Ухвала суду № 98379394, 16.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/27600/20

Провадження № 1-кс/760/8500/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Вишняк М.В., при секретарі Литвиненко Н.В., за участі: прокурора Сурмієвич А.О., захисника Кривши Я.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 6254/10 від 06.10.2017р. та ордер), підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП в м. Києві Берника В.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Сурмієвич А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мозир, Гомельської області, Республіка Білорусь, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, має на утриманні доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12020100170000311 від 28.03.2020р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12020100170000311 від 28.03.2020р., яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.

Підозрюваний ОСОБА_1 доставлений до суду під вартою.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП в м. Києві, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово притягнутим до кримінальної відповідальності, а саме: 22.05.2020р. Васильківським ВП ГУ НП в Київській області повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. З ст. 185 КК України, 29.07.2020р. Рівненським ВП ГУ НП у Рівненській області повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 289 КК України, 19.08.2020р. Васильківським ВП ГУ НП в Київській області повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 289 КК України, належних для себе висновків не зробив та вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з невстановленими особами з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, під приводом отримання його в оренду. З цією метою ОСОБА_1 з невстановленими особами розробили злочинний план відповідно до якого невстановлена досудовим розслідуванням особа, 22.03.2020р., в мережі інтернет знайшла оголошення про здачу в оренду автомобілів. В подальшому, діючи відповідно до відведеної ролі, невстановлена досудовим розслідуванням особа написала повідомлення ОСОБА_3 , яка на підставі агентського договору № НОМЕР_1 мала право від імені власника ОСОБА_4 укладати договори оренди транспортного засобу засобу «TOYOTA RAV 4» д.н.з. НОМЕР_1 .

Так, невстановлена досудовим розслідуванням особа у месенджер «Телеграм» домовився про умови, оплату, місце та час укладання договору оренди транспортного засобу «TOYOTA RAV 4» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить гр. ОСОБА_4 , цього ж дня, за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому інформація щодо умов, місця, часу та оплати була передана іншій невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка в подальшому передала згідно відведеної ролі, ОСОБА_1 1300 доларів США, що станом на 22.03.2020 згідно з курсом НБУ становило 33360 гривень, в якості завдатку за оренду автомобіля та оплати послуг оренди, та повідомила, що останньому необхідно прибути за адресою: АДРЕСА_2 , до ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 22.03.2020р. о 18 год. ЗО хв. домовився про зустріч та в подальшому зустрівся з ОСОБА_3 за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, біля ресторану «Макдональдс» з метою отримання в оренду транспортного засобу. Створюючи хибне враження про добросовісність своїх намірів щодо отримання в тимчасове користування автомобіля марки «TOYOTA RAV 4» д.н.з. НОМЕР_1 , зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_3 , надав останній копію свого паспорту та ознайомившись з умовами договору оренди автомобіля №9990, з метою надання своїм діям ознак цивільно-правового характеру, підписав його та оплатив заставу та послуги оренди автомобіля в розмірі 1300 доларів США, що станом на 22.03.2020 згідно з курсом НБУ становило 33360 гривень. В подальшому, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 «TOYOTA RAV 4» д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 648311,60 гривень, ключі від вказаного транспортного засобу на ім`я ОСОБА_4 , з домовленістю про подальше його повернення.

В подальшому, ОСОБА_1 , розпорядився ним на власний розсуд, шляхом продажу у невстановлений досудовим розслідуванням час 23.03.2020 в м. Львів ОСОБА_5 .

15.12.2020р. о 13.49год. ОСОБА_1 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

02.12.2020р. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 289 КК України у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, та у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час судового розгляду прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник Кривша Я.А. та підозрюваний ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, протоколи допиту потерпілої ОСОБА_3 від 28.03.2020 року та від 01.09.2020; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_3 від 28.03.2020 року; висновок почеркознавчої експертизи №17-3/1130 від 14.07.2020; висновок автотоварознавчої експертизи №13-3/400 від 30.06.2020; протокол огляду відеозапису від 19.05.2020; протокол огляду відеозапису від 19.05.2020; протокол огляду відеозапису від 19.05.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 03.11.2020 року та інші матеріали кримінального провадження.

Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Так, в ході судового розгляду клопотання знайшов своє підтвердження ризики переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу. Крім того, ОСОБА_1 в рамках іншого кримінального провадження притягується до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних умисних злочинів, де був оголошений в розшук, тому слідчий суддя вважає, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, прокурором не доведено та не надано обґрунтованих доказів слідчому судді про те, що підозрюваний ОСОБА_1 перешкоджав кримінальному провадженню, зокрема здійснював незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочині, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а також те, що підозрюваному ОСОБА_1 в рамках іншого кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні аналогічних корисливих злочинів, в рамках якого він був оголошений в розшук, тому слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні було доведено, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі переховувався від органів досудового розслідування, чим перешкоджав кримінальному провадженню та, що йому було повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому вважає необхідним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у сумі 180 000грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП в м. Києві Берника В.В. - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 30 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 15 грудня 2020 року 13.49год.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 13.49год. 13 січня 2021 року.

Розмір застави визначити у сумі 180000грн. (сто вісімдесят тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 02 лютого 2021р., включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 9.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: М.В. Вишняк