Вирок № 98379706, 16.07.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.07.2021

ЄУН № 937/1755/20

1-кп/937/638/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Честнєйшої Ю.О.,

за участю секретаря - Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12021080140000002 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, який має вищу освіту, працює електрогазозварником у ТОВ «Молочно-жировий комбінат «Південний», неодружений, має на утриманні малолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 02.02.2021 Мелітопольським міськрайонним судом за ч.1 ст.185 КК України до громадських робіт на строк 80 годин,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України,

за участю:

прокурора - Щербини О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У 2019 році ОСОБА_1 з метою незаконного виготовлення психотропних речовин без мети збуту, маючи умисел на організацію місця для незаконного виготовлення психотропних речовин, підшукав приміщення для незаконного виготовлення психотропних речовин - гараж № НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованому за адресою: АДРЕСА_2. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на організацію місця для незаконного виготовлення психотропних речовин, впродовж 2019 року, ОСОБА_1 , в невстановлений в ході досудового розслідування спосіб, придбав та підготував пристрої для виробництва психотропних речовин - хімічний лабораторний посуд, підготував фенілнітропропен (1-феніл-2-нітропропілен), розчин соляної кислоти, розчин сірчаної кислоти, які, згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-21/550-МРВ від 08 лютого 2021 року, є прекурсорами, які розмістив у приміщенні вказаного вище гаражу. Після цього, протягом 2019-2020 років, у приміщенні вищевказаного гаражу, ОСОБА_1 , за допомогою вищевказаного обладнання та прекурсорів, незаконно виготовив без мети збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 317 КК України як організація місця для незаконного виготовлення психотропних речовин.

Крім того, у 2019 році ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання прекурсорів, з метою незаконного виготовлення психотропних речовин без мети збуту, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, придбав фенілнітропропен (1-феніл-2-нітропропілен) масою 26,6433 г, що, згідно наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є особливо великим розміром, розчин соляної кислоти об`ємом 0,1863 л, розчин сірчаної кислоти, загальним об`ємом 0,505 л, які, згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-21/550-МРВ від 08 лютого 2021 року, які незаконно зберігав без мети збуту у приміщенні гаражу № НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованому за адресою: АДРЕСА_2, до моменту вилучення вказаних прекурсорів працівниками поліції в ході проведення огляду за вказаною вище адресою, о 14 годині 30 хвилин 31 грудня 2020 року.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 311 КК України як придбання та зберігання прекурсорів у особливо великих розмірах.

Крім того, згідно з висновком судової хімічної експертизи №СЕ-19/108-21/550-МРВ від 08 лютого 2021 року в складі нашарувань на внутрішніх поверхнях скляного хімічного холодильника, у приміщенні гаражу № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 виявлено психотропну речовину обіг якої обмежено амфетамін, а також прекурсор, обіг яких обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропен (1-феніл2-нітропропен).

Фенілнітропропен (1-феніл2-нітропропен), сірчана кислота, оцтова кислота, можуть бути використані на окремих стадіях кустарного виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну.

Таким чином, ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне виготовлення психотропних речовин без мети збуту, у приміщенні гаражу № НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованому за адресою: АДРЕСА_2, незаконно виготовив психотропну речовину - амфетамін, залишки якої було вилучено на хімічному посуді працівниками поліції в ході проведення огляду за вказаною вище адресою о 14 годині 30 хвилин 31 грудня 2020 року.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення психотропних речовин без мети збуту.

Крім того, наприкінці літа 2020 року, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, за невстановлених в ході слідства обставин, шляхом обривання гілки з верхівками рослини роду конопель, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, який переніс до приміщення гаражу № НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованому за адресою: АДРЕСА_2, де їх висушив, тим самим, незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого, згідно з висновком експерта №СЕ-19/108-21/698-МРВ від 16 січня 2021 року, склала 5,115 г, який ОСОБА_1 зберігав у приміщенні вищевказаного гаражу до 14 годин 30 хвилин 31 грудня 2020 року до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції в ході проведення огляду за даною адресою.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України, визнав повністю та пояснив, що в Інтернеті він знайшов сайт з рецептом наркотиків. На іншому сайті він придбав складові для його виготовлення. Все придбане приніс у гараж, який належить його матері. Він один раз спробував виготовити, однак у нього не вийшло, тому він покинув свої спроби і залишив усе в гаражі. Потім з`явився його товариш та сказав, що він щось не так зробив. Вони спробували удвох виготовити, але у них також не вийшло. Наркотик він хотів виготовити для власного вживання. Крім того, на смітнику поруч зі своїм будинком він знайшов коноплю, яку повісив у гаражі просто так, для краси, оскільки вона, на його думку, була непридатною для куріння. З 04.01.2021 він наркотики не вживає. У вчиненому дуже розкаюється та запевнив, що більше такого не повториться.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження суд, в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням постанови про визнання речовими доказами та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази в їхній сукупності, суд доходить висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю доведена.

При призначенні покарання, відповідно до ст.65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений скоїв кримінальні правопорушення, які відповідно до вимог ст. 12 КК України: за ч.1 ст. 309 КК України є кримінальним проступком, за ч.3 ст.311 КК України - є тяжким злочином, за ч.1 ст. 317 КК України - є нетяжким злочином.

Обвинувачений за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, раніше притягався до кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують покарання, судом в ході судового розгляду не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання підсудного, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 14.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним і достатнім для обвинуваченого ОСОБА_1 покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, є покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України, із застосування положень ст.70 КК України, у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України. Саме таке покарання, на переконання суду, буде відповідати вимогам ст.65 КК України за своїм видом та буде необхідним для досягнення його мети.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначає покарання за правилами, передбаченими в частина 1-3 статті 70 КК України, а саме: при сукупності злочинів суд, призначивши покарання /основне і додаткове/ за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього ж Кодексу.

Остаточне покарання ОСОБА_1 підлягає призначенню із застосуванням вимог ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 02.02.2021, яким останнього засуджено за ч.1 ст.185 КК України до громадських робіт на строк 80 годин, більш суворим за цим вироком, оскільки за даним вироком кримінальні правопорушення вчинені до постановлення попереднього вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 повністю відбув покарання за вироком від 02.02.2021, тому призначаючи покарання на підставі вимог ч.4 ст.70 КК України, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, необхідно зарахувати покарання, відбуте повністю за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України, відповідно до якої одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Крім того, вирішуючи питання щодо доцільності призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд має виходити з наявності чи відсутності у діях винного корисливого мотиву.

Згідно з ч.2 ст.59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 5 чи 6 ст. 12 КК України, якщо його вчинено з корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди..

Судом наявність у ОСОБА_1 корисливого мотиву при кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 311 КК України не встановлено, тому застосування у даному випадку додаткової міри покарання у виді конфіскації майна, яке передбачено санкцією цієї статті, є недоцільним.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експерта у загальному розмірі 5884 грн. 20 коп. у відповідності до наданих розрахунків.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч.3 ст.311 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років без конфіскації майна;

- за ч.1 ст.317 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без конфіскації майна.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.02.2021, більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна, зарахувавши у строк покарання повністю відбуте покарання, призначене за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.02.2021 у виді 80 годин громадських робіт, яким відповідає 10 днів позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України впродовж іспитового строку на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (р/р UA 048999980313080115000008479, Одержувач: ГУК у Зап.обл./ТГм.Запоріжжя/24060300, Код ЄРДПОУ 37941997, Назва Банку: Казначейство України (ел.адм.податк.)) витрати за проведення судового хімічних експертиз:

- № СЕ-19/108-21/550-МРВ від 08.02.2021 у розмірі 5230 (п`ять тисяч двісті тридцять) гривень 40 копійок;

- № СЕ-19/108-21/698-МРВ від 16.01.2021 у розмірі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- гілки з верхівки рослин зеленого кольору масою 35,664 г містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить - 5,115 г, які знаходяться у спеціального пакеті №1653772 та передані на зберігання в камеру зберігання Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції №871-293 - знищити;

- електрична піч, яку упаковано до полімерного мішку білого кольору; бюретки з прямим краном, які упаковано до картонного упакування; два респіратори, маску, які упаковано до картонної коробки; каністра з трубками, шлангами, яку упаковано до полімерного мішку білого кольору; картонний футляр з градусниками; хімічний кристалізатор, який упаковано до картонної коробки, речові докази передано на зберігання в камеру зберігання Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції №658-568 - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Ю.О. Честнєйша