Рішення № 98398449, 19.07.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4731/21

РІШЕННЯ

іменем України

19 липня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А4239 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А4239 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 01 січня 2004 по 31 грудня 2017, з 01 січня 2018 по 26 січня 2021.

Покликається на те, що під час проходження служби у військовій частині А4239 йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення протягом вказаного періоду. На звернення про виплату індексації він отримав відповідь з якою не погоджується.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачу наданий строк для подання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі направлена електронною поштою на відому адресу Військової частини А4239 ( samarianin.a4239@ukr.net ). 21 квітня 2021 отримане підтвердження доставки листа на зазначену електронну адресу. Інформація про відкриття провадження у справі також оприлюднена 22.04.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96385167).

Відзив на позовну заяву у встановлений строк не поданий. Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вирішуючи спір, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу на посаді заступника командира 4-го ракетного дивізіону з морально-психологічного забезпечення військової частини А4239. Наказом командира військової частини від 26.01.2021 позивача звільнено з військової служби, виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення, проведений розрахунок за час служби.

Після звільнення позивач звернувся до військової частини про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцю за період з 2004 року по 26.01.2021, на що отримав відмову, з якою не погоджується.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII) Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення) (ч. ч. 1, 5 статті 2 Закону № 1282-ХІІ).

Підприємства, установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Абзацом 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Проведення індексації здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. З огляду на це, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Як встановлено судом і підтверджується листом ВЧ А4239 від 07 квітня 2021 №633/432 та розрахунком індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , з 01.01.2016 по 01.03.2018 включно позивачу нараховувалась, однак не виплачувалась індексація грошового забезпечення, виплата індексації грошового забезпечення здійснювалась з грудня 2018. Відомості про виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2004 по 31 грудня 2017 - відсутні. У наказі про звільнення позивача зі служби також відсутнє посилання на виплату останньому індексації.

Відповідачем не надано суду належних доказів того, що у період з 01 січня 2004 по 01.03.2018 позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення, не надано доказів того, що у розпорядженні відповідача не було вільних коштів для виплати індексації, у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина, кошти на індексацію грошового забезпечення позивача були відсутні, відповідачем вчинялись дії з метою вирішення питання отримання додаткового фінансування для виплати індексації.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача на цю виплату. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 23.10.2019 у справі №825/1832/17.

Відтак, відповідачем належними доказами не доведено, що позивачу у спірний період виплачувалась індексація грошового забезпечення. Також не надані докази того, що у цей період позивачу збільшувався розмір основних складових грошового забезпечення, що впливало на питання нарахування індексації або спростовувало право позивача на її отримання.

Виплата індексації охоплюється поняттям грошового забезпечення військовослужбовців, безпосередньо стосується оплати їх праці, для захисту якої державою забезпечуються посилені гарантії.

Зважаючи на це, на дані вимоги не розповсюджуються обмеження щодо тривалості строків звернення до суду ( позиція Верховного Суду) Отже, оскільки виплата індексації повинна була здійснюватись у відповідних розмірах постійно разом з основною виплатою, ця гарантія оплати праці державою дотримана не була.

Базовим для обрахунку виплат вважається місяць прийняття працівника на роботу або місяць підвищення заробітної плати. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватися у місяці, наступному за базовим (крім місяця прийняття на роботу). При цьому визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року №1294, якою були затверджені нові схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до п. 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 та діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, якою з 01 березня 2018 року встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

У постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 та від 17.09.2020 у справі №420/1207/19 вказується на те, що суд не повинен підміняти уповноважений орган, самостійно розраховуючи розмір індексації або визначаючи базовий місяць розрахунку.

Питання визначення базового місяця є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, та який виплачував йому грошове забезпечення, оскільки саме на відповідача покладений обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення. Таким чином, відповідача необхідно зобов`язати здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за вищевказаний період (з урахуванням виплачених сум), зважаючи на що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А4239 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2004 по 26 січня 2021.

Зобов`язати Військову частину А4239 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену законом індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період служби з 01 січня 2004 по 26 січня 2021 (з урахуванням виплачених коштів)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 липня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військова частина А4239 (вул. Чорновола, 192А,Хмельницький, Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний номер - 22998246)

Головуючий суддя І.С. Козачок