Рішення № 98363303, 06.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року справа №380/10497/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Шведа Б.В.,

представника позивача Марчук Н.А.,

представника відповідача Павліша О.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому з врахуванням уточнень заявлено наступні позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми «Ф» від 14.05.2020 № 0000301-3301-1323, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300» за податковий період « 2019» у сумі 193303,79 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми «Ф» від 14.05.2020 № 0000303-3301-1323, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300» за податковий період « 2019» у сумі 25773,49 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми «Ф» від 14.05.2020 № 0000304-3301-1323, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300» за податковий період « 2019» у сумі 15518,34 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми «Ф» від 14.05.2020 № 0000298-3301-1323, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300» за податковий період « 2019» у сумі 11250,15 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми «Ф» від 14.05.2020 № 0000299-3301-1323, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300» за податковий період « 2019» у сумі 5725,49 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог з врахуванням уточнення підстав позову зазначає, що 12.07.2018 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 3703 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік». Додатком № 1 до зазначеної ухвали Львівської міської ради на 2019 рік на території м. Львова встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в залежності від класифікації будівель за їх функціональним призначенням, зони розміщення такого об`єкта та власника (фізична/юридична особа). У примітці до вказаного додатку зазначено, що класифікація будівель та споруд, код найменування зазначаються відповідно до державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 № 507. При цьому, віднесення нерухомого майна до того чи іншого класу впливає на визначення ставки податку та, відповідно, розміру податкового зобов`язання платника податку. Ні ухвала Львівської міської ради № 3703 від 12.07.2018 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019», ні Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не встановлюють єдиної загальної ставки податків для об`єктів нерухомого майна та не встановлюють ставки податків на нерухоме майно, яке за функціональним призначенням не належить до жодної з категорій, або яке неможливо віднести до однієї з категорій.

Позивач покликається на те, що Головним управлінням ДПС у Львівській області при винесенні податкових повідомлень-рішень № 0000301-3301-1323, № 0000303-3301-1323, № 0000304-3301-1323 від 14.05.2020, якими нараховано податок на об`єкти нерухомого майна, розташовані на АДРЕСА_1 , не встановлено до якого класу будівель відноситься належне позивачу нерухоме майно. У зв`язку з цим невірно визначено ставку податку та, відповідно, і розмір податкового зобов`язання.

Позивач стверджує, що контролюючим органом невірно визначено розмір податкового зобов`язання у податковому повідомленні-рішенні № 0000298-3301-1323 від 14.05.2020, об`єктом оподаткування за яким є нерухоме майно загальною площею 862,7 кв.м. (з 03.10.2019) за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 183368111 від 03.10.2019 об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення кафе-бару загальною площею 862,7 кв.м. з 03.10.2019 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 . Розмір частки ОСОБА_1 - Ѕ. При цьому позивач покликається на пп. а) пп.266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, який передбачає, якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Позивач вказує, що згідно додатку № 2 до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2018 № 3703 «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 підпункту 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки» для об`єктів нерухомості, які перебувають у стані реконструкції, модернізації та капітального ремонту, що підтверджується відповідною дозвільною документацією встановлюється пільга у розмірі 100 відсотків та покликається на Висновок за № 03/20 від 18.09.2020 судового експерта ОСОБА_2 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за листом ОСОБА_1 та згідно договору № 03/20 від 17.03.2020, укладеного між судовим експертом ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відповідно до якого об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення кафе-бару, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 292,7 кв.м не придатний до експлуатації та Висновок за № 03А/20 від 27.11.2020 судового експерта І. Курильова за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за листом ОСОБА_1 та згідно договору № 03А/20 від 13.03.2020, укладеного між судовим експертом ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відповідно до якого не придатними до експлуатації являються будівлі прохідної літ. «А-1» загальною площею 20,9 кв.м. приміщення другого поверху, що розташоване над приміщенням під літ « 22-23» та приміщення під літ. « 24», площею 8,3 кв.м., будівлі холодильника літ. «В-1», приміщення підвального поверху під літ. «ХХІІІ-ХХХІ» площею 52.2 кв.м та приміщення під літ. «19-25» площею 51.1 м.2 головного корпусу літ. « 3-2», градильні басейни літ. «Л-1, М-1», будівля конденсаторної літ «К-1», що входить до майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 3705,8 кв.м. Позивач зазначає, що оскільки об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 , на які нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, потребують капітального ремонту, не використовуються за призначенням та від таких об`єктів нерухомого майна не отримується дохід, нарахування фіскальними органами ОСОБА_1 такого податку є неправомірним, незаконним та таким, що суперечить нормам законодавства.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно гр. ОСОБА_1 є власником об`єктів нежитлової нерухомості, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 292,7 кв.м. (1/2 ч) на АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації – 21.09.2017, дата припинення (реєстрації змін до права власності) – 03.10.2019; нежитлове приміщення загальною площею 862,7 кв.м. на АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації – 03.10.2019; нежитлові приміщення площею 297,5 кв.м. на АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації – 18.04.2013; нежитлове приміщення №№ 36-40, 40а, 41-50 загальною площею 494,1 кв.м. на АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації -29.03.2013; будівлі та споруди майнового комплексу загальною площею 3705,8 кв.м. на АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації – 29.03.2013. Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2018 № 3703 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік» ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб у 2019 році у межах першої зони становить – 1,25 відс, у межах другої зони – 1,0 відс, а у межах третьої зони – 0,75 відс. заробітної плати, встановленої законодавством України на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м. бази оподаткування. Нежитлові приміщення, які розташовані на АДРЕСА_1 знаходяться у межах першої зони, тому ставка податку 1,25 відс. (4173 грн.х1,25%) – 52,16 грн. Розрахунок за 2019 рік: за 297,5 кв.м нараховано 15518,34 грн.; за 494,1 кв.м. нараховано 25773,49 грн.; за 3705,8 кв.м. нараховано 193303,79 грн. Нежитлове приміщення, яке розташоване на АДРЕСА_2 знаходиться у межах першої зони, тому ставка податку 1,25 відс. (4173 грн. х 1,25%) 52,16 грн. Розрахунок за 2019 рік: за 292,7 кв.м. (1/2 ч) нараховано 5725,49 грн. (146,35 кв.м.х52,16 грн.:12 місяців х 9 місяців); за 862,7 кв.м. нараховано 11250,15 грн. (862,7 кв.м. х 52,16 грн.: 12 місяців х 3 місяці). Враховуючи зазначене, гр. Мотнику сформовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік - від 14.05.2020 № 0000301-3301-1323 на суму 193303,79 грн. (за будівлі та споруди майнового комплексу площею 3705,8 кв.м); від 14.05.2020 № 0000303-3301-1323 на суму 25773,49 грн. (за нежитлове приміщення площею – 494,1 кв.м.); від 14.05.2020 № 0000304-3301-1323 на суму сумі 15518,34 грн. (за нежитлове приміщення площею 297,5 кв.м.); від 14.05.2020 № 0000298-3301-1323 на суму 11250,15 грн. (за приміщення кафе-бару площею 862,7 кв.м.); від 14.05.2020 № 0000299-3301-1323 на суму 5725,49 грн.( за приміщення кафе-бару площею 292,7 кв.м. (1/2ч), які були надіслані 15.05.2020 засобами поштового зв`язку та отримані платником 19.05.2019. Відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає правомірними.

Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, у якому звертає увагу, що у доданих відповідачем розрахунках (об`єкт № 2, код ДПІ об`єкта 1304; об`єкт № 4 код ДПІ об`єкта № 1306) у розділі об`єкта вказано «неможливо визначити адресу» та зазначає, що у випадку, якщо контролюючий орган не міг визначити адресу об`єкта нерухомого майна, у нього були відсутні підстави для нарахування податкового зобов`язання, так як за відсутності адреси нерухомого майна неможливо визначити до якої зони за територіальним розташуванням необхідно віднести об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою від 20.11.2020 залишено позовну заяву без руху.

02.12.2020 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою від 07.12.2020 відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 26.01.2021.

26.01.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.02.2021.

25.02.2021 відкладено розгляд справи на 06.04.2021.

06.04.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 13.05.2021.

13.05.2021 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 03.06.2021.

03.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні на 06.07.2021.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві за уточненнях позовних вимог та просив їх задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 90131613 від 21.06.2017 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди майнового комплексу загальною площею 3705,8 за адресою: АДРЕСА_1 . Складовими частинами об`єкта нерухомого майна є: прохідна А-1 загальною площею 20,9 кв.м.; холодильник В-1 загальною площею 1228 кв.м.; зарядно-акумуляторна Г.1 загальною площею 55 кв.м.: приміщення головного корпусу З-2 загальною площею 2095,7 кв.м.; градильні басейни Л-1 М-1 загальною площею 274 кв.м.; конденсаторна К-1 загальною площею 32,2 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 90133267 від 21.06.2017 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення №№ 36-40, 40а, 41-50 загальною площею 494,1 к.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 90134237 від 21.06.2017 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 297,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 98043044 від 21.09.2017 ОСОБА_1 на праві приватної власності (спільна часткова – Ѕ частки) належить об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення кафе-бару загальною площею 292,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 183368111 від 03.10.2019 ОСОБА_1 на праві власності (спільна часткова – Ѕ частки) належить об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення кафе-бару загальною площею 862,7 кв.м.

Головним управління ДПС у Львівській області прийнято наступні податкові повідомлення рішення: податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 14.05.2020 № 0000301-3301-1323, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300» за податковий період «2019» у сумі 193303,79 грн. (за будівлі та споруди майнового комплексу площею 3705,8 кв.м.); податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми «Ф» від 14.05.2020 № 0000303-3301-1323, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300» за податковий період « 2019» у сумі 25773,49 грн. (за нежитлове приміщення площею 494,1 кв.м.); податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми «Ф» від 14.05.2020 № 0000304-3301-1323, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300» за податковий період « 2019» у сумі 15518,34 грн. (за нежитлові приміщення площею 297,5 кв.м.); податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми «Ф» від 14.05.2020 № 0000298-3301-1323, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300» за податковий період « 2019» у сумі 11250,15 грн. (за приміщення кафе-бару площею 862,7 кв.м.); податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області форми «Ф» від 14.05.2020 № 0000299-3301-1323, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300» за податковий період « 2019» у сумі 5725,49 грн. (за приміщення кафе-бару площею 292,7 кв.м. (1/2ч).

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст. 1 Податкового Кодексу України, далі ПК України).

До місцевих податків належать: податок на майно (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України).

Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. а) підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України, якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

За правилами підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).

Відповідно до пункту 12.3. статті 12 ПК України (в редакції досліджуваного періоду) сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (підпункт12.3.2пункту12.3статті 12 ПК України).

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 ст.266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

12.07.2018 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 3703 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік».

Додатком № 1 до зазначеної ухвали Львівської міської ради на 2019 рік на території м. Львова встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в залежності від класифікації будівель за їх функціональним призначенням, зони розміщення такого об`єкта та власника (фізична/юридична особа).

У примітці до вказаного додатку зазначено, що класифікація будівель та споруд, код найменування зазначаються відповідно до державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 № 507.

При цьому, віднесення нерухомого майна до того чи іншого класу впливає на визначення ставки податку та, відповідно, розміру податкового зобов`язання платника податку.

Ні ухвала Львівської міської ради № 3703 від 12.07.2018 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019», ні Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не встановлюють єдиної загальної ставки податків для об`єктів нерухомого майна та не встановлюють ставки податків на нерухоме майно, яке за функціональним призначенням не належить до жодної з категорій, або яке неможливо віднести до однієї з категорій.

Відповідачем при визначенні розміру податку на нерухоме майно застосовано єдину загальну ставку для об`єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 залежно від зони розміщення об`єкта нерухомості без врахування функціонального призначення будівель. При цьому, не вказано до якого класу будівель віднесено будівлі позивача для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а отже не доведено правильність застосування відповідних ставок у податкових повідомленнях-рішеннях.

У доданих відповідачем розрахунках (об`єкт № 2, код ДПІ об`єкта 1304; об`єкт № 4 код ДПІ об`єкта № 1306) у розділі об`єкта вказано «неможливо визначити адресу», а отже, правильним є твердження позивача, що за відсутності визначеної адреси об`єкта нерухомості неможливо визначити до якої зони за територіальним розташуванням необхідно віднести об`єкт нерухомого майна, а отже, яку ставку податку обрати.

У додатку № 2 до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2018 № 3703 «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 підпункту 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки» встановлено пільгу для об`єктів нерухомості, які перебувають у стані реконструкції, модернізації та капітального ремонту, що підтверджується відповідною дозвільною документацією - у розмірі 100 відсотків (п.13).

Позивач долучив до матеріалів справи Висновок за № 03/20 від 18.09.2020 судового експерта І.І. Курильова за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за листом ОСОБА_1 та згідно договору № 03/20 від 17.03.2020, укладеного між судовим експертом ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відповідно до якого об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення кафе-бару, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 292,7 кв.м не придатний до експлуатації та Висновок за № 03А/20 від 27.11.2020 судового експерта ОСОБА_2 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за листом ОСОБА_1 та згідно договору № 03А/20 від 13.03.2020, укладеного між судовим експертом ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відповідно до якого не придатними до експлуатації являються будівлі прохідної літ. «А-1» загальною площею 20,9 кв.м. приміщення другого поверху, що розташоване над приміщенням під літ « 22-23» та приміщення під літ. « 24», площею 8,3 кв.м., будівлі холодильника літ. «В-1», приміщення підпідвального поверху під літ. «ХХІІІ-ХХХІ» площею 52.2 кв.м та приміщення під літ. « 19-25» площею 51.1 кв.м. головного корпусу літ. « 3-2», градильні басейни літ. «Л-1, М-1», будівля конденсаторної літ «К-1», що входить до майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 3705,8 кв.м.

Отже, об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 , на які нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, потребують капітального ремонту, не використовуються за призначенням та від таких об`єктів нерухомого майна не отримується дохід, а тому наявні підстави для застосування пільг зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки щодо вказаних об`єктів нерухомості.

Відповідно до пп. а) підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України, якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 183368111 від 03.10.2019 об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення кафе-бару загальною площею 862,7 кв.м. належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 . Розмір частки ОСОБА_1 - Ѕ

З наведених відповідачем розрахунків зобов`язання вбачається, що контролюючим органом невірно визначено розмір податкового зобов`язання у податковому повідомленні-рішенні № 0000298-3301-1323 від 14.05.2020, об`єктом оподаткування за яким є нерухоме майно загальною площею 862,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ., оскільки не враховано, що зазначений об`єкт належить позивачу на праві спільної часткової власності (Ѕ частки).

За наведених доводів та обґрунтувань, суд прийшов до висновку, що відповідачем не спростовано позовні вимоги та не обґрунтовано розрахунки суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 та підстави для не застосування пільг зі сплати податку, встановлених додатком № 2 до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2018 № 3703 «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 підпункту 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України, зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки» до об`єктів нерухомості, які належать позивачу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до абз.1 ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2515,72 грн., що підтверджується квитанцією від 02.12.2020, які належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4)дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На обґрунтування стягнення витрат на правову допомогу позивачем долучено засвідчену копію договору про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та АО «Абданк» № 20/17 від 26.04.2017, засвідчену копію додаткового договору від 04.11.2020 до договору про надання правової допомоги № 20/17 від 26.04.2017. Відповідно до п.3 додаткового договору сторони погодили, що вартість правової допомоги (гонорар) згідно договору про надання правової допомоги № 20/17 від 26.04.2017 та цього додаткового договору встановлюється у фіксованому розмірі та становить 20000,00 грн. Відповідно до п.4 додаткового договору, вартість правової допомоги, визначений у п.3 цього додаткового договору сплачується клієнтом ( ОСОБА_1 ) не пізніше одного місяця з дня ухвалення судом рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визначених у п.1 цього додаткового договору.

Згідно висновків Верховного суду наведених у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 04.06.2021 у справі № 160/13273/19, враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи предмет спору, долучені до справи документи, яким позивач обґрунтовує фактичне понесення витрат на правову допомогу, складність справи та клопотання відповідача зменшення про розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що до стягнення підлягає сума витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14 травня 2020 року форми «Ф» № 0000301-3301-1323.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14 травня 2020 року форми «Ф» № 0000303-3301-1323.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14 травня 2020 року форми «Ф» № 0000304-3301-1323.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14 травня 2020 року форми «Ф» № 0000298-3301-1323.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14 травня 2020 року форми «Ф» № 0000299-3301-1323.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 2515,72 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.07.2021

Суддя Крутько О.В.