Рішення № 98390554, 22.06.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/849/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»

до Фізичної особи-підприємця Кабанця Ігоря Олександровича

прo стягнення 7 188,05 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Середюк Т.А.

відповідача: Кабанець І.О.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (надалі – позивач) до Фізичної особи-підприємця Кабанця Ігоря Олександровича (надалі – відповідач) прo стягнення 7 188,05 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2021 року відкрито провадження у справі № 911/849/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 11.05.2021 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 06.05.2021 року від представника відповідача надійшов відзив б/н від 29.04.2021 року.

У судовому засіданні 11.05.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Розгляд справи відкладався на 25.05.2021 року.

В судовому засіданні 25.05.2021 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 08.06.2021 року. В судовому засіданні 08.06.2021 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 22.06.2021 року.

В судовому засіданні 22.06.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 22.06.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 21.12.2017 року між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (позивач) та Фізичною особою-підприємцем Кабанцем Ігорем Олександровичем (відповідач) укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/114 від 21.12.2017 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач надає за плату відповідачу право на організацію та експлуатацію 30 (тридцяти) місць для платного паркування транспортних засобів, а також: 3 (три) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Оболонський р-н., вул. Семена Скляренка (біля Куренівського ринку), в межах III територіальної зони паркування м. Києва (далі - «Фіксовані місця для паркування»).

Відповідно до п. 3.3. Договору фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію відповідача з моменту набрання чинності Договором.

Згідно з п. 6.1. Договору цей Договір вступає в силу з « 01» січня 2018 року і діє до « 31» грудня 2020 року.

30 січня 2018 року між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП Кабанець І.О. була підписана Додаткова угода № 1 до Договору від 21.12.2017 року ДНП 2017-12/114 відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 3.1. Договору, який виклали в на ступній редакції: «Вартість послуг Сторони-1 Стороні-2 становить 6,50 грн. за одне місце для паркування транспортних засобів». Сторони також внесли зміни у графік платежів. Дана додаткова угода набрала чинності з 30.01.2018 року.

31.08.2018 року Сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору від 21.12.2017 року № ДНП 2017-12/114 відповідно до якої Сторони внесли зміни до п. 3.1. Договору, внесли зміни до Графіку платежів. Дана додаткова угода набирала чинності 31.08.2018 року.

28.12.2018 року між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП Кабанець І.О. була підписана Додаткова угода № 3 до Договору від 21.12.2017 року № ДНП-2017-12/114, відповідно до якої Сторони виклали розділ III Договору у новій редакції, Сторони виклали розділ VIII у новій редакції.

Відповідно до п. 3.3. Розділу III: «Плата за провадження діяльності на майданчику для паркування здійснюється в розмірі 100% місячної вартості не пізніше 20 числа місяця, щодо якого проводиться оплата».

Згідно з п. 3.4. Розділу III: «Сторона-1 не пізніше 5 числа місяця готує та направляє на адресу електронної пошти Сторони-2 рахунок на оплату».

Відповідно до п. 3.7. Розділу III Договору передбачено, що щомісяця до 10-го числа Сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням Сторони-1. У випадку не підписання Стороною-2 акту приймання-передачі наданих послуг в строк до 20 числа акт приймання передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним Стороною-2 без зауважень. Дана додаткова угода набрала чинності 01.01.2019 року.

26.09.2019 року Сторони уклали Додаткову угоду № 4 до Договору відповідно до якої Сторони внесли зміни у розділ IX Договору. Умови даної Додаткової угоди застосовуються із 01.01.2019 року. Дана додаткова угода набрала чинності 26.09.2019 року.

Враховуючи той факт, що Договір набрав чинності з 01.01.2018 року, позивач повністю виконав свої зобов`язання за Договором та передав фіксовані місця для паркування відповідачу у відповідній кількості, а відповідач, в свою чергу, грошові зобов`язання не виконав, передані місця для паркування не оплатив, чим порушив умови Договору та майнові права позивача, а тому така заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.

Щодо порушення відповідачем грошового зобов`язання позивач зазначив, що відповідно до п. 2.2.6. Договору Сторона-2 зобов`язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки зі Стороною-1 згідно з розділом 3 цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору плата Сторони-2 Стороні-1 згідно умов даного Договору становить 6,50 грн. за одне місце для платного паркування транспортних засобів на добу, в тому числі: вартість експлуатації місця для паркування без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 4,35 грн.; ПДВ-0,87 грн.; збір за місця для паркування транспортних засобів - 41,28 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору плата за провадження діяльності на майданчику для паркування здійснюється в розмірі 100% місячної вартості не пізніше 20 числа місяця, щодо якого проводиться оплата.

Позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконання Договору відповідачем та нездійсненням повністю оплати за листопад 2020 року та грудень 2020 року, у ФОП Кабанець І.О. перед КП «Київтранспарксервіс» утворилася заборгованість у розмірі 6 880,00 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку позову, за 30 днів листопада 2020 року нараховано 5 850,00 грн., з яких сплачено 20.11.2020 року 5 015,00 грн., відповідно заборгованість складає 835,00 грн. За 31 день грудня 2020 року нараховано 6 045,00 грн., з яких станом на 20.12.2020 року оплату не проведено. Таким чином, несплачено платежі за листопад 2020 року в сумі 835,00 грн. та за грудень 2020 року в сумі 6 045,00 грн., що разом складає 6 880,00 грн., які заявлені у позові до стягнення.

Відповідно до п. 4.2. Договору у разі порушення Стороною-2 строків здійснення сплати, встановлених цим Договором, Сторона-1 набуває право вимоги у Сторони-2 сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення від суми несплати.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання з оплати місць для паркування, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 168,84 грн. за період з 21.11.2020 року по 01.03.2021 року (в залежності від сум заборгованості у відповідні періоди). Також, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 42,18 грн. 3% річних та 97,03 грн. інфляційних.

Відповідач в ході розгляду спору подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що в період з 08.11.2019 року по 15.12.2019 року з дозволу КП «Київтранспарксервіс» ПАТ «Домобудівний комбінат №4» проводились ремонтні роботи по влаштуванню мережі водопроводу, які вивели з експлуатації більшу частину паркувального майданчику, відповідні роботи тривали більше місяця і це перешкоджало повноцінному користуванню парковочними місцями. У зв`язку з чим, відповідач зазначає, що за відповідний період плата мала бути зменшена позивачем і сплачені суми мали бути перерозподілені.

Також, відповідач надав суду докази проведення на користь позивача платежів на суму 6 045,00 грн. 22.10.2020 року та 6 365,00 грн. 30.12.2020 року за послуги паркування згідно Договору.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що ремонтні роботи, про які зазначає відповідач, за твердженням відповідача відбувались у грудні 2019 року, в той час, як заборгованість у справі заявлена за листопад-грудень 2020 року.

Однак, позивачем відповідні обставини не обґрунтовані та не доведені, оскільки не надано обґрунтованого розрахунку, який охоплює період, наведений відповідачем, з відображенням всіх нарахувань та проведених оплат.

Щодо наданих відповідачем квитанцій про оплату, позивач зазначив, що відповідні квитанції не доводять сплати заборгованості за Договором, за період, зазначений у позові.

Суд критично оцінює відповідні твердження позивача, оскільки в призначеннях платежу наведено про сплати за Договором про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/114 від 21.12.2017 року.

При цьому, позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку, який охоплює період, наведений відповідачем, з відображенням всіх нарахувань та проведених оплат. Крім того, в розрахунку позову за період листопад-грудень 2020 року не відображено платежу від 30.12.2020 року на суму 6 365,00 грн. та не можливо встановити куди було зараховано платіж від 22.10.2020 року (позивач не надав обґрунтованих пояснень про зарахування таких платежів і за які періоди).

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно з ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За наведених обставин, викладені в позові обставини в цілому (щодо факту порушення грошового зобов`язання) спростовані відповідачем доказами сплат, які не враховані позивачем. Оскільки, позивачем (в порушення вимог суду) не надано обґрунтованого розрахунку, який охоплює період, наведений відповідачем, з відображенням всіх нарахувань та проведених оплат, суд позбавлений можливості перевірити правильність заявлених позивачем до стягнення сум і встановити дійсний розмір грошового зобов`язання відповідача.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки матеріалами справи спростовується факт прострочення боржником виконання зобов`язання і через ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку позову не можливо визначити дійсний розмір заборгованості та період її виникнення, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати відповідача таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, тому позовні вимоги про стягнення заявленої в позові заборгованості та штрафних санкцій, не обґрунтовані та не доведені, тому задоволенню не підлягають.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» до Фізичної особи-підприємця Кабанця Ігоря Олександровича прo стягнення 7 188,05 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 19.07.2021 року