Рішення № 98376301, 16.07.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6233/20 провадження №2/489/820/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретар судового засідання Плаксіна В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської Ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом

встановив:

В грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати за ним право власності на житловий по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідно до договору купівлі-продажу від 27.12.1967, посвідченого Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою зареєстрованим за № 3-4390 ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 52/100 частки житлового будинку АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та за життя залишила на його ім`я заповіт, посвідчений 17.11.1998 Другою миколаївською державною нотаріальною конторою, відповідно до якого заповіла йому належну їй частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд.

Так як він постійно проживав і був зареєстрований разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини то відповідно до статті 1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину, як єдиний спадкоємець за заповітом. Але звернувшись до Другої миколаївської державної нотаріальної контори за оформленням спадщини 19.11.2020 отримав відмову у вчинені нотаріальної дії так як ним не надано доказів реєстрації разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та неможливістю визначити яке саме майно є власністю померлої особи, через виділення іншого співвласника в окрему адресу.

Посилаючись на наведені обставини та неможливість оформлення спадщини в досудовому порядку позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 09.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 24.06.2021, сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надав до суду письмову заяву в якій просив розгляд справи провести за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 розгляд справи просила здійснити за відсутності представника Миколаївської міської ради та прийняти рішення за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 у віці 72 роки, актовий запис № 2808.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 27.12.1967, зареєстрованого в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 була власником 52/100 частини житлового будинку та надвірних приміщень по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 17.11.1998 Другою миколаївською державною нотаріальною контрою, зареєстровано в реєстрі за №6-1806, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробила розпорядження на належну їй на праві власності частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 .

Факт родинних відносин між спадкодавцем та позивачем, як матір`ю та сином, підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Із дослідженої судом копії спадкової справи № 1/2010 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що і ній наявний заповіт на користь позивача та копія паспорту останнього, відповідно до якого позивач зареєстрований по АДРЕСА_3 .

Із наданої на запит державного нотаріуса відповіді Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 16.06.2020 вбачається, що в Реєстрі станом на 11.06.2020 відсутні відомості про реєстрацію місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , 1937 року народження, та зареєстрованих осіб з нею на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із спадкової справи також встановлено відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Із постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 19.11.2020 вбачається, що як на підставу неможливості оформлення спадкових прав на нерухоме майно позивача вказано на не підтвердження факту проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини з спадкодавцем та неможливості визначення частки спадкодавця в нерухомому майні, оскільки згідно рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.11.2008 № 2227 48/100 часток житлового будинку, які належать ОСОБА_4 виділено в окрему адресу по АДРЕСА_4 , тому право спільної часткової власності припинилося.

Факт проживання спадкодавця за адресою по АДРЕСА_1 позивач підтвердив копію будинкової книги, відповідно до якої ОСОБА_2 знята з реєстрації за вказаною адресою 28.07.2009 у зв`язку із смертю.

Крім того, із змісту заповіта вбачається. що на момент його складання ОСОБА_2 мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі реєстрації позивача.

Згідно відповіді Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.12.2020, наданого на адвокатський запит, архівна справа за адресою: АДРЕСА_1 не існує. Відповідно паперових носіїв інвентарної справи станом на 28.12.2012 ОСОБА_2 є власником 52/100 частин житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Таким чином, встановлені обставини та досліджені судом докази підтверджують факт проживання позивача з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а відтак відповідно до положень статті частини третьої статті 1268 ЦК України позивач вважається таким, що прийняв спадщину.

Щодо відмови в оформленні спадкових прав позивача через неможливість встановлення частки спадкодавця у майні

В матеріалах справи наявний витяг з рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.11.2008 № 2227 відповідно до якого 48/100 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , ка належить ОСОБА_4 надано нову адресу: АДРЕСА_4 .

Інформацією з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що право власності на житлового будинку по АДРЕСА_4 з 08.05.2018 зареєстровано за ОСОБА_5 , частка якої 1/1.

Таким чином, через виділення співвласника будинку по АДРЕСА_1 в іншу адресу та реєстрацією таким співвласником права власності на таке нерухоме майно як одноосібного власника, право спільної часткової власності вважається таким, що припинено. В свою чергу збереження реєстрації права власності за спадкодавцем на часку не дає можливості державному нотаріусу визначити частку спадкодавця.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положенням частини першої статті 1268 ЦПК України Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень частини другої статті 1220, частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини - дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою.

Разом із тим, згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

У відповідності до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За такого, враховуючи, що позивач спадщину прийняв фактично, так як на час її відкриття проживав разом з спадкодавцем, інші спадкоємці відсутні та те, що в позасудовому порядку позбавлений можливості реалізувати своє право на спадщину за заповітом, так як інший співвласник домоволодіння виділився в іншу адресу та змінив свою частку на одиницю, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ленінський районний суд м. Миколаєва або безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач – Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Повний текст судового рішення складено 16.07.2021.

Суддя І.В.Коваленко