Ухвала суду № 98390541, 19.07.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" липня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2514/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 911/2514/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»

до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Оришки 2020»

про стягнення 224583,74 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» надійшла заява про видачу дублікату судового наказу, у якій заявник просить суд видати дублікат наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2021 у справі № 911/2514/20.

На підставі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями дану заяву призначено до розгляду судді Лилаку Т.Д.

Розглянувши заяву про видачу дубліката наказу, судом встановлено наступне.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Оришки 2020» про стягнення 224583,74 грн., з яких 219597,84 грн. заборгованість за спожиту електричну енергію, 729,45 грн. інфляційні втрати, 529,21 грн. 3% річних, 3727,24 грн. пеня.

15.03.2021 року Господарським судом Київської області було видано Наказ на виконання рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2021 у справі №911/2514/20, яке набрало законної сили 09.03.2021. Судовий наказ було надіслано на адресу стягувача.

Заявник зазначає, що наказ було втрачено ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК», що унеможливлює виконання рішення у справі № 911/2514/20.

Окрім іншого цією заявою заявник повідомляє та підтверджує, що з огляду на втрату, наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області не пред`явлений до виконання, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні дані щодо відкриття виконавчого провадження щодо Боржника, в реєстрі виконавчих проваджень та реєстрі боржників відсутня інформація про Боржника за заявою Стягувача.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У частині першій статті 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (див. рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby V. Greece), від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України»).

Згідно ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною першою статті 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Тобто, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до п. 3 розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12 зазначив, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувана наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувана унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Враховуючи обставини справи, та той факт, що строк пред`явлення наказу до виконання не пропущено, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 911/2514/20 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 234, п. 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про видачу дубліката виконавчого документа у справі №911/2514/20 задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Київської області 02.02.2021 у справі № 911/2514/20.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала господарського суду Київської області набирає законної сили у порядку встановленому частиною 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку (п.19.4 Перехідних Положень ГПК України) протягом строків, встановлених ст. 256 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 19.07.2021

Суддя Т.Д. Лилак