Ухвала суду № 98364665, 16.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

16 липня 2021 року № 520/10/20

Суддя харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі 520/10/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Військова частина А0501 (м. Чугуїв, вул. Горішного, ЄДРПОУ 24976272), Штаб Сухопутних військ Збройних Силу України (військова частина А 0105) (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська,19, ЄДРПОУ 22991037) до Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (61115, м.Харків, вул. Косарєва, 7, код ЄДРПОУ 09877762), третя особа Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (м.Харків, вул. Коцарська,56, ЄДРПОУ 08166355) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

установив

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить суд:

1.визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо його відсторонення від здійснення дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому бездіяльністю, яку відповідач вчинив при порушенні позивачем у відповідності до Порядку добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, питання щодо укладення контракту строком на п`ять років на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: “начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501” за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.18 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

2. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 17.01.2018 №3/15, наданим у відповідь на заяву позивача від 02.01.2018 за вх. №3, щодо відмови відповідача, на підставі начебто того, що позивач не був військовозобов`язаним і був виключений з військового обліку у 2013 році, від здійснення дій щодо оформлення документів для прийняття позивача на військову службу за контрактом через визначення відповідачем таких дій начебто неможливими, тобто - визначення відповідачем неможливими дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому даним рішенням відповідача, при порушенні позивачем питання щодо укладення контракту строком на п`ять років на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: “начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501” за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

3. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 01.02.2018 №3/193, наданим у відповідь на заяву позивача від 26.01.2018 за вх. №259, в якій було обґрунтовано відсутність законних перешкод для укладення позивачем контракту на військову службу, незаконність відмови позивачу у наданні відповідачем направлення на медичний огляд військо-лікарською комісією Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності до військової служби позивача на той час, на підставі начебто думки відповідача, що позивач не був військовозобов`язаним і був виключений з військового обліку у 2013 році, тобто, відмови відповідачем у здійсненні дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому даним рішенням відповідача, при порушенні позивачем питання щодо укладення контракту строком на п`ять років на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: “начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501” за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

4. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 02.02.2018 №3/194, наданим у відповідь на заяву позивача від 29.01.2018 за вх. №288, в якій було обґрунтовано відсутність законних перешкод для укладення позивачем контракту на військову службу, незаконність повторної відмови позивачу у наданні відповідачем направлення на медичний огляд військо-лікарською комісією Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності до військової служби позивача на той час, оформлення документів для прийняття позивача на військову службу за контрактом через визначення відповідачем таких дій такими, що начебто суперечать нормам п. 1.4 глави 1 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, на підставі начебто думки відповідача, що позивач не був військовозобов`язаним і був виключений з військового обліку у 2013 році, тобто, відмови відповідачем у здійсненні дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому даним рішенням відповідача, при порушенні позивачем питання щодо укладення контракту строком на п`ять років на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: “начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501” за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

5. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 06.02.2018 №Ю/204, що був наданий у відповідь на запит позивача на інформацію від 30.01.2018 за вх. №306 щодо відмови відповідача у наданні інформації позивачу про певний встановлений порядок укладення контракту на військову службу у випадку позивача, а також визнати даний лист (відповідь на запит на інформацію) таким, що містить неточну та неповну інформацію, таким, яким було навмисно приховано відповідачем встановлений Порядок добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому даним рішенням відповідача, приховуванням відповідачем запитуваної позивачем інформації;

6. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 10.04.2018 №3/643, наданим у відповідь на заяву позивача від 05.04.2018 за вх. №1304, в якій було обґрунтовано відсутність законних перешкод для укладення позивачем контракту на військову службу, незаконність відмови відповідача у здійсненні дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну йому даним рішенням відповідача та припиненням відповідачем листування з позивачем з питання можливості укладення позивачем контракту строком на п`ять років на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: “начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501” за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

7. визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо відсторонення ним від здійснення дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), яку відповідач вчинив при порушенні позивачем у відповідності до Порядку добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України питання укладення позивачем контракту на військову службу у військовій частині А0105 на посаду: “офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України” за клопотанням командування військової частини А0105 від 30.07.2018 №116/9/КЦ/5014 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду, а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну цією бездіяльністю відповідача;

8. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 16.08.2019 №3/1942, наданим у відповідь на клопотання командування військової частини А0105 від 30.07.2018 №116/9/КЦ/5014 про порушення питання про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на посаду: “офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України”, щодо відмови відповідача від здійснення дій щодо оформлення документів для прийняття позивача на військову службу за контрактом через визнання таких дій начебто неможливими, тобто, відмови відповідача від здійснення дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), на підставі начебто думки відповідача про те, що позивач не був військовозобов`язаним і був виключений з військового обліку у 2013 році, а також визнати незаконним та протиправним клопотання відповідача, що також викладено у цьому листі, щодо скасування клопотання командування військової частини А0105 від 30.07.2018 №116/9/ КЦ/5014, а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну цім рішенням відповідача;

9.визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача щодо відсторонення ним від здійснення дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), яку відповідач вчинив при порушенні позивачем питання щодо укладення контракту на військову службу за заявою позивача до відповідача від 12.12.2019 за вх. №10089 щодо прийняття позивача на військову службу за контрактом, а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну цією бездіяльністю відповідача;

10. визнати незаконним та протиправним рішення відповідача, що викладено у його листі від 27.12.2019 №3/3405 стосовно відмови відповідача від виконання дій, передбачених Порядком добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду), що був надісланий відповідачем позивачу у відповідь на заяву позивача 12.12.2019 за вх. №10089 стосовно порушення позивачем питання про прийняття його на військову службу за контрактом, а також відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну цім рішенням відповідача;

11.зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 12.12.2019 за вх. №10089 щодо прийняття позивача на військову службу за контрактом у відповідності до Порядку добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду) та у відповідності до Закону України “Про звернення громадян”;

12. зобов`язати відповідача утримуватись від порушення встановленого Порядку добору та прийняття громадян на військову службу за контрактом, що встановлений Міністерством оборони України, а також: Конституцією України; Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу"; Положенням про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389; Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402; Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 № 322/2/2180 дск “Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення”, іншими нормативно-правовими (розпорядчими) документами (які не відомі на цей час ані позивачу ані суду) при порушенні питань щодо укладення позивачем контракту на військову службу;

13.зобов`язати відповідача утримуватись від порушення встановленого законодавством України порядку розгляду звернень позивача;

14.стягнути з відповідача кошти в розмірі 576 мінімальних заробітних плат (далі - МЗП) у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у протиправному та незаконному обмеженні позивачем конституційних прав позивача на рівноправність та на працю при порушенні позивачем питання щодо укладення ним контракту на військову службу строком на п`ять років у військовій частині А0501 на посаду:“начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501” за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду, а також при порушенні позивачем питання щодо укладення ним контракту на військову службу у військовій частині А0105 на посаду: “офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України” за клопотанням командування військової частини А0105 від 30.07.2018 №116/9/КЦ/5014 про прийняття на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду, а також при порушенні питання щодо укладення позивачем контракту на військову службу за заявою позивача до відповідача від 12.12.2019 за вх. №10089;

15.стягнути з відповідача кошти в розмірі 144 МЗП у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю при порушенні питання щодо укладення контракту на військову службу строком на п`ять років у військовій частині А0501 на посаду: “начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501” за клопотанням командування військової частини А0501 від 28.12.2017 №8/1519 та за заявою позивача до відповідача від 02.01.2018 за вх. №3 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

16. стягнути з відповідача кошти в розмірі 144 МЗП у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу наданням відповідачем неповної і неточної інформації, а також навмисного приховування відповідачем інформації, що запитувалась позивачем у вигляді надання відповідачем позивачу листа від 06.02.2018 №Ю/204 у відповідь на запит на інформацію від 30.01.18 за вх. №307 щодо повідомлення певного встановленого порядку укладення контракту на військову службу;

17. стягнути з відповідача коштів в сумі 1207200,00 грн. на відшкодування суми компенсації за упущену вигоду за неукладений позивачем контракт строком на п`ять років на військову службу на посаду: “начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501”;

18. стягнути з відповідача кошти в розмірі 144 МЗП у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправним рішенням, діями та бездіяльністю при порушенні питання щодо укладення позивачем контракту на військову службу у військовій частині А0105 на посаду: “офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України” за клопотанням командування військової частини А0105 від 30.07.2018 №116/9/КЦ/5014 про прийняття позивача на військову службу за контрактом до цієї військової частини на зазначену посаду;

19. стягнути з відповідача кошти в сумі 1432600,00 грн. на відшкодування суми компенсації за упущену вигоду за неукладений позивачем контракт на військову службу на посаду: “офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України”;

20. стягнути з відповідача кошти в розмірі 144 МЗП у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу протиправною бездіяльністю відповідача при порушенні позивачем питання щодо укладення контракту на військову службу за заявою до відповідача від 12.12.2019 за вх. №10089, а також незаконним та протиправним рішенням відповідача від 27.12.2019 №3/3405, яке було надіслано позивачу у відповідь на заяву позивача 12.12.2019 за вх. №10089;

21. поновити право позивача на укладення контракту на військову службу у військовій частині А0501 на посаду: “начальник зв`язку штабу бригадної артилерійської групи військової частини А0501", або іншу вакантну посаду осіб офіцерського складу за узгодженням з позивачем;

22. поновити право позивача на укладення контракту на військову службу у військовій частині А0105 на посаду: “офіцер відділення програмно-технічного забезпечення інформаційного відділу командного центру штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України”, або іншу вакантну посаду осіб офіцерського складу за узгодженням з позивачем;

23. визнати незаконними та протиправними рішення відповідача за вих. від 02.02.2018 №3/194 та від 10.04.2018 №3/643 стосовно відмови відповідача у проведенні заходів по зарахуванню позивача до запасу Збройних Сил України, взяттю позивача на військовий облік військовозобов`язаного;

24. стягнути з відповідача кошти в розмірі 576 МЗП у місячному обчисленні (згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" - з 01.01.2021 МЗП у місячному обчисленні встановлено у розмірі 6000 грн.) на відшкодування позивачу моральної шкоди, заподіяної дискримінацією по відношенню до позивача, яка виявилась у протиправному та незаконному обмеженні відповідачем конституційних прав позивача на рівноправність, на працю та інших при порушенні позивачем питання щодо зарахуванню його до запасу Збройних Сил України, взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаного за вих. відповідача від 02.02.2018 №3/194 та від 10.04.2018 №3/643, наданими позивачу у відповідь на його заяви від 29.01.2018 за вх. №288 та від 05.04.2018 за вх. №1304;

25. визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась в усуненні ним від законного розгляду заяв позивача за вх. відповідача від 29.01.2018 №288 та від 05.04.2018 №1304 про здійснення заходів щодо встановлення можливості зарахування позивача до запасу Збройних Сил України, взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаного - шляхом проведення медичного огляду позивача військово-лікарською комісією Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності позивача до військової служби у мирний та/або воєнний час у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністра оброни України від 14.08.2008 №402;

26. зобов`язати відповідача здійснити заходи щодо встановлення можливості зарахування позивача до запасу Збройних Сил України, взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаного - шляхом проведення медичного огляду позивача військово-лікарською комісією Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності позивача до військової служби у мирний та/або воєнний час у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністра оброни України від 14.08.2008 №402, а саме: а) невідкладно направити на поштову адресу позивача направлення військового комісара відповідача на медичний огляд позивача військово-лікарською комісією Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності позивача до військової служби у мирний та/або воєнний час, з одночасним письмовим повідомленням про день, час та місце проведення такого медичного огляду; б) проведення медичного огляду позивача військово-лікарською комісією Немишлянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова з метою встановлення ступеню придатності позивача до військової служби у мирний та/або воєнний час, але у строк, не більший ніж три дні з початку його проходження; в) невідкладно по закінченню медичного огляду позивача видати позивачу примірник належно оформленої постанови військово-лікарської комісії (у вигляді довідки або свідоцтва про хворобу); г) за результатами медичного огляду позивача військово-лікарською комісією, у разі встановлення придатності позивача до військової служби у мирний та/або воєнний час - невідкладно взяти позивача на військовий облік військовозобов`язаного, внести відповідні записи до військового квитка офіцеру запасу позивача (серії НОМЕР_2 ), що зберігається до цього часу у відповідача та до примірнику особової справи позивача, що також зберігається у відповідача, надати позивачу можливість ознайомитись з цими записами, у тому числі - зробити копії цих записів.

27.встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у разі повного або часткового задоволення позовних вимог, зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення - не пізніше 25 днів з дня його проголошення. Копію звіту зобов`язати відповідача направити на поштову адресу позивача, про виконання чого обов`язково зазначити у звіті до суду;

28.постановити додаткове судове рішення щодо судових витрат після постановлення судового рішення відносно решти позовних вимог;

29.для забезпечення належного захисту прав свобод, інтересів людини і громадянина - позивача, у разі необхідності вийти поза межі заявлених позовних вимог;

30.постановити під час розгляду справи окрему ухвалу суду в порядку ст. 249 КАС України: 1) у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону - для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону (в порядку ч.ч. 1, 4, 5 цієї статті); 2) у разі необхідності - про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (в порядку ч.ч. 2, 4, 5 цієї статті); 3) у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону яке містить ознаки кримінального правопорушення - надіслати прокурору (в порядку ч. 9 цієї статті).

15.07.2021 позивачем подано заяву про відвід судді, в обґрунтування якої вказано про наявність інших сумнівів у неупередженості судді та об`єктивності розгляду справи, прямої чи опосередкованої зацікавленості судді в результаті розгляду справи, внаслідок порушень норм процесуального права при винесенні процесуальних рішень, необ`єктивної процесуальної поведінки, порушення Бангалорських принципів.

Дослідивши подану позивачем заяву про відвід, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч.3,4, 11 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на вказані приписи, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі: 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини “Ветштайн проти Швейцарії”).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі “Білуха проти України” зазначено, що “у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду”. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що “особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного”. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але “вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими”.

Щодо порушення порядку розгляду заяв, клопотань, порядку винесення судових рішень та їх обґрунтованості, визначених ст.204,242,248 КАС України, суд зазначає, що за приписами ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Продовжуючи розгляд заяви суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах (Bulut).

Також, у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Позивач в заяві посилається на порушення суддею показників поведінки, унормованих Бангалорськими принципами поведінки суддів, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, які виразилися у прояві схильності та упередженого ставлення до представника відповідача, демонстрації поведінки, що відверто суперечить нормам та процедурам процесуального права, яка виразилася у підказках та ставленні навідних питань представнику відповідача, що відповідно викликало обґрунтовані сумніви у об`єктивності, неупередженості, чесності не лише у позивача, а у інших осіб, що підтверджується змістом коментарів, користувачів мережі Інтернет під відеозаписом судового засідання 09.07.2021.

Суд зазначає, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

«Будь-який суддя, у відношенні якого існує легітимний привід боятися відсутності безсторонності, має вийти зі справи» (Micallef). Слово "боятися" підкреслює допустиму ірраціональність сумніву. Обставини prima facie вбачаються інтуїтивно, вони не передбачають раціонального аналізу. Вони можуть бути, при раціональному аналізі, визнані помилковими. Ця раціональна відсутність підстав боятися не заважає насправді боятися. Сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що у розумної людини, на її перший погляд, вони викликають побоювання упередженості суду.

Тобто, у випадку виникнення в учасника справи чи розумного спостерігача обґрунтованого побоювання щодо упередженості судді, саме останній несе тягар доказування своєї безсторонності. В практиці ЄСПЛ, це відомо як «об`єктивний тест» (Langborger): докази неупередженості, надані суддею у відповідь на сумніві учасника справи, мають переконати сторонню, раціональну людину.

Суд зазначає, що навідні питання - питання, які дослівно або за змістом роблять очевидним певну відповідь або констатують наявність певних речей, хоча в дійсності цього немає. Питання «просите приєднати до матеріалів справи» за своєю природою не є навідним питанням, оскільки передбачає декілька варіантів відповідей, тоді як подання заяви, пояснень через канцелярію суду у межах розгляду справи, вже саме по собі передбачає намір учасника процесу приєднати вказаний документ до матеріалів справи.

Оцінивши зміст поданої заяви та наведені у ній доводи, суд дійшов висновку, вона не містить посилань на обставини, які виключають участь головуючої судді у розгляді справи №520/10/20 відповідно до статті 36 КАС України.

Відповідно до ч. 12 ст. 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки підстави для відводу головуючого судді не доведені, подана позивачем заява не підлягає задоволенню.

Заява про відвід надійшла до суду 15.07.2021, тобто за три робочі дні до дня призначеного судового засідання (19.07.2021). За таких обставин та з урахуванням ч.4 ст.40 КАС України заява позивача про відвід не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішено судом, що розглядає справу.

Керуючись ст. 36, 37, 39, 40, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача, ОСОБА_1 , про відвід судді Зоркіній Ю.В. в адміністративній справі 520/10/20 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Зоркіна Ю.В.