Ухвала суду № 98370296, 15.01.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/106/21

Провадження №2/405/15/21

У Х В А Л А

15 січня 2021 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Кіровоградське обласне відділення Української нотаріальної палати про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом, в якому (позові) просить визначити їй ( ОСОБА_1 ) додатковий строк, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, позовна заява, яка є заявою по суті справи, повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, заявляючи вимогу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач в позові зазначила, що пропустила визначений законом строк через стан здоров`я, оскільки дуже хворіла, при цьому, будь-яких доказів на підтвердження поважності причини пропуску відповідного строку до позовної заяви не надала, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України

Крім того, відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, судом слід перевіряти наявність у матеріалах обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В свою чергу, звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач не зазначає до якого саме нотаріуса вона зверталася із заявою про прийняття спадщини та не надає відповідні докази відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, з підстав пропуску строку для прийняття спадщини.

Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п. 3 Розділу 11 Інструкції з діловодства у місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСА України 20.08.2019 № 814, копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати. У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

Крім того, п. 6 Розділу 11 Інструкції встановлено, що копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена шляхом: виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Якщо копія складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на три проколи, а на зворотному боці останнього аркуша скріплена підписом відповідальної особи апарату суду, засвідчена відбитком печатки суду, із відміткою "Всього в копії _____ арк.", посади та ПІБ відповідальної особи апарату суду. Допускається засвідчувати копії документів поаркушно (п. 10 Розділу 11 Інструкції).

Поряд з цим, позивачем до позовної заяви долучено заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда № 405/792/13-ц, роздруковане з Єдиного державного реєстру судових рішень, що позбавляє суд можливості ідентифікувати сторін у справі. Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати зазначене рішення, засвідчене відповідно до встановлених вимог.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Встановлено, що позовна заява подана позивачем з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: не сплачено судовий збір, при цьому, встановлено, що позивач пред`явила позов до суду, який містить позовну вимогу немайнового характеру – визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 4, підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 2270 грн. 00 коп.

З огляду на зазначене вище, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп. (ставка судового збору для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2021 року, який становить 2270 грн.), надавши суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

При цьому, звертаючись до суду з зазначеною позовної заявою, позивач ОСОБА_1 посилається на п.10 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу для звільнення її від сплати судового збору.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в свою чергу, позивачем не надано доказів на підтвердження у неї зазначеного статусу.

Поряд з цим, позивачем до позовної заяви додано документи, за якими їй (позивачу) встановлено ІІІ-тю групу інвалідності, в той же час, відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп.

Крім того, судом відзначається, що відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також, відзначається, що відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір» саме зазначений Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від оплати та повернення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України та ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, як роз`яснив в п.29 постанови "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року №10 Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, - відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому, відзначається, що позивачем ОСОБА_1 не наведено доводи та не надано жодного доказу, який би об`єктивно підтверджував її (позивача) майновий стан та скрутне матеріальне становище на час звернення останньої з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, який (майновий стан) перешкоджає сплаті позивачем судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі, окрім того, відповідно до ст. 133 ЦПК України судовий збір не входить до переліку судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, та відповідно, його розмір, порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються спеціальним законом, а саме: Законом України «Про судовий збір», більш того, посилання позивача ОСОБА_1 на п. 10 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не приймається судом до уваги, оскільки заявником не надано доказів, які б підтверджували, що остання є особою віднесеною до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що, в свою чергу, свідчить про відсутність передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що даний позов подано без додержання вимог, викладених в ст. ст. 175, 177 ЦПК України, то відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України він підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 177, ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Кіровоградське обласне відділення Української нотаріальної палати про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а також: сплатити судовий збір в розмірі 908, 00 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Поділ.р-н/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA238999980313161206000011566, Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ленінський районний суд м. Кіровограда (назва суду, де розглядається справа), надавши оригінал квитанції про сплату судового збору.

В разу невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова