Рішення № 98398157, 19.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 р. № 520/2109/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області яка полягає у не призначенні, не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги поліцейському в разі втрати працездатності поліцейського внаслідок встановлення 2-ї групи інвалідності протиправною;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності поліцейського внаслідок встановлення 2-ї групи інвалідності з урахуванням раніше виплаченої суми 480250,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.

28 травня 2021 року на підставі розпорядження керівника апарату суду № 03-05/32 та відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ОСОБА_1 26.07.2019 встановлено 3 групу інвалідності. В подальшому позивачу встановлена 2 група інвалідності з 21.07.2020. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності від 15.10.2020 у зв`язку з тим, що позивач отримав 2 групу інвалідності внаслідок травми яка отримана під час виконання службових обов`язків. Головне управління Національної поліції в Харківській області листом від 25.11.2020 повідомило позивача про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги посилаючись на зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого наказом МВС України від 14.05.2019 №249. Позивач вважаючи зазначену відмову протиправною, а бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у непризначенні та невиплаті одноразової грошової допомоги протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 31 травня 2021 року прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому вказав, що 13 серпня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності. 06 вересня 2019 року начальником ГУНП в Харківській області затверджено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у сумі 480250 грн. на підставі п.3 ч.1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", через встановлення позивачу інвалідності, що настала внаслідок отримання травми, отриманої під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції протягом шести місяців після звільнення його з поліції. 15 жовтня 2020 року позивач звернувся до ГУНП в Харківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності. Головне управління Національної поліції в Харківській області листом від 25 листопада 2020 року вих. № 3205/119/05/29-2020 відмовило позивачу у виплаті через відсутність правових підстав. Просив у позові відмовити.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, доходить наступного висновку.

ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Харківській області на посаді старшого оперуповноваженого Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, спеціальне звання майор поліції.

Судом встановлено, що 29 липня 2019 року позивачу встановлено III групу інвалідності, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААА № 989338.

13 серпня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності.

06 вересня 2019 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області затверджено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у сумі 480250 грн. на підставі п.3 ч.1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", через встановлення позивачу інвалідності, що настала внаслідок отримання травми, отриманої під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції протягом шести місяців після звільнення його з поліції.

07 вересня 2020 року позивачу при повторному огляді встановлена II група інвалідності, у зв`язку з отриманням ОСОБА_1 травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 293293.

15 жовтня 2020 року позивач звернувся до ГУНП в Харківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності.

Головне управління Національної поліції в Харківській області листом від 25 листопада 2020 року вих. № 3205/119/05/29-2020 відмовило позивачу у виплаті через відсутність правових підстав.

Свою відмову Головне управління Національної поліції в Харківській області обґрунтовує тим, що 14 травня 219 року наказом МВС України №249 внесені зміни до Порядку та умов виплати ОГД, пункт 8 розділу IV викладено у новій редакції: "8. Якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому паво на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.". Зазначені зміни не передбачають виплати колишнім співробітник поліції одноразової грошової допомоги (різниці) при встановлені вищої групи інвалідності чи іншого відсотку втрати працездатності. Керівництвом Головного управління Національної поліції в Харківській області затверджено висновок про відмову ОСОБА_1 у призначені та виплаті ОГД у більшому розмірі, у зв`язку з тим, що статтею 97 Закону не передбачено такої підстави для призначення та виплати ОГД, як встановлення вищої групи інвалідності у порівнянні з тою групою інвалідності, на підставі якої вже призначено та виплачено одноразову грошову допомогу.

Позивач, не погоджуючись із такою відмовою, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема: у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 2 статті 97 Закону № 580-VІІІ).

Відповідно до частини 2 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293).

Пунктом 1 розділу І Порядку № 4 передбачено, що ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (надалі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу IV Порядку № 4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку № 4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку № 4 (в редакції що діяла на час звернення із заявою) якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми". Редакція діє з 14.05.2019 згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України №249 від 05.04.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №414/33385 від 19.04.2019.

Відповідно до частини 3 статті 100 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ у разі визначення інвалідності або часткової втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейському, особі, звільненій зі служби в органах поліції, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення відсотка часткової втрати працездатності без визначення інвалідності або на день його (її) звільнення з органів поліції займав (займала) посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботу в інтересах держави та її безпеки, із залишенням на службі в поліції, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів тих органів державної влади, до яких вони були відряджені.

Системно аналізуючи вищевказані норми права, суд доходить висновку, що право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі мають особи, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду - встановлено групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Судом встановлено, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності та 50 % втрати працездатності та при повторному огляді 07 вересня 2020 року встановлено ІІ групу інвалідності.

З заявою (рапортом) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності, у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, позивач звернувся 15 жовтня 2020 року.

Таким чином, встановлення позивачу вищої групи інвалідності, а також звернення позивача з відповідною заявою (рапортом) відбулося вже після змін внесених до п. 8 розділу IV Порядку № 4 наказом Міністерства внутрішніх справ України №249 від 05.04.2019.

Отже, на час встановлення позивачу другої групи інвалідності та на час звернення останнього із заявою, право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі мають особи, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду - встановлено групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Враховуючи вищезазначене суд доходить висновку про відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, з огляду на встановлення ОСОБА_1 під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК не тільки ступеня втрати працездатності, а і групи інвалідності.

Поряд із тим, суд зазначає, що положеннями Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII не передбачено право на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги у випадку зміни групи інвалідності, а визначено лише право особи на отримання одноразової грошової допомоги, у випадках встановлених статтею 97 цього Закону.

Позивач реалізував право на отримання одноразової грошової допомоги, при встановленні йому ІІІ групу інвалідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Проте, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного.

Разом з цим, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів протиправної відмови суб`єкта владних повноважень при розгляді його заяви (рапорт) від 15 жовтня 2020 року.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Щодо заяви представника позивача від 24 лютого 2021 року про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є: відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати, в силу засад (принципів) адміністративного судочинства, відшкодовуються на користь особи, позов якої задоволено.

У даному випадку, у задоволенні позову відмовлено, що, відповідно, виключає відшкодування позивачу судових витрат та, відповідно, зумовлює висновок суду про відмову в задоволенні заяви представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.