Рішення № 98363638, 16.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3426/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В. за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача – адвоката Голотової М.В., представника відповідача – Рудь В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Одеській області №246 від 19.02.2021 року в частині призначення підполковника поліції ОСОБА_1 начальником відділу превенції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, звільнивши з посади заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління цього Головного управління;

- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області з 20.02.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач проходив службу в органах Національної поліції на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ НП в Одеській області.

Наказом ГУ НП в Одеській області від 19.02.2021 року №246 о/с відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» для ефективної служби, виходячи із інтересів служби, позивача призначено начальником відділу превенції Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області, звільнивши з посади заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління цього Головного управління.

Позивач із таким наказом не погоджується, вважає, що спірний наказ стосовно нього прийнято відповідачем без належних правових підстав та з порушенням норм трудового законодавства, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.

На думку позивача, оскаржуваний наказ винесений відповідачем без відповідної як фактичної, так і документальної підстави. Будь-якого внутрішнього документу (рапорту, подання) ініційовано не було, позивач таких документів не складав та згоду на переміщення не надавав. Більше того, оскаржуване рішення не містить посилань на те, яким кадровим документом зумовлена доцільність переміщення позивача з точки зору інтересів служби. Також вказано, що при винесенні оскаржуваного наказу Головним управлінням Національної поліції в Одеській області не взято до уваги та не роз`яснено позивачу умови проживання у м. Біляївка, віддаленому населеному пункті від міста Одеси, де проживає сім`я позивача, навчається його дитина та працює дружина. Відповідачем не дотримано законодавчо визначеного механізму переміщення позивача з одного місця роботи на інше, адже, згідно змісту оскаржуваного наказу позивача було безпідставно звільнено з посади і безпідставно призначено на посаду, що не є переміщенням в розумінні трудового спеціального та загального законодавства.

Так, позивач з 1998 року проходить службу в правоохоронних органах України, а з серпня 2020 року перебуває на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ НП в Одеській області.

Позивач вказав, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління Національної поліції в Одеській області є органом державної влади, юридичною особою, код ЄДРПОУ 40108740, до складу якого входять 38 відокремлених підрозділів в різних районах м. Одеси та Одеської області.

Позивач проходив службу у Слідчому управлінні Головного управління Національної поліції в Одеській області, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, Приморський район, проспект Шевченка, 8г.

Оскаржуваним наказом №246 о/с від 19.02.2021 позивача призначено на посаду начальника відділу превенції Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області, що знаходиться за адресою: 67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Успенська, 2. Тобто, спірним наказом ГУ НП в Одеській області здійснено саме переведення позивача, оскільки йому доручено іншу роботу на тому самому підприємстві, але в іншій місцевості, без його згоди.

Юрисдикція СУ ГУНП в Одеській області поширюється на Одеську область, а юрисдикція відділу превенції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області поширюється на територію окремого району Одеської області.

Позивач має постійне місце проживання в м. Одесі, де проживає разом із сім`єю, виховує двох малолітніх дітей. Діти відвідують школу, розташовану також в м. Одесі. Не зважаючи на всі ці важливі аспекти життя позивача, його без згоди фактично залишають без сім`ї, без місця проживання.

Крім того, кардинально відрізняється коло функціональних обов`язків позивача на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ НП в Одеській області від функціональних обов`язків на посаді начальника відділу превенції, куди його переводять.

Вищезазначені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що посада начальника відділу превенції та посада заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління цього ГУНП в Одеській області не є рівнозначними, а відтак висновок відповідача в цій частині є помилковим.

Ухвалою від 25.03.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 22.04.2021 року на 10:00 год.

Підготовче засідання 22.04.2021 року перенесено на 25.05.2021 року на 11:00 год. у зв`язку із знаходженням судді на лікарняному.

Ухвалою від 25.05.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.06.2021 року до 12:30 год.

Ухвалою від 07.06.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 23 червня 2021 року о 15 год. 30 хв.

Судове засідання 23.06.2021 року відкладено на 06.07.2021 року на 12:00 год. у зв`язку з першою неявкою представника позивача, причини неявки якого суд визнав поважними.

У судове засідання, призначене на 06 липня 2021 року на 12:00 годину, з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, вважала позов необґрунтованим.

09.04.2021 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що начальником УПД ГУНП в Одеській області за погодженням заступником начальника Головного управління - начальником СУ ГУНП в Одеській області подано доповідну записку на ім`я начальника ГУНП в Одеській області. У доповідній зазначено, що на теперішній час у відділі превенції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області існує некомплект у посаді керівного складу. Так, за штатним розписом відділу превенції №2 Одеського РУП №2 ГУНП передбачена посада начальника відділу, яка на теперішній час вакантна. Також зазначено, що у зв`язку з тим, що існує зазначений недокомплект посади начальника відділу превенції №2 Одеського РУП №2 ГУНП по блоку превенції, відсутня належна організація роботи та координація дій підпорядкованого особового складу. Зазначена ситуація впливає на якість та повноцінність виконання покладених законодавством на підрозділ відділу превенції обов`язків, стан оперативної обстановки на території обслуговування вказаного районного управління поліції, та як наслідок зниження рівня довіри громадян до працівників поліції.

З урахуванням зазначеного та у зв`язку із службовою необхідністю, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, а також для покращення показників роботи у відділі превенції Одеського РУП №2 ГУНП, на підставі п.п. 1, 2 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» пропонувалось вирішити питання про переведення заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 для несення служби на рівнозначну посаду - начальника відділу превенції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.

На виконання зазначеної доповідної записки на підставі п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» наказом ГУНП в Одеській області № 246 о/с від 19.02.2021 року для більш ефективної служби виходячи з інтересів служби, підполковника поліції ОСОБА_1 призначено начальником відділу превенції Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області

Відповідач вказав, що позивача не позбавлено спеціального звання та не понижено у спеціальному званні, а лише переміщено на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходи з інтересів служби.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1998 року проходить службу в правоохоронних органах України, з серпня 2020 року перебував на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління цього ГУ НП в Одеській області, що підтверджується його послужним списком (а.с. 58-63).

Доповідною запискою начальника Управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області за погодженням заступника начальника Головного управління - начальником Слідчого управління ГУНП в Одеській області від 17.02.2021 року, у зв`язку із службовою необхідністю, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, а також для покращення показників роботи у відділі превенції Одеського РУП №2 ГУНП, на підставі п.п. 1, 2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» запропоновано вирішити питання про переведення заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 для несення служби на рівнозначну посаду - начальника відділу превенції Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області (а.с. 64 зворотній бік, 65).

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №246 о/с від 19 лютого 2021 року відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби: підполковника поліції ОСОБА_1 начальником відділу превенції Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, звільнивши з посади заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління цього Головного управління (а.с. 65 зворотній бік).

Не погоджуючись зі звільненням з посади заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ НП в Одеській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини регулюються Законом України від 02.07.2015р. №580-VIІI «Про Національну поліцію» (далі за текстом - Закон №580-VІІІ) та Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 року №1235.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За приписами частини 1 статті 59 Закону №580-VIII cлужба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною 3 статті 59 Закону №580-VIII встановлено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно частини 4 статті 59 Закону №580-VIII видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок переміщення та переведення поліцейського визначено у статті 65 Закону №580-VIII. Переміщення поліцейських здійснюється: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону; 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону; 4) у зв`язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

Частиною другою статті 65 Закону №580-VIII зазначено, що посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.

У відповідності до частини 4 статті 65 Закону №580-VIII поліцейський, переміщений з вищої посади на посаду, нижчу ніж та, яку він займав, у подальшому просувається по службі з дотриманням вимог, визначених цим Законом, а звільнений з посади в дисциплінарному порядку, - після зняття дисциплінарного стягнення.

Частиною 6 статті 65 Закону №580-VIII визначено, що якщо законом визначено додаткові вимоги до кандидатів на призначення на окремі посади в органах (закладах, установах) поліції, призначення на такі посади здійснюється за умови відповідності особи, яка призначається на таку посаду, додатковим вимогам.

Згідно частини 7 статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейських здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 65 Закону №580-VIII унормовано, що переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.

Відповідно до частини 10 статті 65 Закону №580-VIII, у разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження.

Відповідно до ст.60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 32 Кодексу законів про працю України (далі за текстом - КЗпП) визначено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Приписами статті 33 КЗпП зазначено, що тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою. Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою. У випадках, зазначених у частині другій цієї статті, забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 року № 1235 затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, та Перелік документів з питань проходження служби.

Відповідно до п.п.1-3 Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 року №1235, видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 р. №1235 передбачено такі документи з питань проходження служби: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.07.2012 р. № 650 затверджено Інструкцію з оформлення документів у системі МВС України (надалі - Інструкція №650), вимоги якої поширюються на організаційно-розпорядчі документи - накази, доручення, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, які створюються в результаті діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МВС.

Згідно Інструкції № 650: рапорт - письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв`язку з цим відповідного прохання; подання - документ, що містить пропозиції про призначення, переміщення або заохочення особового складу, а також рекомендації щодо визначених дій і заходів з питань діяльності установ; доповідна записка - документ, адресований керівникові установи, яким останній інформується про невідомий йому факт, подію тощо, з обов`язковим внесенням пропозицій.

Суд зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Закон №580-VIII є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, а відтак у даному спорі застосуванню підлягають норми спеціального законодавства.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу застосування відносно позивача підпункту 1 пункту 2) частини першої статті 65 Закону №580-VIII.

Оскаржуваним наказом №246 о/с від 19.02.2021 року ОСОБА_1 призначено начальником відділу превенції до Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу у слідчому управлінні ГУ НП в Одеській області, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто, позивача перевели на іншу роботу на тому самому підприємстві /установі (Головному управлінні НП в Одеській області), та в іншій місцевості, без його згоди.

Суд зазначає, що переведення особи з відділу, який розташований у місті Одеса до відділу, який розташований в Одеській області, є переведенням особи до іншої місцевості.

Суд вважає, що в цьому випадку спеціальний Закон - Закон №580-VIII встановлює підстави переміщення, які зазначені у частині 1 статті 65 Закону та порядок переміщення, який визначає, за чиєю ініціативою таке переміщення відбувається. Таке переміщення може відбуватися – за ініціативою поліцейського або ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення (ч.8 ст.65 Закону № 580-VIII).

Проте, Закон 580-VIII не врегульовує випадки, коли переведення відбувається або в межах однієї місцевості або до іншої місцевості, про що йдеться у статті 32 КЗпП України.

Так, стаття 32 КЗпП України встановлює можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин, суд вважає можливим до спірних правовідносин застосувати норми КЗпП України, які врегульовують переведення працівника на роботу до іншої місцевості та вважає, що позивач був неправомірно переведений до іншої місцевості без його згоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі №420/5192/18.

Також суд враховує, доводи позивача щодо очевидної відмінності посадових обов`язків за посадою слідчого, яку він обіймав до переведення, та посадою у відділі превенції, куди його призначено спірним наказом.

Таким чином, позивачу спірним наказом доручено виконання не тієї самої роботи у цій же установі (ГУ НП в Одеській області), а іншої роботи, суттєво відмінної від тої, що він виконував до переведення.

Також суд бере до уваги, що зі змісту наказу МВС України від 23.11.2016 р. №1235 та наказу МВС України від 27.07.2012 р. № 650 випливає, що доповідна записка не є тим документом з питань проходження служби, який дає підстави для підготовки та видання наказів по особовому складу. Підставою для видання наказу по особовому складу згідно приписів наказу № 1235 є рапорт (заява) або подання.

За викладених обставин, суд дійшов висновку у тому числі і про порушення процедури видання спірного наказу.

При цьому доводи відповідача про правомірність переміщення позивача на рівнозначну посаду суд вважає безпідставними, оскільки вони суперечать як правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.10.2019 року у справі № 420/5192/18, яка ухвалена судом касаційної інстанції за подібних обставин, так і встановленим судом обставинам у даній справі.

Враховуючи викладене, оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №246 о/с від 19.02.2021 року в частині призначення підполковника поліції ОСОБА_1 начальником відділу превенції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, звільнивши його з посади заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління цього Головного управління, прийнято відповідачем без належних правових підстав та з порушенням норм трудового законодавства, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.

Скасовуючи оскаржуваний наказ, для ефективного захисту порушених прав позивача останнього слід поновити на посаді, з якої його незаконно переведено - заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області з 20.02.2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області з 20.02.2021 року.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 371, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: вул. Академіка Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №246 від 19.02.2021 року в частині призначення підполковника поліції ОСОБА_1 начальником відділу превенції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, звільнивши з посади заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління цього Головного управління.

Поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області з 20.02.2021 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області з 20.02.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 липня 2021 року.

Суддя В.В. Андрухів