Рішення № 98396266, 16.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Справа № 280/1798/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАК-АВТОТРАНС» (71001, Запорізька область, Більмацький район, м.Більмак, вул.Центральна, буд. 34; код ЄДРПОУ 42765623)

до Державної служби України з безпеки на транспорті (03105, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14; код ЄДРПОУ 39816845),

Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (49000 м.Дніпро, вул.Воскресенська, 24, 2й поверх)

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАК-АВТОТРАНС» (далі - також позивач, ТОВ «СМАК-АВТОТРАНС») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - також відповідач 1), Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - також відповідач 2), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову відповідача 2 про застосування адміністративно - господарського штрафу від 02 лютого 2021 року №225401, яка винесена відносно позивача;

2) визнати протиправною та скасувати постанову відповідача 2 про застосування адміністративно - господарського штрафу від 02 лютого 2021 року №225402, яка винесена відносно позивача.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача 1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 8 540,00 грн., з яких судовий збір у сумі 4 540,00, витрати на професійну правничу допомогу 4 000,00 (чотири тисячі гривень).

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Євсеєнком В.В., який діє на підставі ордеру серія ЗП №106328 від 05.03.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач не погоджується з правомірністю винесення оскаржуваних постанов, оскільки при їх винесенні відповідачем не враховано те, що позивач перевозив сипучий вантаж, який не є сталим під час руху в транспортному засобі, та може змінювати розподіл навантажень на осі транспортного засобу у русі та/або під час гальмування. Звертає увагу, що на теперішній час відсутня офіційна затверджена методика зважування сипучого вантажу по осях. При цьому, незважаючи на нібито перевищення вагових параметрів, подальший рух транспортного засобу не заборонявся, автомобіль продовжив рух по маршруту перевезення. Наголошує на тому, що загальна фактична маса транспортного засобу не перевищувала встановлений законодавством норматив маси, а тому застосування до позивача у спірному випадку адміністративно-господарського штрафу є безпідставним. Крім того, всупереч положенням чинного законодавства в актах проведення перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки не зазначено, які саме порушення були виявлено під час проведення перевірки. Також посилається на те, що відповідач 2 про розгляд справ про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом не повідомляв позивача, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості надати відповідні пояснення. Наведені обставини в їх сукупності, на думку позивача, свідчать про протиправність оскаржуваних постанов, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 10.03.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.03.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 15.04.2021.

15.04.2021 представник відповідачів подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що під час проходження габаритно-вагового контролю транспортними засобами позивача посадові особи Укртрансбезпеки встановили перевищення навантаження на одиничну та здвоєну вісь нормативно встановленим параметрам, при цьому позивач здійснював перевезення вантажу без відповідного дозволу. Вважає, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Звертає увагу, що габаритно-ваговий контроль проводився на зважувальному обладнанні, яке перебуває у робочому стані та має відповідні сертифікати. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 15.04.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 13.05.2021.

Ухвалою суду від 13.05.2021 продовжено підготовче провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 14.06.2021.

Ухвалою суду від 14.06.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.2021.

У судове засідання 30.06.2021 учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки всі учасники справи, належними чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не з`явились у судове засідання, суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних у суду матеріалів.

06.07.2021 представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду додаткові пояснення у справі, проте всупереч положенням частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надано доказів їх надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду додаткових пояснень.

Крім того, відповідно до положень частин 2, 5 статті 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

У зв`язку з наведеним та враховуючи відсутність обставин виникнення окремих питань при розгляді справи, врахуванню підлягають вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, викладені сторонами виключно у заявах по суті справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

14.01.2021 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у пункті габаритно-вагового контролю - Запорізька область, 129 км + 603 м, а/д Н-30 здійснено перевірку транспортного засобу марки МАЗ, модель 533605, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп (напівпричіп) марки МАЗ, модель 837810-042, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме, проведено габаритно-ваговий контроль вказаного транспортного засобу.

За результатами габаритно-вагового контролю складено акт №031993 від 14.01.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовано, що проведено перевірку вищевказаного транспортного засобу та причіпу (напівпричіп), суб`єкт що перевіряється ТОВ «СМАК-АВТОТРАНС», водій ОСОБА_1 , найменування вантажу горох врожаю 2020 року, фактична маса 39,40 т (нормативно допустима 40,00 т), осьові навантаження 7,40/12/12,35/7,65 (при нормативно допустимих 11/11/11/11.

Результати габаритно-вагового контролю відображені у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14.01.2021 №038993.

За результатами проведеної перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.01.2021 №260070, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, а саме: «порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 19 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, перевищення становить 12,27 %».

02.02.2021 Придніпровським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки стосовно суб`єкта господарювання ТОВ «СМАК-АВТОТРАНС» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №225401. Вказаною постановою на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Крім того, 09.07.2020 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у пункті габаритно-вагового контролю - Запорізька область, 129 км + 603 м, а/д Н-30 здійснено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, модель 53212, реєстраційний номер НОМЕР_3 , причіп (напівпричіп) марки СЗАП, модель 8352, реєстраційний номер НОМЕР_4 , а саме, проведено габаритно-ваговий контроль вказаного транспортного засобу.

За результатами габаритно-вагового контролю складено акт №031994 від 14.01.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовано, що проведено перевірку вищевказаного транспортного засобу та причіпу (напівпричіп), суб`єкт що перевіряється ТОВ «СМАК-АВТОТРАНС», водій ОСОБА_2 , кукурудза врожаю 2020 року, фактична маса 39,35 т (нормативно допустима 40 т), осьові навантаження 3,50/20,80(9,95+10,85)/6,95/3,10 (при нормативно допустимих 11/16/11/11. Результати габаритно-вагового контролю відображені у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14.01.2021 №638994.

За результатами проведеної перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.01.2021 №260074, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, а саме: «порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, перевищення становить 30 %».

02.02.2021 Придніпровським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки стосовно суб`єкта господарювання ТОВ «СМАК-АВТОТРАНС» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №225402. Вказаною постановою на підставі абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн.

Не погодившись з правомірністю винесення постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), Законом України, «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV), Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 (далі - Порядок №879), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - Правила №1306), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно із пунктом 14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Укртрансбезпека та її територіальні органи наділені повноваженнями здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Частиною 1 статті 29 Закону №3353-XII визначено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до вимог статті 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами пункту 2, 3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Як встановлено пунктом 22.5 Правил №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Водночас механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком №879.

Згідно з вимогами підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пункту 16 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

Згідно з пунктом 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку №1567.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункти 20-22 Порядку №1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

Згідно із положеннями статті 48 Закону №2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абзацу 15 та 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у правовідносинах, які стосуються перевезення вантажів, законодавець визначив чіткі обмеження, які є обов`язковими для усіх учасників дорожнього руху. У разі здійснення перевезень вантажів з перевищенням вагових обмежень Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань має право, зокрема, виносити постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Судом встановлено, що підставою для винесення спірної постанови №225401 від 02.02.2021 стало встановлення факту перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а саме: встановлено фактичне навантаження на другу та третю одиничну вісь транспортного засобу 12 т та 12,35 т відповідно, при нормативно допустимому 11 т на кожну вісь, що підтверджується актом №031993 від 14.01.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

У свою чергу, підставою для винесення оскаржуваної постанови №225402 від 02.02.2021 стало встановлення факту перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а саме: встановлено фактичне навантаження на здвоєну ось транспортного засобу 20,8 т, при нормативно допустимому 16 т, що підтверджується актом №031994 від 14.01.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені суб`єктом владних повноважень порушення вимог законодавства суб`єктами, щодо яких або щодо власності яких здійснювалася перевірка, та документом, на підставі зафіксованих даних в якому приймається відповідне рішення.

З матеріалів слідує, що зважування транспортних засобів здійснено на приладі автоматичному для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA, який має свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 16.11.2020. У вказаному свідоцтві міститься інформація, що діапазон зважування: mах - 30000 кг, min - 500 кг. Згідно з талонами зважування від 14.01.2021 зважування транспортних засобів відбувалося окремо по осям в межах діапазону зважування.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач посилається на хибність результатів зважування транспортного засобу, оскільки перевіряючими особами не враховано характеристику вантажу (сипучий), що перевозився. Звертає увагу, що на теперішній час відсутня офіційна затверджена методика зважування сипучого вантажу по осях.

Суд відхиляє посилання позивача на специфіку вантажу, що перевозився, а саме сипучий вантаж (горох, кукурудза), маса якого під час руху є несталою в різних точках автомобіля, оскільки наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.2014 №363 саме на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Так, пунктами 8.14-8.15 зазначених правил передбачено, що завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

У свою чергу пунктом 12.5 вищевказаних правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим (великогабаритним) автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому доводи позивача щодо сипучості вантажу є безпідставними.

Суд вважає, що завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси до 40 т, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та використовувати в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі №819/1381/16 навів правовий висновок, що враховується судом відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого відсутність на теперішній час методики зважування (вимірювання) подільного (сипучого) вантажу не є підставою для звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.

Крім того, суд зазначає, що в розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879, у редакції, чинній на час його прийняття, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №385 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 і від 27.06.2007 №879 пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: «Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку». При цьому змін до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 внесено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» виключено пункт 19 Порядку №879.

Оскільки за змістом статей 4 і 29 Закон №3353-XII, статті 33 Закону Закон №2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, а також враховуючи виключення пункту 19 Порядку №879, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 02.08.2018 у справі №820/1420/17.

Щодо посилань позивача на те, що після проведеного габаритно-вагового контролю транспортний засіб всупереч нормам Порядку №879 не був затриманий та продовжив свій рух, слід зазначити, що така бездіяльність відповідача не є предметом розгляду даної справи, при цьому вказані обставини не спростовують сам факт вчиненого порушення.

Також, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що загальна фактична маса транспортного не перевищувала 40 т, з огляду на те, що, в межах спірних правовідносин до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф не за перевезення вантажу з перевищенням загальної фактичної маси без відповідного дозволу, а за перевезення вантажу з перевищенням навантаження на одиничну вісь та здвоєну осі без відповідного дозволу.

Також помилковим є твердження позивача про те, що у актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснень перевезень вантажів автомобільним транспортом не зазначено порушення, які виявлені під час перевірки, оскільки Акті від 14.01.2021 №260070 зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, а саме: «порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 19 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, перевищення становить 12,27 %». У свою чергу, у Акті від 14.01.2021 №260074 зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, а саме: «порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, перевищення становить 30 %».

Також матеріалами справи спростовується твердження позивача про те, що відповідач 2 про розгляд справ про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом не повідомляв позивача, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості надати відповідні пояснення.

Так, з матеріалів справи слідує, що на адресу ТОВ «СМАК-АВТОТРАНС» відповідачем 2 направлено засобами поштового зв`язку запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства, зафіксованих, крім іншого, Актом від 14.01.2021 №260070 та Актом від 14.01.2021 №260074, який відбудеться 02.02.2021 о 10:00 год. Вказане запрошення вручено позивачу 26.01.2021.

Отже, відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.

В контексті вищенаведеного суд також вергає увагу, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.03.2018 у справі №820/4810/17 відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу права спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.02.2021 №225401, №225402 є правомірними, а підстави для її скасування, відсутні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАК-АВТОТРАНС» (71001, Запорізька область, Більмацький район, м.Більмак, вул.Центральна, буд. 34; код ЄДРПОУ 42765623) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03105, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14; код ЄДРПОУ 39816845), Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (49000 м.Дніпро, вул.Воскресенська, 24, 2й поверх), про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 16.07.2021.

Суддя М.О. Семененко