Рішення № 98376903, 30.06.2021, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/891/21

Провадження № 2/648/526/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,

за участю: секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка Херсонської області в залі судових засідань № 4 Білозерського районного суду Херсонської областів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білозерська селищна рада Херсонської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 6 квітня 2021 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Білозерська селищна рада Херсонської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи позов тим, що йому на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . В зазначеному житловому будинку зареєстрований ОСОБА_2 - відповідач по справі, який з 2013 року за місцем реєстрації не проживає.

Просив визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщення, а саме будинком АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 10 лютого 2021 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивачка не прибула, однак спрямувала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала, не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив від відповідача не надходив.

За таких обставин, враховуючи згоду позивачки на заочний розгляд справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи зі слідуючого.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 25 березня 2021 року та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 249839886 сформований 25 березня 2021 року) ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Білозерської селищної ради Херсонської області за № 522 від 29 березня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований зокрема ОСОБА_2 (не родич) 30 травня 1997 (не родич), який фактично не проживає за зазначеною вище адресою з 2013 року.

Відповідно до акту обстеження від 29 березня 2021 року, який був складений уповноваженою на те комісією, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але з 2013 року за вказаною адресою фактично не проживають.

Частиною першою статті 383 ЦК України, визначено що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Відповідно до статті 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно статтей 319, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вказане положення закону визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб та будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Аналогічні правові позиції Верховного Суду України та Верховного Суду викладені в постановах від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16, 25.07.2018 року у справі №638/13030/13-ц та 14.08.2019 року у справі №702/101/18, які відповідно до статті 417 ЦПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Відповідно до статті 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки як встановлено судом відповідач, з 2013 року відсутній за місцем своєї реєстрації, інших домовленостей між сторонами щодо користування житловим будинком не було, підстав для збереження за відповідачем житлового приміщення, передбачених статтею 71 ЖК України, не встановлено, реєстрація відповідача у житловому будинку позивачки створює останній перешкоди у користуванні та розпорядженні належним їй майном.

Керуючись статтями 7-13, 81, 263, 265, 273, 280-284, 354, 355 Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 316, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, статтями 71, 72, 150 Житлового кодексу України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білозерська селищна рада Херсонської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням Перехідних положень ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Сокирко Л.М.