Ухвала суду № 98371557, 05.07.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/261/19

Провадження № 2/643/2427/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Степанюк Д.Р.,

за участю:

представника відповідача – адвоката Рижкова І.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа – Харківська міська рада, про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань зі сплати коштів пайової участі, -

в с т а н о в и в:

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа – Харківська міська рада, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість, у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань зі сплати коштів пайової участі в розмірі 280 704,01 гривень, штрафу в розмірі 70 176,00 гривень, а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 5258,70 гривень.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.06.2020 вказану цивільну справу передано за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 січня 2021 року справу прийнято до провадження, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовної провадження, призначено проведення підготовчого засідання.

05 липня 2021 року в підготовчому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Рижковим І.П. заявлено клопотання про залишення позовної заяви Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа – Харківська міська рада, про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань зі сплати коштів пайової участі, без розгляду через повторну неявку позивача.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляду справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зробив висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 19 травня 2021 року у справі № 752/21845/19, за змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18 (провадження № 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17 (провадження № 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19 (провадження № 61-19688св20).

У вказаних справах Верховний Суд зробив висновок про застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, виходячи із комплексного аналізу норм процесуального права та з урахуванням положень статті 200 ЦПК України, а тому доводи касаційної скарги про відсутність відповідного висновку Верховного Суду у спірних правовідносинах є безпідставними.

З урахуванням зазначених норм права та з дотриманням релевантної судової практики Верховного Суду, суд апеляційної інстанції, встановивши, що у цій справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у спірних правовідносинах.

Таким чином, Верховний Суд робить висновок про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з дотриманням норм процесуального права, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування.

Доводи касаційної скарги про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 щодо можливості залишення позову без розгляду лише у судовому, а не підготовчому засіданні, колегія суддів відхиляє, оскільки аналіз змісту касаційної скарги свідчить про відсутність достатнього обґрунтування та мотивування необхідності відступлення від висновку щодо застосування вказаної норми права.

Крім того, як зазначалося вище, вказаний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, є сталим у практиці Верховного Суду.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

За вказаних обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо залишення позовної заяви позивача без розгляду.

Керуючись ст. ст. 197, 247, 257 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Рижкова Івана Петровича про залишення без розгляду позовної заяви Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа – Харківська міська рада, про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань зі сплати коштів пайової участі, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 12 липня 2021 року.

Суддя: Я.Ю. Семенова