Рішення № 983786, 17.09.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.09.07 р. Справа № 9/63

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ

до відповідача: Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ

про стягнення 3 827грн.23коп.

за зустрічним позовом: Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ

до відповідача: Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ

про визнання договору недійсним та відшкодування матеріальних збитків в сумі 4 914грн.00коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача (за первісним позовом): не з’явився;

від відповідача (за первісним позовом): не з’явився;

З 05.07.2007р. по 09.07.2007р. по справі згідно ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивач, Краматорський МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 3 827грн.23коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір від 01.05.2003р. з додатком до нього, протокол розбіжностей до договору, претензії, довідку №10/22688 від 19.12.2006р., ухвалу господарського суду Донецької області від 29.06.2006р. по справі №35/24-62, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 09.11.2006р. по справі №2-7389/06р.

Заявою №1/18585 від 14.09.2007р. позивач на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 3 575грн.23коп.

Відповідач надав суду відзив на позов №03ю-01/670 від 05.04.2007р., згідно якого позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач ввів в оману відповідача при посиланні на підставу укладення договору і тим самим заподіяв матеріальні збитки підприємству в розмірі 4 914грн.00коп.

20.03.2007р. відповідач на підставі ст.60 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою про визнання договору від 01.05.2003р. недійсним з моменту його укладення, як такий, що укладений під впливом оману та відшкодування понесених матеріальних збитків в сумі 4 914грн.00коп.

Ухвалою від 20.03.2007р. суд зустрічну позовну заяву Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ повернув без розгляду на підставі п.4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

10.04.2007р. Комунальне виробниче підприємство „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ знов звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою до позивача (за первісним позовом) про визнання договору від 01.05.2003р. недійсним з моменту його укладення, як такий, що укладений під впливом оману та відшкодування понесених матеріальних збитків в сумі 4 914грн.00коп.

Ухвалою від 10.04.2007р. суд прийняв зустрічну позовну заяву відповідача (за первісним позовом) та призначив її до розгляду.

Комунальне виробниче підприємство „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що згідно з протоколом розбіжностей до договору від 01.05.2003р. сума перерахувань за 1 місяць складає 550грн.00коп., а не 819грн.00коп., як вимагає позивач (за первісним позовом). Крім того, відповідач (за первісним позовом) зазначає, що при укладенні договору від 01.05.2003р. позивач (за первісним позовом) ввів в оману відповідача (за первісним позовом), у зв’язку з чим останньому завдано матеріальних збитків в розмірі 4 914грн.00коп.

Позивач за первісним позовом, вимоги зустрічного позову не визнає.

Суд розглядає за первісним позовом зменшені позовні вимоги.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали, зібрані по справі, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

01.05.2003р. між Краматорським МВ УМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ та Комунальним виробничим підприємством „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ був укладений договір на охорону громадського порядку на території м.Краматорська та КВП „Краматорська тепломережа” робітником міліції Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області, згідно якого Виконавець (позивач за первісним позовом) взяв на себе зобов’язання по здійсненню заходів по організації охорони громадського порядку на території м.Краматорська і КВП „Краматорська тепломережа” та об’єктах Замовника (відповідача за первісним позовом) за рахунок його коштів.

Пунктом 3.2. договору сторони передбачили обов’язок Замовника перераховувати кошти, які виділяються на утримання співробітника міліції на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 10-го числа кожного місяця згідно кошторису.

Відповідно до протоколу розбіжностей від 01.05.2003р. до договору оплата послуг співробітника міліції, який знаходиться в штаті Краматорського МВ УМВС України складає 550грн.00коп. за місяць.

Також у даному протоколі розбіжностей сторони передбачили строк дії даного договору – до 31.12.2003р. Зміни є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до Доповнення №1 до договору сторони пролонгували строк дії вказаного договору до 01.04.2004р. Зміни є невід’ємною частиною договору.

Краматорський МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ у своїх додаткових поясненнях до позову зазначає, що протоколом розбіжностей були внесені зміни до розрахунку-додатку до договору та виключено сплату за обмундирування – 170грн.00коп. та матеріальну допомогу – 46грн.00коп. Згідно Наказу Президента України від 31.08.2001р. №771 та №370 від 24.04.2003р. до рахунку була включена сплата надбавки за вислугу років в сумі 273грн.00коп.

Таким чином, позивач пояснив, що Комунальне виробниче підприємство „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ відповідно до договору від 01.05.2003р. повинно щомісячно сплачувати грошові кошти в сумі 819грн.00коп.

Як вбачається з матеріалів справи, співробітник міліції свої зобов’язання за договором виконував у період з травня 2003р. по 17 березня 2004р.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

За твердженням позивача (за первісним позовом), Комунальне виробниче підприємство „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ договірні зобов’язання по сплаті наданих послуг за період з травня 2003р. по жовтень 2003р. включно виконало належним чином в сумі 4 914грн.00коп. (з урахуванням щомісячної плати в розмірі 819грн.00коп.).

Свої зобов’язання по сплаті наданих послуг за період з листопада 2003р. по березень 2004р. відповідач (за первісним позовом) не виконав, у зв’язку з чим з його боку виникла заборгованість в сумі 3 575грн.23коп.

Позивач (за первісним позовом) неодноразово звертався до Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ з претензіями про сплату виниклого боргу, які були залишені останнім без задоволення, що й стало причиною звернення Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ до господарського суду.

Господарський суд зазначає, що відповідно до договору від 01.05.2003р. з протоколом розбіжностей до нього, сума сплати послуг робітника Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області за місяць складає 550грн.00коп.

Відповідач (за первісним позовом) проти даного факту відповідно до змісту зустрічної позовної заяви та пояснень, наданих у судовому засіданні - не заперечував.

Посилання Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ на те, що розмір щомісячної сплати послуг за вказаним договором було змінено згідно Додатку до даного договору судом не приймаються виходячи з наступного:

За приписом ч.1 ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Позивачем (за первісним позовом) не представлено суду доказів надіслання Комунальному виробничому підприємству „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ пропозиції щодо внесення змін до договору від 01.05.2003р. в частині зміни розміру щомісячної плати та досягнення згоди щодо внесення таких змін, на підставі чого суд робить висновок, що передбачена умовами протоколу розбіжностей до договору щомісячна сума оплати охоронних послуг в розмірі 550грн.00коп. є такою, що не змінювалась та підлягає застосуванню.

Крім того, представлений позивачем (за первісним позовом) Додаток до договору від 01.05.2003р., відповідно до якого щомісячна плата послуг становить 819грн.00коп. – всупереч положенням чинного законодавства обома сторонами не підписаний, печатками підприємств не засвідчений.

За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку, що вартість послуг охорони громадського порядку на території м.Краматорська та КВП „Краматорська тепломережа” робітником міліції Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області у період з травня по жовтень 2003р. включно повинна становити 3 300грн.00коп. (6 місяців х 550грн.00коп.)

Оскільки відповідачем (за первісним позовом) перераховано на рахунок Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ відповідно до виставлених рахунків за вказаний період грошові кошти в сумі 4 914грн.00коп., про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення, розмір зайво сплаченої суми за період з травня по жовтень 2003р. включно складає - 1 614грн.00коп. (4 914грн.00коп. – 3 300грн.00коп.).

Як вбачається з представлених сторонами по справі доказів, Краматорським МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ також було надано відповідачу (за первісним позовом) охоронні послуги за договором від 01.05.2003р. у період з листопада 2003р. по 17 березня 2004р. За твердженням позивача (за первісним позовом) вартість наданих послуг за цей період складає 3 575грн.23коп., яка залишається несплаченою Комунальним виробничим підприємством „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ до теперішнього часу.

Оскільки розмір щомісячної плати за договором від 01.05.2003р. не змінювався та становить 550грн.00коп., заборгованість відповідача (за первісним позовом) за вказаний період складає 2 501грн.61коп.

Відповідач, відповідно до доповнень до відзиву на позовну заяву не визнає дану суму, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності.

Суд приймає заперечення відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Як зазначалось вище, позивач нараховував суму боргу за період з листопада 2003р. по 17 березня 2004р.

Згідно до заяви про зменшення позовних вимог №1/18585 від 14.09.2007р., позивач просить суд поновити строки подачі позовної заяви, посилаючись на те, що він був задіяний в інших судових процесах (копії ухвали і рішення суду додані до матеріалів справи).

Зазначені причини пропущення строку позовної давності суд не вважає поважними, оскільки вони не є перешкодою для своєчасного подання позову. Інших причин пропущення строку позовної давності судом не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах строку позовної давності.

За розрахунком позивача сума оплати за березень 2004р. становить 299грн.38коп. (заробітна плата нарахована за 17 днів). Оскільки зазначена сума не перевищує суми, яка підлягає сплаті за вказаний місяць, суд вважає, що задоволенню підлягає сума боргу за березень 2004р. в розмірі 299грн.38коп.,

Відповідач за первісним позовом не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача заборгованості за договором від 01.05.2003р. в сумі 299грн.38коп., у зв`язку з чим суд робить висновок, що дана заборгованість не погашена до теперішнього часу.

Факт заборгованості відповідача в зазначеній сумі підтверджено матеріалами справи, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Як вже було зазначено вище, 20.03.2007р. Комунальне виробниче підприємство „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою про визнання договору від 01.05.2003р. недійсним з моменту його укладення, як такий, що укладений під впливом оману та відшкодування понесених матеріальних збитків в сумі 4 914грн.00коп.

Позивач просить визнати договор від 01.05.2003р. недійсним з моменту його укладення, як такий, що укладений під впливом оману, оскільки за твердженням позивача (за зустрічним позовом), при укладенні даного договору відповідач (за зустрічним позовом) ввів в оману позивача (за зустрічним позовом) щодо обставин, які мають істотне значення з підстав і мотивів на право укладання такого договору.

Господарський суд зазначає, що частиною 1 ст. 230 Цивільного кодексу України встановлено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Твердження позивача за зустрічним позовом, про те, що відповідач за зустрічним позовом ввів його в оману є безпідставним, з огляду на таке.

Позивач за зустрічним позовом є Замовником здійснення Виконавцем (відповідачем за зустрічним позовом) заходів по організації охорони громадського порядку на території м.Краматорська і КВП „Краматорська тепломережа” та об’єктах Замовника. Тому, вводити його в оману щодо обставин, які мають істотне значення з підстав і мотивів на право укладання такого договору у відповідача за зустрічним позовом не було ніякої можливості.

За приписом ч.2 ст.230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Доказів того, що відповідач (за зустрічним позовом) навмисно перешкоджав вчиненню правочину або замовчував існування суттєвих обставин, судом не встановлено.

На підставі вищенаведеного, суд вважає зустрічні позовні вимоги Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування своїх вимог стосовно відшкодування понесених матеріальних збитків позивач (за зустрічним позовом) посилається на те, що згідно з протоколом розбіжностей до договору від 01.05.2003р. сума перерахувань за 1 місяць складає 550грн.00коп., а не 819грн.00коп., як вимагає відповідач (за зустрічним позовом).

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень (ст.33 Господарського процесуального кодексу України).

Чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Таким чином, у розумінні ст.33 ГПК України, на позивачеві (за зустрічним позовом) лежить тягар доказування:

1) факту заподіяння йому збитків;

2) розмір зазнаних збитків;

3) причинно-наслідковий зв’язок між неправомірними діями відповідача та завданими збитками.

Як вже було встановлено судом, розмір щомісячної плати охоронних послуг за договором від 01.05.2003р. складає 550грн.00коп., що призвело до перерахування Комунальним виробничим підприємством „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ на рахунок відповідача (за зустрічним позовом) зайвої суми грошових коштів в розмірі 1 614грн.00коп. за період з травня по жовтень 2003р.

Враховуючи той факт, що Краматорським МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ було надано позивачу (за зустрічним позовом) послуги за договором від 01.05.2003р. у період з листопада 2003р. по 17 березня 2004р., заборгованість останнього перед відповідачем (за зустрічним позовом) з урахуванням зайво сплаченої суми грошових коштів, а також враховуючи сплив строку позовної давності на борг з листопада 2003р. по лютий 2004р., складає 299грн.38коп.

За вказаних обставин, з огляду на наявність заборгованості позивача (за зустрічним позовом) перед відповідачем (за зустрічним позовом) за договором від 01.05.2003р. в сумі 299грн.38коп., суд робить висновок, що Комунальним виробничим підприємством „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ не доведено факту, заподіяння останньому матеріальних збитків в зазначеному розмірі.

Крім того, позивачем (за зустрічним позовом) не доведено складу заподіяних збитків. Так, судом не встановлено ані вини відповідача (за зустрічним позовом) в заподіянні збитків в зазначеній сумі, ані причинно-наслідкового зв’язку між цими діями та шкідливими наслідками для позивача (за зустрічним позовом), у зв’язку з чим позовні вимоги Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати за первісним позовом підлягають розподілу між сторонами та за зустрічним позовом – віднесенню на позивача (за зустрічним позовом) в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 230, 254-257, 261, 267, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ до Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 3 575грн.23коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа” (за адресою: вул.Орджонікідзе, 2Б, м.Краматорськ Донецької області, 84300, р/р 26007980152 у Краматорській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334486, ЄДРПОУ 00131133) на користь Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області (за адресою: вул.Шкадінова, 25, м.Краматорськ Донецької області, 84333, р/р 35224003000142Банк УДК У М.Краматорську ГУ ГКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08671509) заборгованість в сумі 299грн.38коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 07грн.98коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 09грн.23коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині первісних позовних вимог Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ – відмовити.

Позивачу за первісним позовом видати довідку на повернення з державного бюджету України державного мита в сумі 03грн.00коп., сплаченого згідно квитанції №92/136 від 13.01.2007р., у зв’язку з внесенням державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

У зустрічному позові Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа”, м.Краматорськ до Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області, м.Краматорськ про визнання договору від 01.05.2003р. недійсним з моменту його укладення, як такий, що укладений під впливом оману та відшкодування понесених матеріальних збитків в сумі 4 914грн.00коп. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 17.09.2007р. оголошено повний текст рішення.

Суддя