Ухвала суду № 98386967, 16.07.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.07.2021

Справа № 334/5040/21

Провадження № 1-кп/334/767/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючогосудді Коломаренко К.А.при секретарі Шаповаловій І.Р.за участі: прокурораГресь Я.Б.обвинуваченогоОСОБА_1 обвинуваченогоОСОБА_2 захисникаЛяпіна В.Ю.потерпілого ОСОБА_3 потерпілогоОСОБА_4 потерпілогоОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020080050002867 від 26.10.2020, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2021 року після здійснення автоматизованого розподілу справ в провадження судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А. надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020080050002867 від 26.10.2020, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.

Ухвалою від 15.07.2021 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні 16.07.2021 прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт наданий суду, складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання для визначення підсудності немає.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх захисник адвокат Ляпін В.Ю. в підготовчому судовому засіданні не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.

Потерпілий ОСОБА_5 до вирішення питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду покинув залу судового засідання з невідомої суду причини.

Представник потерпілого - АТ «Ощадбанк» в підготовче судове засідання не з`явився з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини нявки суду не повідомив.

Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду міста Запоріжжя.

Під час підготовчого судового засідання судом не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314, ст. 317 КПК України.

Судом вирішено питання, які пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

Визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 316 КПК України вбачається, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Учасники кримінального провадження вважають можливим призначити слухання даного кримінального провадження до судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про слухання кримінального провадження в подальшому у відкритому судовому засіданні суддею одноособово. Учасники кримінального провадження не заперечували проти даного клопотання.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 315 КПК України судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів. Відповідного клопотання обвинуваченим не заявлено, на запитання суду повідомлено про його бажання розгляду кримінального провадження стосовно нього суддею одноособово.

На підставі викладеного, суд вважає що є достатньо підстав для призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Обвинуваченим в ході досудового розслідування було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, проте клопотання про його продовження до суду не надходило.

Судом в підготовчому засіданні поставлено питання про доцільність продовження тримання обвинувачених під вартою.

Прокурор зазначила, що вважає доцільним продовження строків тримання під вартою обвинувачених, оскільки ризики, які існували під час досудового розслідування, не змінились.

Захисник Ляпін В.Ю. в підготовчому засіданні заперечував проти розгляду судом доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, оскільки прокурором відповідне клопотання не заявлено, а застосування ч. 3 ст. 331 КПК під час підготовчого провадження не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального законодавства. Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримали думку свого захисника.

Потерпілі зазначили про згоду з позицією прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Згідно наданих суду матеріалів, обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою було продовжено ухвалою слідчого судді до 13 години 00 хвилин 16.07.2021 року; обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою було продовжено ухвалою слідчого судді до 14 години 00 хвилин 16.07.2021 року.

Відповідно дост.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд не може дозволити собі вийти за межі основоположних засад та законодавчих принципів, особливо якщо це стосується застосування або продовження запобіжного заходу під час підготовчого провадження у кримінальній справі, а бо під час розгляду справи по суті.

Кримінальний процесуальний закон розділяє судове провадження у суді першої інстанції на підготовче провадження (глава 27 КПК) та судовий розгляд (глава 28 КПК).

Кожний етап судового провадження суворо регламентований, та законом визначені питання, які суд вправі розглянути на кожній із стадій.

Стадія підготовчого провадження містить виключний перелік таких питань у ст.ст.314-316, 303 КПК, та у інших нормах, які уповноважують суд у ч.2п.5ст.315 КПК ухвалити конкретні рішення.

Зі змісту ст.8 КПК України вбачається, що суд може застосувати принцип Верховенства права, якщо закон обмежує права людини, однак, при цьому, дотримуючись принципу правової визначеності, оскільки людина, яка захищає свої права, може розраховувати на діючий процесуальний закон, що дає такі інструменти.

Посилаючись на приписи ст. 331 КПК для продовження запобіжного заходу на стадії підготовчого провадження, невірно застосовувати процесуальні механізми, чим порушується принцип правової визначеності.

Так, ст. 331 КПК віднесена до глави 28 «Судовий розгляду».

Процедура вирішення питання про обрання запобіжного заходу на стадії підготовчого провадження, що вказана у ст. 314 КПК України, відсилає до норм з цієї глави лише в межах ст.ст.342-345 КПК (ч.2 ст. 314). Ці межі є виключними у контексті даної норми, а тому, суд, який на стадії підготовчого судового засідання продовжить запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без наявності клопотання, посилаючись на ст.331 КПК, є прямим порушенням норм процесуального закону.

Ч.3 ст. 315 КПК України передбачена можливість на стадії підготовчого засідання обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід.

З огляду на зміст цієї правової норми продовження строку дії запобіжного заходу даною статтею не передбачено взагалі, а лише вказано, що в разі відсутності зазначених клопотань (обрання, зміни чи скасування) ті заходи забезпечення, що були обрані на стадії досудового розслідування, вважатимуться продовженими. Останнє речення рішенням Конституційного суду у рішенні рішенням від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017визнане неконституційним.

Оскільки ч.3 ст.315 КПК України регулює питання продовження запобіжних заходів з невизначеним строком (застава, особиста порука тощо), то запобіжні заходи із обмеженим строком дії, такі, як, зокрема, арешт, мають застосовуватись виключно з урахуванням практики ЄСПЛ на національного законодавства.

У п. 30 рішення ЕСПЛ від 9 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України" цей міжнародний судовий орган встановив, що новий Кримінальний процесуальний кодекс України чітко та точно не врегульовує питання щодо тримання особи під вартою у період після закінчення досудового розслідування та до початку судового розгляду. Також зазначено, що чинне кримінальне процесуальне законодавство (ст. 331 КПК) надає суду право вирішувати питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою протягом 2 місяців з дня надходження обвинувального акта до суду, навіть якщо вже закінчився строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою, постановленої слідчим суддею під час досудового розслідування.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі і автоматичного, продовження застосування такого запобіжного заходу. У ч. 3 ст. 331 КПК врегульовано питання продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: під час судового розгляду, що здійснюється за правилами глави 28 розділу IV КПК. Таким чином, положення ч. 3 ст. 331 KПK не застосовуються при здійсненні підготовчого засідання, процесуальний порядок якого визначено главою 27 розділу IV КПК.

Крім того, згідно листа ВССУ щодо вжиття заходів, пов`язаних із порушеннями, встановленими в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України", з метою дотримання процесуального порядку застосування запобіжних заходів, в тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час підготовчого провадження судам необхідно враховувати, що враховуючи практику ЄСПЛ, з метою недопущення порушення права на свободу та особисту недоторканність судам під час проведення підготовчого судового засідання необхідно враховувати, що застосування ч. 3 ст.331 КПК під час підготовчого провадження є помилковим та не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального законодавства.

Конституційний Суд України рішенням від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 (Справа № 1-28/2017) зазначив, що «…положення третього речення частини третьої статті 315 Кодексу в частині, що передбачає поширення продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту чи тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема прокурора, та без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, за яких такі запобіжні заходи були обрані на стадії досудового розслідування, суперечить вимогам частин першої, другої статті 29 Конституції України… Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четвертастатті 176 Кодексу). Права громадянина захищаються судом. Найважливішою ознакою суду є його незалежність та безсторонність, а однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1частини другої статті 129 Конституції України).

У практиці Європейського суду з прав людини сформовано, серед іншого, характеристики незалежності суду, одна з яких полягає в тому, що суд має сприйматися як незалежний орган; щодо ознак безсторонності суду, то він повинен сприйматися таким з об`єктивного погляду з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу (пункти 125, 126 рішення від 6 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України").

Конституційний Суд України вважає, що продовження судом під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків застаттею 177Кодексу, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади.

Враховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення третього речення частини третьої статті 315 Кодексу не відповідаєстатті 55,частині першій статті 126тапункту 1 частини другої статті 129Конституції України…».

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відтак, у суду відсутня можливість для розгляду питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим.

Керуючись ст.ст. 184, 194, 314, 315, 316, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, на 14:00 годин 26.07.2021року у приміщенні Ленінського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 1/2 суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Судовий розгляд справи належить проводити за участю прокурора, потерпілих, обвинувачених, захисника адвоката Ляпіна В.Ю., про що повідомити зазначених осіб належним чином.

За відсутності клопотання учасників судового провадження відповідно до глави 18 КПК України, питання про продовження строку тримання під вартою розгляду не підлягає.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити в залі суду.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнити в залі суду.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали буде оголошено 19 липня 2021 року о 15 годині 00 хвилин

Суддя: Коломаренко К. А.