Ухвала суду № 98379708, 17.07.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.07.2021

ЄУН 937/6724/21

1-кс/937/1991/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді - Честнєйшої Ю.О.

за участю секретаря - Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Медведєва К.І., погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Петренком Д.С., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62021080020000092 від 10.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має повну вищу освіту, одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 368 КК України,

за участю:

прокурора - Петренка Д.С.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисників підозрюваного - адвокатів Корнієнка М.О., Сивової Я.В.,

В С Т А Н О В И В :

17 липня 2021 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Медведєва К.І., погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Петренком Д.С., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №№ 62021080020000092 від 10.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021080020000092 від 10.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368КК України.

Процесуальне керівництво у даному провадженні доручено групі прокурорів управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом керівника Запорізької обласної прокуратури № 338к від 12.03.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 11.07.2021, ОСОБА_1 є прокурором окружної прокуратури, а тому, відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи прокуратури належать до правоохоронних органів.

Згідно з положеннями статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з вимогами статті 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:

1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;

2) законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності;

3) територіальності;

4) презумпції невинуватості;

5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків;

6) політичної нейтральності прокуратури;

7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;

9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;

10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Крім того, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого відповідно до підпункту «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія вказаного Закону.

Так, статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Нормами ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Положеннями ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вимоги для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Крім того, згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Відповідно до ст. 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27.04.2017 Всеукраїнською конференцією прокурорів, прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі: вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища.

Водночас ОСОБА_1 присяги прокурора не дотримав та діючи всупереч вимогам ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 3, 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», ст. 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, з метою отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, використовуючи своє службове становище, вступив у позаслужбові стосунки та вчинив особливо тяжкий корупційний злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , будучи прокурором Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення слідчими слідчого відділу та дізнавачами сектору дізнання відділення поліції № 2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, згідно ст. 36 КПК України, уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;

3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;

4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;

5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;

9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;

11) повідомляти особі про підозру;

12) пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;

13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;

14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;

16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;

17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об`єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;

18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;

19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;

20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;

21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 3 КПК України прокурор є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення.

Як визначено пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Незважаючи на вказані вище норми чинного законодавства ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища за таких обставин.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що на підставі договору суборенди земельної ділянки від 15.06.2018, орендар ОСОБА_2 надав, а суборендар ТОВ «ІСАТЕКС ІНВЕСТ ГРУП» прийняв у тимчасове платне користування строком до 26.06.2058 земельну ділянку з кадастровим номером 2324810100:12:001:0083 із земель Приморської міської ради для розташування та обслуговування бази відпочинку, у стані придатному для її цільового призначення, яка знаходиться на території Приморської міської ради, за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, Приморського району Запорізької області . Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2324810100:12:001:0083: землі рекреаційного призначення, розміщення та обслуговування бази відпочинку.

15.05.2021 службовими особами відділення поліції № 2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021087340000059 внесені відомості за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України. Відомості до ЄРДР були внесені на підставі рапорту прокурора Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області Власюка Є.В., з якого вбачається, що під час опрацювання публічної кадастрової карти, було встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2324810100:12:001:0083 площею 3,5 га здійснюється будівництво комплексу котеджів для відпочинку за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 93 , забудовником є ТОВ «ІСАТЕКС ІНВЕСТ ГРУП», будівництво проводиться в 40-50 метрах від узбережжя Азовського моря та в межах прибережних захисних смуг.

На підставі довіреності № 01/юр-дов від 04.01.2021 ОСОБА_3 уповноважений представляти, окрім іншого, інтереси ТОВ «ІСАТЕКС ІНВЕСТ ГРУП» в органах прокуратури, Національної поліції чи інших органах, яким законодавством надано відповідні функції контролю, перевірки та/або узгодження архітектурно-будівельних документів.

Відповідно до постанови першого заступника керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області про визначення групи прокурорів від 16.05.2021 прокурор Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12021087340000059 від 15.05.2021 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.

У зв`язку з цим, у період часу з травня місяця 2021 року (точний час під час досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_1 , який був обізнаний з обставинами, що підлягають доказуванню у вказаному кримінальному провадженні, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_3 , за вчинення ним як прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12021087340000059 від 15.05.2021, дій, щодо закриття вищевказаного кримінального провадження, а також подальшого не втручання та не створення перешкод під час заняття будівельною діяльністю.

Так, під час здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні № 12021087340000059 ОСОБА_1 , будучи прокурором Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області, прокурором, який входить до групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, 09.07.2021 приблизно о 10 год. 15 хв. (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено) під час телефонної розмови за допомогою месенджера«WhatsApp» з ОСОБА_3 ініціював зустріч з останнім на території внутрішнього двору Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе, прокурор Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 , 09.07.2021 приблизно о 10 год. 35 хв. (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено), під час зустрічі з представником ТОВ «ІСАТЕКС ІНВЕСТ ГРУП» ОСОБА_3 на території внутрішнього двору Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької областізвернувся до останнього з проханням надати йому - ОСОБА_1 , неправомірну вигоду за вчинення ним дій з використанням свого службового становища в інтересах ОСОБА_3 , а саме закриття кримінального провадження № 12021087340000059 від 15.05.2021 та подальше не втручання та не створення перешкод під час заняття будівельною діяльністю. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_1 повідомив, що неправомірна вигода за вчинення ним дій з використанням свого службового становища в інтересах ОСОБА_3 повинна бути надана останнім шляхом безкоштовного оформлення права власності на котеджи в м. Приморську, будівництвом яких займається ТОВ «ІСАТЕКС ІНВЕСТ ГРУП».

На вищевказане прохання ОСОБА_1 , щодо надання останньому неправомірної вигоди, ОСОБА_3 повідомив, що на даний час у ТОВ «ІСАТЕКС ІНВЕСТ ГРУП» не має можливості оформлення права власності, у зв`язку з відсутністю вільних котеджів. Після чого, ОСОБА_1 повідомив, що зв`яжеться з ОСОБА_3 в період часу з 12.07.2021 по 13.07.2021 та повідомить яким чином можливо вирішити дане питання.

У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе, 13.07.2021 ОСОБА_1 , за допомогою телефонного дзвінку повідомив ОСОБА_3 про необхідність зустрітися 14.07.2021, на що останній погодився.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді прокурора Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області, будучи прокурором групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12021087340000059 від 15.05.2021, під час особистої зустрічі 14.07.2021 приблизно о 09 год. 25 хв. (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено)перебуваючи неподалік від бази відпочинку «Ясна Поляна» в місті Приморську по вул. Курортній, зустрівся з ОСОБА_3 та повторно звернувся до останнього з проханням надати йому - ОСОБА_1 , неправомірну вигоду за вчинення ним дій з використанням свого службового становища в інтересах ОСОБА_3 , а саме закриття кримінального провадження № 12021087340000059 від 15.05.2021 та подальше не втручання та не створення перешкод під час заняття будівельною діяльністю. Крім того під час вказаної зустрічі ОСОБА_1 повідомив, що розмір неправомірної вигоди за вчинення ним дій з використанням свого службового становища в інтересах ОСОБА_3 повинна була складати 25 000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США (що станом на дату висловлення вимоги в еквіваленті національної валюти України становила 683 040 грн.).

ОСОБА_3 , усвідомлюючи владні повноваження та службове становище ОСОБА_1 , розуміючи, що у разі невиконання протиправних вимог останнього, для його підприємницької діяльності, у зв`язку з неможливістю здійснення будівництва на території земельної ділянки за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 93 , можуть настати негативні наслідки, не бажаючи їх настання, змушений був погодитися на протиправне прохання ОСОБА_1 , щодо передачі останньому неправомірної вигоди.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення ним, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, перебуваючи на посаді прокурора Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області, будучи прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12021087340000059 від 15.05.2021, 16.07.2021, приблизно о 15 год. 20 хв. за допомогою телефонного дзвінку на мобільний телефон ОСОБА_3 призначив зустріч з останнім на території автозаправної станції в м. Приморську, неподалік від буд. 7 по вул. Мелітопольське шосе.

Приблизно о 15 год. 27 хв. ОСОБА_1 прибув на автомобілі «SkodaOctavia» д.н.з. НОМЕР_1 на територію автозаправної станції в м. Приморську, неподалік від буд. 7 по вул. Мелітопольське шосе, де останнього на його вимогу чекав ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 сісти до нього в автомобіль «SkodaOctavia» д.н.з. НОМЕР_1 . Перебуваючи в салоні вищевказаного автомобіля 16.07.2021, приблизно о 15 год. 30 хв. (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_1 одержав для себе неправомірну вигоду в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США (що в еквіваленті в національній валюті України становила 682 262,5 грн.) за закриття кримінального провадження № 12021087340000059 від 15.05.2021 та подальше не втручання та не створення перешкод під час заняття будівельною діяльністю.

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 затриманий уповноваженими співробітниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку із чим його злочинна діяльність була припинена.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто у проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.

16.07.2021 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368КК України підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами: заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 09.06.2021;протоколами допитів свідка ОСОБА_3 від 10.06.2021, 14.07.2021;відповіддю оперативного відділу ДБР у м. Мелітополі на виконання доручення слідчого надано в порядку ст. 40 КПК України від 11.06.2021;протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів від 16.07.2021;протоколом обшуку транспортного засобу «SkodaOctavia» д.н.з. НОМЕР_1 від 16.07.2021;протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України від 16.07.2021;іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на вірогідну причетність ОСОБА_1 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки корупційний злочин який інкримінується ОСОБА_1 є особливо тяжким, та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12-ти років, з конфіскацією майна та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за вказаний злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Разом з цим, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі,може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.

Під час спілкування із заявником ОСОБА_1 використовував мобільний додаток «Telegram», конспіруючи розмови та своє місце перебування.

З урахуванням зазначеної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 у сторони обвинувачення є вагомі підстави вважати, що ризик переховування останнім від органів досудового розслідування та/або суду є досить високим.

2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі можливо причетні особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Також ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується, тим, що підозрюваний ОСОБА_1 на даний час перебуває на посаді - прокурора Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області, що надає можливість підозрюваному знищити, сховати або спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин даного кримінального провадження.

Зокрема, здійснюючи процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12021087340000059 від 15.05.2021 ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити документи, які стосуються підприємницької діяльності ТОВ «ІСАТЕКС ІНВЕСТ ГРУП», а саме документації, пов`язаної з здійсненням будівництва житлового комплексу на території земельної ділянки з кадастровим номером 2324810100:12:001:0083 за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 93 , а також чорнових записів, блокнотів, нотатків та інших рукописних і друкованих носіїв, на яких збереглись сліди вчинення злочину, а також інших джерел, що мають суттєве значення для з`ясування обставин злочину, його повного, об`єктивного та неупередженого розслідування.

Також необхідно враховувати, що на даний час, у зв`язку із початковим етапом досудового розслідування даного кримінального провадження, вищевказані документи та чорнові записи в повному обсязі вилучити не виявилося можливим. Разом з тим, досудове розслідування триває, розуміючи це ОСОБА_1 може вчинити дії з приховування та знищення іншої документації, яка підтверджує його протиправну, корупційну діяльність.

Також, підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час працює в Приморському відділі Бердянської окружної прокуратури Запорізької області, займаючи з 2016 року по 2021 рік посаду начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури, а відтак має сталі професійні та дружні зв`язки і вплив на прокурорів Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області, будучі їхнім колишнім керівником, а також на інших осіб, в тому числі на співробітників відділення поліції № 2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, які можуть сприяти прийняттю потрібного ОСОБА_1 рішення, на виконання його домовленостей із ОСОБА_3 .

У зв`язку із зазначеним у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_1 , використовуючи вказані зв`язки та осіб може знищити документи та речі, які мають значення для встановлення фактичних обставин у провадженні, у тому числі щодо спілкування з ними з використанням мобільних додатків.

Ураховуючи вищевикладене,у випадку обрання стосовно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку.

Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може спілкуватися із невстановленими особами, у тому числі співробітниками правоохоронних органів, з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

З урахуванням зазначених обставин у сторони обвинувачення є вагомі підстави вважати, що вказаний ризик є досить високим та ймовірним.

3. Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України)виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_1 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних заявника, який надав органу досудового розслідування викривальні показання стосовно ОСОБА_1 , а також свідків у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на учасників процесу у тому числі свідків шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Наявність у ОСОБА_1 сталих зв`язків у правоохоронних органах, обізнаність з методикою та засобами їх діяльності, у випадку обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення, в тому числі ОСОБА_1 можливого надання останнім порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (Інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю іншим, невстановленим на даний час особам, які можуть бути причетні до вчинення вказаного особливо тяжкого злочину, та підлягати допиту в якості свідків.

Крім того, необхідно враховувати, що в період одержання неправомірної вигоди підозрюваний погрожував заявнику ОСОБА_3 створенням перешкод в подальшому здійсненні підприємницької діяльності, а саме можливим вилученням спеціальної техніки, за допомогою якої буде здійснюватись будівництво житлового комплексу на території земельної ділянки з кадастровим номером 2324810100:12:001:0083 за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 93 .

Таким чином у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_1 , маючи широкі зв`язки у правоохоронних органах, тривалий досвід час на посаді керівника відділу прокуратуриможе використовувати їх з метою впливу на свідківу вказаному кримінальному провадженні.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ураховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся ОСОБА_1 з корисливих мотивів, метою якого було отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, слід прийти до висновку, що у випадку обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення та приховування слідів інкримінованого кримінального правопорушення.

Також наявність у ОСОБА_1 сталих зв`язків у правоохоронних органах та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, дає підстави припускати, що ОСОБА_1 , використовуючи такі зв`язки та невстановлених на даний час осіб може вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що під час вчинення вказаного кримінального правопорушенняОСОБА_1 ймовірно використовувались невстановлені наразі особи, наведене свідчить про можливість перешкоджання як збоку ОСОБА_1 , так і з боку таких осіб розслідуванню вказаного кримінального провадження.

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ураховуючи те, що зазначене вище кримінальне правопорушення вчинялося ОСОБА_1 з корисливих мотивів, метою якого було прохання, одержання грошових коштів, слід прийти до висновку, що у випадку не застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу, або обрання більш м`якого ніж тримання під вартою, може призвести до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, а також можливого вчинення кримінального правопорушення стосовно свідків, спеціалістів та експертів з метою впливу на них.

Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який також виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.

Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:

- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_1 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368КК України;

- підозрюваний ОСОБА_1 вчинив особливо тяжке корупційне кримінальне правопорушення (злочин), за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, з конфіскацією майна, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- вік та стан підозрюваного ОСОБА_1 дозволять йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного;

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Зазначені обставини, на підставі яких зроблено висновок про необхідність застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться в вищезазначених матеріалах кримінального провадження, а також інших доказах, зібраних у ході досудового розслідування.

Враховуючи характер кримінального провадження, майновий стан підозрюваного ОСОБА_1 та значну суспільну небезпеку інкримінованого йому злочину,беручи до уваги, що вчинене останнім кримінальне корупційне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі правоохоронних органів, а саме в очах громадян, які результатами своєї господарської діяльності намагаються стабілізувати економічний добробут Запорізької області, забезпечити місцевому населенню можливість праці та отримання доходу, реалізовувати своє право на отримання прибутку від законної господарської діяльності, у сторони обвинувачення немає підстав вважати, що застава, сума якої визначатиметься виключно до ступеню тяжкості злочину, зможе забезпечити реалізацію мети обрання запобіжного заходу, та керуючись ч. 5 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що «у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб», а тому вважаємо, що слідчим суддею необхідно визначити розмір застави ОСОБА_1 більше ніж максимальні межі застави передбачені для осіб, які підозрюються у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється в проханні та отриманні грошових коштів у сумі 25 000,00 доларів США, що станом на 16.07.2021 за курсом Національного банку України становить 682 262,5 грн.

За таких обставин, сума застави у межах, передбачених положеннями ст. 182 КПК України для особливо тяжких злочинів, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде стримуючим засобом до не порушення ОСОБА_1 покладених на підозрюваного обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, майновий стан підозрюваного, а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, одночасно із застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід призначити останньому заставу у розмірі 882 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 002 140 (два мільйона дві тисячі сто сорок) гривень та у випадку її внесення визначити необхідність виконання ним наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Розмір застави є помірним для підозрюваного ОСОБА_1 виходячи з його майнового стану, враховуючи, що останній тривалий час працював в органах прокуратури, у тому числі на керівних посадах, за 2020 рік він отримав 313 046 грн. заробітної плати, має готівкові кошти в сумі 20 000 доларів США;на праві безоплатного користування автомобіль «SkodaOctavia А7»,2017 року, який зареєстрований на його батька - ОСОБА_5 ; на праві безоплатного користування квартира, яка зареєстрована на його батька - ОСОБА_5 .

Дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , має у власності автомобіль Peugeot 3008, 2013 року, та орендує п`ять земельних ділянок площею 150000 м?;560000 м?; 380000 м?; 250000 м?; 460000 м?.

Крім того, ОСОБА_1 слід обрати максимальний строк тримання під вартою - 60 (шістдесят) днів, оскільки складність провадження не дозволяє завершити досудове розслідування у коротший строк.

Водночас, сторона обвинувачення вважає, що сукупності матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи даного клопотання, достатньо для прийняття вмотивованого рішення за клопотанням, та необхідність у допиті будь-яких осіб, під час судового розгляду клопотання, відсутня.

Прокурор у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі та зазначив, що запобігти вказаним у клопотанні ризикам при застосуванні інших більш м`яких запобіжних заходів неможливо. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати вищевказаний запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисники підозрюваного - адвокати Сивова Я.В. та Корнієнко М.О. у судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечували, мотивуючи тим, що підозра у вчиненні даного кримінального правопорушення, є необґрунтованою, а також не доведено наявність будь-яких ризиків. У зв`язку з чим сторона захисту просить суд не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у певний час доби.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступного висновку.

На стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК України під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових: чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосуванням до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи та кваліфікації її дій є передчасною, тому неможлива.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_1 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, долучених до клопотання. Зокрема, заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 09.06.2021; даними протоколів допитів свідка ОСОБА_3 від 10.06.2021, від 14.07.2021; відповіддю оперативного відділу ДБР у м. Мелітополі на виконання доручення слідчого надано в порядку ст. 40 КПК України від 11.06.2021; даними протоколу огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів від 16.07.2021; протоколу обшуку транспортного засобу «SkodaOctavia» д.н.з. НОМЕР_1 від 16.07.2021;протоколу затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України від 16.07.2021 та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Загалом доводи сторони захисту, висловлені у судовому засіданні, здебільшого зводяться до оцінки обґрунтованості підозри та наявності у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.

На даному етапі слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Повідомлена ОСОБА_1 підозра на час розгляду клопотання є обґрунтованою, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити зазначений вище злочин.

Відтак застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя вважає виправданим.

Разом з тим, кваліфікація дій підозрюваного може бути змінена протягом проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та не може бути предметом дослідження під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 статті 177 КПК, у даному кримінальному провадженні слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень ( Tiron v. Romania, 37 ; Smirnova v. Russia, 59; Piruzyan v. Armenia, 94 ).

Ризик переховування підозрюваного від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування ( Becciev v. Moldova, 58 ).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі підозрюваного.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування підозрюваного від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Наведені вище обставини, дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_1 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого засудження до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Враховуючи, що ОСОБА_1 хоча і вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи, однак підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, тому є достатні підстави вважати, що він з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, експертів слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також, слідчим суддею взято до уваги твердження сторони обвинувачення щодо наявності ризику знищення, переховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Як встановлено під час судового засідання, підозрюваний ОСОБА_1 обіймає посаду прокурора Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області. Зокрема, здійснюючи процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12021087340000059 від 15.05.2021 ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити документи, які стосуються підприємницької діяльності ТОВ «ІСАТЕКС ІНВЕСТ ГРУП», а саме документації, пов`язаної із здійсненням будівництва житлового комплексу на території земельної ділянки з кадастровим номером 2324810100:12:001:0083 за адресою: м. Приморськ, вул. Курортна, 93 , а також чорнових записів, блокнотів, нотатків та інших рукописних і друкованих носіїв, на яких збереглись сліди вчинення злочину, а також інших джерел, що мають суттєве значення для з`ясування обставин злочину, його повного, об`єктивного та неупередженого розслідування.

Крім того, слідчий суддя враховує, що на даний час у зв`язку із початковим етапом досудового розслідування даного кримінального провадження, вищевказані документи та чорнові записи в повному обсязі вилучити не виявилося можливим. Разом з тим, досудове розслідування триває, розуміючи це ОСОБА_1 може вчинити дії з приховування та знищення іншої документації, яка підтверджує його протиправну діяльність.

Також підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час працює в Приморському відділі Бердянської окружної прокуратури Запорізької області, займаючи з 2016 року по 2021 рік посаду начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури, а відтак має сталі професійні та дружні зв`язки і вплив на прокурорів Приморського відділу Бердянської окружної прокуратури Запорізької області, будучи, зокрема, їхнім колишнім керівником, а також на інших осіб, в тому числі на співробітників відділення поліції № 2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, які можуть сприяти прийняттю потрібного ОСОБА_1 рішення, на виконання його домовленостей із ОСОБА_3 .

У зв`язку із зазначеним є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , використовуючи вказані зв`язки та осіб може знищити документи та речі, які мають значення для встановлення фактичних обставин у провадженні.

На підставі вказаного, слідчий суддя доходить висновку про доведеність стороною обвинувачення наявності та актуальності ризику знищення, переховування та спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження на час розгляду клопотання.

Також наявність у ОСОБА_1 сталих зв`язків у правоохоронних органах та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, дає підстави припускати, що ОСОБА_1 , використовуючи такі зв`язки та невстановлених на даний час осіб може вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Щодо ризику можливого вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, то слідчий суддя вважає цей ризик не доведеним. Прокурором не надано доказів для обґрунтування вказаного ризику, тому вказані доводи сторони обвинувачення є лише припущенням, які жодним чином не підтвердженні матеріалами справи, відтак слідчий суддя не бере до уваги вказаний ризик.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК. Запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному. Наявні наведені ризики є дійсними.

Суд вважає, що стан здоров`я підозрюваного не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, тому наявна необхідність в обранні саме такої міри запобіжного заходу. Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Згідно з положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд дійшов висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

При цьому суд не приймає до уваги доводи сторони захисту стосовно того, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, зокрема, дружину, малолітню дитину, а також батьків, які є пенсіонерами, та наявність у них захворювань, оскільки дані, що характеризують підозрюваного, не спростовують і не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Ці обставини існували і на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання сторони захисту щодо обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Так, у відповідності до п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового стану підозрюваного та членів його сім`ї, встановлених в судовому засіданні ризиків, погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908000 (дев`ятсот вісім тисяч) гривень. Ця сума є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

Визначений слідчим суддею розмір застави відповідає суспільній небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та з урахуванням суми неправомірної вигоди, яка могла бути ним отримана, є достатньою гарантією для запобігання настанню встановленим слідчим суддею ризикам. Саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62021080020000092 від 10.06.2021, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Медведєва К.І., погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Петренком Д.С., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62021080020000092 від 10.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, а саме з 15 год. 37 хв. 16 липня 2021 року до 15 год. 37 хв. 13 вересня 2021 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908000 (дев`ятсот вісім тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, р/р UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62021080020000092 від 10.06.2021, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 вересня 2021 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали слідчого судді проголошено 17 липня 2021 року о 18-00 годині.

Слідчий суддя Ю.О. Честнєйша