Ухвала суду № 98379396, 09.11.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/24424/20

Провадження № 1-кс/760/7695/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Вишняк М.В., при секретарі Литвиненко Н.В., за участі: прокурора Кулініча Д.Ю., захисника Козира С.В. (доручення від 07.11.2020р. № 026-0008137 Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві для здійснення захисту особи, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2559/10 від 15.04.2004р.), підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у м. Києві Котенка А.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Жилою Є.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Комсомольське, Козятинського району, Вінницької області, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12020100170000439 від 07.11.2020р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12020100170000439 від 07.11.2020р., яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Підозрюваний доставлений під вартою до суду.

Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у м. Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 24.11.2017 року Апеляційним судом Вінницької області до позбавлення волі строком на 3 роки за ч. З ст. 185 КК України та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Козятинського міськрайонного суду від 17.02.2016 року призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 10 місяців, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 07.11.2020 року близько 16:00 год., знаходячись біля закладу швидкого харчування «БПШ», розташованого за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, буд. 2-а, помітив раніше незнайомого йому чоловіка, яким в подальшому виявився потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в той час стояв біля стола, що розміщений на терасі закладу швидкого харчування «БПШ», що розташований за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, буд. 2-а, та поряд з яким на столі лежав рюкзак чорного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_2 .

Підійшовши до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 почав з ним спілкуватися, та в подальшому, о 16:07 год. 07.11.2020 року, в той час, коли потерпілий ОСОБА_2 зайшов до закладу швидкого харчування «БПШ» та перестав контролювати свої речі, в ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення за рахунок майна потерпілого, яке могло знаходитись в рюкзаку.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи таємно для потерпілого, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що ОСОБА_2 не слідкує за своїм рюкзаком, підійшов до стола та лівою рукою взяв належний останньому рюкзак чорного кольору, який матеріальної цінності для ОСОБА_2 не становить, в середині якого знаходились: гольф білого кольору, футболка білого кольору, шкіряні рукавиці, шапка, штани чорного кольору, зарядний пристрій для мобільного телефону, губка для миття посуду, бинт, гральні карти, дезодорант «ВІ-ES», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, а також мобільний телефон марки «ZTE» модель Blade 20 Sman синього кольору ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 вартістю 3200 грн„ портативний зарядний пристрій «Yoobao» 30000 MAh вартістю 1180 грн.

Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди в розмірі 4380,00 грн.

07.11.2020р. о 16.20год. ОСОБА_1 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

08.11.2020р. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 185 КК України у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, та у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник Козир С.В. та підозрюваний ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження,які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризики переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу. Крім того, ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення аналогічного корисливого злочину, та знову підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, тому слідчий суддя вважає, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, прокурором не доведено та не надано обґрунтованих доказів слідчому судді про те, що підозрюваний ОСОБА_1 перешкоджав кримінальному провадженню, зокрема здійснював незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, його майновий та сімейний стан, а також ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 , ніде не працює та не зайнятий суспільно-корисною працею, немає постійного місця проживання в м. Києві, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, тому слідчий суддя вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеному ризику.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому вважає необхідним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу саме у сумі 15 000грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у м. Києві Котенка А.О. - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 30 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 07 листопада 2020 року 16.20год.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 16.20год. 06 грудня 2020 року.

Розмір застави визначити у сумі 15 000грн. (п`ятнадцять тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 08.01.2021р., включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 9.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: М.В. Вишняк