Рішення № 98368948, 15.07.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4354/19

Номер провадження 2/213/26/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

15 липня 2021 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Нестеренка О.М.,

секретар судового засідання – Шрам В.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Четверта криворізька державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою і просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 від 17.05.2019 року, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбіда Є.М., номер в реєстрі 711.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01 жовтня 2018 року його батьком ОСОБА_3 був складений заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Вирішальненської сільської ради Лохвицького району Полтавської області Моловічко Л.М. та зареєстровано в реєстрі за №140. Відповідно до зазначеного заповіту, ОСОБА_3 на випадок смерті заповів своїй онуці (доньці позивача) ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,76 га, кадастровий номер 532328220:00:005:0032, державний акт на право власності на земельну ділянку площею Серія ПЛ №111003, розташовану на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області; земельну ділянку площею 3,47 га, кадастровий номер 53226834:00:004:0071, державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯГ №689672, розташовану на території Корсунівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

Наприкінці грудня 2018 року - початку січня 2019 року батько захворів на онкозахворювання, після чого 18.02.2019 та 04.03.2019 він отримав оперативне лікування в умовах стаціонару. З 14.01.2019 по 10.05.2019 знаходився на лікарняному та спостерігався лікарем терапевтом. 10.05.2019 висновком МСЕК визнаний інвалідом І А групи.

З вересня-жовтня 2018 року ОСОБА_3 проживав з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою 26.01.2019 зареєстрував шлюб, після реєстрації якого ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача ОСОБА_3 помер, організацією поховання займався позивач самостійно. В день поховання ОСОБА_2 передала йому документи на належні батькові земельні ділянки та повідомила, що перед смертю ОСОБА_3 було складено новий заповіт, змісту якого вона не знає.

Спадкову справу після смерті батька було заведено у Четвертій криворізькій державній нотаріальній конторі, куди позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини та дізнався про заповіт від 17 травня 2019 року, який посвідчено приватним нотаріусом Кульбіда Є.М., відповідно до якого все своє майно ОСОБА_3 залишив дружині ОСОБА_2 .

Вважає цей заповіт недійсним, оскільки його складення відбулось через сім днів після визнання батька інвалідом І А групи та за 11 днів до своєї смерті. Зазначив, що після проведеного оперативного лікування ОСОБА_3 отримував сильні знеболювальні препарати, які лікарі призначають пацієнтам з онкологічними захворюваннями для полегшення їхнього стану, і які можуть впливати на стан свідомості хворого, його здатність до орієнтації, спілкування, контролю поведінки, а тому ОСОБА_3 на час складання заповіту не був у ясній свідомості та не у повній мірі розумів значення всіх дій, заповідаючи все своє майно ОСОБА_2 , від якої повністю залежав через свій стан здоров`я.

Ухвалою від 26 листопада 2019 року відкрито провадження у справі.

17 січня 2020 року справу прийнято в провадження суддею Нестеренком О.М.

Ухвалами суду від 12.02.2020 року, 27.07.2020 року та 02.12.2020 року за клопотанням представника позивача судом було витребувано із медичних установ та нотаріальної контори докази у справі.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року по справі було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено.

Після надходження висновку експерта, ухвалою від 26.03.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 14 червня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 липня 2021 року.

Відповідачка неодноразово викликалась до суду, але в судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, відзив на позов не надала. Відповідно до ст.128 ЦПК України порядок її виклику в судове засідання дотримано.

Представник третьої особи, – Четвертої криворізької державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, будь – яких пояснень щодо позовних вимог не надав.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи представник позивача в судове засідання не з`явилась, надіслала клопотання про розгляд справи без її участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, в тому числі - відповідача, на підставі наявних у справі доказів, та ухвалив про заочний розгляд відповідно до ст.ст.280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем у витребувані судом докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого Корсунівською сільрадою Лохвицького району Полтавської області 08 травня 1982 року, позивач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 /а.с.17, том 1/.

01 жовтня 2018 року ОСОБА_3 був складений заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Вирішальненської сільської ради Лохвицького району Полтавської області Моловічко Л.М. та зареєстрований в реєстрі за №140, відповідно до якого ОСОБА_3 на випадок смерті заповів внучці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , земельні ділянки: площею 3,76 га, кадастровий номер 532328220:00:005:0032, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ПЛ №111003, розташовану на території Зубівської сільської ради Миргородського району Полтавської області; та площею 3,47 га, кадастровий номер 53226834:00:004:0071 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯГ №689672, розташовану на території Корсунівської сільської ради Лохвицького району, Полтавської області /а.с.18, том 1/.

Встановлено, що 26.01.2019 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 від 26.01.2019 /а.с.28, том 1/.

З медичної картки ОСОБА_3 видно, що він хворів на онкологічні захворювання /а.с.20-24, том 1/.

Згідно з інформацією, наданою на ухвали суду від медичних установ, спадкодавець ОСОБА_3 18.02.2019 та 04.03.2019 отримував оперативне лікування в умовах стаціонару Криворізького онкодиспансеру. Лікувався стаціонарно та амбулаторно, отримував лікування відповідно до стандартів, у тому числі адекватне знеболення, спостерігався лікарем терапевтом в умовах амбулаторії, перебував безперервно з 14.01.2019 по 10.05.2019 на листку непрацездатності. 10.05.2019 визнаний МСЕК інвалідом ІА групи.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 28.05.2019 Серія НОМЕР_3 , виданого Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.19, том 1/.

З довідки від 22.08.2019 № 744, виданої Зубівською сільською радою Миргородського району Полтавської області, вбачається, що ОСОБА_1 займався організацією похорону батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Поховання здійснено за рахунок ОСОБА_1 /а.с.29, том1/.

28.05.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової О.О. про прийняття спадкового майна, яке залишилось після смерті батька./а.с.30, том 1/.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру спадкову справу після смерті спадкодавця ОСОБА_3 заведено 31.07.2019 Четвертою криворізькою державною нотаріальною контрою за заявою ОСОБА_1 /а.с.32, т.1/. Згідно з матеріалами наданої на ухвалу суду спадкової справи /а.с.74-116, том 1/, ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті батька від свого імені за законом та від імені малолітньої ОСОБА_4 – за заповітом від 01.10.2018.

Водночас, встановлено, що матеріали спадкової справи містять заповіт від 17.05.2019, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбідою Є.М., відповідно до якого ОСОБА_3 все своє майно, в тому числі і належні йому частки земельних ділянок, заповів ОСОБА_2 , 1976 року народження, тобто дружині.

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Главою 85 ЦК України визначено правила, які встановлюють, хто може складати заповіт, ким він має бути посвідчений, яким чином оголошений та виконаний. Тільки при дотриманні всіх положень Закону можливе спадкування за заповітом.

Відповідно до ст.202 ЦК України заповіт можна віднести до односторонніх правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (якщо це заповіт подружжя).

Глава 16 ЦК України встановлює поняття правочинів, підстави визнання їх недійсними та правові наслідки їх вчинення - і це загальні норми права. Проте, ст.1257 ЦК України містить норми щодо недійсності заповіту, які є спеціальними нормами і унеможливлюють застосування загальних норм для визнання недійсності правочинів (ст.215 ЦК України).

За позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч.2 ст.1257 ЦК України), тобто якщо документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погроз насильства, якщо оформлення його було вимушеним, написаним під час небезпечної для життя хвороби або внаслідок важких обставин, тоді цей заповіт буде визнано недійсним.

Разом з тим, згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 70 від 08.02.2021 року ОСОБА_7 на момент складання заповіту від 17.05.2019 року виявляв психічний розлад у вигляді астенічного синдрому соматогенно обумовленого (внаслідок раку середньої третини стравоходу) (Е06.8), з урахуванням його фізичного здоров`я та здійснюваної медикаментозної терапії у той час, за своїм психічним станом усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, з оглядом на наявну тоді у нього соматичну патологію онкологічного характеру та здійснюване медикаментозне лікування, за своїм фізичним станом міг правильно сприймати факти, що мають значення для укладення заповіту, за станом свого здоров`я міг читати, писати, підписувати документи, чути та розуміти прочитаний вголос текст.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам, відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом(частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема, недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК України є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Отже, суд вважає, що доводи позивача про те, що ОСОБА_3 під час складання заповіту 17 травня 2019 року не був у ясній свідомості та не у повній мірі розумів значення своїх дій, заповідаючи все майно відповідачці, від якої залежав через стан здоров`я в повному обсязі, спростовано висновком судово-психіатричного експерта № 70 від 08.02.2021.

При цьому суд враховує, що позивачем та представником позивача не надано достатніх та переконливих доказів на підтвердження факту, що оскаржуваний заповіт від 17.05.2019 року не відповідав волі спадкодавця в розумінні ч.1 ст.1257 ЦК України. Досліджені докази в своїй сукупності не свідчать про порушення з боку Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Кульбіди Є.М. при посвідчені оскаржуваного заповіту та не можуть бути окремою підставою для визнання заповіту недійсним, оскільки не доводять невідповідність заповіту волі спадкодавця.

Таким чином, суд вважає, у задоволенні позовних вимог щодо визнання заповіту спадкодавця від 17.05.2019 недійсним, слід відмовити.

Відповідно до статі 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1233, 1234, 1257 ЦК України ст.ст.4, 11, 12, 13, 81, 141, 228, 229, 258, 260, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Четверта криворізька державна нотаріальна контора, про визнання заповіту ОСОБА_3 від 17 травня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 711, посвідченого 17.05.2019 року Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбіда Євгенієм Михайловичем, недійсним - відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 : зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована: АДРЕСА_3 ; проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: Четверта криворізька державна нотаріальна контора - вул. Дніпровське шосе, 16, м. Кривий Ріг, 50086.

Вступну та резолютивну частину рішення підписано без проголошення 15.07.2021.

Повне рішення складено 16.07.2021.

Суддя О.М. Нестеренко