Рішення № 98390540, 19.07.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1372/21

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства “Альта” (08531, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Рогозів, вул. Перемоги 6, код ЄДРПОУ:23237992)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориспільський комбікормовий завод” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46, код ЄДРПОУ:42362447)

про стягнення 173 598,59 грн.

без виклику учасників процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства “Альта” (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориспільський комбікормовий завод” (відповідач) про стягнення 173 598,59 грн., з яких: 151 080,00 грн. основного боргу, 7554, 00 грн. пені, 3273,48 грн. 3% річних та 11 691,11 грн. інфляційних втрат. Також позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки пшениці № 27/БКЗ від 14.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.05.2021 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов`язано сторін вчинити певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідач не надіслав суду відзиву на позов чи клопотання про продовження строку на його подачу.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2019 між Селянським (фермерським) господарства “Альта” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бориспільський комбікормовий завод” (покупець) укладено договір поставки пшениці № 27/БКЗ (далі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник бере на себе зобов`язання здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб, та передати його у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений постачальником товар належної якості та в обумовлені сторонами строки.

Партією товару вважається його кількість, вказана у товарно-транспортній накладній (п. 1.4. Договору).

Право власності на товар, що поставляється, переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару та підписання уповноваженою особою покупця товарно-транспортної накладної (п. 3.8. Договору).

За умовами п. 5.2. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

У пункті 5.3. Договору сторони обумовили, що для отримання оплати є необхідність виконання наступних умов: постачальник передає покупцю всю кількість товару згідно рахунку-фактури; сторони підписують належним чином оформлену видаткову накладну; постачальник передає покупцю повний пакет оригіналів документів зазначених в п. 3.4. та п. 3.5. даного Договору.

Відповідно до п. 5.4. Договору після виконання останньої з умов, зазначених в п. 5.3.: покупець сплачує 80% оплати вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 (семи) робочих днів; остаточний розрахунок в розмірі 20% оплати вартості замовленого товару здійснюється протягом 3 (три) робочих днів після того, як постачальник в строки передбачені чинним законодавством засобами електронного зв`язку надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в пункті 5.4.1. даного Договору.

Ціна Договору складається з вартості поставленого товару протягом строку дії даного Договору (п. 5.7. Договору).

Згідно з п. 8.1. Договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022.

Між сторонами також узгоджено та підписано додаток № 1 до Договору “Зразки відтиску факсиміле” і додаток № 2 до Договору “Якісні показники товару”.

31 липня 2020 року постачальник передав, а покупець отримав у власність обумовлений Договором товар на загальну суму 151 080,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією підписаної представниками сторін та скріпленої печаткою і штампом підприємств видаткової накладної №РН-0000066.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у накладних товар прийнятий покупцем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання постачальником своїх зобов`язань згідно з Договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

За твердженням позивача, разом з товаром відповідачу був переданий необхідний комплект документів, а саме: товарно-транспортну накладну № 067 від 31.01.2020 від 31.07.2020, рахунок-фактуру СФ-0000090 від 31.07.2020 та видаткову накладну №РН-0000066 від 31.07.2020.

Також, на виконання умов Договору постачальник виписав та здійснив реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

10.08.2020 відповідачу засобами електронного зв`язку була надіслана податкова накладна.

Позивач стверджує про те, що ТОВ “БКЗ” порушило свої зобов`язання та не оплатило вартість отриманого товару у розмірі 151 080,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки пшениці № 27/БКЗ від 14.03.2019.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 151 080,00 грн., які не сплачені відповідачем станом на день розгляду спору, підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

У зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язання з оплати вартості отриманого товару позивач заявив до стягнення з ТОВ “БКЗ” 7554,00 грн. пені, яка розрахована за загальний період з 14.08.2020 по 04.05.2021.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно положеннями Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.4. Договору обумовлено, що покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, але не більше 5 (п`ять) % від загальної вартості неоплаченого товару.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем зобов`язань, то вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 7554,00 є обґрунтованою, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, а отже підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 3273,48 грн. 3% річних та 11 691,11 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних та інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 3273,48 грн. 3% річних та 11 691,11 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається на відповідача, у зв`язку із повним задоволенням позовним вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориспільський комбікормовий завод” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46, код ЄДРПОУ:42362447) на користь Селянського (фермерського) господарства “Альта” (08531, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Рогозів, вул. Перемоги 6, код ЄДРПОУ:23237992) 151 080 (сто п`ятдесят одну тисячу вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 7554 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. пені, 3273 (три тисячі двісті сімдесят три) грн. 48 коп. 3% річних, 11 691 (одинадцять тисяч шістсот дев`яносто одну) грн. 11 коп. інфляційних втрат та 2603 (дві тисячі шістсот три) грн. 97 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.07.2021

Суддя Т.Д. Лилак