Ухвала суду № 98394087, 19.07.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13029/21

Провадження № 1-кс/643/3243/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова Задорожна А.М.,

за участю секретаря судових засідань Тугайбей В.В.,

за участю прокурора Яковлева О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене прокурором Харківської окружної прокуратури клопотання старшого слідчого відділення №1 СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області Ворновської О.В. по кримінальному провадженню №12020225770000114 від 09.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сахнівці, Ізяславського району, Хмельницької обл., українця, громадянина України, раніше не судимого, працюючого ТОВ «Тера-Агро-Транс-Інвест» механізатором, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, 2007 року народження, 2021 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою на теперішній час особою, заволоділи чужим майном шляхом обману, у великих розмірах за наступних обставин:

Так, 28.07.2016 рішенням ХІІІ сесії VII скликання Липецької сільської ради Харківського району Харківської області ТОВ НВФ «ЗІРКА» (ЄДРПОУ 21204209) погоджене місце розташування групи тимчасових споруд торгівельних павільйонів площею до 0,0050 га (50 кв.м.) в АДРЕСА_3 .

У подальшому ТОВ НВФ «ЗІРКА» (ЄДРПОУ 21204209) у серпні місяці 2016 розмістило орендоване у ОСОБА_3 майно, а саме: одноповерховий торгівельний павільйон, виготовлений з металевих листів, жовтого кольору, покрівля ПВХ мембрана, загальною площею 39 м.кв, з написом червоного кольору «М`ясна лавка», у раніше погодженому місці розташування по АДРЕСА_3 , для здійснення господарської діяльності ТОВ НВФ «ЗІРКА».

Після цього, на початку лютого 2020, точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та невстановленою на теперішній час особою, достовірно знаючи, що торгівельний павільйон не потребує виготовлення технічного паспорту, державної реєстрації та присвоєння поштової адреси, знаючи реального власника майна, вирішили заволодіти ним шляхом обману з приховуванням своїх дій шляхом виготовлення документів на торгівельний павільйон, як на об`єкт капітального будівництва – нежитлову будівлю.

З метою реалізації спільного умислу з невстановленою особою, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ЛІМІНГТОН», де замовив, а останні в подальшому за невідомих обставин виготовили технічний паспорт на одноповерховий торгівельний павільйон, загальною площею 39 м.кв, з написом червоного кольору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , як на громадський будинок з господарськими будівлями за поштовою адресою: АДРЕСА_4 , однак зазначена поштова адреса, взагалі до теперішнього часу не присвоювалася Липецькою сільською радою Харківського району Харківської області.

Далі, ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 та невстановленою особою, надав приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , раніше виготовлені документи, який у свою чергу провів державну реєстрацію, на торгівельний павільйон, як на об`єкт нерухомості – нежитлова будівля літ. «Б-1», загальною площею 38,3 м.кв. за ОСОБА_1 як власником нерухомого майна.

Після цього, ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 та невстановленою особою, доводячи їх спільний умисел до кінця, за договорами купівлі – продажу здійснили відчуження об`єкту нерухомості – нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 38,3 м.кв., громадянину ОСОБА_5 , а отже фактично заволоділи шляхом обману та розпорядились торгівельним павільйоном по АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_3 .

Так, своїми злочинними діями ОСОБА_1 та невстановлені особи, спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 8 від 23.03.2021 на загальну суму 470 610 (чотириста сімдесят тисяч шістсот десять) гривень.

Враховуючи викладене, 20.05.2021 слідчим відділення №1 СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області Резуненко О.Є. за погодженням з процесуальним керівником — прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області Сіренко О.А., повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: свідченнями потерпілого ОСОБА_6 , свідченнями ОСОБА_3 , висновками товарознавчої експертизи, копіями документів наданих Липецькою сільською радою, а також іншими матеріалами кримінального провадження (копії яких долучені до вказаного клопотання в виді додатків).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 01.07.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 19 липня 2021 року включно, заборонивши йому залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з 23.00 до 06.00 наступного дня.

По даному кримінальному провадженню було призначено судово-почеркознавчу експертизу, яка на даний час не закінчена.

Крім того, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин скоєного злочину, у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне: отримати результати призначеної експертизи; у разі необхідності провести інші необхідні слідчі дії; відкрити сторонам матеріали досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування; у разі необхідності розглянути клопотання сторони захисту; скласти обвинувальний акт.

Результати проведення вказаних слідчих дій мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та можуть бути використані під час судового розгляду, однак їх отримання потребує додаткового часу строком не менш ніж місяць.

Провести вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у передбачений законом строк не представилося можливим у зв`язку зі складністю кримінального провадження, великим об`ємом роботи та значною тривалістю проведення експертиз, без яких неможливе завершити досудове розслідування.

Постановою заступника керівника Харківської окружної прокуратури від 16.07.2021 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 20.08.2021.

Крім того, відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих (розшукових) та процесуальних дій, матимуть значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення за обставинами кримінального провадження.

Підставою для продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий також вказував, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження характеризується необхідністю проведення великої кількості слідчих дій, зокрема – експертних досліджень тощо.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти розгляду клопотання без участі його захисника, оскільки той зайнятий у іншому судовому засіданні, вказав, що клопотання отримав 18.07.2021. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя, ознайомившись із клопотанням, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження приходить до наступного.

У відповідності до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

З клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до слідчого судді звернувся старший слідчий ВП №1 СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області Ворновська О.В., а не прокурор, як визначено вимогами та приписами КПК України.

Згідно з положеннями п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені процедурою, визначеною кримінальним процесуальним законом.

Як зазначено у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.04.2019 (справа N 370/2316/18, провадження N 51 - 9929 км 18), за змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Згідно із положеннями ч.1 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, задля чіткого та імперативного визначення процедур та запобігання свавільного використання владними органами своїх повноважень та забезпечення умов справедливого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Крім того, з визначеної ст. 26 КПК України диспозитивності, як загальної засади кримінального провадження, слідує, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Аналогічна позиція викладена у рішеннях по справах "Верітас проти України" та "Сокуренко та Стригун проти України", суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством.

Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах " Осман проти Сполученого королівства " від 28 жовтня 1998 року та " Круз проти Польщі " від 19 червня 2001 року.

За таких обставин, беручи до уваги, що з вказаним клопотанням до слідчого судді звернувся неналежний суб`єкт кримінального процесу, суд позбавлений процесуальної можливості вирішити питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, слідчий суддя, керуючись законом, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 184, 193-194, 196, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділення №1 СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області Ворновської О.В. по кримінальному провадженню №12020225770000114 від 09.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя А.М. Задорожна