуються правом першочергового отримання жилих приміщень.

Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 15 березня 2016 року №89 виключено УМВС України в Житомирській області з переліку підприємств, установ, організацій м. Житомира, які здійснюють квартирний облік громадян за місцем їх роботи, які потребують поліпшення житлових умов.

В листі від 17.05.2021р. №36/2251 Виконавчий комітет Житомирської міської ради на запит суду повідомив, що відповідно до акту №7 від 06.10.2014р. «Про вилучення до знищення документів не внесених до Національного архівного фонду» відділу по обліку та розподілу жилої площі Житомирської міської ради, на підставі Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств із зазначенням термінів зберігання документів / Київ, 2012р./, відібрані до знищення як такі, що не мають культурної цінності та втратили практичне значення документи фонду: облікові справи в кількості 449 за 2002-2009 роки (а.с.73-74).

В підтвердження зазначеного Виконавчим комітетом Житомирської міської ради надано копію акту №7 від 06.10.2014р. про вилучення до знищення документів не внесених до Національного архівного фонду (а.с.75).

Суд звертає увагу, що облікова справа позивача у 2002 році, тобто до ліквідації квартирного обліку УМВС України в Житомирській області, була передана до Виконавчого комітету Житомирської міської ради відповідно до п.24 Правил для зберігання, як така по якій отримано жиле приміщення. В зв`язку з чим відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин пп.1 п.31 Правил.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Позивачем не надано суду доказів того, що облікова справа була направлена до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, в зв`язку з ліквідацією обліку за місцем роботи для здійснення подальшого квартирного обліку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що перебуваючи на квартирному обліку в УМВС України в Житомирській області у списках першочергового отримання житла та позачергового отримання житла як ліквідатор аварії на ЧАЕС, ОСОБА_1 отримав житло у вигляді трьохкімнатної квартири на сім`ю у складі чотирьох осіб.

Зважаючи на вказане, відсутні підстави для постанови позивача на квартирний облік у виконавчому комітеті Житомирської міської ради з часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи, з підстав визначених п.п.1 п.31 Правил.

На переконання суду, позивачем не доведено, що виконавчим комітетом Житомирської міської ради порушено його житлові права.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про безпідставність заявлених вимог до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, у зв`язку з чим відмовляє в їх задоволенні у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Головуючий суддя В. П. Маслак