
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/570/20
16 липня 2021 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Зберун К.Ф.
за участю:
позивача – не з`явився
представника позивача – не з`явився
відповідача – не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу №564/570/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області (с.Деражне Костопільського району Рівненської області, вул.Шевченка 49А) про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
В обґрунтування позовних вимог, вказує на те, що з 1980 року проживає у квартирі АДРЕСА_2 і є власником вказаної квартири. Поруч з належною позивачу квартирою розташована квартира АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з 2005 року позивач використовує квартиру АДРЕСА_3 у власних цілях, зберігає там свої речі та користується нею. Вказує, що квартира потребує догляду та ремонту, а у зв?язку з тим, що позивач відкрито та безперешкодно користується вказаною квартирою більше десяти років, то остання має намір її узаконити і відремонтувати, але не може цього зробити без рішення суду. Просить визнати право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_4 .
Позивач в судове засідання не з явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі
Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, подав до суду лист про визнання позову, не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить розглядати справу без участі відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
26.12.1996 року Костопільською міською радою народних депутатів видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4 .
Право власності на квартиру АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Костопільської міської ради 26.12.1996 року, про що зроблено запис в реєстровій книзі №1, номер запису 44-44.
Вказана обставина підтверджується листом Комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» №717 від 12.02.2020.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується повторно виданим виконавчим комітетом Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області 06.02.2020 свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 одна, що підтверджується довідкою Деражненської сільської ради №108 від 21.01.2020.
З листа Костопільської районної державної нотаріальної контори від 02.06.2020 №146/01-16 вбачається, що після померлої ОСОБА_2 заведена спадкова справа №224/2002, яка закінчена 21.02.2002.
Із спадкової справи №224 вбачається, що за життя, а саме 22.12.1990 ОСОБА_2 склала заповіт, за яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 , яка спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла, про що свідчить заява від 26.04.2002.
Крім того, 26.04.2002 державним нотаріусом Костопільської державної нотаріальної контори Дідовець А.Г. на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно померлої ОСОБА_2 , – грошові вклади в установі банку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, про що складено актовий запис №12 від 01.03.2006, що підтверджується листом Костопільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 02.09.2020 №2023/738-22.12-04-25 про надання інформації.
З Інформаційної довідки №65452184 виданої 06.07.2021 вбачається, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 113993917 від 14.02.2018, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1485491956234, номер запису про право власності 24833728, дата державної реєстрації 12.02.2018, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень – індексний номер 39676303 від 14.02.2018.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно приписів ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
У відповідності до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).
У даному випадку володіння позивача є добросовісним, оскільки при заволодінні у 2005 році вказаним чужим майном позивач не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Документи на вказану квартиру позивачу не передавали. Позивач, з урахуванням того, що останній хто у квартирі проживав була ОСОБА_2 , не знав про відсутність у нього підстав для набуття права власності, добросовісно заволодів даним майном.
Володіння позивача даним майном було і є відкритим, оскільки ОСОБА_1 ніколи не приховувала факт знаходження майна у її володінні. Дана обставина була зумовлена також такими об`єктивними чинниками, як необхідність збереження даного майна, вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна, недопущення його руйнування.
Володіння позивача даним майном є безперервним, оскільки воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності (2005 рік – березень 2019 року), що підтверджується доданими до позову доказами.
У вищевказаній Постанові Пленуму зазначається про те, що враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).
Дане домоволодіння фактично належить на праві власності ОСОБА_2 , яка померла у 2000 році.
Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю у даному випадку є Деражненська сільська рада, на території якої знаходиться квартира АДРЕСА_4 , яка може бути визнана відумерлою спадщиною та перейти у власність територіальної громади, а тому, з урахуванням викладеного, позов правомірно пред`явлено саме до вказаної юридичної особи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Деражненської сільської ради Костопільського району Рівненської області (с.Деражне Костопільського району Рівненської області, вул.Шевченка 49А) про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )за набувальною давністю право власності на квартиру АДРЕСА_4 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.
У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення – 16.07.2021
СуддяВ. В. Левчук
Судове рішення № 98370938, Костопільський районний суд Рівненської області було прийнято 16.07.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 564/570/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: