Ухвала суду № 98365026, 16.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про забезпечення позову

16 липня 2021 року Справа № 580/4220/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву заступника керівника Черкаської окружної прокуратури про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до приватного підприємства “Надія” про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі – позивач), в якому просить зобов`язати приватне підприємство “Надія” (далі – відповідач) протягом місяця з часу набрання рішенням суду законної сили укласти з позивачем охоронний договір на об`єкт культурної спадщини – “Житловий будинок пристава ОСОБА_1 (особняк Вацлава Кринського)” по АДРЕСА_1 на умовах і порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Ухвалою суду від 29.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) правилами спрощеного позовного провадження.

14.07.2021 заступник керівника Черкаської окружної прокуратури подав суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на пошкодження, руйнування або знищення об`єкту культурної спадщини – “Житловий будинок пристава ОСОБА_1 (особняк АДРЕСА_1 (далі – заява).

Заява мотивована тим, що у засобах масової інформації розміщено ряд публікацій щодо руйнування вищевказаного об`єкту культурної спадщини. Також, 12.07.2021 слідчим Черкаського районного управління поліції проведено огляд місця події та виявлено пошкодження у вигляді відсутності стін будівлі під вікнами. У зв`язку з цим, зазначено, що під впливом атмосферних явищ будівля буде зруйнована до втрати автентичності.

Вказане ускладнить збереження об`єкту культурної спадщини, що є метою укладення охоронного договору та предметом регулювання правового режиму утримання та використання культурних пам`яток відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини.

У зв`язку із цим, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури просить застосувати вищевказані заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи

Тому суд вирішив розглянути заяву без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, суд зазначає таке.

Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 28 січня 2021 року у справі №ЗД/460/11/20 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Суд врахував, що предметом позову у справі, що розглядається, є зобов`язання приватного підприємства “Надія” протягом місяця з часу набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини – “Житловий будинок пристава ОСОБА_1 (особняк АДРЕСА_1 , власником якого є ПП “Надія”.

Суд встановив, що вказаний об`єкт культурної спадщини наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 26.03.2021 №228 занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за видом пам`ятки архітектури та категорією місцевого значення.

Так, правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України від 8 червня 2000 року №1805-III “Про охорону культурної спадщини” (далі – Закон №1805-III).

Ст.1 Закону №1805-III визначено такі поняття:

- об`єкт культурної спадщини – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- охорона культурної спадщини – система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №1805-III пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

На підставі ч.1 ст.24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Частиною 1 ст.23 Закону №1805-III передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.23 Закону №1805-III при передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що власник об`єкту культурної спадщини зобов`язаний утримувати її в належному стані, захищати від пошкодження, руйнування або знищення.

З протоколу огляду місця події від 12.04.2021, складного слідчим Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області Саєнко А.В. суд встановив, що на території за адресою: АДРЕСА_1 , розташована одноповерхова будівля білого кольору, старого типу, дах сірий шиферний. Ліва сторона будівлі в ряд має 5 вікон (через 2 метри одне від одного), під якими виявлено пошкодження у вигляді відсутності стінок (відокремлені цегли).

До вказаного протоколу огляду долучено 6 фототаблиць, які підтверджують зазначений у протоколі опис стану будівлі.

Суд також врахував, що інформація про пошкодження вказаного вище об`єкту культурної спадщини по АДРЕСА_1 з відповідними знімками будівлі 12.07.2021 опублікована у мережі інтернет на сторінках засобів масової інформації: “ПРОЧЕРК.інфо”, “Zmi.ck.ua”, “ПРО ВСЕ.ck.ua”.

При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06 червня 2008 року №2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Зважаючи на наведені норми законодавства та вищевикладені факти руйнування об`єкту культурної спадщини, суд погоджується з доводами заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити його збереження, що є метою укладення охоронного договору та предметом регулювання правового режиму утримання та використання культурних пам`яток відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі “Пантелеєнко проти України” зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Частинами 4-6 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ній суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд вважає що наявні підстави для забезпечення позову в даній адміністративній справі, шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на пошкодження, руйнування або знищення об`єкту культурної спадщини – “Житловий будинок пристава ОСОБА_1 (особняк АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що наведений спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду даної справи по суті.

Водночас, вимога заступника керівника Черкаської окружної прокуратури щодо заборони вчиняти вказані дії будь-яким іншим особам є необґрунтованою, оскільки направлена на невизначене коло осіб, що не є власниками вказаного вище нерухомого об`єкту та учасниками спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд вважає заяву керівника Черкаської окружної прокуратури про забезпечення позиву такою, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву керівника Черкаської окружної прокуратури про забезпечення позову – задовольнити частково.

Заборонити приватному підприємству “Надія” (18002, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, буд.27, код ЄДРПОУ 21356758) вчиняти будь-які дії, спрямовані на пошкодження, руйнування або знищення об`єкту культурної спадщини – “Житловий будинок пристава ОСОБА_1 (особняк АДРЕСА_1 – до набрання законної сили судовим рішенням у справі №580/4220/21.

У задоволенні іншої частини зави відмовити.

2. Ухвала діє до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження.

4. Копії ухвали надіслати для виконання особам, які беруть участь у справі.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя О.А. Рідзель