Рішення № 98396267, 16.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Справа № 280/3592/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012),

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним, скасувати рішення Відділу з питань призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.11.2020 за №083250003833 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно до пп.2 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язати відповідача призначити позивачу, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за №213-VІІІ з урахуванням висновків рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, починаючи з 11.11.2020, із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам;

2) визнати протиправною відмову Відділу з питань призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не включення до страхового стажу позивача періоду навчання у Донецькому політехнічному інституті в період з 01.09.1982 по 01.07.1984 та з 30.04.1986 по 31.07.1989 та зобов`язати відповідача провести перерахунок загального трудового (страхового) стажу та при призначенні пенсії враховувати періоду навчання ОСОБА_1 навчання у Донецькому політехнічному інституті в період з 01.09.1982 по 01.07.1984 та з 30.04.1986 по 31.07.1989.

Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати по справі: судовий збір на суму 1 816,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 гривень.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Безух М.І., який діє на підставі Ордеру на надання правової допомоги серія ЗП №116974 від 28.12.2020.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у листопаді 2020 року позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, однак оскаржуваним рішенням відповідача відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується з вказаним рішенням відповідача, оскільки вважає, що пільговий стаж його роботи на момент звернення із заявою про призначення пенсії є достатнім для призначення пенсії за Списком №2. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.05.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02.06.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що спірним рішенням відмовлено у призначенні пенсії за Списком №2, оскільки у позивача відсутній пільговий стаж, підтверджений у встановленому порядку. Позивач працював за Списком №2 в Бердянському дослідному нафтомаслозаводі з 22.08.1989 по 22.04.1999, однак законні підстави для включення вказаного періоду до пільгового стажу позивача відсутні. Також у рішенні повідомлено позивача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1982 по 22.06.1989, скільки зазначений період перетинається з військовою службою. Зарахування до страхового стажу періоду навчання у вищому учбовому закладі можливе лише на денній формі навчання, однак надані позивачем документи вказаної обставини не підтверджують. Вважає, що при винесенні спірного рішення про відмову у призначенні пенсії відповідач діяв у відповідності до приписів чинного законодавства. Крім того, посилається на безпідставність заявленого до відшкодування розміру витрат на правничу допомогу. Просить у задоволені позову відмовити.

15.06.2021 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, з підстав зазначених у позовній заяві.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

11.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком (Список №2).

Рішенням Відділу призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №083250003833 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). За змістом рішення повідомлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 28 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важками умовами праці за Списком 2. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Згідно наданих документів загальний стаж ОСОБА_1 складає 33 роки 1 місяць 19 днів, пільговий стаж, підтверджений у встановленому порядку - відсутній. Для підтвердження пільгового характеру роботи ОСОБА_1 в ПАТ «АЗМОЛ» за Списком №2 документи необхідно направити на розгляд відповідної комісії при Управлінні. Додатково повідомлено, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 22.06.1989, згідно диплому НОМЕР_2 від 22.06.1989, оскільки зазначений період перетинається з військовою службою. Період та форма навчання (денна, заочна) потребують додаткового уточнення.

Листом від 25.11.2020 №0800-0209-8/62957 позивача повідомлено про прийняте рішення за наслідками розгляду його заяви від 11.11.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Крім того, повідомлено, що для підтвердження пільгового характеру роботи ОСОБА_1 в в ПАТ «АЗМОЛ» за Списком №2 документи позивача направлені на розгляд відповідної комісії при Управлінні. Після попереднього розгляду документи були повернуті у зв`язку з тим, що встановлено, що ОСОБА_1 працював за Списком №2 в Бердянському дослідному нафто маслозаводі на посаді приладиста, зайнятого обслуговуванням і ремонтом контрольно-вимірювальних приладів і автоматики з 22.08.1989 по 22.04.1990. Відповідно до наказу про результати атестації робочого місця за умовами праці від 05.08.1995 №41 правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються з 22.08.1992 лише присадисті, які зайняті обслуговуванням і ремонтом контрольно-вимірювальних приладів і автоматики в цеху по виробництву органічних кислот та їх сполук та органічних продуктів, що синтезуються на основі органічної жирної сировини (цех №2). Відповідно до наданих документів ОСОБА_1 працював на даній посаді з 22.08.1989 по 10.05.1990, з 04.08.1995 по 31.08.1999. Таким чином згідно з наданими документами до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2 можна зарахувати вказані періоди та період роботи на посаді приладиста, зайнятого обслуговуванням і ремонтом контрольно-вимірювальних приладів і автоматики з 11.05.1990 по 21.08.1992 (по дату, коли атестація робочих місць не вимагалась), що складає лише 6 років 28 днів і є недостатнім для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Комісією повідомлено, що у разі надання додаткових документів, які б підтверджували факт роботи ОСОБА_1 приладистом з 28.08.1992 по 03.08.1995 безпосередньо в цеху по виробництву органічних кислот та їх сполук та органічних продуктів, що синтезуються на основі органічної жирної сировини, можливо буде повернутися до розгляду підтвердженні пільгового стажу.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон №1058-IV.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Як слідує зі змісту спірного рішення підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 стало відсутність пільгового стажу, підтвердженого у встановленому порядку. При цьому, за змістом позовної заяви позивач обґрунтовує позовні вимоги, тим, що до пільгового стажу останнього за Списком №2 має бути зарахований період роботи позивача з 22.08.1989 по 22.04.1999 на посаді приладиста у ПАТ «Азовські мастила і Оливи» (далі - ПАТ АЗМОЛ), що є достатнім для призначення позивачу пенсії за Списком №2.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - №1788-XII), основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки №1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

Аналогічна правова позиція щодо застосування Списків до пільгової роботи викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 (провадження № К/9901/2399/17).

Згідно записів у трудовій книжці позивача ОСОБА_1 працював у ПАТ «АЗМОЛ» (Беррдянський Орден Трудового Червоного Прапора дослідного нафтомаслозавод):

- з 22.08.1989 - приладистом п`ятого розряду по обслуговуванню цеху СЖК в цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики;

- з 11.05.1990 - приладистом по обслуговуванню технологічних цехів в цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики;

- з 24.05.1990 - майстром по обслуговуванню технологічних цехів і лабораторії хроматографії на час заміщення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- з 02.01.1991 - приладистом по обслуговуванню технологічних цехів п`ятого розряду в цехі контрольно-вимірювальних приладів і автоматики;

- з 01.07.1991 приладистом по обслуговуванню технологічних цехів шостого розряду в цехі контрольно-вимірювальних приладів і автоматики;

- з 04.08.1995 - приладистом шостого розряду по обслуговуванню цеху по виробництву органічних кислот та їх сполук та органічних продуктів, що синтезуються на основі органічної жирної сировини в цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики;

- з 01.09.1998 - приладистом шостого розряду по обслуговуванню цеху основних технологічних цехів в цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики;

- з 23.04.1999 - виконуючим обов`язки заступника цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики.

Посади, на яких працював позивач у ПАТ «АЗМОЛ» у період з 22.08.1989 по 22.04.1999 відповідають коду 2130301а-17150, зазначеним у списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (По старості) на пільгових умовах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення»

Крім того, посади, на яких працював позивач у ПАТ «АЗМОЛ» у період з 22.08.1989 по 22.04.1999 відповідають також коду НОМЕР_3 , зазначеним у списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Відповідно до архівної довідки архівного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 14.08.2020 №6-03/1030 ОСОБА_1 прийнято з 22.08.1989 в цех №26 контрольно-вимірювальних приладів і автоматики приладистом п`ятого розряду по обслуговуванню цеху СЖК - з шкідливими умовами праці.

З огляду на вказане, та з урахуванням положень пункту Порядку №383 період роботи позивача з 22.08.1989 до 21.08.1992 відноситься до пільгового стажу за Списком №2.

Крім того, відповідно до наказу ВАТ «АЗМОЛ» від 05.08.1995 №41 «Про результати атестації робочих місць по умовам праці для встановлення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення затверджено «Перелік робочих місць, виробництв, професій та посад працівникам, яким підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком №1 та №2». Відповідно до вказаного переліку право на пільгове забезпечення за Списком №2 мають зокрема, приладисти, які зайняті обслуговуванням і ремонтом контрольно-вимірювальних прилалів і автоматики в цеху по виробництву органічних кислот, їх сполук та та органічних продуктів, що синтезуються на основі органічної жирної сировини.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів, основною метою атестації є регулювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Пунктом 1 Порядку №442 визначено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно з приписів пункту 4 Порядку №442, та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку №442 та підпункту 1.4 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8, 9 Порядку №442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Відповідно до виписки з наказу ВАТ «АЗМОЛ» від 05.08.1995 №41, яка додана до трудової книжки позивача, ОСОБА_1 , приладист цеху №26, має право на пільгову пенсію за Списком №2.

За положеннями 4.3.Порядку №383 за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць (442-92-п), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками ( 36-2003-п ), тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Як зазначалось вище, наказом ВАТ «АЗМОЛ» від 05.08.1995 №41 посаду позивача - приладист в цеху №26 віднесено до переліку атестованих робочих місць, професій та посад із шкідливими умовами праці.

При цьому, як слідує зі змісту довідки архівного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 14.08.2020 №6-03/1030 ОСОБА_1 у період з 22.08.1991 по 22.04.1992 працював на посаді приладиста в цеху №26 ПАТ «АЗМОЛ», що з урахуванням вищенаведених норм свідчить про те, вказаний період має бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №2.

Підсумовуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 підлягає зарахуванню до пільгового стажу період роботи позивача з 22.08.1989 по 22.04.1999 у ПАТ «АЗМОЛ», що становить 9 років 8 місяців.

Разом з тим, як слідує зі змісту позовної заяви, позивач пов`язує своє право на призначення пенсії за віком на пільгових за Списком №2 з положеннями пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII, в редакції рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, далі - Закон №213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Законом №213-VIII пункт "б" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII викладено у наступній редакції: «на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менш 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року».

Закон №213-VIII набув чинності з 01.04.2015.

У подальшому Конституційним Судом України прийнято рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 «У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII".

Пунктом 1 резолютивної частини названого судового акту визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини названого рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».

На момент звернення до пенсійного органу (11.11.2020) за призначенням пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг віку 56 років, має страховий стаж 33 роки 1 місяць 19 днів, в тому числі, як встановлено судом, пільговий стаж за Списком №2 - 9 років 8 місяців, що не є достатнім пільговим стажем для призначення пенсії за Списком №2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII, в редакції рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, оскільки пільговий стаж становить менше 12 років 6 місяців.

Також у даному випадку на позивача не поширюються положення «б» статті 13 Закону №1788-XII, в редакції рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року, згідно яких працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам, з огляду на таке.

Статтею 12 Закону №1788-XII визначено, що право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Оскільки позивач має пільговий стаж за Списком №2 - 9 років 8 місяців, то на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, останній не досяг віку, необхідного для призначення вказаної пенсії з урахуванням зменшення віку, передбаченого статтею 12 Закону №1788-XII, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців роботи за Списком №2.

Підсумовуючи вищенаведене суд доходить до висновку, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (11.11.2020) у ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії на підставі пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII, в редакції рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок загального трудового (страхового) стажу та при призначенні пенсії враховувати період навчання ОСОБА_1 навчання у Донецькому політехнічному інституті в період з 01.09.1982 по 01.07.1984 та з 30.04.1986 по 31.07.1989, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи є обов`язковою умовою як прийнятності позовної заяви, так і надання особі правового захисту судом.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. При цьому, адміністративний суд повинен перевірити наявність/відсутність порушення права двічі: вперше під час прийняття позовної заяви до провадження, (чи обґрунтовані доводи позивача про наявність у нього порушеного права, яке дає підстави ініціювати позов); вдруге - під час вирішення справи по суті (чи встановлені судом факти, що дають підстави до висновку про наявність порушеного права позивача).

За встановленими обставинами у даній справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

При цьому, суд зауважує, що встановлення правомірності чи протиправності відмови органу Пенсійного фонду у зарахуванні до загального страхового стажу періодів навчання з 01.09.1982 по 01.07.1984 та з 30.04.1986 по 31.07.1989 не впливає у даному випадку на право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За таких обставин, оскільки у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, то позовні вимоги, спрямовані на зобов`язання відповідача при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зарахувати до загального страхового стажу періодів навчання позивача, є передчасними.

Зважаючи на те, що обчислення страхового стажу та визначення розміру пенсії є повноваженнями відповідача, які реалізовуються виключно в процесі прийняття рішення про призначення пенсії, та з урахуванням того, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, то позовні вимоги у цій частині також не підлягають задоволенню.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 16.07.2021.

Суддя М.О. Семененко